Все нове то добре забуте старе – так каже народна мудрість. Так сталося і з працею маловідомого італійського астронома Джованні Годіерни. Висловлені ним ідеї на століття випереджали його час і могли б докорінно змінити розвиток астрономії, але були забуті і стали відомими лише нещодавно.

Читати далі...

Додатки A,B,D,E, які стосуються тестування DSLR-камери

та споріднених речей

Посиланння на pdf документ з перекладом:

(Додано 22.09.2018)

Додаток C “Ілюстрація первинного, вторинного та диференційного атмосферного поглинання” буде у окремому документі.

Один з найбільших викликів, який чекає на спостерігача-новачка -- це вибір об’єкту спостережень з сотень тисяч відомих змінних зірок. Де знайти списки або каталоги зірок? Як вирішити, яка зірка підходить для спостережень на вашому інструменті? Як отримати мапу зі змінною зіркою та зірками, що її оточують та як вибрати з цих зірок зірки порівняння?

Це заключна (не рахуючи Додатків) глава Керівництва, в якій є корисні матеріали щодо типів змінних, рекомендовані каденції спостережень та подані списки зірок, що рекомендуються для спостереження початківцям.

Попередня частина: http://www.astroclub.kiev.ua/forum/index.php?page=195

ОРИГІНАЛ: https://www.aavso.org/dslr-observing-manual

Читати далі...

Частина 6: Фотометрія -- від вимірів до зіркових величин

Метод, який ми обговоримо, називається апертурною фотометрією і це, безумовно, найпоширеніша техніка, яка використовується і аматорами, і професіоналами.

Попередня частина: http://www.astroclub.kiev.ua/forum/index.php?page=192

Читати далі...

Частина 5: Обробка та оцінка зображення

В цій частині буде поданий загальний опис, як перетворити ваші зображення у точну фотометрію, тобто вивірені виміри яскравості змінної зірки в певний момент часу. Основні етапи обробки після отримання зображення це: (1) перевірка, чи всі калібрувальні та основні зображення відповідають умовам фотометрії, (2) застосування калібрувальних кадрів, додатково -- взаємовирівнювання та складання зображень з метою підвищення співвідношення сигнал/шум (SNR), (3) виділення окремих RGB-каналів з зображення/зображень, (4) проведення апертурної фотометрії цільової зірки та зірок порівняння та (5) проведення фінального контроля якості...

Попередня частина: http://www.astroclub.kiev.ua/forum/index.php?page=191

ОРИГІНАЛ: https://www.aavso.org/dslr-observing-manual

Читати далі...

Четверта частина “Керівництва від AAVSO зі спостережень змінних зірок за допомогою цифрових дзеркальних камер” описує процедуру отримання та калібрування зображень. Незважаючи на те, що орієнтація йде на фотометрію, опис процедури калібрування за допомогою кадрів зміщення, темнових та плоского поля (bias, dark, flat) може бути цікавим також для “нормальних” астрофотографів, особливо для початківців, бо описується не лише процедура, як така, а і те, що за нею.

Трохи дратує, що тяжко підібрати слова для адекватного перекладу понять “bias”, “dark”, “flat”, “science images”. Також мені не вдається адекватно передати різницю між “bias” та “offset”; хоч ці слова і в англійській мові часто взаємозаміняються, тут вони мають трохи різний відтінок змісту і я не завжди послідовно їх переводжу.

Вираз “science image” я передаю як “основне зображення”.

Також я не зміг адекватно перевести назву розділу 4.4.3.2 Dome Flats, навіть подивився в польський переклад, та там теж переведено якось дивно. Взагалі, я не зовсім зрозумів, чому цей підрозділ саме так називається.

Буду вдячний за будь-яку критику.

Попередня частина: http://www.astroclub.kiev.ua/forum/index.php?page=190
Оригінал: https://www.aavso.org/dslr-observing-manual

Читати далі...

Продовження перекладу Посібника від AAVSO зі спостережень змінних зірок за допомогою цифрових дзеркальних камер.

Частина 3: Огляд програмного забезпечення

Попередня частина: http://www.astroclub.kiev.ua/forum/index.php?page=189

Оригінал: https://www.aavso.org/dslr-observing-manual

Читати далі...

Продовжую переклад Посібника від AAVSO зі спостережень змінних зірок за допомогою цифрових дзеркальних камер.

Матеріал трохи розтягнутий, як на мене, багато повторів, та поки що буду перекладати як є, повністю. Якщо є зауваження, пишіть! Для мене ця тема нова і невідома, на форумі є спостережники з досвідом, які завжди можуть покритикувати.

