Міжнародний Центр Перспективних Досліджень

[/] Проекти Публікації Укр Eng Про центр Про МЦПД Команда Партнери Наглядова рада Кар'єра та інтернатура Звітність Контакти Напрямки Зовнішня політика Внутрішня політика Економіка Соціальна політика та права людини Діяльність Актуальні проекти Архів проектів Періодичні видання (Inside Ukraine) Аналітика Економіка Рейтинг банків України - результати півріччя 2020 року 01.09.2020 Внутрішня політика МЦПД випустив оцінку місцевих/регіональних заходів за липень-жовтень 2020 року 26.10.2020 Економіка МЦПД оприлюднив Рейтинг фінансового здоров'я держпідприємств України 26.11.2020 Економіка Експерти МЦПД презентували Рейтинги фінансового здоров'я міст та областей України 26.11.2020 Внутрішня політика Тенденції 2020-го та прогноз на 2021-й: політика, економіка та зовнішні відносини України - дослідження МЦПД 23.12.2020 Внутрішня політика МЦПД випустив оцінку місцевих/регіональних заходів за листопад 2020 - січень 2021 року 01.02.2021 Переглянути Більше з цього розділу Внутрішня політика МЦПД випустив оцінку місцевих/регіональних заходів за листопад 2020 - січень 2021 року Поточний бюлетень був розроблений в рамках проекту «Зміцнення демократичної стійкості ключових державних інституцій в Україні». Ініціатива здійснюється Міжнародним центром перспективних досліджень (МЦПД) у партнерстві з Інститутом економічних та соціальних реформ в Словаччині (INEKO) та фінансово підтримується за програмою Посольства США в Україні (U.S. Embassy in Ukraine). Проект спрямований на підвищення ефективності державної адміністрації, органів місцевого самоврядування та громадянського суспільства у сфері створення та нагляду за регіональною політикою. Він також спрямований на підвищення прозорості та незалежності ключових регуляторних та судових органів, а також на підвищення прозорості та фінансової стабільності місцевих органів влади і найбільших державних підприємств в Україні. Головною метою даної публікації є підвищення якості регіонального та/або муніципального регулювання та законодавства шляхом публікації регулярної експертної оцінки соціально-економічних заходів, запропонованих або впроваджених органами місцевого самоврядування в Україні. Метою оцінки є опис та сприяння реформам, антикорупційним практикам, які також можуть бути застосовані й іншими адміністраціями. У той же час, критична оцінка непрозорих та неефективних заходів повинна відрадити представників місцевої та регіональної влади від їх реалізації. Заходи, включені до цього бюлетеня, були визначені та проаналізовані за підтримки експертної ради, яка була відібрана Міжнародним центром перспективних досліджень на основі їхнього досвіду. В цьому бюлетені експерти зібрали 6 позитивних заходів, які впровадили місцеві органи самоврядування протягом листопада 2020 – січня 2021 року. Заходи були впроваджені в Луганській, Львівській, Миколаївській, Івано-Франківській, Херсонській та Запорізькій областях. Вони різні, але поєднує їх позитивний вплив на добробут та життя громад. Однак, конструктивна критика з боку експертів теж присутня. НАЙКРАЩІ ТА НАЙГІРШІ ЗАХОДИ Назва Якість [-3; +3] Важливість [0%; 100%] Фінальна оцінка [-300; 300] Місце У Львівській області запрацювали перші в Західній Україні камери фіксації порушень Правил дорожнього руху в автоматичному режимі 2.67 81.67 217.78 I Розвиток туристичної інфраструктури Івано-Франківщини 2.5 83.33 208.33 II Реалізація інвестиційного плану в Бердянському порту 2.17 78.33 169.72 III Інтерактивні панелі для шкіл Станично-Луганського району 2.33 72.5 169.17 IV Створення ГІС-порталу на Херсонщині 2 65 130 V Миколаївська область: QR-коди для розвитку туризму 1.83 44.17 80.97 VI Найбільш позитивно експерти оцінили ідею встановлення камер фіксації порушень Правил дорожнього руху у Львівській області, оскільки це покращить безпеку руху в регіоні, сприятиме прозорості покарання порушників правил дорожнього руху та принесе додатковий дохід для бюджету. Проте, без вирішення інших проблем транспортної інфраструктури, сама по собі дана ініціатива може не принести бажаного соціального ефекту. Другим заходом, який потенційно принесе економічний ефект для Івано-Франківщини, є