Сергій Слупський: Блакитний океан для івент-агенцій

Сергій Слупский (Slupsky Event Management) філософськи витончено завершив Event Industry Forum 2020 у Львові. Один з найуспішніших організаторів заходів в Україні поділився історіями про те, як прийшов у івент-індустрію, як створювати нові формати – ті ж “блакитні океани” – і якими вони можуть бути в українському івент-бізнесі. Що робити, коли івентору стає “нудно” і про своє ДНК — в тезах, фото і відео з Event Industry Forum 2020.

Зроби щось круто, як для себе, люди це оцінять

Перший досвід “інших” івентів я отримав на студентській вечірці в Голландії, куди ми поїхали двома автобусами в 99-му році. По поверненню до Києва ми якраз замислилися як зустрічати Новий рік і досвід, отриманий в Голландії, не давав нам спокою.

Ми з товаришем задумали вечірку для себе і наших друзів. Розповіли ідею вечірки нашим друзям, ті — своїм друзям, і з 20 чоловік кількість гостей виросла у декілька разів.

У результаті ми орендували санаторій в Пущі-Водиці. І запропонували усім учасникам вечірки небачену в Україні систему All inclusive. У цей період про неї ще практично ніхто не знав, оскільки масовий туризм до Туреччини почався вже пізніше, за рік або два. І ми вперше показали, як це зручно: “Раз заплатив і не паришся про гроші”.

Наступного року в Новорічній вечірці взяло участь вже 200 чоловік, потім 300…

Але згодом ми закрили цей свій проєкт, оскільки почали отримувати замовлення на новорічні корпоративні івенти. Проте саме звідти ми винесли принцип “Зроби щось круто, як для себе, і люди це оцінять”.

Режим “пошук”. Інтуїтивне відчуття, що треба щось нове

Небагатьом пізніше я потрапив волонтером у літній табір під Лондоном на два місяці, побачив там мотузковий курс і привіз цю ідею в Україну. Ми зробили його близько п’яти разів і стало нудно. Одночасно я подружився з хлопцями з театру “Чорний квадрат”. Зараз це є дуже популярним: залучення, імерсивність. Я тоді дуже прискіпливо шукав нові ніші. В результаті я почав робити новий формат. Це була організація заходів за кордоном. Тоді (початок 2000-х) з’явилося слово MICE. Реалізацією цього формату, здебільшого, займалися турагенції. Саме тому ми отримали туроператорську ліцензію і стали першою івент-агенцією в Україні, що отримала таку ліцензію, і підключили наших креативників для “вигадування.

Велику роль зіграла і моя природна цікавість. Мені все це дуже подобалося. Цікаві місця, люди, майстри. Я став використовувати накопичений досвід у бізнесі. Нам це дало великий стрибок. Ми відразу витіснили туркомпанії з цього ринку.

2012-го року у нас стався стрибок — ми реалізували проєкт просування України в 14-ти країнах: Канаді, Бразилії, Штатах, Японії, Китаї і інших країнах. Це був мегадосвід, який дав відчуття, що ти можеш все. А також відкрив дорогу в інші сфери. Це був стрибок!

В мене завжди було інтуїтивне відчуття, що треба щось нове, і це було ВОНО! Для нас це був найважливіший крок у перебудові бізнес-моделі…”

Стало занадто комфортно

І ось 2020 рік. Все начебто дуже добре. Купа цікавих проєктів. Команда 30 чоловік. BЕА World. Все супер. Але усередині черв’ячок: чогось бракує. Стало занадто комфортно. Відчуття, що треба щось міняти. Не можна сидіти на одному місці. Інакше завтра буде погано.

Підніміть руки, хто працює у івент-компаніях більше 10 років. (С.С. оглядає зал та продовжує), – На подив досить багато рук. За статистикою 90 компаній йде з ринку, не переживши свого 10-річчя. Тому зараз ви вже повинні думати, що ви робитимете через 10 років”.

