https://kazatin.com Новости от 20minut.ua 2021-12-16T21:34:18+02:00 https://kazatin.com/img/logo/site/kazatin/logo.jpg https://kazatin.com https://kazatin.com/lyudi/shukayut-38-richnogo-seriya-stolyara-11474387.html 2c52c4e1b5b097519153c93eee78edbf 2021-12-16T19:47:00+02:00 Прикмети чоловіка: Зріст : 170 см., Волосся: коротке темне, Тілобудова: худорлявий. Одягнений: шкіряна куртка темного кольору,темні джинси,синя шапка,сумочка коричневого кольору. Дата та місце зникнення с. Пилява Вінницька обл. Тиврівського району. 08. 12. 21 р., пішов з місця свого проживання та на даний час місце знаходження не відоме. Хто володіє інформацією повідомляти за номером 068 007 22 80 або "102" Шукають 38-річного Серія Столяра Шукають 38-річного Серія Столяра Автор: Анастасія Квітка December 16th, 9:34pm Волонтерська Пошукова Організація Вінниччини оголосила пошук мешканця Тиврівського району — 38-річного Сергія Столяра Прикмети чоловіка: Зріст : 170 см., Волосся: коротке темне, Тілобудова: худорлявий. Одягнений: шкіряна куртка темного кольору,темні джинси,синя шапка,сумочка коричневого кольору. Дата та місце зникнення с. Пилява Вінницька обл. Тиврівського району. 08. 12. 21 р., пішов з місця свого проживання та на даний час місце знаходження не відоме. Хто володіє інформацією повідомляти за номером 068 007 22 80 або "102" © 2021 20minut.ua ]]> https://kazatin.com/Zdorovya/hto-otrimae-dodatkove-trete-scheplennya-vid-covid-19-u-pershu-chergu-11474130.html d065550b9e155e0003f90cd6371e086a 2021-12-16T17:35:00+02:00 Як зазначають у МОЗ, третя доза необхідна для того, щоб убезпечити тих, чия імунна система могла не сформувати належний захист після двох доз вакцини проти COVID-19 — Додаткову дозу рекомендовано вводити в період від 28 до 90 днів після другої дози (першої для вакцини Janssen), незалежно від того, якою вакциною щепилася людина. Людина може отримати додаткову дозу вакцини, якщо на момент вакцинації від COVID-19: живе з ВІЛ, має рак крові, пережила трансплантацію органів, проходила хімієтерапію, приймала гормональні препарати. Як отримати додаткову дозу? Для цього людина, яка підпадає під критерії, має звернутися до свого сімейного або профільного лікаря та отримати направлення на щеплення додатковою дозою. Зазначений лікар може видати направлення в довільній формі на введення додаткової дози за медичними показаннями.  Після цього треба записатися до найближчого пункту чи центру вакцинації та взяти з собою на щеплення направлення від лікаря. Адреси та контакти пунктів та центрів на vaccination.covid19.gov.ua/list або за телефоном: 0 800 60 20 19. Лікар вакцинальної бригади має внести дані про введення додаткової дози до електронної системи охорони здоров'я як третю дозу. Важливо, що дія документа про вакцинацію не буде продовжуватись, тобто він буде чинним 365 днів з дати введення другої дози.  Хто отримає додаткове третє щеплення від Covid-19 у першу чергу Хто отримає додаткове третє щеплення від Covid-19 у першу чергу Автор: Анастасія Квітка December 16th, 9:34pm У МОЗі України сформували перелік осіб, якім необхідно зробити додаткове щеплення проти коронавірусної хвороби. Сюди увійшли люди, які у зоні ризику та їх організм міг не сформувати належного захисту. Як зазначають у МОЗ, третя доза необхідна для того, щоб убезпечити тих, чия імунна система могла не сформувати належний захист після двох доз вакцини проти COVID-19 — Додаткову дозу рекомендовано вводити в період від 28 до 90 днів після другої дози (першої для вакцини Janssen), незалежно від того, якою вакциною щепилася людина. Людина може отримати додаткову дозу вакцини, якщо на момент вакцинації від COVID-19: живе з ВІЛ, має рак крові, пережила трансплантацію органів, проходила хімієтерапію, приймала гормональні препарати. Як отримати додаткову дозу? Для цього людина, яка підпадає під критерії, має звернутися до свого сімейного або профільного лікаря та отримати направлення на щеплення додатковою дозою. Зазначений лікар може видати направлення в довільній формі на введення додаткової дози за медичними показаннями. Після цього треба записатися до найближчого пункту чи центру вакцинації та взяти з собою на щеплення направлення від лікаря. Адреси та контакти пунктів та центрів на vaccination.covid19.gov.ua/list або за телефоном: 0 800 60 20 19. Лікар вакцинальної бригади має внести дані про введення додаткової дози до електронної системи охорони здоров'я як третю дозу. Важливо, що дія документа про вакцинацію не буде продовжуватись, тобто він буде чинним 365 днів з дати введення другої дози. © 2021 20minut.ua ]]> https://kazatin.com/Vid-Chytachiv/zhinki-yaki-toruyut-novi-shlyahi-11474335.html 3d8c9a60d0d5fa1af0dd697c73a924a6 2021-12-16T17:22:45+02:00 Експертний ресурс «Гендер в деталях» представляє віртуальну виставку «Жінки, які торують нові шляхи». На ній зібрано історії з минулого і сучасності, які показують, як розвивалась Україна у ХХ і ХХІ столітті, і яку роль у цьому відігравали жінки. Для проєкту обрано 14 героїнь, які поки не входять до українського «канону» видатних діячок. Ми мало знаємо про Євгенію Ярошинську, хоча вона свого часу була успішнішою за Ольгу Кобилянську і Лесю Українку. Ми не говоримо про Шефіку Гаспринську, хоча вона видавала перший в мусульманському світі жіночий журнал і очолювала кримськотатарський парламент. Наші сучасниці Леся Литвинова і Світлана Ройз більш відомі. За їхніми профілями в соцмережах стежать сотні тисяч людей. Як вони проживають свої життя, чому вирішили обрати саме такий шлях? Ця виставка покликана розповісти про жінок, котрі робили свого часу або роблять тепер унікальні речі. Розвивають свої спільноти, відкрили/відкривають нові горизонти для наступних поколінь. На