ініціатива розвитку туризму. Вона вже посприяла нарощенню туристичного потоку, однак без достатньої координації, без необхідного рівня сервісу, і після зняття карантинних обмежень втримати українського туриста буде важче. На третьому місці по оцінках експертів, опинився інвестиційний план державно-приватного партнерства для Бердянського морського порту, який потребує оновлення та роботи за новими стандартами. Інвестиційні рішення збільшать пропускну здатність порту та кількість робочих місць, створять умови для розвитку бізнесу. Водночас, вирішення частини проблем цілковито залежить від позиції Укрзалізниці щодо тарифів на вантажоперевезення, що може призупинити позитивні зрушення даного проекту. Наступними за важливістю, експерти відзначили зміни в навчальному процесі, зокрема, використання змішаного навчання включаючи інтерактивні панелі та спеціальне програмне забезпечення для зацікавлення школярів та кращого засвоєння матеріалу у школах Станично-Луганського району. Але навіть така позитивна ініціатива влади може видатись не надто ефективною в умовах погіршення соціально-економічної ситуації в державі, через проблеми з доступом до Інтернету та інші фактори. На п’ятій позиції опинилася ініціатива створення геоінформаційної системи (ГІС-порталу) на Херсонщині. Впровадивши аналітичні е-рішення, громади отримують інструменти, ефективного моніторингу та контролю. Проте, головне, щоб дана ініціатива залишилася не тільки у форматі меморандуму, а й отримала практичні результати імплементації. Цей факт не дозволив експертам високо оцінити ініціативу. На останньому, шостому місці опинилися профінансовані та впроваджені заходи для розвитку туризму в Миколаєві за рахунок впровадження QR-кодів. Така ініціатива може допомогти розвитку туристичної галузі міста, яка наразі є однією з найменш розвинених. Однак, загалом, наявності тільки QR-кодів недостатньо для досягнення значних позитивних змін в туристичній галузі міста. З детальною оцінкою та повним документом можна ознайомитися тут: Оцінка місцевої та регіональної політики розвитку (листопад 2020 – січень 2021) window.dataLayer = window.dataLayer || []; function gtag(){dataLayer.push(arguments);} gtag('js', new Date()); gtag('config', 'UA-122353741-2'); 01.02.2021 Переглянути Більше з цього розділу Внутрішня політика Тенденції 2020-го та прогноз на 2021-й: політика, економіка та зовнішні відносини України - дослідження МЦПД Для України, як і для більшості країн світу, 2020-й рік став випробуванням на стійкість. Пандемія коронавірусу, без перебільшення, наклала свій відбиток на всі сфери суспільного життя. Однак політичний рік в країні запам’ятався й іншими знаковими подіями. Щороку аналітичний центр Міжнародний центр перспективних досліджень (МЦПД) підбиває підсумки року і дає прогноз на наступний рік. Сьогодні МЦПД опублікував свіже аналітичне дослідження «Тенденції 2020-го та прогноз на 2021-й: політика, економіка та зовнішні відносини України». Україна зустріла початок епідемії на своїй території у стані політичної кризи, саме тоді відбувалися політичні протистояння навколо зміну уряду Олексія Гончарука та призначення оновленого уряду Дениса Шмигаля, якому і довелося очолювати виконавчу гілку влади у критичний для неї момент. Тим не менш, через активні політичні протистояння, реальна загроза небезпеки пандемії була недооцінена. Тому зустрічати повномасштабне розгортання нового вірусу українська держава виявилася неготовою. Тоді президент Володимир Зеленський навіть був вимушений публічно звернутися по допомогу до великого бізнесу, що багато у чому можна вважати знаковим моментом. У подальшому боротьба з пандемією коронавірусу в Україні відбувалася в умовах необхідності швидкої адаптації до загрози COVID-19, а також напрацюванні ефективних методів протидії їй. Деякі рішення, як суцільний локдаун навесні, були не до кінця виваженими, деякі, як запровадження адаптивного карантину, мали кращий вплив як на протидію пандемії, так і на економічні процеси. Необхідність запровадження тих чи інших карантинних обмежень державою логічно призвела до загострення напруги з середнім та малим бізнесом, що виливалося у бажання обійти обмеження та масові протести