This version of the page http://maysterni.com/contact.php (194.28.85.110) stored by archive.org.ua. It represents a snapshot of the page as of 2021-08-21. The original page over time could change.
Поетичні майстерні - Самвидав
Голосування | Теми | Школа | Конкурс | УкрАрт
  Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Фотогалерея| Новини |  Уніан  |   Чат   | Історія
 Угрупування |  до 33   |  до 55  | до 85  | Вічність
ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій Гупало
2021.08.21 19:34
* * *
В очі -- сонце, бо з-під нього
Повернулися на мене
Ще не пройдена дорога
Думка відьмочки шалена.

Я ж то – знаю! – недоречний,
Непричетний до зла сили,
Що в урочище Купчне

Вікторія Лимар
2021.08.21 15:11
Люцифер
Магнітна буря ЛЮЦИФЕР.
Невидима загроза.
Торкнутись може різних сфер.
Невтішні є прогнози.

Вже наближається до нас.
Відчутна в атмосфері.
Їй панувати певний час.

Іван Потьомкін
2021.08.21 11:27
З голосу Езопа
Жили собі в дружбі хазяям на втіху
Півень та віслюк. Не відали лиха.
Та якось сорока принесла їм звістку:
«Лев з’явивсь неждано у сусіднім лісі
І товстих шукає, щоб було що їсти».
«Не жить мені, півнику!- віслюк заревів.-
З’їсть мене найпершого прок

Тетяна Левицька
2021.08.21 09:11
Остання осінь
Впала з неба зірка -
загадав бажання,
і ловив губами
мрію на льоту.
Покосилась хвіртка
на стовпець смерканням.
Заплітала осінь
в косу золоту:

Микола Соболь
2021.08.21 09:05
Закохана
Та, що своє серце віддала,
не чекає у замін нічого
і щомиті подумки до нього
лине навіть поміж сльози скла.

Жевріє на тлі похмурих днів.
Дзвоника очікує чи просто,
його лик узріти в високості.

Микола Соболь
2021.08.21 09:05
Видіння
Ранок лоскоче носик
сонця промінчиком теплим.
Пахнуть вчорашні покоси
зорями, вітром і степом.
Чути лелечий клекіт,
бджіл і джмелів суголосся…
А мені недалеку
вгледіти осінь вдалося.

Віктор Кучерук
2021.08.21 06:00
* * *
Відкрита змалечку душа
Тепло поволі розгубила,
Бо обігріти поспішав
Усіх без всякого мірила.
Тож відчуваю добре сам,
Як порожнину повнить холод
І корчить усмішки отам,
Де нині сумно, тихо, голо.

Галина Кучеренко
2021.08.20 22:32
Не чіпай! Земля моя є!
Ходить зайда попід краєм,
Лізе із ярмом у душу…
Не чіпай! Земля моя є!
Тут і сію я, і плужу*!

Вдосвіта до справи йду,
Смерком - в гречці загуляю,
Свою долю сам знайду –

Микола Соболь
2021.08.20 17:45
Нарукотворили
Рукотворне «море» зацвіло.
Тхне неначе спіднє комуніста.
А колись Дніпро через село
ніс за обрій води свої чисті.
Нерестились в ньому осетри,
повінь заливала косовиці…
Ну, а нині? Й пити не бери.
Повсихали в багатьох криниці.

Ірина Вовк
2021.08.20 11:55
ДРУГИЙ СПАС (Великий) - ЯБЛУЧНИЙ (етнографія)
Це – одне з дванадцяти великих народно-релігійних свят. Як оповідають євангелісти, в середині свого земного служіння Ісус Христос привів учнів на гору Фавор. Зійшовши на гору разом зі своїми учнями, Христос став молитися, і незабаром «преобразився»: Його

Ірина Вовк
2021.08.20 11:47
ПЕРШИЙ або Малий Спас – МЕДОВИЙ і МАКОВІЙ
Перший Спас у християнській традиції називається "Походженням або Винесенням чесних древ Хреста Господня». Свято «Винесення чесних древ Животворного Хреста Господнього» прийшло до нас з Візантії, де було встановлене не пізніше ІХ століття. За ц

Віктор Кучерук
2021.08.20 10:16
* * *
Не дивися на мене сумними очима
І сваритися марно на мить перестань, –
Подивися, як місяць прощально заблимав
І послухай навалу пташиних вітань.
Глянь, як впоює трави ранкова волога
І почуй, як утретє співають півні,
Бо не личить красивій кричать д

Юлія Івченко
2021.08.20 09:52
КОЛИ ГІРЧИТЬ ЯБЛУЧНИЙ СПАС.
У дитинстві я страшенно не любила їсти мед. Можливо, тому, що перший його смак відчула з дрібно перемеленим на м’ясорубку алоє, яке рясно зловіщими вістрями прикрашало бабине підвіконня. За її непохитним переконанням листя цієї рослини, впереміш із мед

Юлія Івченко
2021.08.19 23:08
Кіт і поет.
— Це життя я знаю краще, — говорить кіт.
як муркотіти і в кого просить смачніший обід!
і скільки у дерева, що під вікном пересохло віт,
щоб мені ненароком із них не упасти.

ти коженого день крутишся білкою в колесі,
не достає справжніх рим і розкіш

Олена Музичук
2021.08.19 22:01
На крилах преображення
Заспівай і пісня понесе
у краї далекі, заповідні
тої, що цінує над усе
голоси і трелі солов’їні.
Залітай і, може, обійму,
не чекай, що іншого почую
і не воркуватиму йому...
і не обіцяй нічого всує...

Ігор Деркач
2021.08.19 21:58
Із вирію
Не співаю і гнізда не в’ю
ні своїй, ані чужій жар-птиці
і не маю у руці синиці
як і подобає солов’ю,
поки доживає в дежавю
те, що й досі дістає усюди
і не відпускає, «б’є у груди»
у моєму... у її краю,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори на сторінці:

Ольга Олеандра
2021.08.08

Алекс Міс
2021.07.31

Анна Лисенко
2021.07.17

Володимир Байдужий
2021.07.14

Конрад Ренегат
2021.07.14

Стах Розсоха
2021.07.13

Битва Остання
2021.07.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники







  Вірші, проза, аналітика, огляди
Повідомлення
Тема  
Зміст  
Ваш е-мейл