Міжнародний Центр Перспективних Досліджень

[/] Проекти Публікації Укр Eng Про центр Про МЦПД Команда Партнери Наглядова рада Кар'єра та інтернатура Звітність Контакти Напрямки Зовнішня політика Внутрішня політика Економіка Соціальна політика та права людини Діяльність Актуальні проекти Архів проектів Періодичні видання (Inside Ukraine) Аналітика Економіка Валютний прогноз МЦПД до кінця 2021 року: що буде з курсом гривні до долара? 05.08.2021 Внутрішня політика За ініціативи МЦПД в Одесі обговорили майбутній саміт Кримської платформи 11.08.2021 Внутрішня політика МЦПД випустив оцінку місцевих/регіональних заходів за серпень - вересень 2021 року 28.09.2021 Економіка МЦПД оприлюднив оновлені рейтинги фінансової стійкості та прозорості державних підприємств України (2020-2021) 28.09.2021 Внутрішня політика Голосування до Держдуми РФ на окупованих територіях: політико-правові та безпекові аспекти 29.09.2021 Внутрішня політика Експерти МЦПД взяли участь в круглому столі "Досягнення та провали Зеленського на середині президентства" 16.11.2021 Переглянути Більше з цього розділу Внутрішня політика Експерти МЦПД взяли участь в круглому столі "Досягнення та провали Зеленського на середині президентства" Володимир Зеленський досяг середини свого п’ятирічного президентства. Інститут Кеннана тв Вілсон Центр провели онлайн-круглий стіл, присвячений успіхам і невдачам президентства Зеленського, у якому взяли участь експерти МЦПД. Учасники круглого столу обговорили наступні питання: Як змінилася Україна за ці роки? Чого наразі досягли президент Зеленський та його команда? Що залишилося зробити з його списку передвиборчих обіцянок два з половиною роки тому? 16.11.2021 Переглянути Більше з цього розділу Внутрішня політика Голосування до Держдуми РФ на окупованих територіях: політико-правові та безпекові аспекти У п’ятницю, 24 вересня, в Одесі відбувся круглий стіл «Вибори без вибору»: проведення голосування до Державної Думи Російської федерації на тимчасово окупованих територіях України: політико-правові аспекти та наслідки для безпеки регіону». Захід організований та проведений Міжнародним центром перспективних досліджень. В круглому столі прийняли участь: Ярослав Католик – модератор круглого столу, регіональний координатор «Міжнародного центру перспективних досліджень»; Ольга Айвазовська - голова правління Громадської мережі ОПОРА, координатор політичних програм; Ігор Петренко – директор департаменту внутрішньої політики Міжнародного центру перспективних досліджень; Віталій Андрієвський – директор Інституту ефективної політики (Республіка Молдова), доктор історії; Анатолій Бойко – голова Одеської обласної організації ВГО «Комітет виборців України»; Артем Філіпенко – завідувач відділом досліджень Придунайсько-Чорноморського регіону Національного інституту стратегічних досліджень, Сергій Братчук – голова Громадської ради при Одеській обласній державній адміністрації, директор Південного філіалу Українського центру соціальної аналітики. Під час заходу експерти обговорили особливості та правові наслідки організації та проведення виборів до Державної думи Російської Федерації на тимчасово окупованих територіях України – Автономній Респібліці Крим та окремих територіях Луганської та Донецької областей, а також в Придністровському регіоні Республіки Молдова. Учасники круглого столу погодились із тим, що виборчий процес в Російській Федерації проходив без дотримання демократичних принципів, свободи слова та при відсутності рівних можливостей провладних та опозиційних політичних сил здійснювати агітаційну кампанію. Крім того, владою Російської Федерації масово використовувались технології фальшування результатів виборів, про що свідчать повідомлення самих російських ЗМІ. У зв’язку з обмеженням можливості міжнародним організаціям, зокрема ОБСЄ, направити спостерігачів на