СТРІТЕННЯ ГОСПОДНЄ
“А був у Єрусалимі чоловік на ім’я Симеон; чоловік той, праведний та побожний, очікував утіхи Ізраїля, і Духа Святий був на ньому. Йому було відкрито Святим Духом, що не бачитиме смерти, перш ніж побачить Христа Господа”(Лк. 2, 25-32).
Христос, що ужив голосу ангелів, аби явитися пастирям, і світла звізди, щоб явитися мудрецям, ужив натхнення Святого Духа, щоб явитися Симеонови й Анни. У всіх тих способах уживає дороги, найвідповідальнішої до мети. Принімається до звичаю, до потреб, до слабости людей.
Праведний, повний Святого Духа, повний заслуг і пророчого натхнення Симеон може прийняти і зрозуміти натхнення Святого Духа, Який давно обіцяв, а тепер обітницю виконав, даючи пізнати Христа. Симеон, очевидно, признає Христа Месією, признає Його Богом, коли Божий Дух на Нього всказував.
Життя його полягало на цьому, що ожидав “потіхи Ізраїля”(Лк. 2, 25), коли то бажання сповнено, вже не маж причини жити, вже може сказати “Нині відпусти слугу Твойого, Господи, во мирі”(Лк. 2, 29).
Симеон предсказує Пречистій Діві Марії, що Її душу перейде меч.
То, то чого Пречиста Діва була давно приготована письмами пророків, то потверджує ще найповніше, безпосереднє та до Неї звернене пророцтво Симеона. Участю в муках, терпіння Ісуса Христа, духовою участю в Його муках Пресвята Діва мала доповняти, як каже святий Павло, те, що бракувало Христовим мукам (Кол. 1, 24). Своєю злукою з Христом, стаючи неначе спів спасителькою, Вона і мала причинитися до того, щоби відкрилися задуми многих сердець (Лк. 2, 35).
1935р., червень–серпень, Підлюте. – Із праці Митрополита Андрея “Духовні вправи для священників”
365 днів з Великим Митрополитом, Роздуми на щодень
[…] лютого 2018 року, у свято Стрітення Господа нашого Ісуса Христа, капелани та волонтери місії “Центр Опіки […]