Коротка історія ІФ ОО НСКУ
Перші організаційні заходи зі створення на Івано-Франківщині об’єднання краєзнавців припадають на перебудовчий період – 1989 рік, коли за ініціативи відомого краєзнавця і вченого Михайла Панькова розробили проект статуту Краєзнавчого товариства ім. І. Франка. Але через півроку у зв’язку з тим, що з Києва надійшов Статут Всеукраїнської спілки краєзнавців, затверджений урядовою постановою, розробили новий Статут обласної організації, який затвердили на установчій конференції в Івано-Франківську 17 травня 1991 року. Головою обласної Спілки краєзнавців обрали одного з її засновників професора, нині академіка Володимира Грабовецького, а 1996 року на цій посаді його замінив доцент, заслужений працівник культури України Богдан Гаврилів. На жаль, у період кризи середини 90-х років повністю припинилося надходження спонсорських коштів на рахунок Спілки, що привело до повного згортання туристсько-екскурсійної діяльності й утруднило статутну діяльність нашої організації. Але, на щастя, на місцях краєзнавці, як справжні патріоти, в умовах відсутності ідеологічної цензури продовжували працювати над написанням історій міст і сіл, створювали музеї, відкривали пам’ятники борцям за волю України.
До складу обласної організації Спілки краєзнавців, згідно з поданими в 2007 році заявами, входило 128 членів, а результатами їх здобутків нині користуються десятки тисяч краян. До її складу ввійшли провідні науковці області, відомі краєзнавці-аматори, які глибоко усвідомлюють ту істину, що для того, щоб по-справжньому любити свій край, треба його добре пізнати. Основним завданням нашої Спілки є створення та діяльність первинних організацій та осередків, які об’єднують дослідників рідного краю відповідно до статутних вимог. До них належать громадські об’єднання «Моє місто» в Івано-Франківську (кер. З. Й. Жеребецький), Надвірнянська районна організація (голова М.І. Максим’юк) , об’єднання в Коломиї, Галичі, Снятині, Калуші, Долині, Богородчанах та ін. Актив обласної організації постійно співпрацює з багатьма новітніми громадськими організаціями і перш за все з організаціями Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, «Меморіал», Національного заповідника «Давній Галич», обласної «Просвіти», Івано-Франківським осередком НТШ, Клубом української інтелігенції ім. Б.Лепкого, але найбільше – з Музеєм освіти Прикарпаття та державним центром туризму і краєзнавства учнівської молоді обласного управління освіти, який спільно з нашою організацією є засновником регіонального науково-методичного альманаху «Краєзнавець Прикарпаття».
Не менш тісні зв’язки ми маємо з краєзнавчим відділом обласної наукової бібліотеки ім. І. Франка, зокрема у справі підготовки та видання краєзнавчих бібліографічних покажчиків і покажчиків до ювілеїв провідних краєзнавців. Кількість окремих публікацій краєзнавчих видань під егідою обласної Спілки краєзнавців прямо або опосередковано сягає 200 книжок. З них чимало прорецензували або редагували наші активісти-науковці.
Найбільший науковий краєзнавчий потенціал зосереджений у Прикарпатському національному університеті ім. В. Стефаника, зокрема в Інституті історії та політології і перш за все на кафедрі історії України, яка в 1991 році власне і виступила засновницею нашої обласної Спілки краєзнавців.
Усього на різних кафедрах вишу працює 28 дослідників краю. До 20-річчя створення нашої організації в контексті видання «Літопису Спілки краєзнавців Прикарпаття» ми плануємо опублікувати бібліографічний список видань краєзнавців у ХХІ ст.
Це перш за все понад тисячу публікацій почесного голови обласної організації Спілки академіка В. Грабовецького, його дослідження з історії опришківського руху, численні монографії з історії міст Івано-Франківська, Коломиї, Калуша, Галича та восьми сіл Прикарпаття, а також тритомне видання «Ілюстрованої історії Прикарпаття». Імена інших відомих краєзнавців та перелік їхніх публікацій ми подали в «Довіднику краєзнавців Прикарпаття», який ми опублікували в 2002 році. До нього включено біографії 180-ти краєзнавців ХХ ст., серед яких переважають педагоги навчальних закладів.
