4 травня. Цей день в історії

1410 — У Болоньї при загадкових обставин помер папа Олександр V (припускають, що він був отруєний своїм наступником Іоанном XXIII).

1415 — Констанцький собор постановив спалити тіло англійського теолога Джона Уайкліфа, який помер за 21 рік до цього.

1626 — індіанці продали голландським колоністам острів Манхеттен за дрібниці, на суму 60 гульденів. Пізніше англійці назвуть місто, засноване тут, Нью-Йорком.

1715 — У Парижі створено першу складану парасольку. Батьківщиною парасольки історично можна вважати Китай або Єгипет, де він, як віяла і опахала, був привілеєм царів і вельмож. Винахід датується X століттям до нашої ери. Спочатку він застосовувався виключно як захист від сонця, і важив більше 2 кг, а довжина ручки була близько 1,5 м. В кінці 19 століття був розроблений незвичайний варіант перетворення парасольки в ручний громовідвід: для цього зверху встановлювали довгий металевий стрижень, який з’єднувався із землею дротом. Власник парасольки, сховавшись під шовковим шатром, міцно тримав в руках дерев’яну ручку — ізолятор. А в США в середині 20 століття жіночу парасольку пропонувалося використовувати як засіб захисту не від дощу, а від нападів на вулиці: ці парасольки після простого натиску на ручку, випускали хмару сльозоточивого газу у бік лиходія і одночасно включали сирену. Але парасолька так і залишилася парасолькою, а не зброєю самооборони, і до цього дня захищає нас від негоди. В Україні парасольки з’явилися в кінці 18 століття. Вони прийшли разом з модами, модистками і іншими паризькими досягненнями. Як затверджують лінгвісти, російська назва цього предмету була вилучена з морського статуту початку 18 століття. «Зондек'» — це навіс від сонця на кораблі.

1838 — Діячі культури викупили з кріпосної неволі українського поета Тараса Шевченко.

1878 — У будівлі оперного театру Томас Алва Едісон вперше продемонстрував винайдений ним фонограф.

1896 — у Лондоні вийшов перший номер газети «Daily Mail».

1904 — В Англії Генрі Ройс і Чарльз Роллс почали виробництво автомобілів під назвою «Роллс-Ройс».

1904 — США отримали зону Панамського каналу в безстрокове володіння.

1910 — створено Канадський воєнно-морський флот.

1924 — у Парижі почалися VIII Олімпійські ігри. Участь у них узяли представники 44 країн. Беззаперечну перемогу в командному заліку здобули спортсмени США — 99 медалей, із яких 45 золотих, по 27 срібних і бронзових. У фінів — 37 (14-13-10), у французів — 38 (13-15-10)

1927 — У США створено Академію кіномистецтва, яка незабаром заснує кінопремію «Оскар».

1935 — Сталін на випуску червоних офіцерів вимовив свою знамениту фразу: «Кадри вирішують все!».

1949 — загибель італійської футбольної команди «Торино» в авіакатастрофі.

1961 — У СPСР прийнято указ про посилення боротьби з дармоїдством.

1966 — У Турині міністр автопромисловості СPСР Олександр Тарасов підписав протокол про участь італійської фірми «Фіат» у спорудженні комплексу з виробництва автомобілів в СPСР. У Тольятті випускався автомобіль, заснований на моделі «Фіата» 124.

1968 — в меню мережі «Макдональдз” вперше з’явився «Біг Мак”. Біг Мак був придуманий Джимом Деллігатті, одним з перших франчайзерів, керували декількома ресторанами в Піттсбурзі, Пенсільванія. Спочатку він створювався як конкурент аналогічного гамбургер ресторану Big Boy, але згодом виявився настільки популярним, що в 1968 році став продаватися у всіх штатах США. Однією з його особливостей, що відрізняє його від всіх інших гамбургерів того часу, став третій шматок хліба, стабілізуючий вміст і що не дає гамбургер розвалитися. Сьогодні Біг Мак відомий у всьому світі. Журнал The Economist використовує цей гамбургер як порівняльний показник індексу вартості життя в різних країнах (так званий Індекс Біг-Мака), так як він досить розповсюджений і містить у собі основні продукти сільського господарства будь-якої країни. В англомовних країнах такий підхід називають «бургерономікой».

1977 — хітом №1 журналу «Billboard» стала знаменита пісня «Hotel California» групи «Eagles».

1979 — Маргарет Тетчер стає прем’єр-міністром Великобританії — першою і поки єдиною жінкою-прем’єром Великобританії.