виставці представлено портрети-витинанки дизайнерки Олени Марчишиної, художні біографії Євгенії Ярошинської, Олени Степанів, Софії Парфанович, Шефіки Гаспринської, Христини Алчевської, Дебори Фогель, Ольги Франко, та інтерв'ю з Анною Шаригіною, Марією Берлінською, Лесею Литвиновою, Альоною Казанською, Оленою Масалітіною, Світланою Ройз, Ольгою Геркулес. Виставка доступна онлайн на експертному ресурсі «Гендер в деталях» https://genderindetail.org.ua/media/vystavky/15-women Протягом грудня триває спецпроєкт-серіал анімацій і екскурсій, присвячених виставці, в інстаграмі «Гендер в деталях» https://www.instagram.com/genderindetail Жінки, які торують нові шляхи Автор: Sergiy Parhomenko December 16th, 9:34pm «Гендер в деталях» представляє унікальну виставку про українських і кримськотатарських жінок, якими має пишатися Україна. Експертний ресурс «Гендер в деталях» представляє віртуальну виставку «Жінки, які торують нові шляхи». На ній зібрано історії з минулого і сучасності, які показують, як розвивалась Україна у ХХ і ХХІ столітті, і яку роль у цьому відігравали жінки. Для проєкту обрано 14 героїнь, які поки не входять до українського «канону» видатних діячок. Ми мало знаємо про Євгенію Ярошинську, хоча вона свого часу була успішнішою за Ольгу Кобилянську і Лесю Українку. Ми не говоримо про Шефіку Гаспринську, хоча вона видавала перший в мусульманському світі жіночий журнал і очолювала кримськотатарський парламент. Наші сучасниці Леся Литвинова і Світлана Ройз більш відомі. За їхніми профілями в соцмережах стежать сотні тисяч людей. Як вони проживають свої життя, чому вирішили обрати саме такий шлях? Ця виставка покликана розповісти про жінок, котрі робили свого часу або роблять тепер унікальні речі. Розвивають свої спільноти, відкрили/відкривають нові горизонти для наступних поколінь. На виставці представлено портрети-витинанки дизайнерки Олени Марчишиної, художні біографії Євгенії Ярошинської, Олени Степанів, Софії Парфанович, Шефіки Гаспринської, Христини Алчевської, Дебори Фогель, Ольги Франко, та інтерв'ю з Анною Шаригіною, Марією Берлінською, Лесею Литвиновою, Альоною Казанською, Оленою Масалітіною, Світланою Ройз, Ольгою Геркулес. Виставка доступна онлайн на експертному ресурсі «Гендер в деталях» https://genderindetail.org.ua/media/vystavky/15-women Протягом грудня триває спецпроєкт-серіал анімацій і екскурсій, присвячених виставці, в інстаграмі «Гендер в деталях» https://www.instagram.com/genderindetail © 2021 20minut.ua ]]> https://kazatin.com/Kult-podii/sklyani-y-kartonni-igrashki-kozyatinchani-dilyatsya-z-muzeem-raritetni-11474124.html f7045c3392c384f77b924626b86daa22 2021-12-16T16:47:00+02:00 «Потребуємо жовтого каченятка з червоним дзьобом і всіх інших іграшок на прищепках» Як пише Директор Музею історії міста Козятин Лілія Макаревич, після публікації її передзвонила із с. Жежелів Валентина Купчик. — З поважною пані ми знайомі лише віртуально, завдяки її доньці, праправнучці італійця Тітто Полло - Олені. ЇЇ пращур причетний до витоків кам’янотесярської справи на Жежелєвському гранітному кар’єрі. У 12-річному віці Тіто разом з дядьками Якубом і Яном Цілєстами - Вінегами з Італії приїхали у 1897 р. на Жежелівський гранітний кар`єр по запрошенню Бердичівського купця 1-ї гільдії Мойсея Дегтяра. Пані Валентина є його правнучкою. Вона пам’ятає, як батьки розповідали, що італієць, який приїхав, закохався у її прабабусю Климку, уродженку села. Любов їх і поєднала на віки, одружилися. Італієць мав з коханою емігрувати в Америку, але на зворотному шляху звідти, захворів й назавжди залишився серед українців. Жили дуже добре, ніколи один одному лихого слова не сказали. Їм Бог послав з чарівною дружиною дев’ятьох нащадків (пізніше одне дитя померло) й велику родину, нащадки якої й досі проживають в рідному селі — пише Лілія Макаревич Пані Валентина запропонувала скляні й картонні іграшки, які наступного ранку прибули до музею маршрутним автобусом. Скляні й картонні іграшки: козятинчани діляться з музеєм раритетними ялинковими прикрасами Скляні й картонні іграшки: козятинчани діляться з музеєм раритетними ялинковими прикрасами Автор: Анастасія Квітка December 16th, 9:34pm Днями на музейній у фейсбуці розмістили інформацію про відкриття вище згаданої виставки в Музеї історії міста Козятин. Того ж дня почали надходити перші ялинкові іграшки. «Потребуємо жовтого каченятка з червоним дзьобом і всіх інших іграшок на прищепках» [https://kazatin.com/Kult-podii/potrebuemo-zhovtogo-kachenyatka-z-chervonim-dzobom-i-vsih-inshih-igras-11473681.html] Як пише Директор Музею історії міста Козятин Лілія Макаревич, після публікації її передзвонила із с. Жежелів Валентина Купчик. — З поважною пані ми знайомі лише віртуально, завдяки її доньці, праправнучці італійця Тітто Полло - Олені. ЇЇ пращур причетний до витоків кам’янотесярської справи на Жежелєвському гранітному кар’єрі. У 12-річному віці Тіто разом з дядьками Якубом і Яном Цілєстами - Вінегами з Італії приїхали у 1897 р. на Жежелівський гранітний кар`єр по запрошенню Бердичівського купця 1-ї гільдії Мойсея Дегтяра. Пані Валентина є його правнучкою. Вона пам’ятає, як батьки розповідали, що італієць, який приїхав, закохався у її прабабусю Климку, уродженку села. Любов їх і поєднала на віки, одружилися. Італієць мав з коханою емігрувати в Америку, але на зворотному шляху звідти, захворів й назавжди залишився серед українців. Жили дуже добре, ніколи один одному лихого слова не сказали. Їм Бог послав з чарівною дружиною дев’ятьох нащадків (пізніше одне дитя померло) й велику родину, нащадки якої й досі проживають в рідному селі — пише Лілія Макаревич Пані Валентина запропонувала скляні й картонні іграшки, які наступного ранку