Фотогалерея| Новини | Уніан | Чат | Історія
Угрупування | до 33 | до 55 | до 85 | Вічність
Угрупування | до 33 | до 55 | до 85 | Вічність
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Іван Потьомкін
2020.04.20
10:29
***
Невже це й справді
Я тонкосльозим став на старості?
Тільки-но сирена розлуниться протяжним воєм,
Як щось важке й холодне навалиться на серце,
До болю зчавить горло…
Але ж з-поміж 6 мільйонів
Спалених, закопаних живцем в ровах,
Розстріляних, повішен
Я тонкосльозим став на старості?
Тільки-но сирена розлуниться протяжним воєм,
Як щось важке й холодне навалиться на серце,
До болю зчавить горло…
Але ж з-поміж 6 мільйонів
Спалених, закопаних живцем в ровах,
Розстріляних, повішен
Сергій Губерначук
2020.04.20
08:57
На крівлі сонячного часу…
На крівлі сонячного часу
рихтує свій фундамент Дух.
У храмі тім космічну расу
сподобить Він, як гряне зух.
Вона розселиться у Дусі,
перебере безмежний код,
аби по фібру, в кожнім русі
рихтує свій фундамент Дух.
У храмі тім космічну расу
сподобить Він, як гряне зух.
Вона розселиться у Дусі,
перебере безмежний код,
аби по фібру, в кожнім русі
Олександр Сушко
2020.04.19
20:09
Щука
Не люблять нормальні люди трагічних історій та людей, чиї обличчя вкутані чорним сумом. Обходять стороною, боючись підчепити від них лихо-біду. Вельми дратуються, коли замість веселої беззмістовної розмови чують безкінечні охи та ахи про сердечні болі,
Євген Федчук
2020.04.19
19:54
Легенда про гладіолус
«Гладіус»- то «меч» по-латині.
Є між інших дивна квітка, яка
Гладіолус прозивається й нині,
А історія у неї така.
Ще коли в нас панували сармати
І коней своїх поїли з Дніпра,
У одному роді жили два брата.
А була то неспокійна пора.
Є між інших дивна квітка, яка
Гладіолус прозивається й нині,
А історія у неї така.
Ще коли в нас панували сармати
І коней своїх поїли з Дніпра,
У одному роді жили два брата.
А була то неспокійна пора.
Олександр Панін
2020.04.19
12:52
Казка-любов
Кохання –
летально небезпечне,
А його відсутність –
Тим паче!
Іо Саві – східний мислитель
***
летально небезпечне,
А його відсутність –
Тим паче!
Іо Саві – східний мислитель
***
Олексій Кацай
2020.04.19
11:19
Повернення до Полудня
Ніч на Марсі
Ніч на Марсі завжди сиротлива й сумна.
Марсохід шкряботить траками по безлюддю.
Наче хоче, аби зруйнувалась стіна
між землянами і марсіянською чуддю.
Тільки стіни усі поміж нас є самих.
Ніч на Марсі завжди сиротлива й сумна.
Марсохід шкряботить траками по безлюддю.
Наче хоче, аби зруйнувалась стіна
між землянами і марсіянською чуддю.
Тільки стіни усі поміж нас є самих.
Ігор Шоха
2020.04.19
11:01
Великдень в екзилі
І
Не лунає великодня пісня…
Публіка – за брамою церков…
дихаємо сажею Полісся –
в Україні є запаси дров.
Запалили капища погани,
а природа захищає храм,
у який ідуть парафіяни
Не лунає великодня пісня…
Публіка – за брамою церков…
дихаємо сажею Полісся –
в Україні є запаси дров.
Запалили капища погани,
а природа захищає храм,
у який ідуть парафіяни
Сергій Губерначук
2020.04.19
08:24
Яйце пасхальне…
Яйце пасхальне. Стіл дубовий.
Світлиця в білім полотні.
Рушник червоно-чорний при іконі
з блакитно-жовтим обрієм на склі.
Яйце пасхальне. Стіл дубовий.
Напроти жінки – чоловік.
Любов’ю – почуттям Христовим –
Світлиця в білім полотні.
Рушник червоно-чорний при іконі
з блакитно-жовтим обрієм на склі.
Яйце пасхальне. Стіл дубовий.
Напроти жінки – чоловік.
Любов’ю – почуттям Христовим –
Микола Соболь
2020.04.19
06:43
Кам’яний хрест
На цім хресті вже стерті імена
І хто під ним ніколи не дізнатись.
Та лихо цю могилу омина,
Де козаки шукали собі брата
Й браталися на крові та клялись,
Що віра їх не буде розіп’ята.
