Золоті ворота

[./] English Контакти Книги Новини RSS Галерея Телетайп Населені пункти Типи об'єктів Топ-13 Блог Guest-Up-Oh? Київ Золоті ворота Андріївська церква Караїмська кенаса Києво-Печерська Лавра Миколаївський костел Михайлівський Золотоверхий Монумент Б.Хмельницькому Олександрівський костел Пам'ятник захисникам кордонів Софія Київська Художній музей Флорівський монастир Золоті ворота Фото початку ХХ століття. Якщо й писати про щось київське, то розпочати треба з чогось, що якнайбільше відповідає тематиці сайту. З чогось оборонного, старовинного, фортифікаційного. З Золотих Воріт . Бо шматок міста між Софійською Площею, Ярославовим валом і Рейтарською мені подобається в столиці більше за все інше. Те, що це пам'ятка оборонного характеру ще часів Київської Русі, і так всі знають, правда? Літопис згадує їх вже в 1037 році - тоді Золоті Ворота, майбутню головну браму міста, зводили одночасно з Софією. Польські джерела згадують цю браму ще раніше: в 1018 році, коли через неї в'їжджав у місто Болеслав Хоробрий - і рубанув браму з усієї дурі шаблею під час в'їзду в підкорене місто. Шабля защербилася о кам'яну стіну - і з того часу відома під назвою щербця . Зберігається ця історична зброя начебто в Кракові. Назву споруда отримала начебто через схожість з Золотими Воротами Константинополю. Плагіат, одним словом. Польський журнал " Tygodnik Ilustrowany ", щоправда, писав в 186-якомусь році, що назва походить від золотого даху споруди. Ну, це вже з області легенд, я так думаю. Хоча з легенд відомо, що отой шолудивий паскуда Буняк здер з Золотих воріт золотий дах собі на поживу. Оборонну функцію парадний вхід у місто виконував старанно: під час Батиєвої навали (1240) загарбники не змогли увірватися через Золоті ворота до Києва. Хоча після цієї трагічної події відомості про споруду зникають з літописів на дуже довгий час. З спогадів мандрівника А. ван Вестерфельда (1651) відомо, що в той час ворота були напівзруйновані. Невдовзі по тому проводилась реконструкція міських укріплень, і поруч з воротами звели земляні бастіони, а потім, в 1743р., їх і взагалі землею засипали. Семисотрічне служіння на благо міста, виявляється, не така вже й заслуга, щоб на це хтось зважав в прагматичний час Просвітництва. "Tygodnik Ilustrowany", 1860-ті. Що дивно: адже це був саме ПАРАДНИЙ вхід у місто. Кажуть, в 1649 році саме біля Золотих воріт міщани Києва з почестями зустрічали Богдана Хмельницького і його військо. З-під землі (буквально) ворота з'явилися аж в 1832 році, коли на гребні романтичної моди на все автентично-фольклорне-старовинне проводились археологічні розкопки під керівництвом К. Лохвицького . Добре, що при будівництві споруди використовували найкращу цеглу і добрий розчин. На той час ворота виглядали як дві 8-метрової висоти паралельні стіни (25 і 13 метрів). Склепіння церкви Ярослава завалилося ще до поховання воріт в землю. Стару кладку подекуди відновили, додали контрфорси, стіни з'єднали металевими зв'язками, стягнувши їх таким чином. А ще поставили чавунну огорожу (див. ілюстрацію поруч) - напевно, щоб дітлашня не лазила. 150 років пам'ятка перебувала приблизно в такому стані. В 1970 році вирішили звести над Золотими воротами павільон, який би відтворював первісний (як то собі уявляли київські архітектори Є. Лопушинська, М. Холостенко, С. Висоцький ) вид споруди - разом з надбрамною церквою. Сказано - зроблено. В 1982 році, до 1500-ліття міста, "реконструкцію" Золотих воріт було завершено. То все фігня, що історики схопились за голову, ніхто й не прислухався до того, що немає жодних зображень воріт дотатарської доби - й бути не може, що не може брама бути повернута в бік міста своєю... ееее... як би то сказати... більш оборонною стороною. Це ж не в'язничні ворота начебто? Наталя Логвин писала в статті "Український архітектурний "Диснейленд ": "Золоті ворота Києва, унікальна пам'ятка середньовічної оборонної архітектури в Європі, назавжди втрачена для майбутніх поколінь археологів та істориків архітектури. Натомість маємо не просто псевдопам'ятку, нібито створену будівничими XI століття, а справжнє "романтично-стилістичне" одоробало, яке не має нічого спільного з оборонною архітектурою того часу". Євген Кожан, керівник відділу охорони пам'яток "Софії Київської": "...не так страшно, що руйнується павільйон, збудований у 1982 році, який не є пам`яткою архітектури. Набагато катастрофічнішим є те, що безжально нищаться три-чотириметрові тисячорічні рештки воріт XІ сторіччя, які знаходяться справа і зліва за герцою (металевою брамою). Нині вони перебувають у значно гіршому стані, ніж стояли б під відкритим небом. На найдавнішу пам`ятку оборонного мистецтва під час дощу чи танення снігу потрапляє вода, яка з часом починає киснути (павільйон не провітрюється, там зберігається висока вологість). Руйнівно впливають на них і температурні перепади. На цінному камінні вже з'явились білі плями. Як показує постійний моніторинг фахівців, з них вимиваються калій та кальцій". Так що може це й на добре, що не витсачає в держави коштів на реставрацію замків? А то загниють за 20 років - і по ним... Зараз так: Золоті ворота, 13 березня 2006 року. Поруч сидить бронзовий Ярослав Мудрий і грається макетиком Софії. (Пам'ятник відкрито в 1997р.; автори Володимир Чепелик, Микола Кислий за проектом Івана Кавалерідзе). Було так: Золоті ворота малював і білорус Наполеон Орда. А це найдавніше з відомих зображення головного в'їзду в Київ. Останнє фото чесно поцупила тут: "Замки і храми України" - некомерційний cайт, що підтримується фактично силами і ентузіазмом однієї людини . Допомогти проекту: гривневий рахунок 4149 4390 1100 0365 євровий - 5168 7574 0285 8452 Patreon Ваш внесок допоможе не зневіритися в тому, що роблю вже 20 років. Дякую. Екскурсійний супровід у мандрівці Кам'янцем-Подільським, Поділлям та Західною Україною в цілому: kamienczanka@gmail.com © All rights reserved. Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України. Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за попередньою узгодженністю Розробник