Головна сторінка
Офіційний сайт Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України
Офіційних сторінок Інституту у Фейcбуці немає
04.03.2021 До відома працівників Інституту та небайдужої громадськості
Новини
Сторінка події в Facebook
25.03.2021 р . (четвер) о 10.00 PhD student Elva Friðjónsdóttir: Investigating neurochemical changes associated with Parkinson's disease and L-DOPA-induced dyskinesia using mass spectrometry imaging Meeting ID: 637 4402 8735 Passcode: farmbio Приєднатись
Meeting ID: 858 9190 3985 Passcode: 854911Join Приєднатись
Колектив Інституту фізіології ім.О.О.Богомольця НАН України щиро вітає академіка НАН України, заступника директора Інституту Веселовського Миколу Сергійовича, д.б.н., зав. лабораторії Федулову Світлану Анатоліївну та м.н.с. Тельку Марію Василівну, яким за підсумками конкурсу 2020 р., проведеного відділеннями Національної академії наук України, та відповідно до Положення про премії імені видатних учених України Президія НАН України було присуджено премію імені В.Ю.Чаговця, за цикл праць «Механізми впливу норадреналіну на електричну активність нейронів ганглія трійчастого нерва». Вітаємо та бажаємо подальших успіхів!
За підтримки проєкту NEUROTWIN відбудуться онлайн зустрічі на платформі ZOOM за адресою: https://us02web.zoom.us/j/89143169075 Meeting ID: 891 4316 9075 о 19.00 (Це посилання дійсне на усі сім лекцій) та в YouTube на каналі проєкту NEUROTWIN - спільної програми ЄС Horizon 2020 та Інституту фізіології ім. О. О. Богомольця НАН України - https://www.youtube.com/c/NeurotwinBIPH 15.03.2021 р. Ольга Маслова (к.б.н., співзасновниця Nobilitet): Лови свій ритм! 16.03.2021 р. Кравченко Вікторія (к.б.н., доцентка кафедри фізіології людини і тварин КНУ імені Тараса Шевченка): Когнітивний резерв 17.03.2021 р. Станіслав Кравчук (лікар-інтерн, викладач сексуальної освіти, науковий консультант theBODY school): Мозок та мікробіом 18.03.2021 р. Василь Микитюк (докторант Інституту Макса Планка, Кельн, Німеччина): Нейробіологія потреб 19.03.2021 р. Дмитро Ісаєв (к.б.н., ст.досл., пров.н.с. Інституту фізіології ім. О. О. Богомольця НАН України): Канабіноїди в медицині: стан та перспективи 20.03.2021 р. Андрій Чернінський (к.б.н., ст.досл., с.н.с. Інституту фізіології ім. О. О. Богомольця НАН України): Загадки свідомості 21.03.2021 р. Нана Войтенко (д.б.н., проф., зав. відділу сенсорної сигналізації Інституту фізіології ім. О.О.Богомольця НАН України): Де живе щастя?
11.03.2021 р . (четвер) о 10.00 PhD student Irès van der Zwaan and PhD Student Sohan Sarangi: Inhalation - From production to patients Meeting ID: 637 4402 8735 Passcode: farmbio Приєднатись
Інтерв’ю кандидата біологічних наук Аліни Савотченко (Інститут фізіології імені О.О. Богомольця НАН України)
Інтерв’ю кандидата біологічних наук Дмитра Ісаєва. В інтерв’ю пресслужбі НАН України він розповів про свої дослідження, пов’язані з COVID-19, поділився роздумами щодо наукового та медичного застосування канабіноїдів і пояснив, чому Інститут потрібно всіляко берегти й розвивати.
Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков «попросив» Національну академію наук передати поліції 16-поверхову будівлю лабораторного комплексу Інституту фізіології ім. Богомольця в центрі Києва
Довели вчені Інституту фізіології імені О.О. Богомольця НАН України. Про це й інше в ексклюзивному інтерв’ю пресслужбі НАН України розповів керівник досліджень – завідувач відділу загальної та молекулярної патофізіології Інституту фізіології імені О.О. Богомольця НАН України доктор медичних наук, професор Віктор Досенко
STEM is FEM анонсував допрем’єрний показ виставки, присвяченої відомим українським жінкам-ученим. У рамках експозиції про свій науковий шлях розкажуть науковиці НАН України: генетикиня Оксана Півень, математикиня Олена Ванєєва та нейрофізіологиня Нана Войтенко
04.03.2021 р . (четвер) о 10.00 Prof. Göran Alderborn and PhD student Maryam Tofiq: Compression and compaction of granular solids Meeting ID: 637 4402 8735 Passcode: farmbio Приєднатись
International Exchanges Scheme. This scheme is for scientists based in the UK who want to stimulate collaborations with leading scientists overseas through either a one-off visit or bilateral travel. Apply for between £3,000 for one-off travel lasting up to three months up to £12,000 for bilateral travel between partners for up to two years. Deadline: 10 March 2021 View scheme notes
The five-year Royal Society Wolfson Fellowships will enable UK universities and not-for-profit research institutions to attract and recruit internationally outstanding leading researchers to their organisation. The Royal Society Wolfson Fellowship provides up to £300,000 over five years to recruit international research leaders to UK institutions. The Royal Society Wolfson Visiting Fellowship offers up to £125,000 for a 12-month sabbatical for international researchers to foster collaborative links with UK institutions. Deadline: 17 March 2021
11.02.2021 р . (четвер) о 10.00 PhD student Rekha Tripathi: A novel transceptor involved in regulating cellular metabolism Meeting ID: 637 4402 8735 Passcode: farmbio Приєднатись*
04.02.2021 р . (четвер) о 10.00 Prof. Greta Hultqvist: Design of biological drugs for neurodegenerative diseases Meeting ID: 637 4402 8735 Passcode: farmbio Приєднатись*
28.01.2021 р . (четвер) о 10.00 Prof. Ola Söderberg: Intelligent design - the path to illumination; Prof. Johan Lennartsson: Life and death of a receptor tyrosine kinase; Prof. Maria Norlin: Vitamin D, the light hormone Meeting ID: 637 4402 8735 Passcode: farmbio Приєднатись
СЕМІНАР ОБРІЇ НАУКИ в он-лайн форматі (Microsoft Teams) - Проф. Нана Войтенко (Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України): Потенціал людського мозку. Лінк на приєднання: link_Obriji_nauky Для долучення необхідно встановити програму Microsoft Teams на своєму комп'ютері чи смартфоні, або скористатися додатком у браузері Chrome (чи Opera), і зареєструватися в ній. Детальніше див. https://www.microsoft.com/uk-ua/micr*21.01.2021 р . (четвер) о 17.30 МІЖДИСЦИПЛІНАРНИЙ osoft-365/microsoft-teams/free
21.01.2021 р . (четвер) о 10.00 Prof. Ola Spjuth: AI, Automation and Cell Biology: Research in the Pharmaceutical Bioinformatics group; Prof. Sara Mangsbo: Antibodies as scaffolds for synthetic peptide drug delivery to antigen-presenting cells. Meeting ID: 637 4402 8735 Passcode: farmbio Join
Відбудеться засідання спеціалізованої вченої ради в онлайн режимі на платформі ZOOM https://us02web.zoom.us/j/88165173244 Meeting ID: 881 6517 3244
о 14:00
Науковий консультант: д.м.н., проф. І.М. Маньковська ПІДКЛЮЧИТИСЯ ДО КОНФЕРЕНЦІЇ ZOOM МОЖЛИВО ЗА ЦИМ ПОСИЛАННЯМ. Ідентифікатор конференції: 959 5041 1371 Код доступу: 484127
|