Діди мені казали, що колись
На хрест сідали молоді орлята
І хто під ним ніколи не дізнатись.
Та лихо цю могилу омина,
Де козаки шукали собі брата
Й браталися на крові та клялись,
Що віра їх не буде розіп’ята.
Діди мені казали, що колись
На хрест сідали молоді орлята
Олександр Панін
2020.04.19
00:55
Пропозиція
Ви, бурлаки, фальшували
гроші,
Напихали "башлі"
у холоші,
А тепер,
фінансові естети,
У смолі, у пеклі,
на "дієті".
гроші,
Напихали "башлі"
у холоші,
А тепер,
фінансові естети,
У смолі, у пеклі,
на "дієті".
Євген Федчук
2020.04.18
20:41
Легенда про вовка
Коли ж то, саме, все ото було?
В роках – не знаю, не скажу, їй Богу.
Хоч знаю, що віків-віків пройшло
З тих пір багато. Власне, що із того?
Не в часі річ. Пройшло то і пройшло.
Я ж розповісти про вовка зібрався.
Так от, по Сотворінню то було.
Вже р
В роках – не знаю, не скажу, їй Богу.
Хоч знаю, що віків-віків пройшло
З тих пір багато. Власне, що із того?
Не в часі річ. Пройшло то і пройшло.
Я ж розповісти про вовка зібрався.
Так от, по Сотворінню то було.
Вже р
Микола Дудар
2020.04.18
20:21
На злобу дня...
Вім, перекопане свинцем…
Влегце пошлю коронавірус.
Весь світ відхаркується… це,
Вож повторяв: - По вашій Вірі…
І не початок й не кінець
І Небо є, і Я тут з вами
І в кожній тварі свій Отець
І логарифм своєї Мами…
Влегце пошлю коронавірус.
Весь світ відхаркується… це,
Вож повторяв: - По вашій Вірі…
І не початок й не кінець
І Небо є, і Я тут з вами
І в кожній тварі свій Отець
І логарифм своєї Мами…
Оксана Логоша
2020.04.18
19:10
Метро
Зелене світофорне око ночі-
Наліво чи направо- куди хочте,
Чи прямо йдіть,крізь стіни і вітрини.
Відбитки,мов автографи-на скло.
Гарячим диханням спустілого метро
Вітає місто обриси людини.
Наліво чи направо- куди хочте,
Чи прямо йдіть,крізь стіни і вітрини.
Відбитки,мов автографи-на скло.
Гарячим диханням спустілого метро
Вітає місто обриси людини.
Іван Потьомкін
2020.04.18
14:53
Вірність Господу Богу
Коли мова заходить про Трійцю,
то спада на думку не догмат Триєдності Бога,
що, як запевняють християнські авторитети,-
недосяжне людському розуму,
а підніжжя сімейного щастя юдейських жінок -
щонайменше трійця діток.
Оте «Пру у рву» ,
заповідане ш
то спада на думку не догмат Триєдності Бога,
що, як запевняють християнські авторитети,-
недосяжне людському розуму,
а підніжжя сімейного щастя юдейських жінок -
щонайменше трійця діток.
Оте «Пру у рву» ,
заповідане ш
Марія Дем'янюк
2020.04.18
12:48
Дотик Світла
Це так просто
в людині сканувати Небо
і дивитися в душу
на відсоток хмарин.
Це так ясно,
коли сяєво ллється на тебе,
огортає і ніжить,
відчуваєш, що ти не один.
в людині сканувати Небо
і дивитися в душу
на відсоток хмарин.
Це так ясно,
коли сяєво ллється на тебе,
огортає і ніжить,
відчуваєш, що ти не один.
Віктор Кучерук
2020.04.18
09:57
* * *
Невідповідні й підходящі,
Мінливим завжди відчуттям, –
Думок моїх відлюдні хащі
Невидні і нечутні вам.
Вони святково, без зупинки,
Шумлять від радісних новин
І тихнуть, наче сміховинки,
Коли сум спинить їхній плин.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Мінливим завжди відчуттям, –
Думок моїх відлюдні хащі
Невидні і нечутні вам.
Вони святково, без зупинки,
Шумлять від радісних новин
І тихнуть, наче сміховинки,
Коли сум спинить їхній плин.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Поетичні Майстерні
Андрій Пелепець
2020.03.29
Степан Вишиватін
2020.03.27
Богдан Бойко
2020.03.22
Людмила Бурлаченко
2020.03.19
Анна Дудник
2020.03.15
Оранжевый Олег Олег
2020.03.12
Надія Мезрина
2020.03.01
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Вірші, проза, аналітика, огляди
Повідомлення