ЗМІСТ

 (залишено нумерацію сторінок видання 1929 року)

 

 Український альфабет                                                                       2

 І. ПРАВОПИС НЕВІДМІНЮВАНОЇ ЧАСТИНИ СЛОВА      3 — 27

А. Правопис окремих літер і знаків                                             3 — 20

 Голосні

 Загальні уваги до вживання знаків. § 1: о чи у (ст. 3). § 2: е чи и (ст. 3). § 3: и чи і (ст. 4). § 4: ї чи і (ст. 4). § 5: йо чи ьо (ст. 4). § 6: я, ю, є, ї та апостроф (ст. 5).

 Чергування й зміни голосних. § 7: 1 — закон чергування 0 — і, е — і й приклади (ст. 6). 2 — о і е, що не переходять в і, та приклади (ст. 8). 3 — і замість о і е з аналогії (ст. 9). § 8: о з е після ж, ч, ш, щ, дж, й (ст. 10). § 9: а з о (ст. 11). § 10: у — в, і — й (ст. 11). § 11: чергування голосних у дієсловах — 1: а — 0 (ст. 12). 2: и — е випадне (ст. 12). 3: і — е (ст. 12). § 12: ри, ли (ст. 13).

 Приголосні

 М’якшення приголосних (правопис ь). § 13: коли ь пишеться (ст. 13). § 14: 1 — -ський, -цький, -зький, -сько і ін. (ст. 13). 2 — правопис ь після л (ст. 14). 3 — ь у родовому множ. (ст. 14). 4 — ь після ц (ст. 14). 5 — ь в дієсловах (ст. 14). §15: ь не пишеться 1 — після губних та шелесних (ст. 14). 2 — після р (ст. 14). 3 — між пом’якшеними приголосними (ст. 14). 4 — по н перед ш, ч, щ, ж та -ство (ст. 15). 5 — -ално, -илно (ст. 15). Увага 1: лч — льч і т. ін. (ст. 15). Увага 2 : лц — льц і т. ін. (ет. 15). Увага 3: -тченко і т. ін. (ст. 15). Увага 4: вимова л (ст. 15). Зміни приголосних при збігові їх. § 16: 1 — зміни приголосних перед ч (ст. 16). 2 — зміна приголосних перед -ство, -ський (ст. 16). 3 — 2-й ступ. прикметників (ст. 17). 4 — чн — шн (ст. 17). 5 — ж, ч, ш, т перед ц (ст. 17). 6 — -жся, -чся, -шся, -ться в дієсловах (ст. 18). 7 — глухі перед дзвінкими й дзвінкі перед глухими (ст. 18). Спрощення в групах приголосних. § 17: 1 — з(д)н, ж(д)н, с(т)н (ст. 18). 2 — с(т)л (ст. 18). 3 — с(л)н (ст. 18). Подвоєння приголосних. § 18: 1 — подвоєння при збігові (ст. 18). Увага: н в дієприкметниках (ст. 19). 2 — нове подвоєння (ст. 19). Увага 1: но подвоюються губні й р (ст. 20). Увага 2: нема подвоєння в чужих словах (ст. 20). Увага 3: нема подвоєння у прикметниках теляча, третя . . . (ст. 20).

Б. Приростки — прийменники                                                     20 — 21

 § 19: 1 — прийменники (ст. 20). 2 — приросток з- — с- (ст. 20). 3 — роз-, без- та ін. (ст. 21). 4 — складені прийменники  (ст. 21). 5 — пре-, при-, прі- (ст. 21). 6 — апостроф після  приростків (ст. 21).