парламентські вибори, говорити про прозорість та легітимність виборів не доводиться. Експерти наголосили, що організація та проведення виборчого процесу на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України – Автономній Республіці Крим, місті Севастополь та окремих районах Луганської та Донецької областей – в черговий раз продемонстрували, як політичне керівництво РФ нехтує нормами міжнародного гуманітарного права та зобов’язаннями в рамках багатьох міжнародних договорів. Видача українським громадянам паспортів РФ в обхід Конституції та законів України, а також примушування українських громадян брати участь в незаконному голосуванні грубо порушують державний суверенітет України та спрямовані проти територіальної цілісності України. За таких умов проведені Російською Федерацією вибори на тимчасово окупованих територіях України є незаконними та нелегітимними, а їх результати не можуть мати жодних юридичних наслідків і не можуть визнаватися світовою спільнотою. «Виборів, як конкурентного демократичного інституту, в Російській Федерації не відбулося. Що нам робити в ситуації, коли частина територій по факту інтегровано в політичне середовище Російської Федерації!? Ми знаємо, що, по офіційним даним, 611 тисяч людей на окупованих територіях окремих районів Донецької та Луганської областей отримали паспорти РФ. І близько 360 тисяч взяли, начебто, участь у виборах. Дані цифри варто ставити під сумнів, особливо щодо тієї категорії громадян, що брали участь в голосуванні в онлайн-спосіб», – заявила Ольга Айвазовська, відзначивши, що політична інтеграція є дуже небезпечною для України та свідчить про черговий етап по захопленню українських територій. Ольга Айвазовська висловила надію, що Україна зафіксувала достатньо доказів чергових кроків Російською Федерацією щодо інтеграції окупованих українських територій та порушення нею норм міжнародного права. Вказані докази мають бути представлені на усіх можливих міжнародних майданчиках, зокрема, під час найближчого засідання ПАРЄ. Це має стати аргументом для збереження існуючих та накладання нових санкцій проти Росії та залучених до проведення незаконних виборів осіб. «Ні ОБСЄ, ні ПАРЄ офіційно не спостерігали за виборами в Російській Федерації. Відповідно, їхніх звітів не буде. Отже не буде підстав для невизнання цих виборів. Російська Федерація створила умови, коли ОБСЄ не змогло направити спостерігачів. Начебто через пандемію не можна пустити 500 спостерігачів, а лише 40. Але ОБСЄ на такій великій території просто фізично не зможе 40-ма спостерігачами забезпечити ефективний моніторинг виборчого процесу на всій території Росії», – зазначила Ольга Айвазовська. Директор Інституту ефективної політики (Республіка Молдова) Віталій Андрієвський назвав вибори до Держдуми «спецоперацією по закріпленню влади Путіна». «Насправді, організація виборів у Придністров’ї та на Донбасі є мобілізацією «мін» російського миру, які «розкладені» Російською Федерацією на пострадянському просторі, зокрема, у вас на Донбасі та у нас в Придністров’ї. Росія намагається періодично їх перевіряти, щоб в час «Ч», коли Донбас повернеться під контроль України, люди, які приймали участь у цих виборах і голосували так, як потрібно Росії, дестабілізували ситуацію в Україні. Аналогічна ситуація і в Придністров’ї», – наголосив Віталій Андрієвський та підкреслив, що Україні та Молдові потрібно розраховувати на самих себе та об’єднатися для пошуку спільних інструментів забезпечення регіональної безпеки. «Проведення виборів на окупованих територіях України не відповідає Мінським угодам та формулі Штайнмайєра. Зате завдяки діям Росії Україна може піднімати питання корекції «Мінську». Ми отримали можливість поставити питання перед країнами, які беруть участь в Нормандському форматі, про те, що Мінськ в його нинішньому стані неможливий для виконання через позицію Росії», – зауважив Артем Филипенко. За результатами круглого столу учасники прийняли звернення до міжнародної спільноти та міжнародних організацій із закликом не визнавати результати виборів до Держдуми РФ на тимчасово окупованих територіях України, Республіки Молдова та Грузії (текст Спільної заяви додається). Детальніше з позицією спікерів та ходом обговорення питань порядку денного круглого столу можна ознайомитись на відеозаписі – https://youtu.be/bqQGTBojgmI. 