прибули до музею маршрутним автобусом. © 2021 20minut.ua ]]> https://kazatin.com/Podii/na-odnu-vulitsyu-tereshkovoyi-stalo-menshe-11474089.html 9ba27a32ecb606f7e4b1050e67b37bf3 2021-12-16T15:40:00+02:00 Улітку цього року ми вже писали про те, що на теренах колишнього Козятинського району є декілька вулиць, названих на честь Валентини Терешкової, першої жінки, яка полетіла в космос. Втім космонавтика — це лише її минуле, бо вона вже давно пішла у політику. Шість років тому депутатка Держдуми РФ від «Єдиної Росії» Валентина Терешкова голосувала за анексію Криму, а також підтримувала введення російських військ до України. У деяких громадах, зокрема і Вінниччини, вже взялися перейменовувати вулиці Терешкової. Серед них Гнівань, Бершадська та сусідня з нами Калинівська ОТГ. Тут колишні вулиці Терешкової вже отримали нові назви. Здебільшого вони нейтральні і не увіковічнюють нічиє ім’я — Сонячна, Затишна, Юності. Лише одну перейменували на честь В’ячеслава Чорновола, ініціатора Акту проголошення незалежності України. У колишньому Козятинському районі ми нарахували цілих п’ять вулиць Валентини Терешкової. Втім у двох наших ОТГ таких взагалі немає. Йдеться про Глуховецьку і Самгородоцьку громади. Натомість у Козятинській і Махнівській були. Козятинська ОТГ взагалі виявилася рекордсменом. Терешкова свого часу була дуже популярна у селах Козятин, Кордишівка, Сокілець і Титусівка, адже в цих чотирьох населених пунктах є по одній вулиці, названій на її честь. Ще у червні ми зверталися з цього приводу у міську раду, де нам повідомили, що ці вулиці перейменовувати будуть і питання у процесі вирішення. А от Махнівська громада з вулицею Терешкової вже попрощалася. Там відбулася сесія, на якій розглядали питання про перейменування вулиць. — У 2015 році, коли вийшов закон «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного тоталітарних режимів», ми тоді перейменовували вулиці, але кілька вулиць забули, думали, що так пройде, а воно не проходить, — сказала секретар ради Нелія Маліванчук. Як виявилося, у Махнівській ОТГ треба було перейменовувати не лише вулицю Терешкової. У селі Юрівка були вулиця і провулок Жовтневий. У Вовчинці — вулиця Радгоспна. У Немиринцях — вулиця Жукова. Усі вони підпадають під дію «Закону про декомунізацію», де вказано, що до символіки комуністичного тоталітарного режиму входять назви, пов’язані з річницею Жовтневого перевороту 1917 року, встановленням радянської влади на території України, а також імена осіб, які обіймали керівні посади у вищих органах влади та управління СРСР. Перші два пункти стосуються вулиць Жовтневої та Радгоспної, третій — вулиці Жукова, який свого часу був міністром оборони СРСР. Відтак колишня вулиця Жукова у Немиринцях стала Польовою, Радгоспна у Вовчинці — Квітневою, провулок і вулиця Жовтнева у Юрівці — Заруддя. А колишня вулиця Терешкової у Махнівці отримала назву Затишна. На одну вулицю Терешкової стало менше На одну вулицю Терешкової стало менше Автор: Олена Удвуд December 16th, 9:34pm Вінницька область на другому місці в Україні за кількістю вулиць і провулків, названих на честь Валентини Терешкової. У двох ОТГ колишнього Козятинського району теж були вулиці Терешкової, одна з громад із нею вже попрощалася Улітку цього року ми вже писали про те, що на теренах колишнього Козятинського району є декілька вулиць, названих на честь Валентини Терешкової , першої жінки, яка полетіла в космос. Втім космонавтика — це лише її минуле, бо вона вже давно пішла у політику. Шість років тому депутатка Держдуми РФ від «Єдиної Росії» Валентина Терешкова голосувала за анексію Криму, а також підтримувала введення російських військ до України. У деяких громадах, зокрема і Вінниччини, вже взялися перейменовувати вулиці Терешкової. Серед них Гнівань, Бершадська та сусідня з нами Калинівська ОТГ. Тут колишні вулиці Терешкової вже отримали нові назви. Здебільшого вони нейтральні і не увіковічнюють нічиє ім’я — Сонячна, Затишна, Юності. Лише одну перейменували на честь В’ячеслава Чорновола, ініціатора Акту проголошення незалежності України. У колишньому Козятинському районі ми нарахували цілих п’ять вулиць Валентини Терешкової. Втім у двох наших ОТГ таких взагалі немає. Йдеться про Глуховецьку і Самгородоцьку громади. Натомість у Козятинській і Махнівській були. Козятинська ОТГ взагалі виявилася рекордсменом. Терешкова свого часу була дуже популярна у селах Козятин, Кордишівка, Сокілець і Титусівка, адже в цих чотирьох населених пунктах є по одній вулиці, названій на її честь. Ще у червні ми зверталися з цього приводу у міську раду, де нам повідомили, що ці вулиці перейменовувати будуть і питання у процесі вирішення. А от Махнівська громада з вулицею Терешкової вже попрощалася. Там відбулася сесія, на якій розглядали питання про перейменування вулиць. — У 2015 році, коли вийшов закон «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного тоталітарних режимів», ми тоді перейменовували вулиці, але кілька вулиць забули, думали, що так пройде, а воно не проходить, — сказала секретар ради Нелія Маліванчук. Як виявилося, у Махнівській ОТГ треба було перейменовувати не лише вулицю Терешкової. У селі Юрівка були вулиця і провулок Жовтневий. У Вовчинці — вулиця Радгоспна. У Немиринцях — вулиця Жукова. Усі вони підпадають під дію «Закону про декомунізацію», де вказано, що до символіки комуністичного тоталітарного режиму входять назви, пов’язані з річницею Жовтневого перевороту 1917 року, встановленням радянської влади на території України, а також імена осіб, які обіймали керівні посади у вищих органах влади та управління СРСР. Перші два пункти стосуються вулиць Жовтневої та Радгоспної, третій — вулиці Жукова, який свого часу був міністром