під будівлями уряду та парламенту. Справді негативним трендом 2020 року стала нездатність уряду забезпечити виконання власних рішень на місцях, що надзвичайно важливо під час протидії глобальним загрозам. Так, відсутність адекватної комунікації між урядом та місцевою владою, поряд з іншими причинами, призводили до гарячих протистоянь та навіть низки фактів саботування рішень уряду. Позитивно, що вирішення цього протистояння відбувалося завдяки діалогу та готовності уряду до певних поступок. Варто також відзначити, що 2020 рік став знаковим і для місцевого самоврядування. Тотальний тренд на перемогу чинних міських голів та їх політичних проектів визначив нову політичну вагу представників місцевого самоврядування, що дозволяє їм більш впевнено комунікувати з центром. Тому у наступному році для влади важливим завданням буде встановити ефективні робочі відносини з місцевою владою. Серед важливих подій для України на світовій арені варто відзначити успішно проведений саміт Україна-ЄС. Європейський Союз відзначив успіх України у проведенні ряду реформ, підтвердив режим візової лібералізації, вчергове наголосив на невизнанні анексії Криму та висловив намір зберігати антиросійські санкції. Крім того, Україні вдалося не бути втягнутою у хід президентських перегонів у США. Так, тема України звучала під час виборів в США, але на рівні окремих її представників – олігархів та керованих ними політиків. Менш успішними можна вважати підсумки мирного врегулювання воєнного конфлікту на Донбасі. Президент Володимир Зеленський продовжує демонструвати політичну волю до цього, його команда продовжує пропонувати нові форми вирішення конфлікту. Позитивним аспектом цього є відчутний прогрес у безпековій сфері, зокрема, мова йде про встановлення затяжного перемир’я на Донбасі. Тим не менш, реальні можливості вирішення конфлікту на Донбасі, як і раніше, заблоковані політичним порядком денним Мінська. Наступний, 2021 рік, обіцяє для України бути не менш складним, ніж минулий. Амбітними завданнями для України будуть залишатися продовження боротьби з пандемією коронавірусу, зокрема, і забезпечення вакцинування населення, і протидія економічним наслідкам пандемії. Ознайомтесь із публікацією, натиснувши на обкладинку: 23.12.2020 Переглянути Більше з цього розділу Економіка Експерти МЦПД презентували Рейтинги фінансового здоров'я міст та областей України У четвер, 26 листопада, в Інформагенції «Укрінформ» Міжнародний центр перспективних досліджень презентував Рейтинг фінансового здоров’я місцевих органів влади України. Аналітик з економічних питань МЦПД Єгор Киян під час оголошення результатів наголосив, що фінансове здоров’я – підсумковий показник, який дозволяє виміряти фінансовий стан міста чи регіону та порівняти його з ситуацією у інших муніципалітетах чи з середнім значенням по країні. «Важливість показника полягає у тому, що він дозволяє оцінити ефективність фінансового управління бюджетів міст та областей, - підкрислив Киян. – Показник розраховується як середнє значення від суми індексів «Основний баланс», «Забезпечення загального боргу» та «Податкова спроможність». Переможцем Рейтингу фінансового здоров’я областей України стала Полтавська область, а в першу п’ятірку також увійшли Київська (2 місце), Миколаївська(3), Дніпропетровська(4) та Кіровоградська(5) області. «Оприлюднені рейтинги важливі, тому що поліпшення фінансової спроможності міст та регіонів – це прямий шлях до добробуту держави», - наголосив кандидат економічних наук, заслужений економіст України, радник голови Миколаївської обласної ради під час оголошення результатів. Рейтинг фінансового здоров’я 50 великих міст України очолили Київ (1 місце), Полтава(2), Маріуполь(3), Тернопіль(4), Житомир(5). До першої десятки також увійшли Мукачево, Ізмаїл, Черкаси, Кременчук та Дніпро. «Рейтинг фінансового здоров’я дуже важливі для міста, тому що допомагають залучати зовнішні інвестиції, - прокоментував високий результат міста секретар Полтавської міської ради Олександр Шамота. – Ми маємо змогу демонструвати інвесторам не лише власну суб’єктивну оцінку, а й результати таких незалежних оцінювань». Водночас, Олександр Шамота наголосив на складнощах