Данило Галицький

ua [/ua] | ru Войти Главная Новости Справочник Статьи Люди Поиск Главная Новости Справочник Статьи Люди Какие заманчивые предложения от онлайн игрового клуба 777 Original? 08/14/2020 - 08:42 , by Inna Hananova Что надо знать о покупках в интернет-магазинах Китая? 06/04/2020 - 13:19 , by Inna Hananova Как скоротать свободное время с онлайн казино 05/29/2020 - 08:50 , by Inna Hananova Данило Галицький Строка навигации Главная Данило Романович , також Король Данило або Данило Галицький - народився в 1201 році. Руський князь з династії Романовичів, правитель Галицько-Волинського князівства. Сім'я: Батько: Роман Великий - князь Новгородський (1168–1170), Волинський (1173–1187, 1188–1205), Галицький (1187–1188, 1199–1205), Великий Київський (1203–1205). Вбитий біля міста Завіхоста 19 червня 1205 року. Мати: Анна ймовірно, візантійська дворянка, Велика княжна Київська (1203–1205). Померла після 1219 року. Дружини: Анна Мстиславівна Новгородська дочка Мстислава II Удатного, дружина Данила з 1218 р. Племінниця литовського короля Міндовга I - ім'я невідоме, дружина Данила не пізніше 1252 р. Брат: Василько Романович - князь Белзький (1207–1211), Берестейський (1221–1231), Волинський (1231–1269). Помер в 1269 році. Сестри: Федора Романівна, одружена з Васильком Володимировичем з 1187 (1188). Померла після 1200 року. Олена Романівна, одружена з Михайлом II Чернігівським не пізніше 1200 р. Померла після 1241 року. Сини: Іраклій Данилович народився в 1223 році. Лев I Данилович народився 1228 році - князь Белзький (1245–1264), Галицький (1264–1301); переніс столицю до Львова. Роман Данилович - князь Луцький (1265–1289), Волинський (з 1289) Шварно Данилович - Король Галицький і Великий князь Литовський, 1264–1267 (1268–1269)). Мстислав Данилович Дочки: Переяслава Данилівна, одружена з князем Мазовії Земовитом I Устинія Данилівна, одружена з князем Андрієм Ярославичем з 1250 (1251). Софія Данилівна, одружена з Генріхом V, графом Шварцбург-Бланкенбургським. Біографія: Після смерті батька, князя Романа Великого (1205), його малолітні діти Данило та Василько не мали шансів утримати владу в Галичі. Вдова Романа, княгиня Анна з синами переїхала з Галича до Володимира на Волині, де був похований її чоловік. В 1206 році вона з Васильком вирушила до Кракова, Данила відіслала до двору угорського короля, де він провів 6 років. Анна виконувала роль реґента при малолітніх синах до 1215 року, коли Данило став правити у Володимирі самостійно - тоді пішла до монастиря. Свої династичні права на Галич заявили онуки Ярослава Осмомисла, Мстислав Удатний, інші нащадки родичів Романа, зять Романа Михайло Чернігівський і його син Ростислав. Також на галицькі землі претендували споріднені династії Арпадів (Угорщина) та П'ястів (Польща). 1211 рік - бояри посадили Данила князювати в Галичі, але вигнали в 1212. 1214 рік - в Спиші угорський король Андрій II і краківський князь Лешко I Білий за згоди папи Іннокентія III вирішили посадити в Галичі угорського королевича Коломана та польську княжну Саломею (віком 5 і 3 роки відповідно). При цьому Галичина відходила до Угорщини, а Романовичам залишалася Волинь. Боротьба за галицький трон Впродовж понад десять років молоді Романовичі не відігравали майже ніякої ролі в бурхливих подіях, що розгорталися у їхній вотчині. В 1215 році за підтримки краківського князя Лешка I Білого Данило став князем у Володимир-Волинському. Заволодівши містом, князі почали вести самостійну політику. Головну роль відігравав Данило як старший, Василько став його помічником і союзником. Коли князь Торопецький Мстислав Удатний опанував Галич. Він поріднився з Данилом, видавши за нього свою доньку Анну. Лешко I Білий, посварившись з Мстиславом II, вигнав його та посадив у Галичі зятя — королевича угорського Коломана 1220 року. Мстислав із допомогою Данила вигнав угорців із Галича 1221 року. В 1223 році разом з іншими руськими князями брав участь у битві на Калці проти монголів. Був поранений у груди й відступив з поля битви. 1227 рік: алицькі бояри (передусім Судислав) умовили Мстислава Удатного перед смертю передати Галич не Данилу, а своєму зятеві, угорському королевичу Андрію Данило з Васильком провели успішний похід на Луцьк проти Ярослава Ігоровича, який закінчився взяттям міста і приєднанням князівства до володінь Романовичів. Одразу після походу Данило передав Василькові Луцьк і Пересопницю Данило і Василько провели успішний похід на Чарторийськ, в якому князювали ворожі Данилу пінські князі. Похід завершився взяттям і приєднанням міста до володінь Данила Романовича і полоном пінських князів. 1228 рік - у відповідь велика коаліція у складі Ростислава Пінського, Михайла Чернігівського, Володимира Київського разом з половцями 1228 року взяла в облогу місто Кам'янець — володіння Данила. Ініціатором походу був Ростислав Пінський, який мстив за взятих у полон дітей. Однак Данило і Василько в союзі з Олександром Всеволодовичем вчинили несподіваний похід на Київ — Михайло Чернігівський та Володимир Київський змушені були зняти облогу і піти на примирення з Данилом. 