оборони СРСР. Відтак колишня вулиця Жукова у Немиринцях стала Польовою, Радгоспна у Вовчинці — Квітневою, провулок і вулиця Жовтнева у Юрівці — Заруддя. А колишня вулиця Терешкової у Махнівці отримала назву Затишна. © 2021 20minut.ua ]]> https://kazatin.com/lyudi/kozyatinchanin-anatoliy-lutskov-vidsvyatkuvav-sviy-drugiy-den-narodzhe-11474016.html 9d2fbdc7bc0023388361fa2df845fbc8 2021-12-16T14:16:00+02:00 Свій дійсний день народження він святкує 15-го серпня. А 15 грудня – Анатолія Луцкова вітали офіційно з 90-річним ювілеєм член президії міської організації ветеранів праці Надія Лобозінська та депутат міської ради Інна Румянцева. Свій трудовий шлях іменинник розпочав, коли йому було не повних 13 років. Як тільки зі Жмеринщини, де народився наш герой, фашистів прогнали, він сів за кермо трактора і трудився на рівні з дорослими. Каже, треба було орати і сіяти, допомагати продуктами фронту. Після війни працював у колгоспі, потім призвали в армію. Демобілізувавшись, продовжив свою трудову діяльність працівником вокзалу станції Козятин пасажирський. Козятин для нього став рідним містом, тому що тут він зустрів чарівну дівчину Світлану, яка стала йому опорою на все життя. Разом з дружиною звили сімейне гніздечко, в якому виростили та виховали двійко діток. Діти, ставши дорослими, не цураються батьківського дому по сьогоднішній день. А нагородою для Анатолія Андрійовича та Світлани Федорівни є повага не тільки дітей, а й онуків і правнуків. На кінець нашого візиту ми запитали у ювіляра, чи не скаржаться вони на здоров’я? Відповіла дружина голови сімейства: — У нас з ним і досі все спільне і болячки – не виняток. Якщо серце, то в обох болить. П’ємо ліки від серця. Коли тиск піднімається, то в обох. Обоє п’ємо пігулки від тиску. Ось так ми й живем і ні на що не скажимося. Козятинчанин Анатолій Луцков відсвяткував свій другий день народження Козятинчанин Анатолій Луцков відсвяткував свій другий день народження Автор: Вячеслав Гончарук December 16th, 9:34pm Людей, які мають два дні народження, є багато. В основному це ті, в кого, з якоїсь причини зупинилося серце. Наш ювіляр ріс хлопцем міцним, тож має два дні народження зовсім з іншої причини. В сільській раді наплутали його день народження з днем реєстрації. Свій дійсний день народження він святкує 15-го серпня. А 15 грудня – Анатолія Луцкова вітали офіційно з 90-річним ювілеєм член президії міської організації ветеранів праці Надія Лобозінська та депутат міської ради Інна Румянцева. Свій трудовий шлях іменинник розпочав, коли йому було не повних 13 років. Як тільки зі Жмеринщини, де народився наш герой, фашистів прогнали, він сів за кермо трактора і трудився на рівні з дорослими. Каже, треба було орати і сіяти, допомагати продуктами фронту. Після війни працював у колгоспі, потім призвали в армію. Демобілізувавшись, продовжив свою трудову діяльність працівником вокзалу станції Козятин пасажирський. Козятин для нього став рідним містом, тому що тут він зустрів чарівну дівчину Світлану, яка стала йому опорою на все життя. Разом з дружиною звили сімейне гніздечко, в якому виростили та виховали двійко діток. Діти, ставши дорослими, не цураються батьківського дому по сьогоднішній день. А нагородою для Анатолія Андрійовича та Світлани Федорівни є повага не тільки дітей, а й онуків і правнуків. На кінець нашого візиту ми запитали у ювіляра, чи не скаржаться вони на здоров’я? Відповіла дружина голови сімейства: — У нас з ним і досі все спільне і болячки – не виняток. Якщо серце, то в обох болить. П’ємо ліки від серця. Коли тиск піднімається, то в обох. Обоє п’ємо пігулки від тиску. Ось так ми й живем і ні на що не скажимося. © 2021 20minut.ua ]]> https://kazatin.com/Foto-dnya/foto-dnya-veseliy-penok-morkva-na-dorozi-ta-bezdorizhzhya-11474158.html 098f3053fca5d3ad13cab583f09aa570 2021-12-16T13:00:00+02:00 Фото дня: веселий пеньок, морква на дорозі та бездоріжжя Фото дня: веселий пеньок, морква на дорозі та бездоріжжя Автор: Вячеслав Гончарук December 16th, 9:34pm На календарі 16 грудня 2021 року Таким Козятин сьогодні побачили наші журналісти © 2021 20minut.ua ]]> https://kazatin.com/DTP/tam-de-e-defekti-robotu-proplachuvati-ne-budemo-pro-skandalniy-remont--11474097.html 0ef7d17cf00f8165c0664d2a47e5bf82 2021-12-16T12:12:00+02:00 Екс-начальник управління житлово-комунального господарства міста Євген Малащук стверджує, що дорогу роблять з порушеннями і вона довго не прослужить. – Перші порушення виникли на початку проведення тендеру, а саме були порушення із поданням документації підрядником, – розповідає Євген Малащук. – Почався державний аудит Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області. Вони виявили певні порушення, і заявляли, що потрібно розірвати договір із підрядною організацією - ФОП Завальнюк Ігор Васильович. Адже у підрядника не було чинного дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки, що надають право експлуатувати вантажопідіймальні крани. Також документів, що підтверджують досвід виконання аналогічних за предметом закупівлі договору. – продовжує Малащук. – Коли ми подивились повністю всю документацію, що подав підрядник на тендер, виявилось, що підрядна організація зареєстрована в 2021 році, найманих працівників 5 осіб, техніка не власна, а за договором підряду. Ще один нюанс - екологічна комісія не видавала дозвіл на проведення таких робіт. Отже, ми звернулися із позовом в прокуратуру, яка захищає інтереси держави. Відкриваємо договір, про який говорив Євген Малащук, на сайті Прозоро. Ось висновок аудиторської служби: «Держаудитслужба у Вінницькій області зобов’язує здійснити заходи щодо усунення виявленого порушення у встановленому законодавством порядку, зокрема в межах законодавства