29.09.2021 Переглянути Більше з цього розділу Економіка МЦПД оприлюднив оновлені рейтинги фінансової стійкості та прозорості державних підприємств України (2020-2021) В рамках онлайн-семінару «Фінансова стійкість та прозорість державних підприємств України», який відбувся в Укрінформі, експерти оцінили найбільш та найменш прозорі та ефективні державні підприємства України. Укренерго очолило рейтинг найпрозоріших держпідприємств – дослідження До трійки найпрозоріших державних підприємств України увійшла Національна енергетична компанія «Укренерго, ПАТ «Укрпошта» та Адміністрація морських портів України. Про це під час онлайн-семінару «Фінансова стійкість та прозорість державних підприємств України», який відбувся в Укрінформі, розповіла молодша експертка з економічних питань Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) Юлія Проценко. «Дані по державних підприємствах збирати важко, але цю роботу потрібно виконувати, аби спостерігати за тим, як компанії функціонують, водночас стимулюючи їх до ефективної діяльності. Цього року було проаналізовано 50 найбільших українських державних компаній», - розповіла фахівчиня. За її словами, прозорість державних підприємств визначалась за 60 критеріями, які були розділені на 6 груп: прозорість та доступ до інформації, економічні показники, державні закупівлі та власність, кадрова політика, етика та конфлікт інтересів, гранти та благодійна політика. Так, рейтинг найпрозоріших держпідприємств України очолила Національна енергетична компанія «Укренерго» - прозорість 82%, друге місце за ПАТ «Укрпошта» (78%), третє – Адміністрація морських портів України (74%). Щодо антирейтингу, то на першому місці з кінця опинилась Державна акціонерна компанія «Хліб України» з прозорістю 0%, ДП «Дирекція по будівництву об’єктів» (5%) та ДП «Укрмедпроектбуд» (7%). Під час дослідження з’ясувалося, що 4 з 50 державних підприємств не мають власного веб-сайту, 18 підприємств не змогли відповісти на запит про публічну інформацію, і лише 17 компаній надали дані про зарплати та премії керівникам, дирекції та наглядовій раді. «Можна сказати, що найбільш прозорими в Україні є підприємства з постачання газу, нафти та електроенергії. Також сюди можна віднести і транспортні компанії», - додала Юлія Проценко. Рейтинг фінансового здоров’я державних підприємств очолила Адміністрація морських портів України Найвищу фінансову стійкість продемонстрували у 2020 році Адміністрація морських портів України, ДП «Міжнародний аеропорт Львів» та Южний МТП. Низькі показники фінансової стійкості отримали підприємства ДП «Дирекція по будівництву об'єктів», Державна акціонерна компанія «Хлiб України» та ДП «Селидіввугілля». Найкращі державні компанії, як у минулих роках, займаються діяльністю у сфері транспорту та логістики. Аналіз показав, що лише 20 з п’ятдесяти відібраних підприємств отримали прибуток, решта – отримали збитки у 2020 році. Тобто, більше половини найбільших державних підприємств є збитковими або неактивними, що нині обтяжує українську економіку. Нерідко відбуваються затримки по заробітній платі. Для функціонування таких компаній держава надає позики та допомогу з бюджету. Серед досліджуваних державних підприємств найбільший прибуток у 2020 році отримало ПрАТ «Укргідроенерго» – 4,137 млрд. грн. Єгор Киян, провідний експерт МЦПД, зазначив, що загальні тенденції по ринку