 В. Правопис наростків                                                                   21 — 27

 §20: 1 — -ално, -илно (ст. 21). 2 — -альний, -яльний (ст. 21). 3 — -ар, -ир... (ст. 21). 4 — -евий, -овий (ст. 22). 5 — -ений (ст. 22). 6 — -енко — -енько (ст. 22). 7 -енний (ст. 22). 8 — -ення (ст. 22). 9 — -еня (ст. 22). 10 — -ень (ст. 22). 11 — -еро (ст. 22). 12 — -есенький — -ісінький (ст. 22). 13- -ець (ст. 22). 14 — -ечка, -ечко (ст. 22). 15 — -иво (ст. 23). 16 — -ик (ст. 23). 17 — -илно (ст. 23). 18 — -ильний (ст. 23). 19 — -ин, -їн (ст. 23). 20 — -иний, -їний (ст. 23). 21 — -иння, -іння (ст. 23). 22 — -иня, -інь (ст. 23). 23 — -исько, -ище (ст. 24). 24 — -иця, -ця (ст. 24). 25 — -ичний, -їчний (ст. 24). 26 — -ів, -їв, -івна (ст. 24). 27 — -іж (ст. 24). 28 — -іння (ст. 25). 29 — -інь (ст. 25). 30 — -ісінький (ст. 25). 31 — -ість (ст. 25). 32 — -іший, -ший (ст. 25). 33 — -їн (ст. 25). 34 — -їний (ст. 25). 35 — -їще (ст. 25). 36 — -ння (ст. 25). 37 — -ова — -ува (ст. 25). 38 — -овитий (ст. 26). 39 — -ович (ст. 26). 40 — -ок (ст.26). 41 — -онька, -онько (ст. 26). 42 — -ство, -цтво (ст. 26). 43 — -ський, -цький (ст. 26). 44 — -тель (ст. 26). 45 — -ува, -юва (ст. 26). 46 — -яльний (ст. 26).

 Правопис складених слів. § 21: 1 — перша частина прикметник (ст. 26). 2 — перша частина іменник (ст. 26). 3 — перша частина числівник (ст. 27). 4 — межи- (ст. 27).

II. ЗАКІНЧЕННЯ ВІДМІНЮВАНИХ СЛІВ                              28 — 61

 Іменник                                                                                             28 — 44

 § 22: увага до таблиці відмін (ст. 28).

 Однина

 § 23: Назовний відмінок: 1 — тверді іменники чолов. р. (ст. 28). 2 — тверді імен. ніяк. р. (ст. 29). 3 — тверді імен. жіноч. р. (ст. 29). 4 — мішані іменники чолов. р. (ст. 29). 5 — мішані імен. ніяк. р. (ст. 29). 6 — мішані імен. жін. р. (ст. 29). 7 — м’які імен. чолов. р. (ст. 29). Таблиця відмін і зразки відмінювання (ст. 30 — 31). 8 — м’які імен. ніяк. р. (ст. 32). 9 — м’які імен. жін. р. (ст. 32). 10 — імен. ніяк. р. з наростк. -ят-, -ат-, -ен- (ст. 32). 11 — імен. жін. р. на приголосний (ст. 32). § 24: Клична форма: 1 — -у (ст. 32). 2 — -ю (ст. 32). 3 — -о (ст. 33). 4 — -е (-є) (ст. 33). 5 — -е, -ю (-у) (ст. 33). 6 — ніякий рід (ст. 33). § 25: Родовий відмінок: 1 — -а, -я (ст. 33). 2. — -у, -ю (ст. 34). 3 — -а, -я — -у, -ю (ст. 34). 4 — -и (ст. 35). 5 — -і, -ї (ст. 35). § 26: Давальний відмінок: 1 — -ові, -еві, -єві (ст. 35). 2 — -у, -ю (ст. 36). 3 — -і, -яті, -аті, -ені (ст. 36). § 27: Знахідний відмінок: 1 — -а, -я (ст. 36). 2 — -у, -ю (ст. 37). § 28: Орудний відмінок: 1 — -ом, -ем, -єм (ст. 37). 2 — -ою, -ею, -єю (ст. 37). 3 — -ю (ст. 37). 4 — -ям, -ам (ст. 37). § 29: Місцевий відмінок:1 — -і, -ї (ст. 38). 2 — -у (ст. 38). 3 — -у, -ю, -і, -ї (ст. 39). 4 — -ові, -еві, -єві (ст. 39).

