паМ’ЯТАти

мультимедійний колаж

Оля Михайлюк: ідея/відео/текст/голос/дія в просторі

Валерій Чоботар, Олег Божко: текст/голос

Наталя Перчишена: монтаж

паМ’ЯТАти — суб’єктивний багатовимірний колаж з поетичних рядків, документальних інтерв’ю, фото/відео-нарисів із Донеччини й Луганщини, перформансу. Це спроба дослідити механізми пам’яті. Коли закінчуються слова, лишаються рухи. Коли зупиняються рухи — лишається запах. Коли вмирають люди — проростає трава.

Оля Михайлюк: Багатьом людям важкі події важко забути. Моя ж пам’ять, якщо не зробити зусилля, не повертає мене туди, де страшно. В серпні’2014 я на певний час опинилася в окупованому Алчевську. В дворі росло багато м’яти. Коли світ звужується до одного подвір’я… ми заварювали чай з м’ятою. Іноді сонячний промінь потрапляв крізь вікно у стелі в скляне горнятко. Комусь М’ЯТА допомагає заспокоїтися й примиритися з власними спогадами, а комусь, схильному забувати, допомагає згадати. Але я не ставлю за мету всіх вилікувати. В кожного своя трава.

Прем’єра проекту відбулася на фестивалі Akcent у Празі, наступні покази — у Варшаві на фестивалі OtWARta Ząbkowska та на Національному мистецькому фестивалі «Кропивницький». В березні’2017 проект «паМ’ЯТАти» показали в шести українських містах, які зараз називають прифронтовими: Старобільськ, Сєвєродонецьк, Краматорськ, Бахмут, Покровськ і Маріуполь.

«паМ’ЯТАти» — це скоріше не погляд на, а дотик до. Перформанс про війну, в якому не просто немає крові, а взагалі майже відсутній червоний колір як такий. Це дуже особиста розповідь стишеним голосом просто на вухо глядачеві, поетизований різновид witness testimony, що створює атмосферу, яка не залишає глядачеві жодних шансів не розділити емоції авторки.

Лія Достлєва, Culture.pl

: Інтермедіальний проект 18+ “паМ’ЯТАти” в рамках фестивалю “KropFest 2018”. Ідея/відео/дія в просторі: Оля Михайлюк. Театр ім. М.Кропивницького, мала сцена, Кропивницький, Україна. 2018

Покази супроводжувала дискусія «Мистецькі проекти в часи змін і конфліктів», модераторки Оля Михайлюк/Мирослава Ганюшкіна. Тема війни, втраченого дому, пошуку власної ідентичності завжди проявлялася в літературі й візуальному мистецтві. В основі дискусії суб’єктивні добірки творів, які вразили, спонукали замислитися, іноді просто допомогли вгамувати певні стани — розпачу, роздратування, ізолювання.

За підтримки Української ініціативи з підвищення впевненості (UCBI) за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).

Проєкти