This version of the page http://www.aratta-ukraine.com/sacred_ua.php?id=93 (195.234.215.136) stored by archive.org.ua. It represents a snapshot of the page as of 2020-11-24. The original page over time could change.
Чистий четвер
X

Вітаємо на нашому сайті!



У Вас встановлене розширення AdBlock або подібне. Будь ласка, додайте наш сайт до білого списку, - тим самим Ви сприятимете його розвитку, - адже сайт не утримується олігархами.
НОВИНИ   СТАТТІ   ТРАДИЦІЯ   ФОРУМ   РУС   ENG   DE   ESP   POL   PDA   RSS

24 листопада 2020, вівторок

   

Актуально
Голодомор
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
 
Чи знаєте Ви, що:
- в містечку Бердичів (Житомирська область) в костьолі Святої Варвари 14 березня 1850 року місцева красуня Евеліна Ганська була повінчана з Оноре де Бальзаком. В цьому ж містечку тривалий час жив Фредерік Шопен, окрім написання музики, він також керував роботами по реставрації тамтешнього органу...



Курс валюти:



eco-chistka.com.ua химчистка ковров
Погода в Україні:
 

Наш банер


«Згадай себе!» - українські святині

Чистий четвер

Народний календар 71546 переглядів 0 коментарів

“Аратта-Україна”
В Чистий четвер необхідно ретельно вимитись. А ще краще – вимитися до сходу сонця «незайманою» джерельною водою, і в купіль покласти дві писанки.

Християнське свято Воскресіння Христового називається Великоднем. І ця назва зберіглася тільки в Україні та Білорусі (на відміну від російської Пасхі, що є видозміненою назвою єврейського свята Песах), а разом з нею збереглася і давня народна обрядова складова цього найбільшого християнського свята.

Насправді, Великдень – означає великий день, який наступає після весняного рівнодення, коли день стає довшим за ніч. У давній традиції наших предків свято Великодня припадало одразу на першу неділю після Нового сонячного року, тобто у першу неділю після 21 березня (день весняного рівнодення). З приходом християнства на наші землі, свято отримало іншу суть, а також іншу дату, але лишивши прадавню язичницьку обрядовість.

В четвер останнього перед Великоднем тижня, який називається “Чистим четвергом”, необхідно ретельно вимитись. А ще краще – вимитися до сходу Сонця "незайманою" джерельною водою, а в купіль покласти дві писанки.

Особливо це стосується дітей та хворих, адже вода на Чистий четвер змиває усі хвороби та захищає від негараздів.

Раніше в селах в чистий четвер ввечорі, як настануть сутінки, запалювалися вогнища – і в них горіло сміття після прибирання і весь торішній непотріб. Вогнем очищували повітря аж до неба, щоб землю звільнити від всякої нечисти і щоб урожай був добрий. Цей вогонь нікуди не можна було брати – навіть попіл – сам мусив погаснути.

Вогонь, як і вода, здавна мали очищуючу функцію. І якщо вода після заходу сонця робилася "нечистою", бо в нічній темряві в неї можуть зануритися хвороби та представники нечистої сили, вогонь завжди був чистим. Він міг навіть "нечисту воду" очистити. Тому в усіх обрядах, що пов’язані з очищенням, огонь відрграє головну роль.

В чистий четвер, наприклад, на Волині ще до світанку господар або старший син – хто перший встане – біг до воріт із жмутком соломи і розкладав вогонь коло хати, проти воріт, підтримуючи його аж до сходу сонця.

Виготовлена на Чистий четвер свічка захищає оселю від пожеж, тих, хто в ній мешкає, від хвороб. Саме ця свічка приносить живий вогонь, що його цього дня запалюють у церквах, як раніше запалювали на пагорбах за селом. Необхідно будь-що, ні в якому разі не загасивши, донести цей вогник до свого будинку.

В Чистий Четвер на тій же Волині свічкою, що нею принесли вогонь із церкви, накурюють хрести на дверях, щоб позбутися хвороби.

А ще в народі існує повір’я, що на Чистий четвер Бог відпускає на землю душі праведників, аби вони могли відсвяткувати Мертвецький Великдень.

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 Facebook  Коментарі
До теми:
  • Великдень. Паска – перехід. Писанка – письмо предвічне
  • Три Великодня
 