фінансового плануваннях в умовах постійних змін у оподаткуванні: «Для того, щоб міста мали змогу планувати бюджет не за лічені дні, ми повинні чітко розуміти базу оподаткування і кількість податків, які прийдуть до міських бюджетів, тоді наша діяльність буде більш чітка, передбачувана та прозора». Під час презентації рейтингів експерт МЦПД Єгор Киян наголосив, що динаміку покращення показника фінансового здоров`я продемонстрували лише 2 області (у порівнянні з 2018 роком): Дніпропетровська область (+0,9), Київська область (+0,5). Найбільшу динаміку погіршення показника фінансового здоров`я продемонстрували Чернівецька область (-1,6), Тернопільська область (-1,5), Закарпатська область (-1,4). Щодо результатів великих міст України, за словами Єгора Кияна, найкращу динаміку покращення показника фінансового здоров`я продемонстрували Суми (+1,2), Чернігів (+1,1), Київ (+1), Черкаси (+1), Херсон (+1). Найбільша динаміка погіршення показника фінансового здоров`я зафіксовано у містах Костянтинівка (-2,5), Шостка (-2,4), Конотоп (-1,5) і Мелітополь (-1,5). Експерти МЦПД наголосили, що проєкт спрямований на підвищення ефективності діяльності органів місцвого самоврядування і здійснюється МЦПД у партнерстві з Інститутом економічних та соціальних реформ (INEKO, Словаччина) за сприяння програми Посольства США в Україні. Рейтинги фінансового здоров’я міст та областей України доступні на порталі: http://local-governments.icps.com.ua. 26.11.2020 Переглянути Більше з цього розділу Економіка МЦПД оприлюднив Рейтинг фінансового здоров'я держпідприємств України У четвер, 26 листопада, в Інформагенції «Укрінформ» Міжнародний центр перспективних досліджень презентував Рейтинг фінансового здоров’я державних підприємств України. Експертка МЦПД Юлія Проценко під час оголошення результатів наголосила, що проєкт спрямований на підвищення ефективності менеджменту державних підприємств і здійснюється у партнерстві з Інститутом економічних та соціальних реформ (INEKO, Словаччина) за сприяння програми Посольства США в Україні. Переможцем Рейтингу фінансового здоров’я 50-ти найбільших державних підприємств України стало ДП «Міжнародний аеропорт «Львів» ім. Данила Галицького». «Таких результатів нам вдалось досягнути злагодженою командною роботою, завдяки залученню нових напрямків і розширенням географії польотів, - прокоментував результати 2019 року начальник планово-економічного відділу аеропорту Іван Горбач. – Пандемія цього року безпосередньо вплинула на нашу галузь, значно зменшився пасажиропотік, але ми розробили ряд антикризових заходів і будемо намагатися утримати лідерські позиції у Рейтингу і за результатами 2020 року». Друге і третє місце рейтингу фінздоров’я держпідприємств посіли відповідно ДП «Адміністрація морських портів України» та ДП «Маріупольський морський торговельний порт». Присутній на презентації рейтингу заступник директора «Маріупольського МТП» з питань економіки та фінансів Едуард Єсаян зауважив, що увійти в тройку фінансово стійких держпідприємств їм дозволила чітка організаційна структура і ефективна модель управління, правильне фінансове планування і логістика. «На сьогодні 80% прибутку ми віддаємо в бюджет, - наголосив Едуард Єсаян. – Це для нас та інших держпідприємств морської галузі можна назвати фінансовим ударом, тому що практично не залишається коштів на розвиток та модернізацію й ставить нас не в рівні конкурентні умови з приватними компаніями, що працюють в цій галузі». У першу десятку найбільш фінансового здорових держпідприємств України увійшли Державне підприємство Поліграфічний комбінат "Україна" по виготовленню цінних паперів, Южний МТП, ДП "Міжнародний аеропорт Бориспіль", ПрАТ "Укргідроенерго", ПАТ "ХМЕЛЬНИЦЬКОБЛЕНЕРГО", ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", ПАТ "Об'єднана гірнично-хімічна компанія". Під час презентації рейтингів експерти МЦПД наголосили, що незалежний Рейтинг фінансового здоров’я держпідприємств розраховується за єдиною формулою, що враховують показники загального фінансового стану підприємства: ліквідність, рентабельність, леверидж та діяльність (коефіцієнти оборотного капіталу та оборотності дебіторської заборгованості). Покращення показника