За останні роки відновлено проведення наукових історико-краєзнавчих конференцій. Так, у 1997 році проведено ІІІ Прикарпатську історико-краєзнавчу конференцію в м. Івано-Франківську з публікацією окремого збірника доповідей і повідомлень краєзнавців. У наступні роки матеріали ІV і VПрикарпатських конференцій опубліковані в журналі «Краєзнавець Прикарпаття». У 1998-2009 рр. краєзнавці області активно взяли участь у міжнародних та регіональних конференціях, присвячених 1100-річчю стародавнього Галича, 800-річчю Галицько-Волинського князівства, 300-річчю з дня народження народного героя України Олекси Довбуша, 750-річчю коронації Данила Галицького, 100-річним ювілеям від дня народження Романа Шухевича, Степана Бандери, 850-річчю заснування м. Снятина та ін.
За останні роки до здобутків обласної Спілки краєзнавців можна віднести реалізовані ініціативи зі складання і публікації «Літописів та хронологічних довідників» з історії Прикарпаття, а також міст Івано-Франківська (два видання) і Калуша. В 1997 році вперше надруковано «Історія Прикарпаття в бібліографії» (850 позицій), «Некрополі Прикарпаття» (це видання підготувала обласна організація Українського товариства охорони пам’яток історії та культури). Підготовлено й опубліковано ще два видання «Прикарпаття. Спадщина віків» (2006) та ілюстровану історію ЗУНР (2008, керівник авторських колективів професор М.В. Кугутяк). У співавторстві з професором Ф. Миронюком видано кольорові подарункові видання «Роксолана у світі» та «Король Данило Галицький у пам’ятках історії та культури» (2008-2009).
Цього року спільно з обласною бібліотекою ми провели презентацію семитомного видання «Історія с. Топорівці» Городенківського району, над укою багато років працював краєзнавець Дмитро Іванович Мохорук. Це перше в області видання, яке всебічно розкриває історію сільського населеного пункту. Плідно також працюють на краєзнавчій ниві прийменники з Івано-Франківська Геннадій Бурнашов та Володимир Морозюк, який видав десять книжок «Пом’яників» – про життя і діяльність відомих і призабутих людей Прикарпаття. Колектив авторів-упорядників (Г. Карась, Р. Діда, М. Головатий, Б. Гаврилів) підготували енциклопедичний довідник «Івано-Франківськ», який опублікований у видавництві «Нова зоря».
У Снятині успішно працює на краєзнавчій ниві і є автором кількох краєзнавчих видань Василь Харитон, в Галичі – Іван Драбчук, у Богородчанах – Василь Бабій. Краєзнавець Теофіл Виноградник, який жив в Івано-Франківську, постійно дбав про відзначення визначних місць рідного села Русова на Снятинщині. До с. Русова з Казахстану (Караганда) після великих зусиль він переніс прах репресованого педагога і письменника Івана Федорака, про якого написав книжку.
В останні роки, як уже згадувалося, спільно з краєзнавчим відділом обласної наукової бібліотеки ім. І. Франка підготовлені видання бібліографічних покажчиків до ювілеїв провідних краєзнавців, зокрема В. Грабовецького, П. Арсенича, В. Полєка, М. Фіголя, В. Морозюка, П. Сіреджука, В. Харитона, М. Максим’юка та інших. У 1998-му до 100-річчя з дня народження опубліковано ювілейний збірник «Краєзнавець Олександр Феданко», а в 2000-му – видання «Історик, краєзнавець Ярослав Мельничук (1930-1986)», «Лауреати премії імені академіка Івана Крип’якевича» (2005 р.). Краєзнавці постійно співпрацюють з радами Музею визвольних змагань Прикарпатського краю, історико-меморіального музею Степана Бандери, державного меморіального музею Олекси Довбуша, музеїв історії Коломиї, Рогатина, Єзуполя, мікрорайону Опришівців м. Івано-Франківська, де до 100-річчя церкви Святої Парасковеї вперше і області підготовлено документальний фільм з використанням історико-краєзнавчих матеріалів, які, зокрема, виявив молодий історик Роман Чорненький. Тепер краєзнавці обласного центру докладають чимало зусиль до створення історико-меморіального музею Івана Франка, спорудження до 200-річчя від дня народження М. Шашкевича та І. Вагилевича в 2011 році пам’ятника «Руській Трійці» в Івано-Франківську, а також створення комплексу обласних музеїв в палаці Потоцьких. Аналогічні проблеми ми маємо в більшості населених пунктів краю. Адже на 737 сіл і міст, де в школах ми маємо заледве 15% опублікованих їх історій і 180 громадських музеїв, більшість з яких є шкільними. Як бачимо, роботи над збереженням і примноженням історичної пам’яті ще чимало. В цьому плані реорганізована Спілка краєзнавців, яка має певний досвід і професійні творчі сили за державної підтримки, якої досі зовсім не було. Вона могла б упоратися з цим завданням і перш за все у справі підготовки нової колективної і зведеної «Історії міст і чіл Івано-Франківської області».