Історична довідкаІнститут фізіології ім. О.О. Богомольця Національної академії наук (НАН) України був заснований 1953 року в результаті злиття Інституту експериментальної біології і патології (ІЕБП) Міністерства охорони здоров'я Української РСР та Інституту клінічної фізіології (ІКФ) Академії наук Української РСР. Обидва інститути були засновані у 1931 – 1934 роках в результаті ініціативи академіка О.О. Богомольця, всесвітньо відомого вченого, який був директором і науковим керівником цих двох установ до 1946 року. Протягом 1946 – 1953 років керували інститутами експериментальної біології і патології та клінічної фізіології відповідно – О.О. Богомолець та Р.Е. Кавецький. Наукова діяльність інститутів мала велике значення для розвитку фізіології. В цих інститутах вивчались та досліджувались алергія, імунітет, гіпоксія і розвиток пухлин, а також найбільш важливі питання ендокринології, геронтології та геріатрії. На основі наукових досліджень O.O. Богомольця створено оригінальні концепції, які стали важливими віхами у розвитку деяких областях фізіології. Серед них є фізіологія сполучної тканини, ефекти переливання крові, реактивність організму, цитотоксичних сироваток та інше. У 1953 році А.М. Воробйов, член-кореспондент НАН України став директором новоствореного Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця. З 1956 до 1966 року академік НАН України А. Ф. Макарченко очолював інститут. За цей час було створено відділи електрофізіології (під керівництвом академіка НАНУ Д.В. Воронцова), загальної фізіології (на чолі з академіком П.Г. Костюком), біофізики (під керівництвом члена-кореспондента НАНУ А.А. Городецького), фізіології старіння (голова – доктор медичних наук Н.В. Лауер) та інші. З 1966 по 2010 рік інститут очолював академік НАНУ П.Г. Костюк. З 2011 року академік НАНУ O.O. Кришталь є директором інституту. Академіком П.Г. Костюком та його учнями Кришталем О.О., Підоплічко В.І., Веселовським М.С. та іншими співробітниками були вперше в світі розроблені і застосовані методи внутрішньоклітинного діалізу соми клітини для дослідження мембранних і молекулярних механізмів функцій нервових клітин.
Наукова діяльністьІнститут фізіології ім. О.О. Богомольця є науково-дослідним центром в галузі молекулярної фізіології, біофізики, нейрофізіології, патологічної фізіології. В інституті вперше в колишньому Радянському Союзі було застосовано мікроелектроди для дослідження структурно-функціональної організації нейронних центрів, біофізичних і молекулярних механізмів нейронного збудження і гальмування. Академіком П.Г. Костюком та його учнями Кришталем О.О., Підоплічко В.І., Веселовським М.С. та іншими були розроблені і застосовані методи внутрішньоклітинного діалізу соми клітини для дослідження мембранних і молекулярних механізмів нервових функцій клітин. Були отримані нові дані про фізичні та хімічні процеси в нервових і м'язових клітинах, механізми синаптичної передачі, про іонні механізми збудження. Було виявлено порядок участі та відповіді на подразнення різними групами нейронів кори, а також механізми гальмівних процесів в корі головного мозку. Було визначено модулюючий вплив різних частин мозку на серцево-судинні рефлекси, взаємозв'язок між центральними та периферичними механізмами регуляції тонусу судин при функціональному навантаженні. Було розроблено оригінальні моделі гострого дистрофії міокарда, що призводить до шоку. Важливі дані були отримані про імуногенні порушення серцево-судинної системи. Були розроблені новий комплекс методів визначення ефективності, стан і рівень підготовки спортсменів, методи функціональної діагностики серцево-судинних і респіраторних захворювань. Нові методи дослідження вищої нервової діяльності людини були запропоновані і відповідне обладнання було розроблено. Були виконані дослідження з визначення інтенсивності праці, по розробці фізіологічних критеріїв професійного відбору. Був розроблений метод оптимізації дози мінеральної води "Нафтуся", що дозволило підвищити ефективність курортного лікування хвороб нирок і печінки. В Інституті працює аспірантураПрийом документів відбувається з 25 червня до 10 вересня. Наші нові статтіСпівробітники відділу фізіології нейронних мереж, опублікували статтю в рейтинговому журналі Exp Eye Res. Hanna Dumanska, Nickolai Veselovsky. Short-term hypoxia induces bidirectional pathological long-term plasticity of neurotransmission in visual retinocollicular pathway. Exp Eye Res. 2019 Feb;179:25-31. doi: 10.1016/j.exer.2018.10.014. Epub 2018 Oct 25. Використовуючи техніку петч-клемп, автори вивчали ефекти короткочасної гіпоксії на ретиноколікулярну синаптичну передачу в оригінально розробленій кокультурі дисоційованих клітин сітківки та нейронів поверхневого верхнього