фінансового здоров’я продемонстрували у 2019 році 29 підприємств (у порівнянні з 2018 роком), з них найбільше балів додали ДП «Виробниче об"єднання "Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» (+1,9), ПАТ «Укрпошта» (+0,8), Нацкомплекс «Експоцентр України» (+0,8) Найбільше погіршення показника фінансового здоров’я (у порівнянні з 2018 роком) в ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» (-1,1), Одеський морський торговельний порт (-1), ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (-0.9). Фінансові результати діяльності кожного підприємства та загальний Рейтинг фінансового здоров’я доступний на порталі http://companies.icps.com.ua. 26.11.2020 Переглянути Більше з цього розділу Внутрішня політика МЦПД випустив оцінку місцевих/регіональних заходів за липень-жовтень 2020 року Поточний бюлетень був розроблений в рамках проекту «Зміцнення демократичної стійкості ключових державних інституцій в Україні». Ініціатива здійснюється Міжнародним центром перспективних досліджень (МЦПД) у партнерстві з Інститутом економічних та соціальних реформ в Словаччині (INEKO) та фінансово підтримується за програмою Посольства США в Україні (U.S. Embassy in Ukraine). Проект спрямований на підвищення ефективності державної адміністрації, органів місцевого самоврядування та громадянського суспільства у сфері створення та нагляду за регіональною політикою. Він також спрямований на підвищення прозорості та незалежності ключових регуляторних та судових органів, а також на підвищення прозорості та фінансової стабільності місцевих органів влади і найбільших державних підприємств в Україні. Головною метою даної публікації є підвищення якості регіонального та/або муніципального регулювання та законодавства шляхом публікації регулярної експертної оцінки соціально-економічних заходів, запропонованих або впроваджених органами місцевого самоврядування в Україні. Метою оцінки є опис та сприяння реформам, антикорупційним практикам, які також можуть бути застосовані й іншими адміністраціями. У той же час, критична оцінка непрозорих та неефективних заходів повинна відрадити представників місцевої та регіональної влади від їх реалізації. Заходи, включені до цього бюлетеня, були визначені та проаналізовані за підтримки експертної ради, яка була відібрана Міжнародним центром перспективних досліджень на основі їхнього досвіду. В результаті, у цій публікації описано шість місцевих та регіональних заходів. Найбільш позитивно експерти оцінили ідею відновлення роботи аеропорту в Чернівцях, оскільки це дасть змогу залучити інвесторів до проєкту та поліпшити ділову активність в регіоні. Також це позитивно вплине на добробут населення через збільшення кількості робочих місць, залучення різних видів бізнесу та сприятиме туризму. Однак, оцінити реальний ефект від заходу поки що не можна, бо не надано плану розбудови аеропорту та кошторису витрат. Другим заходом, який потенційно принесе економічний ефект для Закарпаття є новина про те, що всю закарпатську деревину продаватимуть через систему ProZorro-Sale. Це забезпечить прозорість реалізації офіційно визнаної деревини, проте проблеми з незаконною вирубкою лісів, до якої причетні чиновники це не вирішить. На третьому місці по оцінках експертів, опинився захід щодо співфінансування Катеринопільського центру первинної медико-санітарної допомоги. Покращення умов в лікарнях та забезпечення їх необхідним обладнанням життєво важливо для міст та сіл по всій Україні. Проте, депутати захищаючи ідею покращення умов в лікарнях, не надають чіткого кошторису чи плану про те, на які саме роботи планується витратити 2,5 мільйона гривень. Це викликає недовіру громадян та непрозорість витрат місцевого бюджету. Четверте місце за оцінками експертів отримав захід щодо підписання кредитної та грантової угоди Проєкту модернізації інфраструктури твердих побутових відходів між КП «Спецкомунтранс» та ЄБРР. Будівництво сміттєпереробних заводів наразі є дуже актуальним питанням в кожній області, зокрема, і для Хмельницького. Експерти визнають, що захід є позитивним, проте, місцеві органи влади неналежно ставляться до реалізації проєкту. Тому потрібно впроваджувати контроль за розвитком