вжити заходів щодо розірвання договору з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України». Однак, управління житлово-комунального господарства Козятинської міської ради за результатами відкритих торгів розглянули тендерну пропозицію ФОП Завальнюка Ігоря Васильовича і підписали з ним договір на ремонт вулиці Куликівського. Основний аргумент - це найбільш економічно вигідна пропозиція. – Після укладання договору з підрядником майже два місяці ніхто не брався до ремонту дороги. Містяни кажуть, перед самим приїздом народного депутата Ірини Борзової почали активно стелити асфальт. Підрядник виконав два шари асфальтоукладчиком, що призвело до нерівності. Не зробив системи водовідведення, – скаржиться пан Євген. – По-друге, асфальт стелили вночі, при мінусових температурах і він був холодний. Холодний асфальт швидко замерзає, і згодом виникають щілини. Неякісно покладену частину дорогу полатали по другому разу. І не відомо яка доля цих латок і скільки вони протримаються. Тим часом підрядник заявляє, що дорога зроблена якісно і прослужить щонайменше 10 років. – Ми переробляти стик асфальту. Це коли в один день проклали асфальт і роботу зупинили, – пояснює Олег Кетес, головний майстер. – Наступного дня потрібно стикувати ці площі прокладеного старого асфальту із новим. Ми мусили вирізали старий стик асфальту, влили дорожній клей і робили все заново. Нашу роботу перевіряв технагляд. У нас був градусник і температура асфальту була 140 градусів. Досі триває ремонт дороги. Наразі встановлюємо бордюри. Договір не порушували. Гарантійний термін – 3 роки. Ми запитали начальника управління житлово-комунального господарства Козятинської міської ради, чи задоволені вони ремонтом вулиці? – Ми ремонтом незадоволені. Договір з підрядником незавершений в цьому році, - зазначає Андрій Корнійчук. – Виконання деяких робіт та усунення недоліків ми очікуємо уже наступного року. Адже зараз несприятливі погодні умови. Акти виконання виконання капітального ремонту Куликівського будуть продовжені. Там, де є дефекти, цю роботу ми не будемо проплачувати. Сподіваємось в наступного року ми побачимо інший результат роботи. Проект не відкривають тому, що дощ іде, а може це така новітня технологія «Там, де є дефекти, роботу проплачувати не будемо»: Про скандальний ремонт вулиці Куликівського «Там, де є дефекти, роботу проплачувати не будемо»: Про скандальний ремонт вулиці Куликівського Автор: Леся Кесарчук December 16th, 9:34pm Кілька місяців триває ремонт вулиці Куликівського і увесь час навколо цих робіт На ремонт вулиці Куликівського витратили майже 13 мільйонів гривень. 10 мільйонів з державного дорожнього фонду, решта – із міського бюджету Козятинської громади. Екс-начальник управління житлово-комунального господарства міста Євген Малащук стверджує, що дорогу роблять з порушеннями і вона довго не прослужить. – Перші порушення виникли на початку проведення тендеру, а саме були порушення із поданням документації підрядником, – розповідає Євген Малащук. – Почався державний аудит Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області. Вони виявили певні порушення, і заявляли, що потрібно розірвати договір із підрядною організацією - ФОП Завальнюк Ігор Васильович. Адже у підрядника не було чинного дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки, що надають право експлуатувати вантажопідіймальні крани. Також документів, що підтверджують досвід виконання аналогічних за предметом закупівлі договору. – продовжує Малащук. – Коли ми подивились повністю всю документацію, що подав підрядник на тендер, виявилось, що підрядна організація зареєстрована в 2021 році, найманих працівників 5 осіб, техніка не власна, а за договором підряду. Ще один нюанс - екологічна комісія не видавала дозвіл на проведення таких робіт. Отже, ми звернулися із позовом в прокуратуру, яка захищає інтереси держави. Відкриваємо договір, про який говорив Євген Малащук, на сайті Прозоро. Ось висновок аудиторської служби: «Держаудитслужба у Вінницькій області зобов’язує здійснити заходи щодо усунення виявленого порушення у встановленому законодавством порядку, зокрема в межах законодавства вжити заходів щодо розірвання договору з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України». Однак, управління житлово-комунального господарства Козятинської міської ради за результатами відкритих торгів розглянули тендерну пропозицію ФОП Завальнюка Ігоря Васильовича і підписали з ним договір на ремонт вулиці Куликівського. Основний аргумент - це найбільш економічно вигідна пропозиція. – Після укладання договору з підрядником майже два місяці ніхто не брався до ремонту дороги. Містяни кажуть, перед самим приїздом народного депутата Ірини Борзової почали активно стелити асфальт. Підрядник виконав два шари асфальтоукладчиком, що призвело до нерівності. Не зробив системи водовідведення, – скаржиться пан Євген. – По-друге, асфальт стелили вночі, при мінусових температурах і він був холодний. Холодний асфальт швидко замерзає, і згодом виникають щілини. Неякісно покладену частину дорогу полатали по другому разу. І не відомо яка доля цих латок і скільки вони протримаються. Тим часом підрядник заявляє, що дорога зроблена якісно і прослужить щонайменше 10 років. – Ми переробляти стик асфальту. Це коли в один день проклали асфальт і роботу зупинили, – пояснює Олег Кетес, головний майстер. – Наступного дня потрібно стикувати ці площі прокладеного старого асфальту із новим. Ми мусили вирізали старий стик асфальту, влили дорожній клей і робили все заново. Нашу роботу перевіряв технагляд. У нас був градусник і температура асфальту була 140 градусів. Досі триває ремонт дороги. Наразі встановлюємо бордюри. Договір не