1232 рік - Данило в союзі з київським великим князем Володимиром IV та половцями безуспішно воював проти угорців. Невдовзі помер королевич Андрій - Данило посів галицький трон. 1233 рік - під Шумськом було розбито угорське військо. Перед битвою Данило Романович молився в міському храмі св. Симеона. 1235 рік - Михайло Чернігівський зайняв Галич і залишив там свого сина Ростислава. 1238 року Данило Романович повернув собі галицький трон. До титулу Волинського князя додав титул князя Галицького. Татарська навала. Коронація В 1238 році Данило розбив лицарів Добжинського ордену в битві під Дорогочином і повернув собі порубіжні з Мазовією землі Берестейщини (детальніше Данило Галицький. Таємниці однієї перемоги). Того року підкорив Турово-Пінське князівство. В 1239 - зайняв Київ, де не було князя, посадив там свого намісника - воєводу Дмитра. У грудні 1240 року воєвода Дмитро очолив оборону Києва від орд хана Батия - місто відстояти не вдалося. 1241-го орди хана Батия рушили на Волинь та Галич. У цей час Данило не був на своїх землях — їздив в Угорщину з сином Левом сватати королівську доньку Констанцію. Коли отримав відмову, поїхав у Польщу, де залишався до відходу татар. Володіння його були спустошені; щоб урятувати хоча б щось, Дмитро переконав Батия йти на угрів. Повернувшись до Галичини, Данило змушений був придушувати боярський заколот. Після цього його давній ворог Ростислав IV (син Михайла II Чернігівського) кілька разів протягом 1241–1245 років нападав на Галицьку землю в союзі з руськими князями, або з поляками, або з військом свого тестя — угорського короля. У 1240-х роках Данило на річці Угорці заснував місто Холм. Сюди, на західні кордони своєї держави, подалі від татар, він переніс свою столицю з Галича. На заклик Данила її заселили численні ремісники, будівничі, що тікали від татар, а також іноземці. Головною спорудою Холма стала велична й багато оздоблена церква Іоана Златоуста. Зводилися й інші храми: Кузьми та Дем'яна, пресвятої Богородиці. 17 серпня 1245 року в битві під Ярославом війська Данила та його брата Василька розбили полки чернігівського князя Ростислава, галицьких бояр, угорців і поляків, що завершило майже 40-річну боротьбу за владу над Галицько-Волинським князівством. Ця битва була однією з найбільших в історії Русі XIII століття. До того часу Галицько-Волинське князівство не було обкладене татарською даниною. Після Ярославської битви хан Мауці надіслав до Данила посла з вимогою: «Дай Галич!». Данило, подумавши, відповів: «Не дам півотчини своєї, але поїду до Батия сам». Король Данило На відозви Папи до хрестового походу ніхто не відгукнувся. Король зберіг титул, припинив відносини з Папою та почав готуватися до опору власними силами. Час був сприятливий - після смерті Батия в Орді почалися ворохобні; татарським темником (намісником) у цій частині Русі був слабкий Куремса. Наприкінці 1254 р. почав військову кампанію проти татар. Куремса спробував перейти у контрнаступ і виступив зі своїм військом під Крем'янець, потім під Володимир-Волинський і Луцьк, але був розгромлений. Це була перша руська перемога в боротьбі проти Орди. 1254-1255 роки - військо короля звільнило від загонів Куремси землі вздовж Південного Бугу, Случі та Тетерева, взяло Возвягель. Данилові вдалося відстояти від татар Бакоту (Поділля) та повернути зайняті ними міста на Волині. В Каракорумі ствердився великий хан (імператор) Хубілай, на місце Куремси призначили заповзятливого Бурундая. Він посварив короля з Міндовгом, досяг того, що в його поході на Литву 1258 року брали участь галицькі дружини під проводом Василька Романовича, попри те, що Данило був сватом Міндовга. Союзників у Данила Романовича не виявилося — Бела був послаблений поразкою від чехів (він знову намагався оволодіти австрійським спадком). Коли Бурундай зажадав, аби король прибув до нього, він відправив замість себе сина Лева, сам поїхав до Польші. Продемонструвавши свою силу, Бурундай прийшов на землі Галичини й Волині з великим військом, заявивши: «Якщо хочете жити з нами у злагоді, то розкидайте всі ваші міста». Данило й Василько змушені були зруйнувати все, що будували довгі роки. Вони розібрали фортифікації Луцька, Крем'янця, Данилова, Львова (названого на честь княжого сина Лева). Галицько-Волинська держава позбулася головних пунктів опору у війні з ординцями. Вдалося зберегти лише Холм. 1260 року загони Бурундая залишили Галичину та Волинь. Татари також змусили галицькі дружини до участі в їхньому поході на Польщу. В 1262 році Василько відбив грабіжницький набіг Литви, наздогнавши та винищивши обтяжених здобиччю литовців біля міста Небеля. 1262 року зустрівся з польським князем Болеславом V Сором'язливим, проводив перемовини про розмежування, «положиша ряд межи собою о землю Рускую и Лядську». З усіх зовнішніх дій найуспішнішим був його похід на ятвягів, яких вдалося нарешті змусити платити данину. image logo Category people Політики 24 просмотра пн, 11/09/2015 - 13:27 Данило Галицький Аваков Арсен Борисович Турчинов Олександр Валентинович Реклама на сайте