Щодо мови перекладу: хоч російську я знаю краще, принципово перекладаю українською. Можливо, якщо закінчу переклад, запропоную його на сайт AAVSO, цей матеріал має лише кілька перекладів (зокрема, французький, польський, грецький…)

Попередня частина: http://www.astroclub.kiev.ua/forum/index.php?page=188

Читати далі...

Однієї ночі, як завжди, ви біжите підтюпцем у парку. Темно, та ви знаєте місцевість, тому ви не боїтеся стикнутися з чимось. Одначе, цього вечору щось змінилось. Ви біжите і помічаєте когось поряд зі стежкою з фотокамерою на тринозі. Дивно, але ви помічаєте, що і її погляд і камера спрямовані вгору, на небо над головою. Ви кидаєте погляд догори і бачите лише найяскравіші плямки світла у вашому небі, що потерпає від світлового забруднення. Що б вона могла такого робити? В цьому випадку жінка, що вдень викладає історію у школі, проводить вимірювання яскравості певних зірок; дані, що вона одержить, будуть корисними і зацікавлять професійних астрономів. Вона одна зі зростаючих груп людей, яких називають “громадянськими вченими”. Цей посібник покаже, як ви можете прийняти участь в цьому русі.

Читати далі...

   Покупая дорогостоящий телескоп или другие астрономические товары мы надеемся, что они нам будут служить как можно дольше. Действительно, срок жизни астрономической техники может быть достаточно велик. Некоторые телескопы, созданные в XIX и даже XVIII веке и сегодня вполне пригодны для использования. Тем не менее, из-за неправильного хранения или ухода потребительские свойства астрономической оптики могут ухудшиться за очень короткое время.
   Как бы мы не хотели наблюдать чаще, но практика показывает, что астрономическая оптика используется по назначению не так уж и много. Большую часть времени она проводит в ожидании ясного неба. От того, как оптика будет храниться напрямую зависит, сколько она нам прослужит. И вот во время этого хранения ее нужно защитить от основных врагов: пыли, влаги и неосторожного обращения.
   Защититься от пыли сложнее всего. Пыль практически всегда находится в воздухе и медленно осаждается вниз. Соответственно, хранить телескоп нужно в таком положении

   Все мы хорошо усвоили из школьной географии факт, что без подробных карт Земли мы бы не могли ориентироваться на нашей планете. Человечество дало имена морям и океанам, горам, рекам и равнинам, научилось определять координаты разных точек на поверхности Земли. Вполне естественно, что как только это стало возможным, люди начали составлять карты и других небесных тел.
   Наука о Земле и о построении карт ее поверхности называется географией, поскольку образовывается от двух греческих слов "Гея" - древнегреческая богиня Земли и "Графия" - писать, описывать. Соответственно наука о построении карт поверхности Луны будет называться селенографией (Селена - древнегреческая богиня Луны), о построении карт Марса - ареография (Арес - древнегреческий бог войны, которому соответствовал древнеримский Марс), о построении карт Меркурия - гермографией (Гермес - в древнегреческой мифологии вестник богов и покровитель торговцев и путешественников, которому в древнеримской мифолог

 

Франческо Фонтана (1580-7/07/1656)

360 років тому 7 липня 1656 р. в Неаполі від чуми помер відомий італійський оптик та астроном Франческо Фонтана. Про його ранні роки мало що відомо. За повідомленням сучасника Лоренцо Красса, Фонтана закінчив юридичний факультет університету Неаполя в 1600-тих, але через деякий час вирішив посвятити себе математичним наукам. За інформацією того ж Лоренцо Красса Фонтана робив ряд спроб (в т. ч. і невдалих) отримати деякі інструменти, що залишилися після смерті Джованні Баттіста делла Порта, щоб забезпечити себе інструментальною базою для виготовлення телескопів. Завдяки їм він згодом стане відомим в широких наукових колах Європи.

Як бачимо, заняття астрономією привело Ф. Фонтана до виготовлення телескопів. Цьому немало сприяла і дружба Ф. Фонтана з неаполітанськими математиками Джованні Глоріозі, Джеромо Сірсале, Джованні Цупі та Джованні Стесеріо.

Читати далі...

 

Д.Д.Максутов (1896-1964)

23 апреля исполнилось 120 лет со дня рождения выдающегося оптика Д.Д.Максутова (1896-1964). Д.Д.Максутов является автором многих теoретических работ и многих изобретений в области практической оптики, но без сомнения, главным его изобретением являются менисковые оптические системы (1941г.) С тех пор эта система получила широкое распространение и признание во всем мире не только среди астрономов-профессионалов, любителей асторономии, но и среди производителей оптических систем самого различного назначения. В то же время, многим любителям практически ничего не известно о биографии и совсем не простой судьбе этого талантливого человека.

Читати далі...