були не дуже гарні у 2020 році. Якщо сума чистого прибутку у 2019 році загалом усіх 50-ти компаній складала 52 мільярди гривень, то у 2020 році ця сума стала від’ємною, компанії загалом отримали 72 мільярди гривень збитків. Найбільш збитковими компаніями є ПАТ "Укрзалізниця (-11,899 млрд грн), ПАТ "Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (-19,002 млрд грн) та ДП Національна енергетична компанія «Укренерго» (-27 498 млрд грн). «У 2020 році порівняно з 2019 роком стан підприємств погіршився в основному через падіння середнього показника прибутковості, проте, критичною ситуація у 2020 році не стала» - підсумував Єгор Киян. За результатами дослідження експерти напрацювали рекомендації, серед яких публікація даних у повному обсязі, використання єдиного підходу до розкриття інформації, Фінансові показники на «відстані 3-ох кліків» та Оперативне реагування на запити. Проєкт, зокрема, спрямований на підвищення ефективності менеджменту державних підприємств, органів місцевого самоврядування, громадянського суспільства та державного управління у сфері створення та нагляду за регіональною політикою, моніторингу бюджетів та відкритості місцевої влади. Дослідження проводилось в межах ініціативи «Зміцнення демократичної стійкості ключових державних інституцій в Україні», яка здійснюється Міжнародним центром перспективних досліджень (МЦПД) у партнерстві з Інститутом економічних та соціальних реформ у Словаччині (INEKO). Відео: https://www.youtube.com/watch?v=sddMn3cV6lE Детальні дані рейтингу доступні на порталі: http://companies.icps.com.ua/ 28.09.2021 Переглянути Більше з цього розділу Внутрішня політика МЦПД випустив оцінку місцевих/регіональних заходів за серпень - вересень 2021 року У цьому бюлетені експерти зібрали цікаві матеріали про заходи, які були реалізовані в різних куточках України, та проаналізували їх вплив на громаду та регіони. Зокрема, оцінили важливий захід, який наблизить Україну до енергетичної незалежності та зменшить залежність від Російської Федерації – це відкриття сховища для зберігання відпрацьованого ядерного палива в Чорнобилі до 30-ї річниці незалежності України. Важливими для наближення України до своєрідної інтелектуальної незалежності є заходи у сфері освіти. Експерти позитивно оцінили запуск шкільного громадського бюджету з метою залучення учнів до розвитку громадського простору та взаємодії з органами місцевого самоврядування міста Тернопіль. Таку практику підхоплюють та впроваджують і інші міста України, що матиме хороший ефект в майбутньому. Також, зважаючи на брак шкіл у великих містах та відсутність хороших умов у закладах освіти в багатьох регіонах країни, ремонт школи в Одесі за підтримки Європейського інвестиційного банку вплине на якість навчання школярів цієї школи та підвищить рівень освіти по закладу вцілому. Експертка з міста Хмельницького на власному досвіді перевірила чи запустили рейковий автобус за маршрутом «Шепетівка - Кам’янець-Подільський», якого так чекали жителі Хмельниччини та запуск якого, за інформацією на офіційному сайті Хмельницької ОДА, є першим прикладом успішної співпраці між органами місцевої влади та АТ «Укрзалізниця». Текст доповнений яскравими авторськими фото потяга. Розробка нового «Порталу відкритих даних» у Дніпрі була оцінена позитивно, проте є ряд зауважень та питань від експертів. Також, цікавим є аналіз роботи Інституту уповноважених осіб із запобігання та виявлення корупції в органах місцевого самоврядування та його вплив на корупційні діяння, який отримав найнижчу оцінку від експертів, але такі кейси варті уваги для того, щоб зробити роботу над помилками та розробити ефективний план дій на майбутнє. НАЙКРАЩІ ТА НАЙГІРШІ ЗАХОДИ Назва Якість [-3; +3] Важливість [0%; 100%] Фінальна оцінка [-300; 300] Місце Відкриття сховища для зберігання відпрацьованого ядерного палива в Чорнобилі 