Множина

 § 30: Назовний відмінок (клична форма): 1 — -и (ст. 39). 2 — -і, -ї (ст. 40). Увага: закінчення іменників у чол. і жін. р. у сполученнях із числівн. два, три… (ст. 40). 3 — -а, -я (ст. 41). Увага: закінч. імен. ніяк, р. у сполуч. із числівн. дві, три... (ст. 41). § 31: Родовий відмінок: 1 — -ів, -їв (ст. 41). 2 — чистий пень (ст. 42). 3 — -ей (ст. 43). § 32: Давальний відмінок (ст. 43). § 33: Знахідний відмінок (ст. 44). § 34: Орудний відмінок: 1 — -ами, -ями (ст. 44). 2 — -ми (ст. 44). 3 — -има (ст. 44). § 35: Місцевий відмінок (ст. 44).

 Прикметник                                                                                     44 — 49

 § 36: Таблиця відмін і зразки відмінювання (ст. 45).

Однина

 § 37: Назовний відмінок: 1 — тверді прикметники (ст. 45). 2 — м’які прикметники (ст. 46). 3 — -ая, -яя, -еє, -єє (ст. 47). § 38: Відмінювання прикметників (закінчення непрямих відмінків): 1 — родовий відм. (ст. 47). 2 — давальний відм. (ст. 47). 3 — знахідний відм. (ст. 47). 4 — орудний відмінок (ст. 48). 5 — місцевий відмінок (ст. 48).

 Множина

 § 39: Відмінювання прикметників (закінчення непрямих відмінків): 1 — назовний відмін. (ст. 49). 2 — родовий відм. (ст. 49). 3 — навальний відм. (ст. 49). 4 — знахідний відм. (ст. 49). 5 — орудний відм. (ст. 49). 6 — місцевий відм. (ст. 49).

Займенник                                                                                        49 — 52

 § 40: Особовий і зворотний займенник (ст. 49). § 41: Присвійні займенники (ст. 50). § 42: Вказівні займенники (ст. 50). § 43: Питальні займенники (ст. 51). § 44: Неозначені займенники (ст. 51). § 45: Складені займенники (ст. 51).

Числівник                                                                                         52 — 54

 § 46: Відмінювання числівників один, дна, п’ять, двоє, четверо... (ст. 52). § 47: Рядові числівники (ст. 54). § 48: Дробові числівники (стор. 54).

  Дієслово                                                                                            55 — 61

 § 49: Дійсний спосіб: 1 — теперішній час (ст. 55). Увага 1: поділ дієслів на групи (ст. 55). Увага 2: коли писати е, коли є, у — ю, и — ї, -ать — -ять (ст. 56). Увага 3: зміни д — дж, т — ч... (ст. 56). Увага 4: л після губних (сл. 57). Увага 5: як писати -ся, -сь (ст. 57). Увага 6: як відмінювати їсти, дати, бути, відповісти (ст. 57). 2 — майбутній час (ст. 57). 3 — минулий час (ст. 58). 4 — передминулий час (ст. 58). § 50: Наказовий спосіб: 1 — -и, -ім, -іть (ст. 58). 2 — скорочення и й і (ст. 58). Увага 1: г, к — ж, ч (ст. 59). Увага 2: наказов. спос. від дієслів з -ува-, -юва- (ст. 59). Увага 3: -ся, -сь (ст. 59). § 51: Дієйменник (ст. 59). § 52: Дієприкметник: 1 — дієприкм. на -тий (ст. 59). 2 — діеприкм. на -ний і -тий (ст. 60). 3 — дшнрикм. на -ний (ст. 60). Увага: -ений (ст. 60). § 53: Дієприслівник (ст. 61).

III. ПРАВОПИС ЧУЖИХ СЛІВ                                                   62 — 70

Приголосні. § 54: чуже л: 1 — нем’яке л (ст. 62). 2 — м’яке л (ст. 63). § 55: чуже h — g (ст. 64). § 56: чуже ф (ст. 64). § 57: грецьке θ (th) (ст. 64). § 58: грецьке β (ст. 65). § 59: с — з у чужих словах (ст. 65). § 60: англійське w (ст. 65). § 61: неподвоєні — подвоєні приголосні (ст. 65).

