This version of the page http://maysterni.com/allvotes.php (194.28.85.110) stored by archive.org.ua. It represents a snapshot of the page as of 2020-08-13. The original page over time could change.
Всі актуальні голосування - Поетичні майстерні
Голосування | Теми | Школа | Конкурс | УкрАрт
  Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Фотогалерея| Новини |  Уніан  |   Чат   | Історія
 Угрупування |  до 33   |  до 55  | до 85  | Вічність
ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2020.08.12 21:13
І все ж таки, тебе лююлю
Я все одно тебе люблю,
Кохання сваркам – не підвладне..."
(Ярослав Чорногуз)

І все ж таки, тебе люблю,
таким розбещеним і вірним,
допоки світиш, все стерплю,
для мене - сяйвом неймовірним.

Олександр Сушко
2020.08.12 20:16
Драма
Ох і ловко півень топче курку!
Зразу видно: в цьому ділі - ас.
Я ж - слабак. Лежу, мов труп, без звуку,
Кожну ніч жона по носі "ляпс!".

Пишуть про кохання пишні дами,
Я ж - чутливий, щось не так - у плач.
Бо у мене серденько - не камінь,

Зоряна Ель
2020.08.12 12:35
Замість
Ти, Пане, маєш часу міх
і дім у хмарах і блакиті.
Я ж –повно клопотів дурних.
І лиш одне життя на світі.
Ти знаєш порпання моє,
згори нас бачиш-бо щомиті.
скажи чому мені так є,
що часом тільки сльози й лити.

Зоряна Ель
2020.08.12 12:22
Замість
Переклад

Ти, Пане, маєш часу міх
і дім у хмарах і блакиті.
Я ж –повно клопотів дурних.
І лиш одне життя на світі.
Ти знаєш порпання моє,
згори нас бачиш-бо щомиті.

Сергій Губерначук
2020.08.12 11:33
Прононс 24
У часи фінансово-промислового капіталу
і оліґархічно-стереоскопічного світобачення
наше кобзарство на відмілині стало
і підлягає покозаченню!" –
таким формальним експозе
Никифорович одкрив засідання профкому.
("От голова! А таке верзе!" –
подума

Лесь Українець
2020.08.12 11:03
***
Україна - непотрібна!
Заберіть із гербу серп!
У 33-му від безхліб'я
Помирала житниця СРСР...

Нам потрібна залізниця,
Нам потрібні літаки;
Колосилася пшениця,

Олександр Сушко
2020.08.12 07:51
Дорога
Був як тертушка залізна, нині - шовковий,
Навіть ворог - й той джергоче: "Ти - святий!".
Обійнявши правду йду важкими кроками
По земельці. От тому і не щастить.

Може, в ліжко тепле? Рахувати слоників?
Ні. Іду й міркую. Думи - просто жах:
До

Микола Соболь
2020.08.12 07:28
* * *
На плечі падають літа,
здавила серце аритмія,
але для мене ти все та –
квітуча ластівка, лелія…
Дарунок сонця і небес,
щоденні розпач і розрада
з тобою поруч я воскрес
і хай тобі ця серенада

Віктор Кучерук
2020.08.12 06:51
* * *
Лиш тільки про час кукурікнув
Зраділий світанню когут, –
Пітьмою гартовані вікна
Звільнились від темряви пут.
І знову відкрилася зору,
Прискоривши серцебиття, –
Красива, ясна, неозора
Глибінь нетривкого життя.

Сонце Місяць
2020.08.12 04:40
les rhombes
шо ж арлекін
де зневірялись
глядач не вллє сльози
але ж

богемне щастя за нещастя
чи до роздмуханих пожеж

Іван Потьомкін
2020.08.11 21:30
Пам'яттю скутий
Силкуюсь з’єднати розірване коло,
Та, видно, не вдасться з’єднати ніколи:
Не бачу кількох, з ким колись довелося
Вінчать цілину із пшеничним колоссям:
Летять їхні душі в простори надземні,
А я все шукаю отут надаремне.
Та все ж на часину розраджує

Ігор Шоха
2020.08.11 21:13
Наративи перформансу
Міняються і мода, і смаки.
І класика поезії – не диво.
Аматори-новатори, таки,
опанували форму залюбки,
малюючи елегії красиво.

Фонетику шануємо... однак
граматика уже іде на мило.