Коментувати публікацію (0) надіслати другу версія для друку обговорити на форумі
Публiкацiї за темою «Народний календар»:
  • 23 квітня - Ярило, Орій - Бог весняного Сонця, свято пробудження чоловічої пристрасті й полум’яного кохання
    Свято Ярила - це свято пробудження чоловічої любові та пристрасті. Зустріньте його, хлопці-молодці! Це Ваше свято Любові!
  • 22 квітня - Велика Лада, Лельник - свято пробудження жіночої любові
    Богиня Лада виходить на гору, щоб ладувати все навкруги, наводити лад у полях, лісах, гаях, вселяти любов у душі людей. Це дівоче свято краси і любові. Споконвіку ведеться, що Весна – пора кохання.
  • Великдень Дажбожий
    Переважна більшість населення України на даний момент вважає себе християнами і, відповідно, навесні святкує найвизначніше своє свято – Воскресіння Ісуса або, як іще його називають – Великдень.
  • Великдень символізував початок нового року
    Задовго до хрещення Русі наші пращури відзначали навесні Великдень Дажбожий. Його святкували під час весняного рівнодення.
  • Великдень. Паска – перехід. Писанка – письмо предвічне
    Великдень – означає великий день, який наступає після весняного рівнодення, коли день стає довшим за ніч. У давній традиції наших предків свято Великодня припадало зразу на першу неділю після Нового року, тобто у першу неділю після 21 березня.
  • Різдво-Коляда і Українська традиція служби Богу
    Готуватися до Святвечора наші предки починали із грудня. До свята кожному члену родину робили нову сорочку та білили хату. На покутті виставляли дідуха та плели павучки – язичницькі символи сучасних традицій.
  • Великдень та Різдво - Сонячні свята
    Від Коляди до Коляди крутиться Коло Свароже — завершується коло обрядів і починається все спочатку... і так без кінця-краю. Коло Свароже – це народний календар, який сягає глибини тисячоліть, коли давні пращури українців були сонцепоклонниками. Основою їхнього календаря були астрономічні дані, а головні свята визначались положенням Сонця.
  • «Дай, Андрію, знати, яку долю ждати»
    13 грудня православні християни відзначають свято на честь святого апостола Андрія Первозванного. Водночас день Андрія був в народі великим зимовим молодіжним святом. На Андрія дівчата зазвичай ворожили.
  • Зимові прикмети
    Грудень без снігу – літо без хліба. Грудень холодний і зі снігом – буде врожай на хліб. Сухий грудень – літо буде теплим.
  • «На святу Катерину ховайся пiд перину!»
    Сьомого грудня – день святої великомученицi Катерини. З цього дня у природi зазвичай починалися лютi морози. В народi казали: ”Як Катерина по воді, то Різдво по льоді”; “Якщо на Катерину холодно — то буде голодно”. Свято Катерини було найбільшим і найзнаменнішим серед численних жіночих свят українців.
  
Більше тем:
  • Духовність (11)
  • Історія (25)
  • Музеї (1)
  • Надбання (2)
  • Народний календар (41)
  • Обряди (3)
  • Постаті (8)
  • Символіка (12)
  • Традиції (26)

Найцікавіше:
  • Українські імена та прізвища
    [495574 перегляди]
  • Українські імена
    [317023 перегляди]
  • Хто кому який родич
    [257772 перегляди]
  • 22 січня – День Соборності України
    [257253 перегляди]
  • Готи і гуни на території України. Загадка гунів
    [249930 переглядів]
  • Різдво-Коляда і Українська традиція служби Богу
    [248345 переглядів]
  • Скіфи та їх походження
    [216094 перегляди]
  • День Маланки. Новий рік. День Василя.
    [205985 переглядів]
  • Історико-археологічний музей “Прадавня Аратта – Україна” в с.Трипілля
    [202997 переглядів]
  • Свято Покрови
    [202988 переглядів]

Українські мультфільми
  • «Історія про дівчинку, яка наступила на хліб»
Згадай себе!
  • 23 квітня - Ярило, Орій - Бог весняного Сонця, свято пробудження чоловічої пристрасті й полум’яного кохання
  • 22 квітня - Велика Лада, Лельник - свято пробудження жіночої любові
  • Великдень Дажбожий
  • Великдень символізував початок нового року
  • Великдень. Паска – перехід. Писанка – письмо предвічне
  • “Щедрик” - найвідоміша у світі новорічна мелодія
  • Різдво-Коляда і Українська традиція служби Богу
  • Великдень та Різдво - Сонячні свята
  • «Дай, Андрію, знати, яку долю ждати»
  • Зимові прикмети
  • «На святу Катерину ховайся пiд перину!»
  • Свято Покрови
  • Свято Купайла
  • Святковий календар українців
  • 22 січня – День Соборності України
  • День Маланки. Новий рік. День Василя.
  • Свято осіннього Рівнодення
  • Правічна містерія обряду Купала
  • День літнього сонцестояння: прикмети та традиції українців
  • Зелені свята

 
 

Єдина країна в світі, де не викладалася в університетах історія цієї країни, де історія вважалася чимось забороненим, ворожим і контрреволюційним, — це Україна. Другої такої країни на земній кулі нема. Де ж рождатися, де плодитися дезертирам, як не у нас? Де рости слабодухим і запроданцям, як не у нас? Не вина це дезертирів, а горе. Не судить їх треба, а просить прощення і плакати за погане виховання, за духовне каліцтво у великий час. Їх не учили Батьківщині — їх учили класовій ворожнечі і боротьбі, їх не учили історії. Народ, що не знає своєї історії, є народ сліпців.”
Олександр Довженко

 
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже
  • Результат голосування







 

 

На головну | Новини | Святині | Публікації | Книги | Соціоніка | UA-RSS | Знаки | Фотоальбоми | Вільна галерея | Форум
 

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2020.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.