 |
Про це психолог Марія Тихонова.
Я - людина гуманістично налаштована, тому впевнена, що дурість - це тимчасовий стан душі, щось на зразок дитячої незрілості. Однак навряд чи помилюся, якщо припущу, що через власну дурість багатьом живеться не так весело, як хотілося б. А вже їх близьким - і поготів.
Але давайте розберемося, в чому саме проявляється дурість і як вона може перешкодити отримувати задоволення від життя не тільки тим, хто має справу з такою людиною, але і їй самій.
1. Дурень говорить тільки про себе
Будь-яке спілкування має на увазі діалог, і зрілій людині зазвичай зрозуміло, що це спосіб обміну інформацією. Обміну, а не насадження. Буває, звичайно, що людині треба виговоритися, коли щось сталося, - з усяким буває. Але якщо мова йде про патологічне соло, коли у співрозмовника немає можливості вставити хоч слово і тим більше щось розповісти, ми маємо справу з дурнем.
І не кажіть мені про нарцисичну особистість. Все, що в цьому випадку має значення, - людина не зрозуміла, що вміння слухати - важливий ресурс в процесі набуття життєвого досвіду. До того ж ця якість дуже цінується в дружньому спілкуванні. А якщо слухаю тільки я, - то чому не когось цікавішого? Толкових лекторів зараз багато.
2. Людини багато, вона гучна
Відразу обмовлюся, є випадки особливої, гучної харизми, - але в таких випадках не виникає запитань на кшталт «А може, він просто дурень?». Я говорю не про них, а про тих нерозумних людей, які часто замінюють інтенсивністю відсутність глибини і сенсу.
Уявіть: ресторан, приглушене світло, люди спілкуються, хтось працює за ноутбуком, у когось - тиха романтична зустріч. То тут, то там трохи збільшується звук: засміялися, вітають тих, хто прийшов... І раптом серед цього затишного шуму - настирливий голос пані, яка розповідає співрозмовнику подробиці особистого життя. І вже ніхто з присутніх не може бути осторонь.
Нам не хочеться слухати, тим більше що це не цікаво, нерозумно, плоско... Але так влаштований наш мозок: ми змушені звертати увагу на різкі звуки, адже від цього може залежати життя. І ось уже весь ресторан присвячений в подробиці розлучення...
Одиноким щасливчикам з ноутбуком пощастило - у них є навушники і вони, скоса поглядаючи на порушницю звукового режиму, поспішають розплутати дроти. Парочка швидко розплачується і збігає: у них все тільки починається, і чужі розлучення - вкрай недоречна тема. Дама замовляє ще вина, стає ще голоснішою. І про її дурості чули вже ті, хто сидить на вуличній терасі...
Мимоволі згадуються правила етикету. Вони, як і інструкція з експлуатації чайника, багато в чому - захист від дурня. Демонстрації дурня в собі.
3. Дурень ігнорує потреби співрозмовника
Чи цікаво йому? Чи не втомився він? Може, йому потрібно відійти, але він ніяк не може підловити відповідну паузу? На одному диханні така людина заповнює собою весь простір. Особливо складно буває делікатним людям, які бояться образити, бути недоречними.
Відсутність потреби в зворотному зв’язку говорить про інфантильну впевненість у своїй правоті. Такі співрозмовники схожі на ще не наділену емпатією дитину, яка не може зрозуміти, що мама втомилася тягнути її на санчатах вісімнадцятий кілометр. Так і вони, з одного боку, начебто дають зрозуміти: «Якщо тобі щось не подобається, просто скажи». А з іншого - ага, спробуй, скажи. Оплата за рахунком твоїх образ, - спасибі, не сьогодні.
4. Дурна людина боїться
Туди не піду - там те. Сюди не буду - там це. Однак постійний пошук зони безпеки і комфорту заважає еволюції. Будь-який живий розум цієї еволюції жадає і знаходить способи або самостійно домовитися з власними страхами, або звернутися за допомогою. Нерозумно дозволяти страхам диригувати життям.
Є і зворотна сторона медалі, - коли людина впадає в бій, не зваживши ризики і не зіставивши їх зі своїми силами. Скільки дурниць скоєно на цьому куражі! Але мені цей другий тип «вершників без голови» все ж ближче, ніж почекунів, що всього побоюються.
Здійснюючи якусь дію, людина знаходить досвід, нехай навіть негативний, якусь мудрість. А який досвід і мудрість у людини, яка залишається в чотирьох стінах і від нудьги експериментує лише з пошуком кращого телеканалу?..
5. Дурень не сумнівається в своїх установках
На мій погляд, це вершина дурості. Подивіться на будь-яку галузь науки, як змінювалися уявлення з плином часу. Щось вважалося вірним, незаперечним, а потім одне відкриття перевертало всю систему знань і минулі вірування за один день перетворювалися в дрімучі омани.
До того ж ригідне мислення, коли людина не вміє бути гнучкою і брати до уваги нові знання, - прямий шлях до Альцгеймера. Так сучасні дослідження говорять. Але хто знає, може, ще передумають...
6. Дурна людина ділить речі на чорне і біле
Категоричність установок, особливо помножена на упертість, - ще одна ознака дурості. Проґавив поворот, - у тебе топографічний кретинізм. І все, ти тепер на все життя таким і залишишся. Невизнання півтонів, особливостей контексту і ситуації, - це вже точно не властиво розумним людям.
... Цей текст - приклад такого поділу. Ділити людей на дурнів і розумних - дуже нерозумно. Адже у кожної людини є своя історія і свій досвід, які і привели до того, що на даному етапі життя людина говорить тільки про себе, не звіряється з співрозмовником або опиняється в полоні страхів.
Кожен з нас іноді може поводитися нерозумно, тому краще, що ми можемо зробити, - звернути увагу на своє внутрішнє життя і дарувати максимум доброзичливості навколишньому світу.