Олександр Сушко
2020.08.11 20:45
Журба
Хочу світла, радості та спокою,
По земельці йти легкими кроками,
Щоб живі сусідоньки аговкали,
Кликали на чарочку вина.

А вони в рову лежать постріляні,
Для чортяк із пекла стали цілями,
Накриваю їх своїми крилами,

Євген Федчук
2020.08.11 20:18
Легенда про хозарську данину
Задумавшись сидів полянський князь
В своїй світлиці за столом дубовим,
На двері поглядаючи щораз,
Вслухаючись до кроків знову й знову.
Від роздумів вже й сивіти почав,
Шукаючи, як би біді зарадить.
Вже і старійшин скільки раз збирав
Отут в світлиці

Володимир Бойко
2020.08.11 18:13
* * *
З чаші гірко п'ємо
І у злі живемо
По законах, здебільшого вовчих.
А відтак і дочасно
Зо світу йдемо,
Бо затруєні власною жовчю.

Сергій Губерначук
2020.08.11 10:07
Скарб мій
Хай кожен твій сон
обрамляється сірим папірусом ранку.
Мов чудний агат
поглинаєш у себе й загублюєш чисто.
Ти, ніби дитина,
чиї безсистемні питання, мов допит,
збивають мене з пантелику
й розхитують пам’ять і дійсність.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори на сторінці:

Лариса Маковей
2020.08.01

Тарас Баш
2020.07.28

М Менянин
2020.07.28

Сергій Кузін
2020.07.02

Таня Тарасюк
2020.06.30

Ядвіга Руда
2020.06.20

Вигнанниця Добровільна
2020.06.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники







  Вірші, проза, аналітика, огляди
  Всі актуальні голосування
 
 
 
 Головна сторінка
Мені зараз не вистачає:







| Результати
Коронавірус і ви:







| Результати

 
 
 Поеми
Діяльність держ.комітету з «Шевченківської Премії»







| Результати
Модернізація комітету з «Шевченківської Премії»







| Результати

 
 
 Проза
Якої поезії не вистачає нині укр.літературі?






| Результати
Якими мали би бути поетичні книжки?






| Результати

 
 
 Рейтингові голосування
Постійні рейтингові голосування:
Творчість кого з названих авторів (R1) найбільш імпонує вам:
Творчість кого з названих авторів (R) найбільш імпонує вам:
Творчість кого з названих авторів (R2) найбільш імпонує вам:
Творчість кого з названих авторів (ЛП) найбільш імпонує вам:

Рейтингові голосування у рубриках
Архів голосувань>>

Коментарі
України Сокор (Л.П./Л.П.) [ 2019-07-21 19:37:44 ]
Моя думка. Поезія тепер в тіні. Відсутні журнали, брошури не дорогі, щоб проста людина могла купити.
Вірші не читаються з концертних трибун, не проводяться вечори дискусій поезії. Відсутня публістична критика, рекомендації поезії. Хто скаже, яка на сьогодення повинна бути поезія? Що звучить з трибун концертів? Чи є почуття українського, рідного, батьківського?
З повагою Володимир.

Лесь Українець (Л.П./Л.П.) [ 2020-05-24 13:11:09 ]
Усі чомусь прагнуть потрапити під прожектор, на сцену, на трибуну. Але у нас щодня слухає, хай не мільйонна авдиторієя, але рідні, друзі, колеги, і просто випадкові люди в нашомужитті. Ми вже під прожектором для тих десяти, для тих трьох, для тієї однієї людини, що знаходяться з нами в одній кімнаті, в одному вагоні, в одній альтанці. Поезія навкруги нас, і ми можемо черпати з цього моря й доливати в нього своє відерце мудрості. Розмовляймо, жартуймо, дискутуймо щоразу так, наче ми живемо останній день і говоримо останній раз, не говорімо банальні речі, життя надто коротке

Брайтон Брайтон Юра (Л.П./Л.П.) [ 2020-06-14 16:33:58 ]
Поезія сьогодні стала кулуарним явищем. Хтось, когось, десь слухає у вузькому колі друзів та шанувальників. Немає жодних шансів на якісь публікації у видавництвах, окрім інтернету, який теж є по суті, вузьким колом...


Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2020-06-14 19:29:57 ]
"Немає жодних шансів на якісь публікації у видавництвах..."
ЧОМУ ВИ ТАК ВВАЖАЄТЕ???
Хіба видати книгу поезій проблема? Аби були гроші!


1   2   3    Переглянути все