подій та виконанням плану. Створення комунального некомерційного підприємства Маріупольської міської ради «Хокейний клуб «Маріуполь» експерти оцінили негативно. Розвиток спорту на місцевому рівні є важливим, проте, це новий для маріупольців вид спорту, будівництво та обслуговування якого буде коштувати місцевому бюджету кілька десятків мільйонів гривень. Негативно експерти оцінили рішення одеської міської ради взяти кредит 500 мільйонів гривень під високу відсоткову ставку в рахунок погашення минулорічних кредитів та на поточні потреби міста. Таке рішення насторожує і вкотре підтверджує, що громадський контроль має бути невід’ємною частиною всіх важливих для громади рішень місцевих органів влади. З детальною оцінкою та повним документом можна ознайомитися тут: Оцінка місцевої та регіональної політики розвитку (липень 2020 - жовтень 2020) window.dataLayer = window.dataLayer || []; function gtag(){dataLayer.push(arguments);} gtag('js', new Date()); gtag('config', 'UA-122353741-2'); 26.10.2020 Переглянути Більше з цього розділу Економіка Рейтинг банків України - результати півріччя 2020 року Міжнародний центр перспективних досліджень традиційно аналізує фінансове здоров’я банків України і сьогодні оприлюднює Рейтинг вітчизняних банків за результатами їх діяльності у першому півріччі 2020 року. У першому півріччі 2020 року банківський сектор України відчув вплив проблемних факторів світової пандемії, зокрема уповільнення світової економки, падіння виробництва та інші наслідки карантинних обмежень в країні. Актуальність результатів Рейтингу зумовлена тим, що відновлення економіки та спроможність стимулювання українського бізнесу напряму залежить від фінансового здоров’я банківської системи України. З повним рейтингом фінансового здоров'я банків за І півріччя 2020 року можна ознайомитися у кінці даного матеріалу. У свою чергу, результати аналізу, здійсненого під час підготовки Рейтингу засвідчили, що нинішня криза, хоча і вплинула на український банківський сектор, але критичною для нього не стала, зокрема, проблемних банків серед досліджуваних учасників рейтингу не з’явилося. Розрив між найбільш та найменш фінансово здоровими банками скоротився передусім через те, що, загалом, лідери даного рейтингу продемонстрували гіршу ефективність використання своїх активів через об’єктивні обставини – коронакризу. Водночас, позитивним є те, що аутсайдери рейтингу не перетворилися у проблемні банки та не погіршили своє фінансове здоров’я. Слід зазначити, що під час кризи важливу роль в забезпеченні здоров’я фінансової системи грають великі банки, які володіють великим портфелем активів та мають розгалужену систему філій і відділень. Через них розподіляються значні фінансові потоки, які у майбутньому можуть стати драйвером для відновлення економіки. Тому під час кризи на перший план виходить питання ефективності використання коштів великих банків в умовах обмежених можливостей. Відповідно, цікавим для аналізу стає субіндекс ефективності великих банків, що оцінює здатність банку генерувати прибуток і відображає ефективність використання його активів. Відповідно, згідно субіндексу ефективності великих банків, розподіл ТОП-3 серед них виглядає наступним чином: АТ КБ "ПРИВАТБАНК" АТ "ПУМБ" АТ "АЛЬФА-БАНК" У порівнянні з результатами за 1-ий квартал 2020 року найкращу динаміку покращення показника фінансового здоров'я станом на 2-ий квартал 2020 року продемонстрували наступні банки: АТ "ОТП БАНК" (+12 позицій), АТ "КБ "ГЛОБУС" (+11 позицій), АТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" (+9 позицій), АТ "ПУМБ" (+8 позицій), АТ "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" (+6 позицій), АТ КБ "ПРИВАТБАНК" (+5 позицій). У порівнянні з результатами за 1-ий квартал 2020 року динаміку погіршення показника фінансового здоров'я станом на 2-ий квартал 2020 року продемонстрували наступні банки: АТ "АБ "РАДАБАНК" (-14 позицій), АТ "ПІРЕУС БАНК МКБ" (-13 позицій), АТ "МІБ" (-12 позицій), АТ "Дойче Банк ДБУ" (-10 позицій), АБ "КЛІРИНГОВИЙ ДІМ" (-7 позицій), Акціонерний банк "Південний" (-7 позицій), ПАТ "МТБ БАНК" (-7 позицій). Всі інші банки почували себе відносно стабільно під час коронакризи. Слід