порушували. Гарантійний термін – 3 роки. Ми запитали начальника управління житлово-комунального господарства Козятинської міської ради, чи задоволені вони ремонтом вулиці? – Ми ремонтом незадоволені. Договір з підрядником незавершений в цьому році, - зазначає Андрій Корнійчук. – Виконання деяких робіт та усунення недоліків ми очікуємо уже наступного року. Адже зараз несприятливі погодні умови. Акти виконання виконання капітального ремонту Куликівського будуть продовжені. Там, де є дефекти, цю роботу ми не будемо проплачувати. Сподіваємось в наступного року ми побачимо інший результат роботи. Проект не відкривають тому, що дощ іде, а може це така новітня технологія © 2021 20minut.ua ]]> https://kazatin.com/Podii/malyunok-yunoyi-kozyatinchanki-bude-na-vsih-kavovih-stakanchikah-zapra-11474083.html a2247e3f63a0d107772968ad2a450259 2021-12-16T11:01:00+02:00 Марія навчається в ліцеї у першому класі. Хист до живопису у дівчинки проявився задовго того, як вона пішла в школу. Малювати Маруся почала сама у два роки. Просто шукала відео в інтернеті і таким чином вчилася. — Я не дуже на це звертала увагу, дитина малює та й малює, — розповідає Анна, мама юної художниці. — Але коли прийшла в садочок в ясельну групу і вивісили малюнки дітей, я одразу побачила малюнок своєї дитини. І з тих пір мені не потрібно було навіть читати, де її робота, бо вона малювала вже досить конкретно. Я зрозуміла, що у неї це є, коли їй було років зо три. Знаєте, як у всіх олівці. А вона каже: «Мамо, ці олівці погано лягають». Кажу: «Добре, давай переберемо». Вона залишила всі олівці, які якісні. Зазвичай малюнки дітей досить прості. Пам’ятаєте, як у відомому мультику про восьминіжок — «Палка, палка, огуречик — вот и вышел человечек». Але це не про роботи Марії Мельник, бо на своїх картинах вона передає об’єм, переломи ліній та емоції. У мами на роботі ціла картинна галерея — вся стіна завішана малюнками Марусі. — Що стосується цього песика, — показує Анна одну з робіт. — У мене один із клієнтів, не знаю, хто він за професією, спитав, скільки років дитині було, коли вона це намалювала? Він сказав: «Діти таких очей не малюють. Діти не розуміють, що очі несуть в собі інформацію». Перший заробіток Вихователька в садочку порадила записати Марусю на гурток «Малятко» в Будинку піонерів, бо у Музичну школу таких маленьких ще не брали. Три уроки тривалістю 20 хвилин, один із них присвячений живопису. Мама каже, що Марія одразу виставила руку вперед — показала викладачеві, щоб не підходила допомагати. — Коли вона малює, відключається від усього, нічого не чує, нічого не бачить, — продовжує Анна. — Зранку я собі можу спати у вихідні, просинаюся, навколо олівці, фломастери. Хоча б не бере ще фарби в постіль. Це в нас така домовленість. Канцтовари нас знають вже, все в нас є. Ми перейшли на рівень досить професійний. Та сама акварель у нас професійного рівня. Вона пробує, відчуває. Ми купляли професійну гуаш однієї фірми, іншої. Вона каже: «Ні, мені ці не подобаються, як вони лягають, і відтінки не такі». Удома у Марусі — рай для справжнього художника. Цілі ящики олівців та фарб — і акварель, і гуаш, і акрил. Залишилося опанувати лише олію. Вона пробує різні техніки. Мама просто у захваті від її пейзажів, а Маруся останнім часом захопилася штрихуванням — це коли зображення створюється простим олівцем, а об’єм, тіні і тони передаються за рахунок зміни нахилу штрихів та натиску на грифель. Одна з таких робіт, де зображений песик, що біжить, теж висить на стіні у мами на роботі. Зараз Марії допомагає розвивати талант Інга Загайкевич, викладач Дитячої школи мистецтв. Дівчинку взяли одразу до другого класу. А в ліцеї, де навчається Маруся, цієї осені вже організували її першу персональну виставку. Але живопис — не єдине захоплення Марії. Окрім художньої школи, вона ще займається воркаутом, ходить на шахи, обожнює робити поробки, а нещодавно почала шити. Робить крихітні рюкзачки із замками і вушками для ляльок Барбі, маленькі книжечки. Словом, пробує себе у всьому. Але, звісно, найбільше душа лежить саме до малювання. До речі, хобі вже почало приносити Марусі заробіток. В інтернеті побачили її картини котика і песика, замовили, вона їх повторила і продала. Взяли поза конкурсом У лютому цього року Маруся вперше взяла участь у конкурсі малюнків. Треба було намалювати наш вокзал. Із цією роботою вона здобула перемогу у своїй віковій категорії. — Прийшли ми в художню школу, кажемо, що нам вокзал треба намалювати, — розповідає Анна. — Наш викладач Інга Загайкевич була категорично проти, бо вокзал для виконання дуже складна робота. Вона каже: «Я за все своє життя малювала тільки раз вокзал і більше його малювати не хочу». Але все одно вона її направила, зробили ми цей вокзал, перемогли і пішло. Після цього Анна подала малюнок дочки на міжнародний багатожанровий конкурс «Самоцвіти». На той момент Марусі було лише шість років, а роботи на конкурс приймали лише з семи років. Але малюнок юної козятинчанки настільки справив на організаторів враження, що вони вирішили зробити виняток з правил і прийняли його поза конкурсом і Марія отримала друге місце. Після цього Анна подала роботу на всеукраїнський конкурс «Юла», де Маруся здобула перемогу. На іншому всеукраїнському конкурсі, приуроченому до Дня Незалежності, юна козятинчанка подала пейзаж і посіла друге місце, але лише через те, що при виконанні роботи не була врахована тематика. Зараз надходять запрошення навіть з британських та італійських конкурсів, але поки не поспішають до них долучатися і на це є свої причини. Перш за все, через те, що професійно займатися живописом Маруся почала нещодавно. По-друге, туди треба їхати. Приємний сюрприз Нещодавно юна козятинчанка перемогла