This version of the page http://maysterni.com/contact.php (194.28.85.110) stored by archive.org.ua. It represents a snapshot of the page as of 2021-11-09. The original page over time could change.
Поетичні майстерні - Самвидав
Голосування | Теми | Школа | Конкурс | УкрАрт
  Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Фотогалерея| Новини |  Уніан  |   Чат   | Історія
 Угрупування |  до 33   |  до 55  | до 85  | Вічність
ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2021.11.09 09:00
Білий світ
Зоря ранкова посилає чари:
палітру неба, золото і мідь
об’явлення, палаючі Стожари...
і тане обрій як гарячий лід.

Ніде немає видимої кари
і Божої боятися не слід...
Його любов, посіяна у хмари,

Віктор Кучерук
2021.11.09 07:49
Сумна втіха
Гніздиться непрохано нежить
У ніздрях набряклих моїх, –
Хворію, як завжди належить,
Далеко від людних доріг.
Самотності нудної тиждень
Погіршує настрій без мір, –
Сусіди далекі і ближні
Бояться заходити в двір.

Микола Дудар
2021.11.08 23:34
Прозрій мене...
Прозрій мене очима до очей
І зголоси до вишколу, по змісту…
Спитай хоч раз, куди Дніпро тече?..
Я відповім, якщо спитаєш, звісно

Ось уяви, що клад є - аметист…
Півсвіту вже чекає за дверима
А ти як бард, завідомо, артист

Богдан Манюк
2021.11.08 21:07
По той бік Золотої Липи
Частина друга 4. Кася витягнула з печі каструлю з борщем. Це був улюблений зелений борщ усієї родини, який іще називають на Гулаку багацьким, бо кожна хутірська господиня

Іван Потьомкін
2021.11.08 19:32
***
Отак би йшов і йшов
До скону підошов,
А далі – й босоніж
Із осені у весну.
Хай ноги не несуть,
Руки немовби перевесла,
Не в цьому суть.
Спинюсь – як упаду

Ярослав Чорногуз
2021.11.08 18:57
Золота печаль
Ще осінь ходить тихо поміж віт,
Сховавшись за багряною вуаллю.
Засипала так щедро білий світ
Ясною шурхітливою печаллю.

І щемно так, і щемно так, і ще...
Така печаль ця ніжна, особлива --
На землю впала золотим дощем

Олександр Сушко
2021.11.08 16:14
Я...член!!!
Скажу на вушко тихо, тет-а-тет,
Без вихилясів та розумних речень:
Я відсьогодні - мудрагель поет!
Вінок лавровий гепнувся на плечі!

У черзі на Парнас стояв сто літ,
До п'ят борідка виросла солідна.
Був графоманом, а тепер - піїт!

Дума Козак
2021.11.08 12:34
Перманентність у поезії
Вершина, пік майстерності поета –
це своєрідний майстер-клас душі,
коли не рветься творча естафета
і уві сні вже пишуться вірші.

Олександр Сушко
2021.11.08 11:20
Моя муза
Писати казна-що обвик ізмалку,
А особливо про палку любов.
Одна халепа: музонька від ляку
Скрутилась в ліжку, наче колобок.

Беру перо в правицю - тихо виє,
Писну рядок - з очей тече роса.
- Ану вставай, бо почастую києм,

Володимир Бойко
2021.11.08 10:16
Примовки
Незнання історії - джерело істерІї. Клізма – профілактика сталінізму. Московське братство – гірше блядства. Побєдобєсіє – дитя капеесесії. Адекватні – не всім прийнятні. У дебіла – гаряченька біла. Душ на двадцять душ. Гвинтокрил на

Віктор Кучерук
2021.11.08 05:51
Обнадійливі думки
Сіре небо, жовте листя,
Безгомінний, голий сад, –
Залишаюсь оптимістом
Попри осені парад.
Вітер холоду навіяв,
Вкрилась інеєм рілля, –
Та живе в душі надія
Дочекатися тепла.

Микола Соболь
2021.11.08 05:44
Безсоння
Розбагатію на цю ніч.
Багатшим стану на безсоння.
Тікає сновидіння пріч
з очей моїх через долоні,
ніяк не втримати мені
на віях так до сну охочих
бажання плотські та земні –
уздріти сон цієї ночі.

Ніна Виноградська
2021.11.07 21:20
Літа в дозорі
Усе залишиться у слові,
Що склалося із різних букв:
Мої думки не кольорові,
А крик лише у злеті рук.

Усе зостанеться на світі –
Осінній вітер, жовтий сад,
І сміхом доньчиним зігрітий,

Олексій Могиленко
2021.11.07 20:59
цієї осені
Цієї осені не бачив журавлів,
не чув журливий з неба клич "Додому!"
Невже осуєтився так, змалів ,
що часу обмаль глянути угору?

А літо бабине,хіба ж воно було?
Де павутиння , що літає всюди?
В моїй душі листОпад із думок,

Євген Федчук
2021.11.07 19:52
Рюрик
Сице бо тии звахуся Варязи Русь, яко се
друзии зовутся Свие, друзии же
Урмане, Анъгляне, друзии Гъте, тако и си.

Повість минулих літ

Варязьке море видавалося спокійним,
Легкий східняк ледь-ледь вітрило надим

Володимир Невесенко
2021.11.07 19:05
В дощову облогу
Смута налетіла,
в серці тужний щем.
Осінь віджовтіла
й пролилась дощем.
В небі потемнілім –
чорні кудли хмар.
А в вікні спітнілім –
вимоклий бульвар.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори на сторінці:

Евеліна Гром
2021.11.08

ферзь срібний ферзь срібний
2021.10.13

І Батюк
2021.10.08

Славко Кара
2021.09.30

Марія Артамонова
2021.09.11

Ірина Басараб
2021.09.08

Ольга Олеандра
2021.08.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники







  Вірші, проза, аналітика, огляди
Повідомлення
Тема  
Зміст  
Ваш е-мейл