О, як натхненно вміє він не грати!
Як мимоволі творить він красу…
Ліна Костенко
Він був обличчям і душею українського поетичного кіно. Іван Миколайчук – зірка кіно 60-х і 70-х років минулого століття. Вже перші зіграні ним ролі – молодого Тараса Шевченка у фільмі «Сон» та Івана Палійчука у «Тінях забутих предків» – принесли актору визнання. А далі на екран вийшли «Анничка», «Камінний хрест», «Білий птах з чорною ознакою». У кожній ролі Миколайчук був іншим. Усе робив сам, нікому не дозволяв себе дублювати. Проте актору не вдалося уникнути гонінь з боку влади. Його хотіли знімати режисери, але не затверджували чиновники. На полиці поклали фільми «Загублена грамота» та «Тіні забутих предків». Режисерським дебютом Миколайчука став фільм «Вавилон ХХ», який увібрав у себе все найкраще, що митець міг дати як сценарист, режисер та актор.