Новини

Існуючі в Україні елеватори можуть прийняти тільки приблизно половину сучасного зернового валу. При цьому понад рік зберігати зернові можуть тільки 44% з них, а модернізація відповідно до сучасних вимог необхідна 80% діючим елеваторам.

Про це повідомляє Pro-Consalting.

Зернові культури стали для нашої країни найважливішим експортним товаром. Їх урожай в 2017 році становив 61,28 млн тонн, що хоч і на 4,7 млн тонн менше, ніж в 2016-му, але все ще є досить високим показником.

Але зерно мало виростити, його потрібно ще й зберегти, для того щоб мати можливість реалізувати за вигідними для виробників цінами і в належному товарному вигляді. Тому Україні важливо мати інфраструктуру для зберігання всього вирощеного врожаю.

А з цим у нашої країни проблеми. Існуючі елеватори можуть прийняти тільки приблизно половину сучасного зернового валу. При цьому понад рік зберігати зернові можуть тільки 44% з них, а модернізація відповідно до сучасних вимог необхідна 80% діючим елеваторам.

За різними оцінками, через недосконалість інфраструктури українські аграрії щорічно втрачають від 15 до 30% зібраного врожаю. Будівництво нових складських площ для зерна йде в нашій країні недостатніми темпами, для приблизно 1,5 млн тонн на рік. В той же час за міжнародними нормами сумарна потужність елеваторів має бути в 1,2 рази більше середньорічного врожаю. Таким чином, потреба в нових площах зберігання залишається дуже великою, особливо з урахуванням планів уряду довести в недалекій перспективі валовий збір зернових і зернобобових до 100 млн тонн.

Рис. 1. Динаміка виробництва зернових в Україні за 2005, 2010-2017 роки, млн тонн

Компанія Grain Alliance на базі Яготинського хлібоприймального підприємства (Київська область) запустить борошномельний комплекс.

Про це розповів комерційний директор Grain Alliance Таір Мусаєв, пише agrotimes.net.

За його словами, комплекс будували не з нуля, а на місці будівель колишнього комбікормового заводу. Номінальна добова потужність заводу з перероблення становитиме 200 тонн.

«І хоча ми створили певний запас для введення в експлуатацію виробництва вже навесні — у квітні-травні, на повну воно запрацює лише з початком наступного сезону й надходженням зерна нового врожаю», — зауважив Таір Мусаєв.

Компанія Nestlé, один з найбільших світових виробників продуктів харчування, має намір інвестувати в Україну в 2018 році до 390 млн грн, повідомив директор Nestlé в Україні й Молдові Ансгар Борнеманн (інформує «Інтерфакс-Україна).

«У 2017 році Nestlé в Україні інвестувала понад 128 млн грн. Причому інвестиції були спрямовані в певних частинах на кожну з трьох фабрик. В 2018 році в наших планах — збільшити інвестиції в три рази — до 390 млн грн», — сказав він.

Загальний обсяг продажів в 2017 році, за його словами, досяг 7 млрд грн.

«Найбільш вагомий внесок у цю цифру зробили бізнес кулінарії («Торчин» і «Мівіна»), кондитерських виробів («Світоч», Lion, Kitkat) і напоїв (Nescafé). Бізнес дитячого харчування, кормів для тварин, Nestléprofessional, готових сніданків також продемонстрував значне зростання», — відзначив він.

Пан Борнеманн також повідомив, що експорт компанії в 2017 році зріс на 10%.

Компанія здійснює поставки до 17 країн, у тому числі до Великобританії, Німеччини, Іспанії, Голландії, Польщі, Франції, Угорщини, країн Балтії, Грузії, Вірменії, Азербайджану.

Крім того, у незначних обсягах продукція експортується у США й Канаду.

Також Nestle інвестує 700 млн грн у реконструкцію и модернізацію фабрики «Мівіна» у Харкові.

Крім того, генеральний директор Nestlé в Україні Ансгар Борнеманн повідомив, що у 2016 р. компанія інвестувала майже 150 млн грн лише в лінії для виробництва вафель «Артек» на фабриці у Львові. А загальний обсяг інвестицій у 2016 році становив близько 340 млн грн.

2018-04-27

Президент підписав Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розвитку виробництва терруарних вин і натуральних медових напоїв». Відповідна інформація міститься на сайті Верховної Ради. З набранням чинності закону винороби втратили необхідність збирати майже 160 дозвільних документів для отримання ліцензії на виробництво, що до цього створювало їм істотні труднощі. При цьому вимоги для отримання ліцензії були однаковими як для великих лікеро-горілчаних заводів, так і для малих виноробних підприємств. Варто відзначити, що в деяких країнах ЄС взагалі відсутнє ліцензування виробництва натуральних вин, а в більшості процес його спрощений. В Україні ж через бюрократію таку ліцензію винороби могли отримувати роками. Депутати очікують, що ухвалення закону призведе до збільшення кількості малих виноробств, детінізації та легалізації виробництва вина, зростання експорту і збільшення робочих місць в сільській місцевості. На думку авторів проекту, збільшення кількості малих виноробних підприємств автоматично призведе до зростання надходжень до бюджету. Відповідний законопроект був зареєстрований у липні минулого року.

