Право на слово вже у дефіциті
05 квітня 9.30 ранку Здолбунівський районний суд. Всіх хто зібрався біля зали судових засідань суддя І.Мичка запросив до зали. Півгодини чужих історій сварок, бійок, непорозумінь. Для чого було їх слухати всім хто був у залі так і не зрозуміло. Справу Миколи Орлова залишили наостанок. Суддя довго читав протокол складений міліцією про що ми писали у попередньому номері газети, потім надав слово для пояснень мені. Я зачитав зауваження до складеного 02 березня 2012 р.протоколу, до статті за якою мене звинувачували у правопорушенні, апелював до відсутності зазначених у протоколі свідків, потерпілих, речових доказів. Та і власне сама поява протоколу і справи ініційована анонімними дзвінками на 102 о 7.37 ранку, що зазначено у справі. Далі почалося дещо цікавіше. Суддя вислухавши мої пояснення…почав зачитувати свідчення відібрані начальником СДсБЕЗу кап.Костіним М. у здолбунівчан 07 березня 2012 року, т.то через пять днів (!!) після складеного протоколу, що мав бути переданий до суду. Може завтра і інший протокол ще зявиться якщо бракує аргументів у міліції? То мала таки право громадська організація мати власний бюлетень чи вісник? На думку міліції і суду – не мала. Тільки офіційно зареєстровану в юстиції газету (якою і є Здолбунів сіті). А як же бути наприклад із Вісником громадських рад, який випускає Секретаріат КМУ. На останній сторінці цього видання пише, що цей Вісник є інформаційно-презентаційним виданням, що готується Департаментом інформації….Секретаріату КМУ і жодних даних про свідоцтво державної реєстрації його як ЗМІ немає. Порівняйте самі.


А може таки справа не у формі, а у змісті Вісника?
Микола Орлов