у ще одному конкурсі, який оголосила одна з найбільших в Україні мереж автозаправних станцій. Переможців обирали шляхом голосування, яке проходило онлайн. За умовами конкурсу, три дитячих малюнки, які набрали найбільше вподобань, потраплять на кавові стаканчики, які продаватимуть у кафе і на автозаправних станціях по всій країні, а діти з батьками отримають сертифікат на триденний відпочинок в Прикарпатті. Анна каже, що коли подавалися на цей конкурс, вона навіть не сподівалася на виграш, адже робіт було дуже багато — більше 600 дітей з різних куточків України надіслали свої малюнки. Робота Марії Мельник набрала 22 770 голосів і дівчинка стала однією з переможців. – Для неї було дуже круто, що вона повезла батьків на відпочинок. Їй кажуть: «Батьки тебе привезли», а вона каже: «Ні, це я батьків привезла», — каже Анна. — Дуже чекає вона вже цих стаканчиків. Каже: «Це певно весь Козятин за мене проголосував». Я кажу: «Доцю, це не те що весь Козятин, це дуже багато хто проголосував». Мені писали потім з-за кордону наші співвітчизники. Спочатку питали, чи сама малювала? Я кажу так. «А чи десь займається, чи в інших конкурсах брала участь? Бо я в спілці художників Болгарії, я показала роботу і ми всією спілкою проголосували за вас». Горнятка із зображеннями переможців конкурсу надійдуть у продаж вже 19 грудня. Тож якщо раптом опинитесь на одній із заправок WOG, купите каву і на стаканчику буде милий їжачок — знайте, це малюнок козятинчанки Марії Мельник. Малюнок юної козятинчанки Марії Мельник буде на всіх кавових стаканчиках заправок WOG Малюнок юної козятинчанки Марії Мельник буде на всіх кавових стаканчиках заправок WOG Автор: Олена Удвуд December 16th, 9:34pm Марія Мельник у свої сім років пише картини як дорослий художник, а її улюблена робота — всесвітньовідомий «Крик» Едварда Мунка. Нещодавно наша юна землячка виграла конкурс і тепер каву у стаканчику, прикрашеному її малюнком, можна буде купити на будь-якій заправці однієї з найбільших в Україні мереж АЗС Марія навчається в ліцеї у першому класі. Хист до живопису у дівчинки проявився задовго того, як вона пішла в школу. Малювати Маруся почала сама у два роки. Просто шукала відео в інтернеті і таким чином вчилася. — Я не дуже на це звертала увагу, дитина малює та й малює, — розповідає Анна, мама юної художниці. — Але коли прийшла в садочок в ясельну групу і вивісили малюнки дітей, я одразу побачила малюнок своєї дитини. І з тих пір мені не потрібно було навіть читати, де її робота, бо вона малювала вже досить конкретно. Я зрозуміла, що у неї це є, коли їй було років зо три. Знаєте, як у всіх олівці. А вона каже: «Мамо, ці олівці погано лягають». Кажу: «Добре, давай переберемо». Вона залишила всі олівці, які якісні. Зазвичай малюнки дітей досить прості. Пам’ятаєте, як у відомому мультику про восьминіжок — «Палка, палка, огуречик — вот и вышел человечек». Але це не про роботи Марії Мельник, бо на своїх картинах вона передає об’єм, переломи ліній та емоції. У мами на роботі ціла картинна галерея — вся стіна завішана малюнками Марусі. — Що стосується цього песика, — показує Анна одну з робіт. — У мене один із клієнтів, не знаю, хто він за професією, спитав, скільки років дитині було, коли вона це намалювала? Він сказав: «Діти таких очей не малюють. Діти не розуміють, що очі несуть в собі інформацію». Перший заробіток Вихователька в садочку порадила записати Марусю на гурток «Малятко» в Будинку піонерів, бо у Музичну школу таких маленьких ще не брали. Три уроки тривалістю 20 хвилин, один із них присвячений живопису. Мама каже, що Марія одразу виставила руку вперед — показала викладачеві, щоб не підходила допомагати. — Коли вона малює, відключається від усього, нічого не чує, нічого не бачить, — продовжує Анна. — Зранку я собі можу спати у вихідні, просинаюся, навколо олівці, фломастери. Хоча б не бере ще фарби в постіль. Це в нас така домовленість. Канцтовари нас знають вже, все в нас є. Ми перейшли на рівень досить професійний. Та сама акварель у нас професійного рівня. Вона пробує, відчуває. Ми купляли професійну гуаш однієї фірми, іншої. Вона каже: «Ні, мені ці не подобаються, як вони лягають, і відтінки не такі». Удома у Марусі — рай для справжнього художника. Цілі ящики олівців та фарб — і акварель, і гуаш, і акрил. Залишилося опанувати лише олію. Вона пробує різні техніки. Мама просто у захваті від її пейзажів, а Маруся останнім часом захопилася штрихуванням — це коли зображення створюється простим олівцем, а об’єм, тіні і тони передаються за рахунок зміни нахилу штрихів та натиску на грифель. Одна з таких робіт, де зображений песик, що біжить, теж висить на стіні у мами на роботі. Зараз Марії допомагає розвивати талант Інга Загайкевич, викладач Дитячої школи мистецтв. Дівчинку взяли одразу до другого класу. А в ліцеї, де навчається Маруся, цієї осені вже організували її першу персональну виставку. Але живопис — не єдине захоплення Марії. Окрім художньої школи, вона ще займається воркаутом, ходить на шахи, обожнює робити поробки, а нещодавно почала шити. Робить крихітні рюкзачки із замками і вушками для ляльок Барбі, маленькі книжечки. Словом, пробує себе у всьому. Але, звісно, найбільше душа лежить саме до малювання. До речі, хобі вже почало приносити Марусі заробіток. В інтернеті побачили її картини котика і песика, замовили, вона їх повторила і продала. Взяли поза конкурсом У лютому цього року Маруся вперше взяла участь у конкурсі малюнків. Треба було намалювати наш вокзал. Із цією роботою вона здобула перемогу у своїй віковій категорії. — Прийшли ми в художню школу, кажемо, що нам вокзал треба намалювати, — розповідає Анна. — Наш викладач Інга Загайкевич була категорично проти, бо вокзал для виконання