2.5 88.33 220.83 I Залучення учнів до розвитку територіальної громади в Тернополі 2.67 81.67 217.78 II Одеса: ремонт школи за фінансової підтримки Європейського інвестиційного банку 2.5 85 212.5 III Приміський потяг з’єднав північ та південь Хмельницької області 2.33 71.67 167.22 IV У Дніпрі розробили новий «Портал відкритих даних» 2 60.83 121.67 V Робота інституту уповноважених осіб із запобігання та виявлення корупції в органах місцевого самоврядування -2.2 60.6 -133.32 VI Також, дана публікація містить підбиття підсумків з оцінки політик за 2020-2021 рік. Підсумковий рейтинг заходів за 2020-2021 рік виглядає наступним чином: Місце Назва Фінальна оцінка [-300; 300] Видання бюлетеня* 1 У Волинській області проведені перші в країні відкриті аукціони щодо продажу бурштину 257,36 3 видання 2 Дегазація Малашівецького сміттєзвалища 228,89 3 видання 3 Відкриття сховища для зберігання відпрацьованого ядерного палива в Чорнобилі 220,83 5 видання 4 Залучення учнів до розвитку територіальної громади в Тернополі 217,78 5 видання 5 У Львівській області запрацювали перші в Західній Україні камери фіксації порушень Правил дорожнього руху в автоматичному режимі 217,78 2 видання 6 Одеса: ремонт школи за фінансової підтримки Європейського інвестиційного банку 212,50 5 видання 7 Розвиток туристичної інфраструктури Івано-Франківщини 208,33 2 видання 8 Відновлення роботи аеропорту в Чернівцях 192,80 1 видання 9 Всю закарпатську деревину продаватимуть через систему ProZorro-Sale 189,60 1 видання 10 Аеропорт в Житомирі готується до реконструкції та прийому міжнародних рейсів 175,00 4 видання 11 Реалізація інвестиційного плану в Бердянському порту 169,72 2 видання 12 Інтерактивні панелі для шкіл Станично-Луганського району 169,17 2 видання 13 Приміський потяг з’єднав північ та південь Хмельницької області 167,22 5 видання 14 Організація освітнього процесу під час пандемії 162,50 4 видання 15 Міська програма Дніпра щодо сприяння ОСББ 140,56 3 видання 16 Виклики на шляху до впровадження реформ на місцях 140,00 3 видання 17 Створення ГІС-порталу на Херсонщині 130,00 2 видання 18 Погодження співфінансування для Катеринопільського центру первинної медико-санітарної допомоги (Черкаська область) 128,30 1 видання 19 Крюківський вагонобудівний завод: труднощі та подальші перспективи 122,22 4 видання 20 У Дніпрі розробили новий «Портал відкритих даних» 121,67 5 видання 21 Розвиток туризму в Кропивницькому 118,80 4 видання 22 Рівненська територіальна громада й е-квиток 100,00 4 видання 23 Підписано кредитну та грантову угоду Проєкту модернізації інфраструктури твердих побутових відходів між КП «Спецкомунтранс» та ЄБРР (м, Хмельницький) 96,00 1 видання 24 Миколаївська область: QR-коди для розвитку туризму 80,97 2 видання 25 Найбільші державні прапори із флагштоками 40,83 3 видання 26 Про створення комунального некомерційного підприємства Маріупольської міської ради «Хокейний клуб «Маріуполь» -27,20 1 видання 27 Харківська область: виплати лікарям на випадок захворювання на COVID-19 -70,00 3 видання 28 500 мільйонний кредит для Одеси -80,70 1 видання 29 Робота інституту уповноважених осіб із запобігання та виявлення корупції в органах місцевого самоврядування -133,32 5 видання 30 Сумська область: скасування контролю стічних вод підприємств -204,44 4 видання Розбір та аналіз заходів, які впроваджують органи місцевого самоврядування є актуальним та важливим фактором для того, щоб визначити їх ефективність – як економічну, так і соціальну. Також, це дає можливість визначити різні сторони заходу та вибудувати стратегію для подальшого прийняття рішень та усунення недоліків. З детальною оцінкою та повним документом можна ознайомитися тут: Оцінка місцевої та регіональної політики розвитку (серпень 2021 - вересень 2021) *Перше видання знаходиться за посиланням: http://icps.com.ua/assets/uploads/images/files/ineko/local_measures_oct_2020_ukr_.pdf Друге видання знаходиться за посиланням: http://icps.com.ua/assets/uploads/images/files/ineko/local_measures_jan_2021_ukr.pdf Третє видання знаходиться за посиланням: http://icps.com.ua/assets/uploads/images/files/ineko/local_measures_apr_2021_ukr.pdf Четверте видання знаходиться за посиланням: http://icps.com.ua/assets/uploads/images/files/ineko/local_measures_jul_2021_ukr.pdf **Поточний бюлетень був розроблений в рамках проекту «Зміцнення демократичної стійкості ключових державних інституцій в Україні». Ініціатива здійснюється Міжнародним центром перспективних досліджень (МЦПД) у партнерстві з Інститутом економічних та соціальних реформ в Словаччині (INEKO) та фінансово підтримується за програмою Посольства США в Україні (U.S. Embassy in Ukraine). Проект спрямований на підвищення ефективності державної адміністрації, органів місцевого самоврядування та громадянського суспільства у сфері створення та нагляду за регіональною політикою. Він також спрямований на підвищення прозорості та незалежності ключових регуляторних та судових органів, а також на підвищення прозорості та фінансової стабільності місцевих органів влади і найбільших державних підприємств в Україні. Головною метою даної публікації є підвищення якості регіонального та/або муніципального регулювання та законодавства шляхом публікації регулярної експертної оцінки соціально-економічних заходів, запропонованих або впроваджених органами місцевого самоврядування в Україні. Метою оцінки є опис та сприяння реформам, антикорупційним практикам, які також можуть бути застосовані й іншими адміністраціями. У той же час, критична оцінка непрозорих та неефективних заходів повинна відрадити представників місцевої та регіональної влади від їх реалізації. Заходи, включені до цього бюлетеня, були визначені та проаналізовані за підтримки експертної ради, яка була відібрана Міжнародним центром перспективних досліджень на основі їхнього досвіду. В цьому бюлетені експерти зібрали 6 заходів, які впровадили місцеві органи самоврядування протягом серпня – вересня 2021 року. window.dataLayer = window.dataLayer || []; function gtag(){dataLayer.push(arguments);} gtag('js', new Date()); gtag('config', 'UA-122353741-2'); 28.09.2021 Переглянути Більше з цього розділу Внутрішня політика За ініціативи МЦПД в Одесі обговорили майбутній саміт Кримської платформи В Одесі обговорили майбутній саміт Кримської платформи, участь в якому вже підтвердили представники 38-х країн. Організатором обговорення майбутнього порядку денного саміту і проблем тимчасово окупованого Криму виступив Міжнародний центр перспективних досліджень. Сам саміт відбудеться 23 серпня в Києві. Участь в круглому столі взяли керівник служби міжнародних зв'язків Представництва Президента в Автономній Республіці Крим Євген Самуха, голова громади кримськотатарського народу Одещини Мєр’єм Джелілова, представник МЗС в Одесі Сергій Орлов, депутат парламенту Республіки Молдова Оазу Нантой, старший аналітик «Польського інституту міжнародних відносин» Мацей Занєвич, а також політологи та військові експерти Олександр Коваленко, Дмитро Колцун та Сергій Братчук. Модерував подію регіональний експерт МЦПД Ярослав Католик. Дипломати і експерти зійшлися на думці, що ініціатива України щодо проведення саміту вже є відчутною перемогою нашої країни, адже питання незаконно анексованого Криму знову повертається до міжнародного порядку денного. Учасники конференції відзначили, що Російська Федерація залучає чимало сил і коштів для зриву саміту або, як мінімум, мінімізації кількості учасників, втім особливими успіхами російська дипломатія поки не може похизуватись. Велику увагу учасники круглого столу приділили обговоренню проблем, пов’язаних з незаконною окупацією Криму Російською Федерацією. Зокрема, спробам Росії