This version of the page http://maysterni.com/contact1.php (194.28.85.110) stored by archive.org.ua. It represents a snapshot of the page as of 2020-03-11. The original page over time could change.
Поетичні майстерні - Самвидав
Голосування | Теми | Школа | Конкурс | УкрАрт
  Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Фотогалерея| Новини |  Уніан  |   Чат   | Історія
 Угрупування |  до 33   |  до 55  | до 85  | Вічність
ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2020.03.10 23:00
І чого це?
Моторні мавки ліпші, аніж мляві
І в ліжку,. й на городі - так чи ні?
А мужики усі суціль роззяви,
Лежать і сплять, неначе ті лини.

І я також ні риба, ані мнясо,
Звичайна сонна мниха, як усі.
Посивів. Та нема від Єви спасу,

Мессір Лукас
2020.03.10 22:19
Поносъ й оуничижéнїе
Четвертий день, як я не п'ю абсент.
Четвертий день строчу тобі присвяти.
І кришиться віршоване безе –
У музи до підлоги липнуть п'яти.

Не треба більше змочених рейтуз!
На цукор не потрібно лити воду!
В колоді був один єдиний туз

Євген Федчук
2020.03.10 17:18
Легенда про подорожник
Жив, говорять, у часи далекі
Чоловік, що лікувати вмів.
А життя тоді було нелегке.
Ще малим утратив він батьків.
Їх орда татарська порубала,
Що якось напала на село,
Тож його якась бабуся взяла
(А йому літ п’ять тоді було),

Ніна Виноградська
2020.03.10 16:35
Хата під стріхою
Із хат оцих давно вже відлетіли
Сини і доньки в невідомий світ.
Зі стріхи дощ густий тече, мов стріли,
І так уже давно, багато літ.

У сині вікна зазирає ранок,
Біжать струмки із талої води.
Стара матуся вигляда на ганок

Олександр Панін
2020.03.10 13:41
Вибір
«Він облетів усі закапелки
Всесвіту»,
Так можна було б сказати,
якби Всесвіт
не був нескінченним…

Зупинись, перепочинь,
дивний чоловік,

Сергій Губерначук
2020.03.10 10:18
Передчуття
На кінчиках пальців твоїх
миттєвості, стиснені в вічність.
Лише доторкнися смичком –
і ти їм даси свободу…
Вони утечуть аритмічно
повз нерви натягнених струн.
Це буде твій власний струм
із звуків чужого століття…

Іван Потьомкін
2020.03.10 09:30
Гаман
Сходиться люд на площу Суз.
Невдовзі мотуз накинуть на шию,
І я зависну на шибениці тій,
Що сам звелів поставить спішно...
Як усе перекрутилось за ніч!..
Ще ж увечері оповідав я в дружнім колі,
Що сталося зо мною після розмови з Ахашверошем

Тетяна Левицька
2020.03.10 09:22
Серцю не накажеш
Не пишіть більше в чаті про те, що, я добра,  вродлива,
саме те, що вам треба для серця і тіла й душі.
Не від Вас шаленію весною,  з якого я дива
буду пити отруту солодку на Вашім плечі.

Не розказуйте казку, про очі мої дивовижні,
блискавиці у них

Олександр Сушко
2020.03.10 09:14
Анум!
Бублком скрутила жінка ноги
І затято штудіює дзен.
Годі! Нум порозумуєм трохи
Про життя-буття, про те, про се.

Нащо ті китайські прибамбаси
Як мудрець під боком? Ще й який!
Гарно Камасутру вчив на Марсі,

Ігор Деркач
2020.03.10 08:21
Заповітне слово
Великі люди і маленькі
по всіх усюдах на Землі
ще пам'ятають про Шевченка,
а особливо – москалі.

Не помиляється людина,
що розуміє заповіт, –
якщо існує Україна,

Домінік Арфіст
2020.03.10 06:41
в мене немає вчителя...
в мене немає вчителя
штатного небожителя
генія і гонителя –
ні…
ні платежів прострочених
пророкувань зурочених
темних і заморочених
снів…

Микола Соболь
2020.03.10 05:32
Весна прийшла
Рахую дні до квіту абрикоси,
Що сповістить усім: «Весна прийшла!» –
І пташеня від радості голосить,
Й дзумить на сонці сонна ще бджола.

Та відступили снігові завії,
Дзвінкі віддзюркотіли ручаї…
І не втрачають промінця надії

Матвій Смірнов
2020.03.10 02:12
Кожного дня
Кожного дня, приблизно о сьомій ранку,
Коли сирена будильника виє сигнал відбою,
Він прокидається, він відгортає фіранку
І починає мирити себе із собою,
З небом, з вікном із крапельками сльоти,
Із інтер’єром кімнати, кольором стін,
Із необхідністю з

Тетяна Роса
2020.03.09 17:16
Крижана Галатея
Що було – те було… Із твоєї руки
Проростало зерно урожаєм гірким.
Чи на нього дивись, а чи очі закрий:
Все одно урожай до зерняточка твій.
Сіяв те, що хотів. Все, що виросло -треш,
І нове не зросте, поки це не збереш.
Я не та, що була. Я – згоріла

Євген Федчук
2020.03.09 17:13
Легенда про маргаритки
Ой, було у вдови Марії
Троє славних синів – дубочків,
Троє гарних синів – дубочків,
Ой, було у вдовиці тії.
Чоловік у поході згинув
Ще синочки маленькі були,
Ледь найстаршому п’ятий минув,
Батька голос уже й забули.

Олександр Панін
2020.03.09 17:06
Подалі від Гріха
Подалі від гріха

Тримайтеся подалі
від гріха,
Най доля оминає вас
лиха,
Мов мошкара,
гріхів літають
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори на сторінці:

Надія Мезрина
2020.03.01

Оля Кміт
2020.02.28

Маріанна Галич
2020.02.26

Алла Даниленко
2020.02.17

Максим Кусимир
2020.02.12

Максим Баштинов
2020.02.11

Євген Федчук
2020.02.03






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники







  Вірші, проза, аналітика, огляди
Повідомлення
Тема  
Зміст  
Ваш е-мейл