Сівозміна врятує ґрунт

Надмірне насичення сівозмін такими високоенергетичними культурами як соняшник і ріпак призвело до значного зниження в ґрунтах органічної речовини, що в свою чергу негативно впливає на водоутримуючу здатність ґрунтів.

Найбільш дешевим шляхом поліпшення такого стану є впровадження у сільськогосподарське виробництво науковообгрунтованих сівозмін. Падіння кількості органічної маси суттєво впливає на співвідношення корисної та патогенної мікрофлори в бік збільшення останньої. Тому зараз у ґрунтах, особливо багато, накопичується фітопатогенів з різних родів грибів таких як Fusarium, Alternaria, Mucor, Aspergillus тощо.

Чергування культур дозволить розірвати певні ланцюги шкодочинних мікроорганізмів, які сформувались у процесі вирощування близьких за біологічними особливостями культур. І якщо ми говоримо про організацію сівозміни, то це перш за все стосується зернобобових культур. Їх головна біологічна особливість полягає у тому, що вони здатні формувати активні компоненти з мікроорганізмами ґрунту, за рахунок чого зв’язують значну кількість азоту з повітря. Цей процес проходить за участі бульбочкових бактерій, які проникають у кореневі волоски проростків, інтенсивно діляться там і формують бульбочки, де відбувається процес азотфіксації.

Бульбочки є справжньою фабрикою одержання біологічного азоту, який використовується рослиною на формування надземної маси та урожаю насіння. Цей процес, який називається симбіозом, є корисним як для рослин, так і мікроорганізмів.

Мабуть, настав час і на Чернігівщині для відродження посівів гороху, посівні площі якого скоротились за останні роки. Сучасні сорти, виділяються високою стійкістю до вилягання, здатні давати  врожаї за оптимальних умов на рівні 50 ц/га.

Реакція гороху на ґрунти і забезпеченість елементами живлення тісно пов’язана з життєдіяльністю бульбочкових бактерій. Адже, тільки зернобобові культури мають унікальну здатність вступати у симбіотичні взаємовідносини з бульбочковими бактеріями й створювати цілісну фізіологічну систему фіксації азоту з повітря. За сприятливих умов симбіозу рослини можуть фіксувати до 73 кг/га такого азоту. У життєвих процесах гороху, як й інших живих організмів, особливу роль відіграє азот, який входить до складу білків, хлорофілу, нуклеїнових кислот та інших органічних речовин. Нестача цього макроелементу зумовлює пригнічення рослин. Надмірна його кількість також негативно позначається на їхньому розвитку та якості зерна: збільшується період вегетації, що призводить до нерівномірності дозрівання бобів і зерна, послаблює стійкість проти вилягання й ураження хворобами.

При цьому варто пам’ятати, що посіяна після збирання гороху озима пшениця родить так, як і парова. Таким чином, вирощуючи горох, ми паралельно створюємо відмінні можливості для одержання високого врожаю головної продовольчої культури України – озимої пшениці. Наведені факти переконливо свідчать про важливу роль гороху в формуванні сівозмін, направлених на більш ефективне використання земельних ресурсів.

Керівництвом господарства ТОВ «Щорссільгоспсервіс», що на Чернігівщині було прийнято рішення включити в сівозміну цю бобову культуру - горох. Систему захисту обрано від компанії “Август” зокрема післясходовий гербіцид проти однорічних злакових і дводольних бур’янів на посівах сої та гороху Парадокс, (імазамокс – 120 г/л) в нормі 0,33 л/га, та унікальний трикомпонентний інсектицид для захисту основних сільськогосподарських культур від комплексу шкідників Борей Нео, (клотіанідин – 50 г/л + імідаклоприд - 100 г/л + альфа-циперметрин – 125 г/л) в нормі 0,3 л/га.

15 днів після внесення Парадоксу

Менеджер зі збуту Даниленко Г.В.
Північний регіон, Чернігівська область