перетворити Азовське і Чорне море у "внутрішні озера" цієї країни, зусиллям по блокуванню українських портів, мілітаризації Кримського півострова, розміщення там ядерного озброєння, посилення екологічного навантаження на півострів, а також виснаження природних ресурсів Криму. Також учасники заходу зійшлися на думці, що проведення подібного саміту може сприяти більш тісному співробітництву України з іншими країнами, які також постраждали від російської агресії, а, значить, і об’єднанню зусиль держав у питанні вирішення проблем, що виникли внаслідок військової агресії. Учасники круглого столу також заявили, що в разі успіху формат Кримської платформи цілком може використовуватися іншими країнами для вирішення проблем, пов’язаних з окупацією їхньої території іншими державами. А отже до України зараз без перебільшення прикута увага якщо не всіх, то однозначно багатьох представників світової спільноти. 11.08.2021 Переглянути Більше з цього розділу Економіка Валютний прогноз МЦПД до кінця 2021 року: що буде з курсом гривні до долара? Обмінний курс гривні до долара в Україні завжди привертає увагу громадян, впливає на очікування бізнесу, відображається на ціновій та тарифній політиці, виступає своєрідним тригером для інвесторів. У свою чергу, більше року обмінний курс гривні до долара не був нижче 27-ми (окрім декількох днів у червні) та вище 28.6 гривень за долар США. Але чи є нинішня відносна стабільність курсу оманливою? У кінці липня ситуація змінилася і гривня почала демонструвати стійкий тренд до зміцнення, упевнено перетнувши позначку 27-ми гривень за долар США. Цьому посприяло: - продаж валюти експортерами аграрної продукції, які через високі ціни на зернові продають урожай відразу з полів; - підвищення облікової ставки НБУ до 8%; - достатня кількість золотовалютних резервів (станом на 30.06.2021 їх обсяг складає 28,4 млрд дол); - повідомлення Національним банком про план щодо зменшення щоденних обсягів інтервенцій з купівлі валюти на міжбанківському валютному ринку з 20 млн дол. США до 5 млн дол.; - ще одним важливим фактором укріплення національної валюти стало розміщення єврооблігацій АТ «Укрзалізниці» та «Укравтодору» на зовнішніх боргових ринках під державні гарантії; - затверджена середньострокова бюджетна декларація, що дає індикативні орієнтири для зацікавлених стейкхолдерів; - стабільність кредитних рейтингів України за даними різних агентств. Загалом, серпень 2021 року ще буде сприятливим для міцного курсу гривні, що пов’язано з продовженням експорту нового урожаю, який цього року є доволі великим. Проте, восени гривня трохи послабить свої позиції. По-перше, на тлі відновлення ділової активності у світі ціни на енергоресурси підвищаться. Відповідно, підвищиться вартість імпортних товарів, а це вплине на послаблення валютного курсу гривні. Сюди можна віднести закупівлю паливно-мастильних матеріалів за рахунок активного збору урожаю та збільшення закупівлі газу та палива при підготовці до опалювального сезону. По-друге, очікується подальше відновлення попиту на товари, в тому числі імпортні, та послуги в середині країни, що пов’язано з продовженням відновлення ділової активності після карантину та підготовкою до новорічних свят. По-третє, ще одним фактором послаблення валютного курсу восени буде статистичне уповільнення економічного розвитку через меншу активність експортерів та через нарощення бази порівняння, тобто іншими словами, через зменшення ролі ефекту «нульової бази». Окрім того, на курсові очікування можуть вплинути особливості співпраці України з Міжнародним валютним фондом та попит на ОВДП. Інвестори слідкуватимуть за ситуацією, а також за станом розрахунків країни за зовнішніми боргами. Зокрема, погашення боргових зобов’язань на суму 5.5 мільярда доларів може послабити гривню, хоч і не значно. На противагу зазначеним факторам, можливий