This version of the page http://maysterni.com/allvotes.php (194.28.85.110) stored by archive.org.ua. It represents a snapshot of the page as of 2021-12-12. The original page over time could change.
Всі актуальні голосування - Поетичні майстерні
Голосування | Теми | Школа | Конкурс | УкрАрт
  Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Фотогалерея| Новини |  Уніан  |   Чат   | Історія
 Угрупування |  до 33   |  до 55  | до 85  | Вічність
ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Невесенко
2021.12.11 22:24
Вже скоро ранок
Вже скоро ранок… До світання
очей зімкнути не вдалось…
Потухла зіронька остання,
й запіють півні вже ось-ось.

Палають у каміні дрова,
мигтить у сутінках стіна.
А за вікном – передранкова,

Ігор Шоха
2021.12.11 22:12
Сучасні рубаї
Людина сотворила Бога-Сина...
і капище придумала людина...
зате цілує ідола і мощі
за те, що ходить до чужої прощі.

***
Дереворити прикрашають хату,
оберігають дух її – пенати,

Петро Скоропис
2021.12.11 17:36
З Іосіфа Бродського. Вірші про іспанця Мігеля Сервета, єретика, спаленого кальвіністами
Достеменні випадки инколи стають притчами.
Ти вважав би усе це, певно, зайвим.
Ймовірно, зараз
ти відчуваєш байдужість.

Втім, він
не відчуває байдужости,
бо від нього залишилась лишень жменька попелу,

Юлія Івченко
2021.12.11 16:25
Барви.
Вона перед тобою, наче млосна пава,
в поезії нічній повільно птахом плавала,
з- під вій дивились засмучені заплави,
поділ червоної спідниці гравсь за право,
щоб лише її у постіль ніс ти чорну каву!
Вона стелилась, наче молода трава…

Зелений ліс н

Сергій Губерначук
2021.12.11 15:36
Уривки з надрукованого (6)
Вічно живим є все, крім того, що вмирає. * * * Золотом пишеться Боже ім’я і промовляється золотовусто. * * * Слава Тобі, Господи, за священні розклади. За духовний наш багаж – хвала Тобі, Боже наш. * * * Живімо й думаймо про справедливий нар

Дума Козак
2021.12.11 08:43
Він і так усе знає
Малий Андрійко поглядом ніби прилип до екрана свого нетбука. Він уже кілька годин поспіль воював із гоблінами, будував птахоферми, шукав приховані скарби і катався на своєму улюбленому танку тилами уявного ворога. – Як справи, любий? – несподівано із-за

Олександр Сушко
2021.12.11 08:23
Нарешті!
Безвір'я - це отрута для рабів,
Симфонія без нот і партитури.
Ось, вибирай: є рабини, попи,
Пресвітери, ксьондзи, імами, гуру.

Апостоли, архангели-діди,
Святе письмо, Коран, Бгаґавад-Гіта.
Я ж - атеїст-гріховник, не святий,

Микола Соболь
2021.12.11 07:27
Поезія дощу
Розбираю на цитати дощ.
Ось вона – поезія від Бога.
Чую в кожній краплі силу прощ,
що відлунням долітає з площ
і знаходжу ліки від знемоги.

Прийде час під хвищу ми заснем.
Кажуть у негоду краще спиться.

Ярослав Чорногуз
2021.12.11 04:28
Вогонь земного раю
Моя ти крихітко вродлива,
Моя красуне осяйна...
Твого кохання справжнє диво
Хмелить мене сильніш вина,
Моя ти крихітко вродлива.

Життя мойого ти оздоба,
Найбільша радість у журбі,

Володимир Невесенко
2021.12.10 22:26
О, цей вечірній теплий грудень
О, цей вечірній теплий грудень! –
Тремтить небес рябе сукно.
І десь вже бавиться у гру день,
і сутінь суне у вікно.

Уже виблискують зірниці,
і простір никне в темноті.
І жовті місяця зіниці

Марґо Ґейко
2021.12.10 19:29
***
Тобі напевно не сюди. Тут світ здригається ночами,
Бо ми виходимо з води напівзабутої Почайни.
Від нас рятують молитви і таїнства нової віри,
І тільки Волос ікла шкірить, неначе хто не догодив.
А ми танцюємо одні – у сорочках на голе тіло,
Яке б давн

Тетяна Левицька
2021.12.10 16:06
Грудневий дощ
Мжиці полуденна сивина
замутила органзове небо.
Дощ грудневий, що за дивина? —
Срібним бісером в холодних стеблах.

Крапотить, у кастаньєти б'є,
падає цитринами додолу.
У хламиду спритним кутюр'є

Микола Соболь
2021.12.10 08:04
* * *
Привіт, привіт, метрдотель дощу.
Чого мовчати? Капосна погода.
Підошви у калюжах полощу,
сьогодні кажуть це остання мода.
Та я не знаю правда те чи ні.
У груди б’є поривом лютий вітер,
не гріють вулиць ліхтарів вогні,
здається, що за рогом кінець с

Олександр Сушко
2021.12.10 04:37
Солодка казка
Попотанцюємо циганської халяндри!
Всю пенсію - за газ і за тепло!
А в пустобріха все у шоколаді,
Він - гетьман! Войовничий "янелох".

