Безкінечна подорож, або Енеїда

мультимедійний колаж

текст

Іван Котляревський / Юрій Андрухович (+голос)

музика

Віктор Новожилов / Марк Токар

візуалізація

Сергій Пілявець / VJ group CUBE, Оля Михайлюк (+режисура)

«Безкінечна подорож, або Енеїда» — багатовимірний путівник світом «Енеїди» Івана Котляревського від Агенції АртПоле. Уривки з поеми Котляревського міксуються з фрагментами есеїв Андруховича, барокова гітара з електронікою, ілюстрації до «Енеїди» різних авторів, років і стилів з документальними фото сучасної Полтави та авторською анімацію. В проєкті багато натяків і цитат — візуальних, музичних, поетичних. Втім режисерка Оля Михайлюк не вимагає від глядача ретельного розшифровування. Скоріше навпаки — пропонує довіритися й просто прогулятися тією особливою Україною, яку з різницею в два століття творять Котляревський і Андрухович. Наступним кроком може стати звернення до відеоверсії проєкту.

Прем’єра проекту відбулася на відкритті Міжнародного фестивалю Книжковий Арсенал’2017 в Києві, наступний показ проходив у Національному художньому музеї України в рамках виставки, присвяченої візуальній історії легендарної поеми Котляревського. Потім були Хмельницький, Харків, східні міста на лінії розмежування і Полтава — просто неба в рамках фестивалю Merydian Poltava.

Саме дозволяючи собі «висловитися бурлескно», Котляревський і Андрухович торкаються найглибших екзистенційних питань. Роблять це легко, іронічно й актуально. Всім би радила подивитися нашу «Енеїду», аби відчути цю бурлескно-травестійну природу, яка і полягає в навмисній невідповідності теми й засобів, у здатності сміятися за дуже різних обставин.

Оля Михайлюк

Влітку 87-го мені залишалося знову перечитувати «Енеїду». Водночас я записував до свого грубезного зошита перші вірші з майбутньої збірки «Екзотичні птахи і рослини». Один з них я назвав «Загибель котляревщини, або ж Безкінечна подорож у безсмертя». Як усі великі тексти, «Енеїда» непередбачувано виходить за межі себе самої й розгортається щоразу новими сенсами. З’явившися на цей світ у часи, коли її країна, принаймні більша частина її країни, ставала (і здавалося, безповоротно, назавжди) колонією, вона виконала певний двохсотлітній цикл. Можливо, таким чином який-небудь Світовий Дух натякає нам на важливість перечитування. Загибелі в теперішній назві вже немає. Втім, немає й безсмертя. Зате безкінечну подорож висунуто на передній план. Сенс у ній.

Юрій Андрухович

Дивовижна можливість зробити з шкільного програмного твору незвичайну пригоду, подорожуючи по відомих і невідомих його аспектах і подробицях, використовуючи несподівані засоби вираження й підходи, струсити з цього великого твору пил буденного сприйняття й звичні кліше.

Sergey Glow

Симбіоз різних стилів — імпровізаційна музика, мінімалізм, гостра бітова електронна музика з використовуванням акустичних інструментів, записаних заздалегідь, плюс бароко.

Марк Токар

«Енеїда» Котляревського — досить еклектичне полотно. Беремо елементи акустичного та електронного, класичного і нового та й, зрештою, музичного і немузичного матеріалу.

Віктор Новожилов

Проєкти