Йти з місць, де однаково, ловити і створювати тренди

Головний постулат книги про блакитний океан — це те, що треба йти від конкуренції у створення своїх “блакитних океанів”. Йти з місць, де нудно, де однаково, де ти не створюєш щось нове.

Ринок – це ми з вами. Ми створюємо нові можливості і вектори розвитку. Треба перекласти цю ідеологію і бути конкретнішим.

Як зробити бізнес-знання практичними?

Я дивлюся за трендами. Коли хвиля “накочує”. Для себе я виділив три основні тренди для України.

• Перший. Люди все більше подорожують. Лоукости зростають. За останній рік об’єм ринку виріс на 50 відсотків.
• Другий. Люди відчувають дискомфорт від діджиталізації світу. Їм важливіше спілкування. Діджитал не переміг. Буде зворотна реакція
• Третій тренд: Мілленіали дорослішають. Через 5 років їм буде 25 і вони перетворяться у домінуючий  прошарок працюючих людей.

Раніше ми працювали з фармкомпаніями. Це було дуже нудно.

Тренд останніх років — сильно помолодшала аудиторія фармкомпаній. Це 25-30 років зараз. Вони “діджитальні”. Хочуть швидкості і комфорту, залучення. Почали залучати агенції з Big Idea.

Аудиторія Slupsky Event Management

Кого ми вважаємо нашою аудиторією? Slupsky працює з великими корпоративними компаніями.

Ставте собі питання — хто не наші клієнти? Знаходьте попит на суміжних ринках і пірнайте туди. Це точка зростання!

Хто ваші “не клієнти”? У них є деяка об’єднуюча ознака. Її потрібно виділити. Це може бути що завгодно: ОСББ, люди, які люблять Лондон і так далі. Виділити потреби цієї аудиторії і подумати, що тут може запропонувати івент сервіс.

Червоний океан

Конкуренти — це “червоний океан”. І ваші конкуренти — це не лише івент-агенції. Це також майданчики, турагенції, ведучі, декоратори, кейтеринг.

Історія про стробоскоп і власне ДНК

Треба накладати отримані знання на власне ДНК. Оскільки ми дуже різні.

Наприклад, нам нецікаво робити щось “на повторі”. І це наш фундамент, наша опора. Перевірте ще раз — які ви. Ваше ДНК повинне відповідати вашому внутрішньому світу. Успіх може відбутися тільки на основі вашого ДНК.

Колись, коли ми тільки починали організовувати вечірки, нам запропонували купити стробоскоп. Недорого. І тоді у мене в думках виникли мрії про те, що ось зараз ми купимо стробоскоп, потім устаткування, сцену, обростемо технічними можливостями й це принесе нам багато грошей. Але цей стробоскоп декілька років пролежав в офісі. Ми його не разу не використали. І потім просто подарували знайомому діджею. Так от. Історія про стробоскоп — говорить про те, що “не моє”. Тема накопичування мені не відповідає.

Новий чорнозем

Наші “чорноземи” – це тема відповідального господарювання, оптимізації бюджетів. Згадайте, чому досі ми доїдаємо з тарілок? Тому що … так бабуся сказала.

Тема креативності. Ми маємо всі підстави зайняти нішу найкреативнішої нації. Досить цього соромитися. Ми надмірно скромні — піар називаємо нескромністю.

Ми робимо круті івенти і дуже акуратно про це говоримо. А весь світ про це сурмить. “Скромний” в штатах – не комплімент.

Потрібно “накачувати” статуси. І не соромитися цього.

Важливо об’єднати все це і робити однакове посилання. Якщо ми самі в це не повіримо, то складно буде розповісти світу, які ми креативні.

Я хотів би, щоб ви дивилися на всі боки, ставили питання і знайшли свій “блакитний океан”.

Ідеєю створити Live-нотатки з тезами виступу Сергія Слупського на EIF 2020 надихнулася
Ірина Почапська.

Фото Міжнародний форум івент-індустрії та Slupsky Event Management.