rada.gov.ua

У Житомирі місцевий маслозавод створив брендове чорне морозиво. Про це повідомляє TradeMaster.UA з посиланням на agronews. Сам продукт теж стильно упакований. Як зазначає Журнал Житомира, для такого незвичного забарвлення кондитери використали вугілля рослинного походження. Ріжок виготовлений зі смаком коли і чорного шоколаду. Варто додати, що у світовому громадському харчуванні таке морозиво — не дивина. Відомі факти, коли чорне морозиво містить смак кунжуту чи кокосовий попіл, який отримують випалюванням і обробкою залишків кокосової шкаралупи. Кокосовий попіл, по суті, активоване вугілля, чудово очищає організм. Усім відомий помічник при харчових отруєннях — вугілля, зв’язуючись з токсинами в шлунку, виводить небажані речовини.

trademaster.ua

Верховна Рада України прийняла за основу проект змін до Митного кодексу щодо впровадження механізму «єдиного вікна» і оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України. За ухвалення відповідного законопроекту №7010 у першому читанні проголосував 231 народний депутат. Про це передає TradeMaster.UA, посилаючись на БізнесЦензор. Метою законопроекту зазначено створення законодавчих підстав для введення принципу «єдиного вікна» при здійсненні митного, санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, радіологічного та інших видів державного контролю товарів, що переміщуються через митний кордон України. Як відзначають автори документа, на сьогодні порядок роботи «єдиного вікна» на митниці затверджений постановою Кабінету Міністрів №364 від 25 травня 2016 року (зі змінами). Однак його реалізація стримується необхідністю внесення змін до численних законів, які регламентують діяльність не тільки органів доходів і зборів, а й інших державних органів, які видають документи, необхідні для здійснення митних формальностей. «З огляду на це, з метою забезпечення повноцінної реалізації принципу» єдиного вікна», даним законопроектом передбачається внесення відповідних змін не тільки у Митний кодекс України, а й у 23 інші закони», — сказано в пояснювальній записці до документа. Законопроектом пропонується законодавчо запровадити механізм «єдиного вікна» — механізм взаємодії декларантів, їхніх представників та інших зацікавлених осіб з органами доходів і зборів, іншими державними органами, уповноваженими на здійснення дозвільних або контрольних функцій щодо переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон. Очікується, що введення «єдиного вікна» забезпечить можливість одноразового подання зацікавленою особою в електронному вигляді через єдиний інформаційний веб-портал набору відомостей для проходження митного контролю. Законопроектом передбачено, що Державна фіскальна служба буде забезпечувати створення і функціонування єдиного державного інформаційного веб-порталу «Єдине вікно для міжнародної торгівлі», а також виконувати функції його власника та адміністратора. Як повідомлялося, за даними УКРІНФОРМ, в лютому-березні 2018 року по принципу «єдиного вікна» було оформлено 74,5% від загального обсягу митних декларацій.

trademaster.ua

Після придбання торговельної мережі Karavan и старту процесу ребрендингу в Україні Auchan заявив, що відкриє свій перший супермаркет в оновленому форматі в 2018 році в Києві.

Ритейлер розповів, що 3500 м² магазину буде зосереджено на повсякденних запитах і максимальному задоволенні потреб споживачів. Керівництво Auchan запропонує покупцям значно ширший асортимент продуктів виробництва глобальних транснаціональних компаній.

Штаб-офіс Auchan пояснив, що дизайн нового магазину створено на основі зворотного зв’язку з покупцями і відповідає прогнозам їхніх майбутніх закупівель. До речі, тут буде розташовано низку кафе з варіантами їжі майбутнього.

Ритейлер заявив, що супермаркети оновленого формату презентують у 2018 році, перший із яких з’явиться у столиці України — Києві.

agravery.com

Організатор конференції: B2В-Медіа група TradeMasterGroup, власник порталу роздрібної та оптової торгівлі TradeMaster.UA.

Аудиторія FoodMaster: понад 350 власників і топ-менеджерів роздрібних мереж України, Європи та ближнього зарубіжжя (власників, генеральних, комерційних директорів, директорів по роботі з мережами, продажу та маркетингу, закупівель, керівників СТМ), провідні виробники та імпортери FMCG товарів (від міжнародних компаній-лідерів до невеликих регіональних виробників продуктів харчування).

Суміжні галузі: постачальники обладнання, ІТ, упаковки, консалтингу, логістичні оператори та ін.

Буде представлено 20 доповідей від експертів-практиків з 4 країн. У вас буде можливість не тільки прослухати доповіді та ознайомитися з кейсами досвідчених фахівців напрямку «Фуд», але й задати питання на цікаві для вас теми і отримати експертну думку.

trademaster.ua