Завдяки допомозі правління Всеукраїнської спілки краєзнавців ми в попередні роки правильно стимулювали найактивніших краєзнавців-патріотів. Серед них: п’ять заслужених працівників культури України (П. Арсенич, М. Паньків, В. Любінець, Б. Гаврилів, І. Деркач), три – почесні члени Всеукраїнської спілки краєзнавців (В. Грабовецький, П. Арсенич, Б. Гаврилів), 19 лауреатів галицької історико-краєзнавчої премії імені Івана Крип’якевича (з 1995 р.) , 21 почесний член Спілки краєзнавців Прикарпаття (з1997р.), 40 лауреатів пам’яткознавчої премії ім.. І. Вагилевича (з 1990 р.) і три лауреати Всеукраїнської премії імені академіка Дмитра Яворницького (з 2003р.).
Тепер звернімося до наших подальших перспектив. У 2000 році під час підготовки Указу Президента України «Про заходи щодо підтримки краєзнавчого руху в Україні» передбачалося бюджетне фінансування статутної діяльності тоді ще Всеукраїнської спілки краєзнавців. Але, на жаль, у самому Указі, чкий ухвалили в 2001-му, слово «державної» (підтримки) зняли. Нині єдине, що нарешті виконане з цього Указу, – це віднесення Всеукраїнської спілки краєзнавців до числа професійних творчих спілок та надання їй у 2008 році статусу «Національної».
Всебічний аналіз діяльності краєзнавчих організацій зробив ІV з’їзд Національної спілки краєзнавців, який відбувся наприкінці минулого року. Він визначив стратегічні напрямки щодо розвитку краєзнавства та першочергові завдання з організаційного зміцнення і методичного забезпечення краєзнавчого руху, координації діяльності всіх його ланок.
Найважливішим і найпріоритетнішим завданням Спілки на найближчий період з’їзд визначив підготовку енциклопедичного багатотомного видання «Історія міст і сіл України», яке відповідало б рівневі сучасних наукових вимог, базувалося на ґрунтовно досліджених архівних матеріалах. З цією метою передбачається здійснити ряд організаційно-методичних заходів, зокрема створити у вищих навчальних закладах наукові підрозділи – центри краєзнавства. На центри краєзнавства покладається створення мережі робочих груп у районах для підготовки обласного тому видання. В структурі Національної академії наук України має бути створений координаційний науковий центр з питань краєзнавства – Інститут краєзнавства.
У нашій області 765 сільських поселень, 24 селища, 10 міст районного і п’ять міст обласного підпорядкування, та лише третина з них має видані власні історії.
Це лише схематичний ескіз тієї величезної праці, яку слід виконати, і в першу чергу це завдання новообраного правління обласної організації Спілки.
Як усім Вам відомо, наша обласна організація має власне друковане видання – регіональний науково-методичний альманах «Краєзнавець Прикарпаття». Уже сьомий рік наш альманах і його сімнадцять чисел, що вийшли, показують зрілість нашого краєзнавчого середовища й уміння зосередитися на найважливіших віхах життя, водночас відражаючи розмаїття тем і ракурсів літопису Прикарпаття. 172 автори презентували свої твори на сторінках часопису. Думається, що збільшення накладу та періодичності видання мало б позитивний вплив на розвиток регіонального краєзнавства. Добре було б заснувати і бібліотеку «Краєзнавця Прикарпаття», яка могла б збагатити прикарпатське краєзнавство і дати друкований вихід працям членів Національної Спілки краєзнавців.
