This version of the page http://maysterni.com/contact4.php (194.28.85.110) stored by archive.org.ua. It represents a snapshot of the page as of 2021-07-09. The original page over time could change.
Поетичні майстерні - Самвидав
Голосування | Теми | Школа | Конкурс | УкрАрт
  Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Фотогалерея| Новини |  Уніан  |   Чат   | Історія
 Угрупування |  до 33   |  до 55  | до 85  | Вічність
ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Деркач
2021.07.09 12:01
Ми чайки
– Ми подорожні... маємо обоє
кудись летіти, іноді пливти –
то чайкою, то хвилею морською,
або росою і дощем іти.

В останню мить із пристані земної
полинемо у гавань... у світи,
де будеш ти не піною прибою,

Олена Музичук
2021.07.09 11:39
Шукачі пригод (Афродіта)
– Даремно в’яне наше літо...
уже й до осені пішло,
а ми чекаємо як діти
на особливе літепло.

Пора купатися й радіти!
За Посейдона ще було
як обіцяла Афродіта

Віктор Кучерук
2021.07.09 05:47
* * *
Якщо мила покине мене –
Не наповню розлючено келих,
Бо умію терпіти сумне
І чекати навчусь на веселе.
В серці вдосталь уміння та сил
Для жалю і можливих пробачень, –
Для скорботи і для сльози,
Для надії і віри, тим паче.

Євген Федчук
2021.07.08 21:17
Легенда про модрину
Читає мама казочку на ніч
Своєму сину. Книжечку дістала
Про глухаря, якому усе мало.
Луна в кімнаті її тиха річ:
- Скида береза листя золоте
Та губить голки золоті модрина.
Осіння пізня надійшла година,
Холодний вітер листячко мете…

Тетяна Левицька
2021.07.08 15:31
Запізніле каяття
Навіщо ж ти нагадуєш про те,
про що забути хочеться назАвжди?
В мені колючий кактус одцвіте,
коли загасить день твою лампаду.

І буде сяяти одна зоря,
на небосхилі ранку, лиш для мене.
Зірву останній лист календаря,

Віктор Кучерук
2021.07.08 10:15
* * *
Ніхто не чує і не бачить
Душі моєї тихий плач,
Адже приховую терпляче
Всілякі прояви невдач.
Ночами корчуся від болів,
Але нікому не кажу,
Чому нерадісний і кволий,
І розтривожений ходжу.

Дума Козак
2021.07.08 07:28
Симптоми облому
Розчарування – особливий стан,
це квітки пелюстки, що вже засохли,
замість троянди сушений тюльпан
і в животі метелики подохли...

Микола Дудар
2021.07.07 22:42
Сховай мене...
Сховай мене в прийдешнім році
Забудь на де-кілька хвилин…
І врешті - решт питанням "Що це?.."
Я буду бавитись один…

Сховай мене в обіймах серпня
Забудь про спеку, хай їй грець…
Лишилась частка пересердя -

Ігор Шоха
2021.07.07 22:07
Трансляція поезії
Всі ми різні... поки гріє кров...
і смішні, і п’яні, і тверезі
думаємо кращою із мов
і єднає нас одна любов
до краси, країни і поезій.
Ще риплять колеса колимаг,
ідемо, коли не їде дах,
поки є мета ясна й висока...

Ніна Виноградська
2021.07.07 20:30
Убитий янгол
У країні про війну забули,
Всі до моря кинулися враз.
За кордон, в Єгипети, Стамбули
Утікають з дому раз у раз.

А в цей час на фронті обстріляли
Росіяни наших вояків.
І осколки лікаря дістали…

Ніна Виноградська
2021.07.07 18:06
Двохсотий
Не дай вам бог в селі своїм чи в місті
Почути, там, де син воює ваш,
Що він тепер, як скажуть фаталісти,
Убитий. Він - двохсотий вже вантаж.

Двохсотий. Син. Кровинка ваша рідна,
Який сміявся і отут ходив.
І зник тепер у безвісти безслідно,

Ніна Виноградська
2021.07.07 17:59
Їх двісті вісімдесят п'ять
Їх двісті вісімдесят п’ять
Синів держави – у полоні.
Їх матері давно не сплять
І ронять сльозоньки солоні.

Дружини, сестри в горі цім
Не бачать сонечка і світла.
Бо наші воїни, бійці,

Ніна Виноградська
2021.07.07 17:46
Не плач, татусю
Пам'яті воїна Тараса Матвіїва

Не плач, татусю, я у небі, поряд,
Сльозу не витру і не обніму.
Зі мною поряд зорі, зорі, зорі,
Між хмарами, неначе у диму.

Багато нас, що до зірок злетіли,

Дума Козак
2021.07.07 15:30
Широка натура
– Я кину світ тобі до ніг! –
волав Ілля на весь автобус.
– Ой, не сміши собаці бліх…
і поклади на місце глобус!

Ніна Виноградська
2021.07.07 12:38
Доброї роботи, пані Ніно!
ПЕТРО ДЖЕРЕЛЯНСЬКИЙ П'ятниця, 7 вересня 2018 Так, поетами не народжуються — ними стають. Однак, лише ті, хто ладні «роздмухувати» іскру Божу свого таланту повсякденною копіткою працею. Тільки тоді ця іскра не згасає, а розгорається яскравим полум’я

Ніна Виноградська
2021.07.07 12:10
Така висока і глибока голубінь
МИКОЛА КОЗАК ДЕКІЛЬКА СТРИВОЖЕНИХ ЛІРИЧНИХ ШТРИХІВ ПРО ДОЛЮ І ВОЛЮ ПОЕТЕСИ НІНИ ВИНОГРАДСЬКОЇ Слобідщина – стривожений край України, край, який на все життя полюбив, покохав Григорій Сковорода... Слобідщина радо стрічала Миколу Гоголя, тут зріс
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори на сторінці:

Битва Остання
2021.07.08

Анно Доміні
2021.07.07

Наталия Кравченко
2021.07.06

Олександр Панченко
2021.07.01

Всеволод Байдужий
2021.06.29

Флоренция Фостер
2021.06.16

Ем Скитаній
2021.06.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники







  Вірші, проза, аналітика, огляди
Повідомлення
Тема  
Зміст  
Ваш е-мейл