транш допомоги від МВФ на суму 2.7 млрд. дол. та підвищення ставки за гривневими ОВДП через жорсткішу монетарну політику (що підвищує інтерес інвесторів до цього продукту) сприятимуть зміцненню гривні. Також, позитивний вплив матимуть очікування щодо ринку землі та приватизації. У свою чергу, найбільшими ризиками для гривні виступатиме наступне: - Коливання курсу може бути спричинене поширенням нового штаму коронавірусу в Україні та введенням жорстких карантинних обмежень. - Спекулятивний капітал інвесторів (у тому числі в розрізі випущених облігацій) привносить «хиткості» курсу гривні у разі поширення чуток про «Тарифний майдан» та у разі розгойдування політичної ситуації в країні. - На зміни валютного курсу частково впливають і кадрові зміни в НБУ. Чутки про наміри звільнити Голову НБУ Кирила Шевченка у вересні та подальша кадрова нестабільність можуть вплинути на послаблення валютного курсу. Однак, на даний момент ключові департаменти, зокрема які входять до блоку «Монетарної стабільності», продовжують працювати стабільно та без «гучних» звільнень. - На валютний курс можуть впливати і політичні загрози, пов’язані з тиском на НБУ для забезпечення інтересів зацікавлених сторін, надмірні видатки з бюджету незабезпечені доходами та безконтрольний друк грошей. Але наразі керівництво Нацбанку не допускає таких ризиків. З огляду на вище перераховані фактори, на обмінний курс прямо або опосередковано впливають економічні, політичні, правові та, навіть, психологічні чинники, які в комплексі формують валютний курс. За найбільш ймовірного базового сценарію, зміни валютного курсу будуть незначні та триматимуться в межах прогнозованих значень (до 28-ми гривень за долар у 2021 році). У свою чергу, НБУ буде продовжувати успішно корегувати надлишкові коливання шляхом інтервенцій. Основні прогнозні макроекономічні показники Фактичні дані Оцінка Прогноз Роки* 2017 2018 2019 2020 2021 2022 2023 Національні рахунки ВВП, млрд грн. 2 984 3 561 3 978 4 192 4 875 5 428 6 041 ВВП, реальний, рвз** 2,5 3,4 3,2 -4,0 3,7 3,9 3,4 Споживання, реальне, рвз 8,4 7,1 5,3 0,5 6,4 4,1 4,1 Експорт товарів і послуг, рвз 17,1 9,7 7,3 -4,6 15,2 1,4 2,7 Імпорт товарів і послуг, рвз 19,2 12,5 7,7 -17,1 17,6 4,4 5,2 Офіційний обмінний курс, середній за рік, грн/$ 26,60 27,20 25,85 26,96 28,00 28,50 29,00 Середньомісячна заробітна плата, номінальна, грн 7 104 8 865 10 497 11 591 14 107 15 706 17 345 Джерела: Держстат, Міністерство фінансів, НБУ. Розрахунки та прогноз: Міжнародний центр перспективних досліджень *З 2014 року дані наведено без урахування АРК Крим та частини Донецької та Луганської областей ** рвз = річна відсоткова зміна Джерело: Щомісячне видання Міжнародного центру перспективних досліджень «Економічний аналіз і актуальні тенденції: прогноз на 2021-2023 роки» (червень 2021 року) 05.08.2021 Завантажити ще ПІДПИШИСЬ на РОЗСИЛКУ мцпд Залишайся в курсі останніх подій Підписатись Анонси подій Періодичні видання Tweets Твиты от @ICPSUA Проекти Архів проектів 20.08.2015 Inside Ukraine 13.02.2017 Комунікаційна кампанія з підтримки толерантності і взаєморозуміння в суспільстві #RespectUA 26.09.2017 Всі проекти Періодичні видання Inside Ukraine 75 01.02.2018 Foreigh Policy Insight 23 Special Issue 04.07.2016 Всі видання Інформація Про МЦПД Актуальні проекти Події та новини Наші сайти Апостроф Національний діалог Прозорі регіони Здорові бюджети Підписатись на розсилку Соціальні мережі Адреса: провулок Музейний 2Б, офіс 10, Київ, Україна, 01001 Тел.: +38 (044) 334-30-57 E-mail: office@icps.com.ua Для запитiв ЗМI: press@icps.com.ua Copyright © 1997–2021 ICPS International Centre for Policy Studies. All rights reserved. Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання на icps.com.ua Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International . Дизайн та розробка сайту OTAKOYI