Я сам його обрав на цю посаду,
Трон - під сідницю, в руки - булаву.
А Беня каже: - Хлопець то шо нада!

Нічия Муза
2021.12.09 23:03
На грані
Наїзнику Пегаса
немає часу
у цьому світі
сидіти і чекати,
аби піймати
себе... у сіті...
................................
Якщо не твого поля

Ігор Деркач
2021.12.09 23:00
Хроніки фантазії
У цьому світі жити –
треба вміти
себе втішати,
аж поки не покличуть
до кобіти
небесні шати.
А де шатро зелене
нас чекає,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори на сторінці:

Ольга Малишко
2021.12.04

Саша Горбач
2021.12.02

Бо вічнавічний
2021.11.30

Лайла Ли
2021.11.19

Сергій Калюжний
2021.11.15

Евеліна Гром
2021.11.08

ферзь срібний ферзь срібний
2021.10.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники







  Вірші, проза, аналітика, огляди
  Всі актуальні голосування
 
 
 
 Головна сторінка
Хто з них найгірший?







| Результати
Мені зараз не вистачає:







| Результати
Коронавірус і ви:







| Результати

 
 
 Поеми
Діяльність держ.комітету з «Шевченківської Премії»







| Результати
Модернізація комітету з «Шевченківської Премії»







| Результати

 
 
 Проза
Якої поезії не вистачає нині укр.літературі?






| Результати
Якими мали би бути поетичні книжки?






| Результати

 
 
 Рейтингові голосування
Постійні рейтингові голосування:
Творчість кого з названих авторів (R1) найбільш імпонує вам:
Творчість кого з названих авторів (R) найбільш імпонує вам:
Творчість кого з названих авторів (R2) найбільш імпонує вам:
Творчість кого з названих авторів (ЛП) найбільш імпонує вам:

Рейтингові голосування у рубриках
Архів голосувань>>

Коментарі
України Сокор (Л.П./Л.П.) [ 2019-07-21 19:37:44 ]
Моя думка. Поезія тепер в тіні. Відсутні журнали, брошури не дорогі, щоб проста людина могла купити.
Вірші не читаються з концертних трибун, не проводяться вечори дискусій поезії. Відсутня публістична критика, рекомендації поезії. Хто скаже, яка на сьогодення повинна бути поезія? Що звучить з трибун концертів? Чи є почуття українського, рідного, батьківського?
З повагою Володимир.

Сторінку Закрито (Л.П./Л.П.) [ 2020-05-24 13:11:09 ]
Усі чомусь прагнуть потрапити під прожектор, на сцену, на трибуну. Але у нас щодня слухає, хай не мільйонна авдиторієя, але рідні, друзі, колеги, і просто випадкові люди в нашомужитті. Ми вже під прожектором для тих десяти, для тих трьох, для тієї однієї людини, що знаходяться з нами в одній кімнаті, в одному вагоні, в одній альтанці. Поезія навкруги нас, і ми можемо черпати з цього моря й доливати в нього своє відерце мудрості. Розмовляймо, жартуймо, дискутуймо щоразу так, наче ми живемо останній день і говоримо останній раз, не говорімо банальні речі, життя надто коротке

Брайтон Брайтон Юра (Л.П./Л.П.) [ 2020-06-14 16:33:58 ]
Поезія сьогодні стала кулуарним явищем. Хтось, когось, десь слухає у вузькому колі друзів та шанувальників. Немає жодних шансів на якісь публікації у видавництвах, окрім інтернету, який теж є по суті, вузьким колом...


Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2020-06-14 19:29:57 ]
"Немає жодних шансів на якісь публікації у видавництвах..."
ЧОМУ ВИ ТАК ВВАЖАЄТЕ???
Хіба видати книгу поезій проблема? Аби були гроші!


М Менянин (М.К./Л.П.) [ 2021-02-27 08:22:10 ]
Притча о поэте
1.
Наборы литер, слов и строк
наш литератор создал впрок:
читай унылая страна,
мне лавры, лавры ты должна…
2.
И вот поэт осиротел,
и стал ценить то, что имел,
и песню жалости запел,
и помолился, как сумел…
3.
Кто приголубит, как родной,
и скажет приходи домой?
Отец Небесный то изрёк:
ну, возвращайся, Мой сынок…


М Менянин (М.К./Л.П.) [ 2021-07-12 14:57:12 ]
Та Ахматова (Горенко)
1.
Как звон благовеста Софии
сквозь время несутся слова,
свой глас отдала ты России
имея для мира права.
2.
Как углей горящих жаровня
ты в строках горела сама:
по слогу для Пушкина ровня,
философ по складу ума.
3.
Как жертва замужество стало –
любви безответной крыло,
как мало! как мало! так мало!..
отпущено счастья было.
4.
Как вдох ароматов вокзала
хранит в нашей памяти рай
об этом когда-то сказала
пролив nostalgi через край.
5.
Так родиной стал храм Софии
и в Духе Святом голова,
о русах как плач Еремии
в сокрытом контексте слова.


Юрій Ереміт (М.К./Л.П.) [ 2021-11-15 21:13:20 ]
дуже актуальні голосування)


1   2   3    Переглянути все