колікулу (SSC). Фармакологічно виділений N-метил-D-аспартатний рецептор (NMDA) -, α-аміно-3-гідрокси-5-метил-4-ізоксазолпропіонова кислота (AMPA) - та постсинаптичні струми, опосередковані гамма-аміномасляною кислотою (GABAA) ( PSC) були викликані в нейронах SSC шляхом генерації потенціалу дії в пресинаптичних клітинах гангліїв сітківки. Спонтанні та мініатюрні PSC реєструвались у нейронах SSC за відсутності пресинаптичної стимуляції. Короткочасна (до 5 хв) гіпоксія індукує довгострокове потенціювання передачі NMDA, тривалу депресію нейромедіації GABAA та тимчасове пригнічення передачі AMPA. Крім того, автори спостерігали знижену гіпоксією потенціало-залежну магнієву блокаду викликаної реакції NMDA. Викликані, спонтанні та мініатюрні постсинаптичні струми аналізували за допомогою біноміальної моделі. Цей аналіз показав, що гіпоксія діє переважно пресинаптично на збудливу нейромедіацію, а також на пре- і постсинаптичну інгібуючу ретиноколікулярну передачу. Таким чином, автори вперше показали двонаправлену тривалу пластичність ретиноколікулярної синаптичної передачі, спричинену гіпоксією. Отримані результати відображають електрофізіологічну основу патологічного ураження ретиноколікулярного шляху, пов’язаного з гіпоксією. Співробітники відділу молекулярної біофізики опублікували статтю в рейтинговому журналі PLOS ONE. Cherkas V, Grebenyuk S, Osypenko D, Dovgan AV, Grushevskyi EO, et al. (2018) Measurement of intracellular concentration of fluorescently-labeled targets in living cells. PLOS ONE 13(4): e0194031. Для проведення сучасних біологічних експериментів та подальшої інтерпретації їх результатів дуже важливо вміти оцінювати внутрішньоклітинні концентрації флуоресцентно-мічених молекул у живих клітинах. В роботі запропоновано простий і універсальний підхід для такого оцінювання. Автори оцінили концентрацію введенного у клітини кальцієвого сенсорного білку гіпокальцину, міченого флуоресцентним барвником, в дендритному дереві нейронів гіпокампу щурів. Ті самі нейрони гіпокампу були заповнені розчином флуоресцентного барвника відомої концентрації. Описаний у роботі підхід здатен забезпечити проведення швидкого, недорогого та надійного кількісного аналізу концентрації флуоресцентно-мічених молекул у різних частинах живих клітин. Посилання на статтю Співробітники відділу сенсорної сигналізації опубліковали статтю в рейтинговому журналі Journal of Cell Science: Olga Kopach, Oksana Rybachuk, Volodymyr Krotov, Vitalii Kyryk, Nana Voitenko, Tatyana Pivneva. “Maturation of neural stem cells and integration into hippocampal circuits – a functional study in an in situ model of cerebral ischemia”. Journal of Cell Science (2018) 131, jcs210989. doi:10.1242/jcs.210989 Мозок дорослих ссавців має обмежені можливості нейрогенезу та не може компенсувати масову загибель клітин після інсульту. Тому стратегія використання клітинної терапії для заміни загиблих нейронів є вкрай актуальною. Сьогодні відомо, що нейрони, диференційовані з попередників нейральних стовбурових клітин, можуть дозрівати й інтегруватися в нейронну мережу реципієнта і тим самим прискорювати відновлення мозку після інсульту. Однак досі невідомо, як навколишнє мікросередовище організму реципієнта регулює та/або впливає на дозрівання та функцію нейральних стовбурових клітин в пост-ішемічній тканині. У статті йдеться про дослідження дозрівання нейральних стовбурових клітин та їх інтеграцію в нейронні мережі гіпокампу в моделі експериментального інсульту. Автори дослідили електрофізіологічні показники нейронів, диференційованих з нейральних стовбурових клітин, їх інтегрування в нейронні мережі тканини реципієнта протягом 3 тижнів після їх трансплантації. В роботі показано затримку дозрівання привнесених нейронів і тенденцію диференціації нейральних стовбурових клітинв гліальні (олігодендроціти і астроцити) в постінсультних умовах. Отримані дані можуть бути застосовані до стратегії терапії стовбуровими клітинами після інсульту. Посилання на статтю Як перетворити англомовний абстракт на прес-реліз? ІНСТРУКЦІЯ для АВТОРІВ АРХІВ релізів Відео про наш Інститут і аспірантуру! Рекламуйте їх у мережі! Офіційне промо-відео Інституту фізіологіїПригоди аспіранта в Інституті фізіології |