ІV з’їзд вирішив внести на розгляд Уряду пропозиції про надання статусу державної спілчанської премії ім. Дмитра Яворницького та включити до Державного класифікатора професій спеціальність «Краєзнавець».
Український краєзнавчий рух, що веде свій славетний родовід від легендарних літописів часів могутньої Київської Русі, героїчної доби козаччини, недовгої, але знаменної пори Центральної Ради, трагічних часів тоталітаризму та епохи національно-демократичного відродження, є вагомим складником української національної історії, культури, духовності.
Враховуючи видатні заслуги в забезпеченні розвитку української національної культури, Всеукраїнській спілці краєзнавців Постановою Кабінету Міністрів України № 908 від 16 жовтня 2008 року надано статус національної, яка надалі іменується Національна спілка краєзнавців України.
Статус національної надається всеукраїнським творчим спілкам, які об’єднують більшість професійних творчих працівників відповідного фахового напряму в галузі культури та мистецтва, мають видатні заслуги у ствердженні традицій і розвитку української національної культури і міжнародне визнання. За кожним фаховим напрямом діяльності статус національної надається лише одній Всеукраїнській творчій спілці відповідно до Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 6 липня 1998 року № 105.
Національні всеукраїнські творчі спілки провадять свою діяльність відповідно до Закону України «Про професійних творчих працівників та творчі Спілки», ухваленого 1997 року. Відповідно до названого Закону розроблено новий Статут Національної спілки краєзнавців України, затверджений ІVз’їздом Спілки та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 18 грудня 2008 року.
Сьогодні здійснено декілька важливих організаційних завдань:
1) зареєстровано і оформлено членство 80 осіб у професійній творчій спілці з національним статусом. Для цього ті, хто професійно займався краєзнавством і не поривав зв’язків, хто визнає і дотримується нового Статуту, сплативши вступний внесок та подавши необхідні документи отримали квиток нового зразка;
2) перереєстровано обласну організацію Спілки краєзнавців уже на основі нового Статуту в обласному управлінні юстиції, податковій інспекції, управлінні статистики, державного реєстратора. При цьому обласна організація має налічувати не менше 20-ти осіб. До речі, нас було раніше зареєстровано 128 членів Всеукраїнської спілки краєзнавців. Для довідки – сьогодні в Україні дійсними членами спілки є 1284 особи, серед яких п’ять Героїв України, чотири академіки і п’ять членів НАН України, 69 докторів та 117 кандидатів наук.
У процесі цієї реорганізації ми мусимо розв’язати і питання приміщення, виготовлено печатку, офіційні бланки, обрано правління обласної організації Спілки.
Перед нами – непрості завдання, а з огляду на кризовий час – надзвичайно складні, та маємо певність, що у Вашій особі ми маємо справжніх лицарів краєзнавства, за словами Петра Тимофійовича Тронька, «людей з високою ерудицією, глибокою духовністю і шляхетною інтелігентністю, з бездоганним знанням мови, традицій, історії і культури власного народу, з нескореним патріотизмом і вірою в Українську державу».
Загальна кількість членів Івано-Франківської обласної організації НСКУ на кінець 2019 р. – 174 особи.
Голова Правління – Михайло Юрійович Косило – директор Івано-Франківського обласного державного центру туризму та краєзнавства учнівської молоді Міністерства освіти і науки України, кандидат педагогічних наук, Заслужений працівник освіти України.
Керівні органи Івано-Франківської обласної організації
Місцезнаходження юридичної особи: 76018, Івано-франківськ, вул. Шевченка, 57.
Контактний телефон: (0342) 58 21 56.
Офіційний сайт: http://ifoonsku.ucoz.ua
Новини Івано-Франківської обласної організації
54 коментарі до “Івано-Франківська обласна організація”