ЕКСКУРСІЙНІ МАРШРУТИ

Організовують, звісно, й екскурсії культурно-історичними місцями Закарпаття, турпоїздки за кордон та багато інших цікавих заходів.

В Закарпатській області є на що подивитися. Спробуємо бодай побіжно намітити найцікавіші, з нашої точки зору, екскурсійні маршрути.

Ужгород – невеличке європейське місто, що має багатющу історію. Тут як мінімум півдня у вас забере побіжний огляд середньовічного замку, де зараз розташований історико-краєзнавчий музей, а також музей закарпатської архітектури і побуту просто неба. Поряд у павільйоні розміщена постійно діюча змінна виставка творів живопису та прикладного мистецтва сучасних місцевих авторів.

Недалеко від замку – ще одна „візитка” обласного центру – діючий Кафедральний собор, збудований у ХІХ столітті. Якщо спуститися від нього в напрямку ріки Уж, цікаво буде роздивитися зусібіч оригінальну за архітектурним вирішенням обласну філармонію. Ця темночервона будівля була споруджена як синагога і до 40-х років минулого століття вважалася однією з найпросторіших та найгарніших на той час у Європі.

Уздовж по набережній Ужа велично постали капітальні, вражаючі монументальністю споруди, збудовані за буржуазної Чехословаччини, до складу якої Підкарпатська Русь входила на правах автономії. Шедевром архітектури цього періоду в стилі кубізму заслужено називають шестиповерховий Народний дім, – нині це адміністративний будинок обласної влади. Якщо їхати в Ужгород чи з міста по кільцевій дорозі, обабіч неї буквально за кількадесят метрів – українсько-словацький кордон з монументом радянському воїну-визволителю.

В Мукачеві на подорожуючого також очікує чимало історичних пам’яток. Передовсім, – замок Паланок, який гордовито видніється вдалині на насипному пагорбі праворуч від автотраси Чоп – Київ. У центрі міста, яке на Закарпатті називають не першим, але й не другим в області, увагу привертає будівля міської ратуші та й загалом уся вулиця Миру, забудована ще на початку минулого століття. Неподалік Мукачева розташований діючий жіночий православний монастир, який має цікаву історію.

Загалом на Закарпатті багато культових споруд і, зокрема, монастирів різних конфесій. Чи не найбільше їх у сусідньому зі Свалявським Іршавському районі. Там чи не кожне село має свій монастир. Найскладніше дістатися до православного жіночого монастиря поблизу села Боржавського, який по-справжньому „заблукав” у горах – з автодороги Свалява – Іршава треба пішки долати крутизну спочатку бруківкою, а потім – битою грунтівкою до цієї обителі черниць кілометрів з шість – сім. Зате яка там краса і Божа благодать! Не передати ніякими словами, лише особисті враження переконають в особливій аурі цієї місцини. Пам’яток історії та архітектури чимало у Хустському, Виноградівському, Берегівському районах. Чи не в кожному районі Закарпатської області збереглися дерев’яні церкви, збудовані в різних архітектурних стилях у ХІУ – ХУІ століттях. Одна з унікальних – діюча Святомихайлівська (Святомиколаївська), розміщена на мальовничому пагорбі мікрорайону Бистрий у Сваляві. Вона є пам’ятником архітектури 16-го століття, охороняється законом. Цікава ще й тим, що у ній зберігся стародавній дерев’яний іконостас із автентичним розписом.

Найстаріша ж церква нашого краю – кам’яна ротонда в селі Горяни поблизу Ужгорода. Приблизна дата її будівництва – ІХ –Х століття. Це зразок храмової архітектури візантійського православ’я. Збереглися навіть фрагменти фрескового розпису стін тієї прадавньої доби.

Краса природи і верховинської та гуцульської екзотики заворожує на Воловеччині, Міжгірщині, Рахівщині.

Оригінальними в етнічному відношенні є Перечинський та Великоберезнянський райони, де місцеве населення переважно має словацькі корені. У Великоберезнянському районі в селі Стужиця росте найстаріший в Україні велет-дуб, якому не менше 1000 років. В цьому ж районі в селі Кострино можна подивитися одну з найцікавіших стародавню бойківсько-лемківську дерев’яну церкву. У Перечинському районі подорожуючих може привабити мальовничий відпочинковий комплекс із форелевим господарством “Воєводино” або ж село Лумшори з його базами відпочинку. На Воловеччині, безперечно, найбільш привабливими для мандрівників є водоспад Шипіт та село Подобовець з його гірсько-лижним курортом та турбазами. Найвідоміше закарпатське озеро – Синевирське, що розташоване в горах на Міжгірщині. До цього природного раритету варто дістатися, щоб по-справжньому оцінити красу темно-синього „морського ока” в обрамленні зелених смерек і гірських вершин.

Відпочиваючі залюбки їздять у районний центр Берегово, щоб оздоровитися у басейні з термальними водами. Лікувального ефекту при деяких захворюваннях шкіри та інших недугах можна досягти, скупавшись у Солених озерах, що поблизу відомого Солотвина на Тячівщині. З „Квітки полонини” до Берегова та Солотвина організовуються автобусні поїздки.

На Тячівщині також діє об’єкт екологічно-гастрономічного туризму “Селиська сироварня”, де можна скуштувати десятки видів сирів. Започаткували проект жителі Н.Селища та Європейський кооператив Лонго Май. Сироварня переробляє молоко від сільського населення, яке проживає неподалік від відомого Поля нарцисів у Карпатах. Корови годують виключно натуральними кормами.

А в сусідньому Хустському районі туристичний пік припадає на початок травня, коли зацвітає Долина нарцисів. У цьому районі варто також подивитися на руїни величного Хустського середньовічного замку. Є цікаві історичні об’єкти та народні промисли чи не в кожному селі, зокрема в Ізах – лозоплетіння предметів ужитку, меблів та декоративних панно, а в селі Стеблівка – розведення буйволів, молоко яких можна там же продегустувати.

У сусідньому зі Свалявським районом – Мукачівському діє чимало туристичних і гастрономічних закладів, де Вам запропонують усе, що лишень може забажати найвибагливіший мандрівний гурман. Та окремо варто домовитися про відвідання садиби “Кельтский двір” поблизу Мукачева, де господарі не тільки смачно нагодують сиром власного виготовлення та хлібом, спеченим без дріжджів, іншими поживними й корисними наїдками і до міри наллють настоянок на травах за рецептами давніх виноробів, а й поведуть з Вами змістовну та цікаву розповідь про історію Закарпаття, покажуть міні-сад з субтропічними рослинами, серед яких чудово прижились інжир та оливкові дерева. Є у господарів “Кельтського двору” і невеличка плантація справжнього й унікального, особливо духмяного  карпатського чаю, яким Вас обов’язково пригостять.

Загалом на Закарпатті Вам запропонують безліч дегустаційно-гастрономічних турів і фестивалів. Краяни охоче й приязно пригощають своїх гостей найкращими наїдками та напоями на фестивалях гентешів-різників, грибних, винних, а також присвячених певним традиційним закарпатським, угорським, румунським стравам – бограчу, баношу, токану, ріплянці, та напоям – винам, сливовиці тощо.  Без святкувань не обходиться у нашому краї збір урожаю винограду, яблук, слив ба, навіть, картоплі. Святкують і проводи на полонини отар овець, з молока якого закарпатці отримують пікантну, зі своєрідним ароматом бринзу, яку тут називають карпатською віагрою.