зазначити, що у 2 кварталі 2020 року до рейтингу увійшли "ПЕРШИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК", АТ "АКБ "КОНКОРД" та АТ "СЕБ КОРПОРАТИВНИЙ БАНК" (серед банків з активами понад 2 млрд грн), що пов`язано зі збільшенням активів цих банків. Середній показник фінансового здоров’я банків хоч і погіршився у першому кварталі 2020 року, але у 2 кварталі всі показники демонструють тенденцію до відновлення. Середні значення індексів рейтингу банків були наступними: Початок 2020 індекс нормативів індекс ефективності загальний індекс 1,441159163 1,166755403 2,607915 1 квартал 2020 індекс нормативів індекс ефективності загальний індекс 1,482658543 0,318609 1,801268 2 квартал 2020 індекс нормативів індекс ефективності загальний індекс 1,508699 0,550944 2,059643 Відповідно, не зважаючи на коронакризу, середнє значення показника фінансового здоров`я покращилось з 1,80 до 2,05 балів. Фінансове здоров'я більшої кількості банків станом на 2 квартал 2020 року перебувало на проміжку від 1 до 3 балів. Завдяки покращенню ефективності значна частина досліджуваних банків змогла протистояти внутрішнім і зовнішнім ризикам для діяльності, що означає, що на даний момент ситуація у банківському секторі є відносно стабільною. У свою чергу, наведена нижче таблиця додатково висвітлює наступні тенденції: Малі банки продовжують успішно конкурувати за дотриманням нормативів. Великі банки продовжують демонструвати значну ефективність використання своїх активів. Загалом, великі банки продовжують демонструвати кращі показники фінансового здоров`я, хоча розрив по цьому показнику між великими і малими банками скорочується. Індекси банків згідно медіани їх активів Великий/малий банк Індекс нормативів Індекс ефективності Загальний індекс Станом на 01.2020 Банки з активами більше медіани 1,393851 1,372723 2,766574 Банки з активами менше медіани 1,488468 0,960787 2,449255 Станом на 04.2020 Банки з активами більше медіани 1,462849743 0,353962 1,816812 Банки з активами менше медіани 1,502467342 0,283257 1,785724 Станом на 07.2020 Банки з активами більше медіани 1,479347121 0,595393008 2,074740129 Банки з активами менше медіани 1,5366537 0,508612056 2,045265756 Методологія Рейтинг банків України розраховувався як сума субіндексів надійності та ефективності. Перший субіндекс узагальнює групу критеріїв, які оцінюють ступінь виконання банком ключових економічних нормативів, таким чином відображаючи його здатність протистояти внутрішнім і зовнішнім ризикам для його діяльності. Другий субіндекс відображає критерії, які оцінюють здатність банку генерувати прибуток і ефективність використання його активів. Унікальність рейтингу полягає у врахуванні як показників ефективності, так і надійності банку. Як наслідок, банк оцінюється з точки зору привабливості як для власних акціонерів, так і для його клієнтів. Оцінювалися банки з активами понад 2 мільярди гривень, а також окремо великі банки з активами понад 50 мільярдів гривень. До рейтингу не увійшли фінустанови з російським державним капіталом ("Сбербанк", "Промінвестбанк"). РЕЗУЛЬТАТИ РЕЙТИНГУ БАНКІВ СТАНОМ НА 1 ПІВРІЧЧЯ 2020 РОКУ Рейтинг банків з активами понад 2 млрд грн Назва Активи, тис. грн Індекс нормативів Індекс нормативів, місце Індекс ефективності Індекс ефективності, місце Загальний індекс Місце АТ "Ідея Банк" 8360989,461 1,707049347 13 2,466908023 1 4,17395737 1 АТ КБ "ПРИВАТБАНК" 576387664,4 1,78979847 8 1,86538926 2 3,65518773 2 АТ "А - БАНК" 8964535,234 1,458465894 25 1,488488522 3 2,946954415 3 АТ "СІТІБАНК" 29162548,24 1,977868674 4 0,899413004 7 2,877281678 4 АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" 25197060,29 1,495598557 19 1,133496935 4 2,629095492 5 АТ "Райффайзен Банк Аваль" 102345213,6 1,776423991 10 0,737511069 10 2,51393506 6 АТ "ІНГ Банк Україна" 11779531,02 2,093181475 2 0,365789249 26 2,458970724 7 АТ "ПУМБ" 68349914,78 1,468327811 23 0,974372809 6 2,44270062 8 АТ "КБ "ГЛОБУС" 3968109,258 1,334625296 32 1,072038476 5 2,406663772 9 АТ "ОТП БАНК" 54070272,95 1,709315393 12 0,633180681 11 2,342496074 10 АТ "УКРСИББАНК" 65401554,86 1,78411104 9 0,53582029 16 2,31993133 11 АТ "СЕБ КОРПОРАТИВНИЙ БАНК" 2052621,107 2,101512347 