1982 — найвищу вершину світу Еверест, уперше підкорили радянські альпіністи. (на чолі групи — Володимир Балибердін та Едуард Мисловський — о 14:35). За це сходження Балибердін був нагороджений орденом Леніна. Після цього українці Сергій Бершов та Михайло Туркевич, що покинули штурмовий табір о 18:00, здійснили перше в історії нічне сходження на Еверест. До 9 травня найбільшу вершину підкорили решта сім членів радянської експедиції.

1987 — американський астрофізик Чарльз Хайдер вирішив припинити т. зв. голодування, яке він нібито проводив із 23 вересня 1986 р. в Лафайєт-парку навпроти Білого дому. Метою Хайдера було домогтися від уряду США конкретних кроків задля ліквідації ядерної зброї до 2000 р.

1988 — Компанія «Пепсі-кола» стала першою західною фірмою, що купила рекламний час на Центральному радянському телебаченні.

1992 — президент Леонід Кравчук видав указ створення Книги пам’яті України.

2000 — предмети із затонулого «Титаніка» продані з аукціону «Сотбіс» за 60 тисяч доларів.

2000 — відбулися перші в історії міста вибори мера Лондона, переміг Кен Лівінгстон.

2000 — перша поява комп’ютерного вірусу «I love you».

2004 — Німецькі власті не дозволили актору Тому Крузу знімати сцени для нового фільму «Місія нездійсненна 3» в Рейхстазі. 41-річний Том Круз шукав місце для зйомок, які мають розпочатися цього року. Одним з ключових місць для зйомок повинен бути стати купол діаметром у 40 метрів, розташований у верхній частині будівлі парламенту.

2006 — в Нью-Йорку на аукціоні «Сотбіз” була продана картина Пабло Пікассо «Дора Маар із кицькою» за 95,2 млн. доларів, покупець – багатій із Росії. Сума, за яку була продана картина стала другою за величиною, коли-небудь заплаченою на торгах за твори мистецтва.

04 травня народилися:

1006 — Ансарі, персидський поет-містик, теолог (збірка молитов «Мунаджат»).

1655 — Бартоломео Крістофор, італійський музичний майстер — винахідник фортепіано.

1673 — Клод Жілль, перший французький актор.

1744 — Жан Луї Вуаль, французький художник-портретист.

1772 — Фрідріх Арнольд Брокгауз, німецький видавець, засновник знаменитого енциклопедичного видавництва.

1776 — Йоганн Фрідріх Гербарт, німецький психолог і педагог, основоположник формальної естетики.

1777 — Луї Тенар, французький хімік, який відкрив перекис водню.

1852 — Аліса Лідделл, дівчинка, для якої Люїс Керолл написав «Алісу в країні чудес» і «Алісу в Задзеркаллі».

1881 — Олександр Керенський, видний російський політичний і громадський діяч, голова Тимчасового уряду.

1899 — Фріц фон Опель, німецький промисловець, творець автомобілів «Опель».

1914 — Марк Фрадкін, композитор, автор пісень «Комсомольці-добровольці», «Тече Волга», «За того хлопця».

1928 — Хосні Мубарак, президент Єгипту у 1981-2011 р.

1929 — Одрі Хепберн, британська актриса англо-голландського походження, часто грала безневинних, напівдитячих персонажів («Римські канікули», «Моя прекрасна леді»).

1931 — Геннадій Рождественський, диригент, піаніст і педагог, головний диригент Стокгольмської філармонії та Симфонічного оркестру Бі-Бі-Сі, професор Московської філармонії.

1934 — Тетяна Євгенівна Самойлова, радянська і російська актриса театру і кіно, заслужена артистка Росії.

1941 — Наталія Величко, актриса кіно, заслужена артистка Росії («Щит і меч», «Крадіжка»).

1984 — Майер Сара, багаторазова чемпіонка Швейцарії в жіночому одиночному фігурному катанні, а також срібний призер Чемпіонату Європи 2007 і 2008 роках.

1987 — Настя Каменських, українська естрадна співачка.  У 5 років з батьками переїхала до Франції, а згодом- в Італію. Потім повертається в Україну, в Київ, де закінчує Печерську гімназію. Потім навчається у Вісконсинському університеті США в Україні. В 2004 році Анастасія бере участь в фестивалі Чорноморські ігри, а через рікі її нагороджують в Лондоні премією UBN Awards («відкриття року»).