 Голосні. § 62: чуже і: 1 — коли пишемо і (-ія, -іе, -ію, -іо) (ст. 66). 2 — коли и (ст. 67). § 63: чужі еа, uа, оа, uе, ео й ін. (ст. 67). § 64: грецьке η (ст. 67). § 65: чуже е в початку слова (ст. 68). § 66: франц. eu, нім. ö, англ. u (ст. 68). § 67: франц. u, нім. ü (ст. 68).

 Групи приголосних із голосними. § 68: апостроф у чужих словах (ст. 68). § 69: ньйо, нья, льє і т. ін. (ст. 68). § 70: дифтонг ав, ев... (ст. 68). §71: німецьке еі (ст. 69). §72: франц. -eur, -aire (ст. 69). § 73: закінчення -тр, -др і -тер, -дер (ст. 69). § 74: г у початку перед голосними (ст. 69).

 Рід у чужих словах і відмінювання їх. § 75: рід у чужих словах (ст. 69). § 76: як відмінюються чужі слова (ст. 70).

 IV. ВЛАСНІ ЙМЕННЯ                                                                   71 — 77

Прізвища                                                                        71 — 75

 Українські прізвища. § 77: 1 — жіночі прізвища (ст. 71). 2 — чоловічі прізвища (ст. 72). § 78: як відмінюються прізвища (ст. 73). Російські й інші слов’янські прізвища. § 79: 1 — апостроф і ь перед е, я, ї, ю (ст. 73). 2 — ґ, — г (ст. 74). 3 — -ський, -цький (ст. 74). 4 — іч, -ін, -ич, -ин... (ст. 74). 5 — -ек (ст. 74). 6 — -ов, -єв, -ев (ст. 74). 7 — -ий, -и (ст. 74). 8 — е — є, і — и й ін. (ст. 74). Чужомовні не слов’янські прізвища. § 80: як писати й відмінювати чужомовні прізвища (ст. 75).

  Географічні назви                                                           75 — 77

 Українські географічні назви. § 81: 1 — -ів, -івка, -івський (ст. 75). 2 — -ське, -цьке (ст. 76). 3 — -ова, -ина, -ове, -ине, -ів, -ин (ст. 76). 4 — -піль (ст. 76). 5 — -ин (ст. 76). Слов’янські географічні назви. § 82: ґ, -ін, -іч, -ов, є і т. ін. (ст. 76). Чужомовні не слов’янські географічні назви. § 83: вказівки на відповідні розділи «Правопису чужих слів» (ст. 77).

V. ПУНКТУАЦІЯ ТА ІНШІ ПОМІЧНІ ПРИ АЛЬФАБЕТІ ЗНАКИ Й НОРМИ УЖИВАННЯ ЇХ                                                                                              78 — 87

 § 84: Крапка (ст. 78). § 85: Знак оклику (ст. 78). § 86: Знак питання (ст. 79). § 87: Кома: 1 — в межах речення (ст. 79). 2 — поміж реченнями (ст. 81). § 88: Середник (ст. 82). § 89: Двокрапка (ст. 82). § 90: Риска (ст. 83). § 91: Дужки (ст. 83). § 92: Крапки (ст. 84). § 93: Лапки (ст. 84). § 94: Розділка: 1 — у складених словах (ст. 85). 2 — після приростків (ст. 85). 3 — в інших випадках (ст. 86). 4 — в закінченнях (ст. 86). § 95: Знак наголосу (ст. 86). § 96: Загальна увага до розділових знаків (ст. 86). § 97: Як переносити слова (ст. 87).

 VI. ЕЛЕМЕНТАРНА ГРАМАТИЧНА ТЕРМІНОЛОГІЯ         88 — 97

 Російсько-українська                                                      88 — 92

 Українсько-російська                                                      93 — 97