1 0,199426624 34 2,300938972 12 АТ "АКБ "КОНКОРД" 2122849,542 1,365172812 29 0,864955375 8 2,230128187 13 АТ "АЛЬФА-БАНК" 98194375,09 1,394081039 28 0,759117267 9 2,153198307 14 АТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" 44540175,13 1,58120371 16 0,514270062 17 2,095473772 15 АТ "МІБ" 4131920,705 1,460595951 24 0,626723888 12 2,087319838 16 АТ "Полтава-банк" 2877437,583 1,801587596 7 0,270953469 30 2,072541065 17 АТ "ОЩАДБАНК" 272170777,2 1,489814589 20 0,577089498 13 2,066904087 18 ПуАТ "КБ "АКОРДБАНК" 3400027,277 1,518490756 17 0,537754864 15 2,05624562 19 АТ "Дойче Банк ДБУ" 3186060,334 1,854459501 6 0,151833586 36 2,006293087 20 АТ "ПРОКРЕДИТ БАНК" 25868107,49 1,599655406 15 0,40055576 24 2,000211166 21 АТ "ПРАВЕКС БАНК" 6080862,601 2,015691014 3 -0,041692755 41 1,973998259 22 АТ "АБ "РАДАБАНК" 2500479,251 1,470372299 22 0,497266394 18 1,967638693 23 АТ "ПІРЕУС БАНК МКБ" 3274181,451 1,933679873 5 0,026540637 39 1,96022051 24 АБ "КЛІРИНГОВИЙ ДІМ" 3406657,896 1,710421489 11 0,21754472 32 1,927966209 25 АКБ "ІНДУСТРІАЛБАНК" 4564455,272 1,47625589 21 0,400929443 23 1,877185333 26 АТ "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" 12179864,84 1,399332904 27 0,443746674 20 1,843079578 27 АТ "КРИСТАЛБАНК" 2236585,118 1,683520946 14 0,071539489 38 1,755060435 28 АТ "КРЕДОБАНК" 21723818,41 1,161186519 37 0,564815952 14 1,726002471 29 АТ "БАНК ФОРВАРД" 2407723,555 1,498643421 18 0,215553464 33 1,714196885 30 АБ "УКРГАЗБАНК" 156672936,2 1,358328788 30 0,312944531 28 1,671273319 31 ПАТ "МТБ БАНК" 6948845,528 1,339851728 31 0,320775271 27 1,660626999 32 ПАТ "БАНК ВОСТОК" 13201089,78 1,193723746 36 0,402980636 22 1,596704382 33 АТ АКБ "Львів" 3635052,466 1,307846468 34 0,241468734 31 1,549315202 34 Акціонерний банк "Південний" 29836894,33 1,222890116 35 0,297931056 29 1,520821172 35 "ПЕРШИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК" 2154690,358 1,313465147 33 0,194187268 35 1,507652415 36 АТ "ТАСКОМБАНК" 21231506,07 1,105922414 38 0,366489895 25 1,472412308 37 БАНК ІНВЕСТ. ТА ЗАОЩАДЖЕНЬ 5463439,409 0,976645739 39 0,454098068 19 1,430743806 38 АТ "Укрексімбанк" 226728764,1 1,404310557 26 -0,016010784 40 1,388299773 39 АТ "БАНК АЛЬЯНС" 4615716,534 0,941374187 40 0,403559625 21 1,344933812 40 АТ "МЕГАБАНК", Харків 9871614,873 0,581867223 41 0,138956319 37 0,720823542 41 Рейтинг банків з активами понад 50 млрд грн Назва Активи, тис. грн Індекс нормативів Індекс нормативів, місце Індекс ефективності Індекс ефективності, місце Загальний індекс Місце АТ КБ "ПРИВАТБАНК" 576387664,4 1,78979847 1 1,86538926 1 3,65518773 1 АТ "Райффайзен Банк Аваль" 102345213,6 1,776423991 3 0,737511069 4 2,51393506 2 АТ "ПУМБ" 68349914,78 1,468327811 6 0,974372809 2 2,44270062 3 АТ "ОТП БАНК" 54070272,95 1,709315393 4 0,633180681 5 2,342496074 4 АТ "УКРСИББАНК" 65401554,86 1,78411104 2 0,53582029 7 2,31993133 5 АТ "АЛЬФА-БАНК" 98194375,09 1,394081039 8 0,759117267 3 2,153198307 6 АТ "ОЩАДБАНК" 272170777,2 1,489814589 5 0,577089498 6 2,066904087 7 АБ "УКРГАЗБАНК" 156672936,2 1,358328788 9 0,312944531 8 1,671273319 8 АТ "Укрексімбанк" 226728764,1 1,404310557 7 -0,016010784 9 1,388299773 9 01.09.2020 Завантажити ще ПІДПИШИСЬ на РОЗСИЛКУ мцпд Залишайся в курсі останніх подій Підписатись Анонси подій Періодичні видання Tweets Твиты от @ICPSUA Проекти Архів проектів 20.08.2015 Inside Ukraine 13.02.2017 Комунікаційна кампанія з підтримки толерантності і взаєморозуміння в суспільстві #RespectUA 26.09.2017 Всі проекти Періодичні видання Inside Ukraine 75 01.02.2018 Foreigh Policy Insight 23 Special Issue 04.07.2016 Всі видання Інформація Про МЦПД Актуальні проекти Події та новини Наші сайти Апостроф Національний діалог Прозорі регіони Здорові бюджети Підписатись на розсилку Соціальні мережі Адреса: провулок Музейний 2Б, офіс 10, Київ, Україна, 01001 Тел.: +38 (044) 334-30-57 E-mail: office@icps.com.ua Для запитiв ЗМI: press@icps.com.ua Copyright © 1997–2021 ICPS International Centre for Policy Studies. All rights reserved. Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання на icps.com.ua Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International . Дизайн та розробка сайту OTAKOYI