дуже складна робота. Вона каже: «Я за все своє життя малювала тільки раз вокзал і більше його малювати не хочу». Але все одно вона її направила, зробили ми цей вокзал, перемогли і пішло. Після цього Анна подала малюнок дочки на міжнародний багатожанровий конкурс «Самоцвіти». На той момент Марусі було лише шість років, а роботи на конкурс приймали лише з семи років. Але малюнок юної козятинчанки настільки справив на організаторів враження, що вони вирішили зробити виняток з правил і прийняли його поза конкурсом і Марія отримала друге місце. Після цього Анна подала роботу на всеукраїнський конкурс «Юла», де Маруся здобула перемогу. На іншому всеукраїнському конкурсі, приуроченому до Дня Незалежності, юна козятинчанка подала пейзаж і посіла друге місце, але лише через те, що при виконанні роботи не була врахована тематика. Зараз надходять запрошення навіть з британських та італійських конкурсів, але поки не поспішають до них долучатися і на це є свої причини. Перш за все, через те, що професійно займатися живописом Маруся почала нещодавно. По-друге, туди треба їхати. Приємний сюрприз Нещодавно юна козятинчанка перемогла у ще одному конкурсі, який оголосила одна з найбільших в Україні мереж автозаправних станцій. Переможців обирали шляхом голосування, яке проходило онлайн. За умовами конкурсу, три дитячих малюнки, які набрали найбільше вподобань, потраплять на кавові стаканчики, які продаватимуть у кафе і на автозаправних станціях по всій країні, а діти з батьками отримають сертифікат на триденний відпочинок в Прикарпатті. Анна каже, що коли подавалися на цей конкурс, вона навіть не сподівалася на виграш, адже робіт було дуже багато — більше 600 дітей з різних куточків України надіслали свої малюнки. Робота Марії Мельник набрала 22 770 голосів і дівчинка стала однією з переможців. – Для неї було дуже круто, що вона повезла батьків на відпочинок. Їй кажуть: «Батьки тебе привезли», а вона каже: «Ні, це я батьків привезла», — каже Анна. — Дуже чекає вона вже цих стаканчиків. Каже: «Це певно весь Козятин за мене проголосував». Я кажу: «Доцю, це не те що весь Козятин, це дуже багато хто проголосував». Мені писали потім з-за кордону наші співвітчизники. Спочатку питали, чи сама малювала? Я кажу так. «А чи десь займається, чи в інших конкурсах брала участь? Бо я в спілці художників Болгарії, я показала роботу і ми всією спілкою проголосували за вас». Горнятка із зображеннями переможців конкурсу надійдуть у продаж вже 19 грудня. Тож якщо раптом опинитесь на одній із заправок WOG, купите каву і на стаканчику буде милий їжачок — знайте, це малюнок козятинчанки Марії Мельник. © 2021 20minut.ua ]]> https://kazatin.com/Zdorovya/operativna-informatsiya-koronavirusu-skilki-dodalosya-novih-hvorih-11474065.html 373bf8ba793ce4608bc296a255d1b71b 2021-12-16T10:00:00+02:00 За даними Козятинського відділу контролю та профілактики хвороб загальна станом на ранок 16 грудня кількість хворих на коронавірус залишається незмінною — 4739 осіб. Стало відомо про три нових летальних випадки Загалом, в Україні виявили 9 590 нових випадків захворювання на коронавірус. Одужали 25 499. Померли – 355 пацієнта. Госпіталізовано 2 089. Вакцинувалися першою дозою – 47 519 людей, а другою дозою – 95 407. За останню добу найбільша кількість підтверджених випадків зареєстрована у м. Київ (1478), Полтавській (642), Запорізькій (529), Львівській (485) і Донецькій (473) областях. Випадків у областях/імунізовано (2 доза): м. Київ – 1478/9310 Вінницька – 305/4683 Волинська – 419/2669 Дніпропетровська – 386/8295 Донецька – 473/6112 Житомирська – 325/2388 Закарпатська – 427/1821 Запорізька – 529/4138 Івано-Франківська – 318/2824 Київська – 397/4964 Кіровоградська – 156/2153 Луганська – 83/1899 Львівська – 485/6239 Миколаївська – 297/2242 Одеська – 400/5225 Полтавська – 642/3375 Рівненська – 270/3176 Сумська – 231/2853 Тернопільська – 268/1855 Харківська – 314/6437 Херсонська – 143/2143 Хмельницька – 398/2591 Черкаська – 392/3246 Чернівецька – 122/1937 Чернігівська – 332/2832 Хворих стає менше, але смертність не падає   Оперативна інформація коронавірусу: скільки додалося нових хворих? Оперативна інформація коронавірусу: скільки додалося нових хворих? Автор: Анастасія Квітка December 16th, 9:34pm Станом на ранок 16 грудня, у Вінницькій області виявили 305 нових випадків захворювання на коронавірус. Померли 6 пацієнтів. Одужали – 715. Вакцинувалися 2 дозою – 4 683 осіб За даними Козятинського відділу контролю та профілактики хвороб загальна станом на ранок 16 грудня кількість хворих на коронавірус залишається незмінною — 4739 осіб. Стало відомо про три нових летальних випадки Загалом, в Україні виявили 9 590 нових випадків захворювання на коронавірус. Одужали 25 499 . Померли – 355 пацієнта. Госпіталізовано 2 089 . Вакцинувалися першою дозою – 47 519 людей, а другою дозою – 95 407 . За останню добу найбільша кількість підтверджених випадків зареєстрована у м. Київ (1478), Полтавській (642), Запорізькій (529), Львівській (485) і Донецькій (473) областях. Випадків у областях/імунізовано (2 доза): м. Київ – 1478/9310 Вінницька – 305/4683 Волинська – 419/2669 Дніпропетровська – 386/8295 Донецька – 473/6112 Житомирська – 325/2388 Закарпатська – 427/1821 Запорізька – 529/4138 Івано-Франківська – 318/2824 Київська – 397/4964 Кіровоградська – 156/2153 Луганська – 83/1899 Львівська – 485/6239 Миколаївська – 297/2242 Одеська – 400/5225 Полтавська – 642/3375 Рівненська – 270/3176 Сумська – 231/2853 Тернопільська – 268/1855 Харківська – 314/6437 Херсонська – 143/2143 Хмельницька – 398/2591 Черкаська – 392/3246 Чернівецька – 122/1937 Чернігівська – 332/2832 Хворих стає менше, але смертність не падає © 2021 20minut.ua ]]>