This version of the page http://maysterni.com/contact2.php (194.28.85.110) stored by archive.org.ua. It represents a snapshot of the page as of 2021-09-29. The original page over time could change.
Поетичні майстерні - Самвидав
Голосування | Теми | Школа | Конкурс | УкрАрт
  Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Фотогалерея| Новини |  Уніан  |   Чат   | Історія
 Угрупування |  до 33   |  до 55  | до 85  | Вічність
ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2021.09.28 19:15
Пізно
Я не прихильник збройних потерух,
Овечка мирна, безголосий олух.
Хто любить владу - той для мене друг,
Хто гавкає на неї - лютий ворог.

Царям пасує шана і хвала,
Рабам - окови, кліті, батожиша.
А на Майдані знову га-ла--ла!

Ірина Залюбовська
2021.09.28 13:55
Тінь вогню
Моє життя
неначе стиглий сонях
обличчя
повернуло до землі
дозріла врода
пройдено зеніт
і як води
не вдержиш

Ігор Герасименко
2021.09.28 09:16
Осінній сон
Біль і сором серце затискав,
стало бірюзове небо чорним,
що палало і пекло листкам,
жителі захмарні не почули:
з яблуні плачі, молитви з лип
і з каштанів шепотіння слізне.
Ті, які б завадити змогли б,
з п’єдесталів золотих не злізли.

Олександр Сушко
2021.09.28 08:21
Звільнення
Веде у тьму життя пологий схил,
Скінчилися часи боїв, ордалій...
За райдугою - Лети береги,
Уквітчані жаливою печалі.

Усе позаду: клапті суєти,
Марнотні будні та поем сувої.
І заростають небуттям сліди,

Олена Побийголод
2021.09.28 07:47
1. Балада про Час
Щільно замок сповито в перебігу літ
ніби в ковдру, у хащі розлогі;
та якщо мовчазний заговорить граніт -
поступово минулого явиться звіт
про походи, бої й перемоги.

Час не стер ці діяння погордо:
з нього тільки зірви верхній пласт,

Віктор Кучерук
2021.09.28 06:01
* * *
Хоч смієшся і пліткуєш,
І не дивишся в мій бік, –
Все одно тебе люблю я
За рум’янець вічний щік.
А за капості найгірші,
Та омани з року в рік, –
Я люблю тебе ще більше
Соромливо, звіддалік.

Микола Дудар
2021.09.27 22:10
***
Власна версія на
почуття занепокоєння, тривоги...

Неспокій все ж одностатевий
Жінкам - своє, не до розваг…
А нам - фальшивим, без напевно
Хіба якщо ведуть до свах…

Володимир Невесенко
2021.09.27 21:24
В одесі
Одеса.
Вечір.
Осінніх скверів рудавий крап.
Дюк де Рішельє і музики з гітарами.
Потьомкинські сходи у гору тягнулись, мов трап,
і небо рядном нависало над хмарами.

Зомлілого сонця на хвилях їжачився шар,

Сергій Гупало
2021.09.27 19:38
* * *
Ті розхитані дні недаремно кололись навпіл.
Засліпили дощі те, що бачити людям не треба.
Засліпили себе на осонні та стали за стіл,
Що спирався в байдужім саду на любисткові стебла.

Зрозумів щось не так соловей – і раптово замовк.
А природа собі ди

Петро Скоропис
2021.09.27 17:27
З Іосіфа Бродського. Тепер, стільки знаючи про моє
Тепер, стільки знаючи про моє
життя – про міста, про в’язниці,
про кімнати, де я божеволів,
та оговтався, про моря, в яких
захлинався, і про тих, кого
я так і не втримав у обіймах, –
тепер ти міг би зітхнути в полегші:
"Доля була до нього щедрою

Олександр Сушко
2021.09.27 15:12
Молитва
У церковці піп, віряни, дяк,
У хустках жінки, а я без шапки...
Помолімося за Путіна ось так:
"Щоб ти здох, кривавий упиряко!

Щоб тебе замучив геморой!
Голова боліла безкінечно!
Кожну ніч чорнявий sexsy-boy

Тетяна Левицька
2021.09.27 10:09
Небесное счастье
Сон томится в объятьях ситца,
до утра не уснуть ранимой,
Пусть тебе незабудка снится
в эту лунную ночь, любимый.

Бусы неба в степи лучатся,
каплей солнца на дне колодца.
Каждой хочется жемчуг счастья,

Олександр Сушко
2021.09.27 09:44
Весна
Світанок. Осонцена музика
Цвіте у вишневім саду.
Тумани зав'язую вузликом,
Росицю до чаю кладу.

Між думами, вкритими кригою,
Сміються краплини весни.
А щебіт пливе понад стріхою,

Ігор Шоха
2021.09.27 08:49
Ігри купідона
Чекаю на щасливу мить
як панацею,
допоки серце ще болить
за однією.

Коли оновлює весна
мою ікону,
то домальовує вона

Віктор Кучерук
2021.09.27 05:51
Привар
Мені пригадується з болем,
І почуттям сумним вини, –
Уже поросле лісом поле,
А на подвір’ях бур’яни.
Хати пусті й сади безплідні,
І ферм згорілих корпуси,
Де, наче сироти безрідні,
Снують украй голодні пси.

Микола Дудар
2021.09.26 23:27
Прикинуся глухим...
Години мабуть зо дві, може й навіть більше
Звичайним собі днем, а може й у святковий
До чого доторкнусь - відлуння шепче віршем
І небо сиве сиве, і в ньому одні сови…

Одне моє життя, одного завжди мало
Цікава днина часу та, штовхалися якісь…
Доро
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори на сторінці:

Марія Артамонова
2021.09.11

Ірина Басараб
2021.09.08

Ольга Олеандра
2021.08.08

Алекс Міс
2021.07.31

Анна Лисенко
2021.07.17

Володимир Байдужий
2021.07.14

Конрад Ренегат
2021.07.14






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники







  Вірші, проза, аналітика, огляди
Повідомлення
Тема  
Зміст  
Ваш е-мейл