This version of the page http://maysterni.com/contact2.php (194.28.85.110) stored by archive.org.ua. It represents a snapshot of the page as of 2020-03-09. The original page over time could change.
Поетичні майстерні - Самвидав
Голосування | Теми | Школа | Конкурс | УкрАрт
  Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Фотогалерея| Новини |  Уніан  |   Чат   | Історія
 Угрупування |  до 33   |  до 55  | до 85  | Вічність
ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Роса
2020.03.09 17:16
Крижана Галатея
Що було – те було… Із твоєї руки
Проростало зерно урожаєм гірким.
Чи на нього дивись, а чи очі закрий:
Все одно урожай до зерняточка твій.
Сіяв те, що хотів. Все, що виросло -треш,
І нове не зросте, поки це не збереш.
Я не та, що була. Я – згоріла

Євген Федчук
2020.03.09 17:13
Легенда про маргаритки
Ой, було у вдови Марії
Троє славних синів – дубочків,
Троє гарних синів – дубочків,
Ой, було у вдовиці тії.
Чоловік у поході згинув
Ще синочки маленькі були,
Ледь найстаршому п’ятий минув,
Батька голос уже й забули.

Олександр Панін
2020.03.09 17:06
Подалі від Гріха
Подалі від гріха

Тримайтеся подалі
від гріха,
Най доля оминає вас
лиха,
Мов мошкара,
гріхів літають

Олександр Козинець
2020.03.09 14:56
***
Звідки я знаю? – Та я про це знав завжди.
Між короткими вдихами й протяжним видихом,
Що життя – лабіринт, який огортає дим,
Щоб не кожен одразу бачив короткі виходи.
Звідки я знаю, що найбільша чеснота – любов?
Що нічого ціннішого в небо не візьмеш,

Олексій Кацай
2020.03.09 13:18
Пілот
Я – пілот…
І нехай на планеті чи в вирії
власних тіл ми усі пасажири є,
та коли курс утримує флот,
я не є пасажир, я – пілот.

Одного…
Не згадають і у епітафії

Світлана Ковальчук
2020.03.09 13:15
***
А вже весна цвірінькає в кущах,
а вже «угу» провадить з голубами,
а вже комашка, гілочка і птах
до сонця пнуться, мов дитя до мами.

Ми спали, Боже, той зимовий сон
такий солодкий і такий цілющий.
І пагін кожен з лагідних долонь

Володимир Бойко
2020.03.09 10:46
Back in USSR
Я пам'ятаю файну хвилю,
Коли мені з'явилась ти,
Та здуру я втікав щосили,
Немов товкли мене чорти.

Сліди любовної невдачі
Я відчуваю дотепер,
Як без причин сміюсь і плачу

Тетяна Левицька
2020.03.09 10:33
Міцні напої
Ти дійсно любиш лиш мене,
чи я із тих, кого ти любиш?
Коньяк, горілка, Каберне
не до снаги, Мартіні -   будеш?
Чи віскі велелюбний мій,
більш надаєш ти  перевагу?
Отьмарює хмільний напій
та не тамує серця спрагу.

Олександр Сушко
2020.03.09 10:27
Так і треба?
Чорт в офшорах грошики ловив,
Ну, люд у ніс засунув пальця.
Та корона впала з голови,
Іграшкою стала для паяца.

І у мене є один зубець,
Гострий та колючий, наче шило.
Зажену в м'яке - ухопить грець,

Сергій Губерначук
2020.03.09 10:02
Тринадцятий Перґамент
Візьми Шевченкові томи –
і плач над ними, плач над ними.
Шевченком Бога обійми –
й хрестись хрестами золотими.
Хай сльози відповідь дають
на все пригноблене дитинство,
на те, як зміцнювалась лють
і поставало українство.

Микола Соболь
2020.03.09 04:00
Молись за мир
За мир молись не завтра, а тепер.
У цей момент коли читаєш вірша,
Іще живе коротке слово – тиша.
Та приводу шукає живодер.

Росою землю омиває ніч,
Як матінка народжену дитину…
Але сусід готує гільйотину.

Оксана Логоша
2020.03.08 22:59
Лебідь
Курли,курли ясному дню!
Я повернулась,рідний краю,
Ти ж мене знову зустрічаєш
Плачем вогню.
Горять вогні...Димлять дими-
Чи рай мені,чи капище-
Так і впаду униз грудьми
І стану згарищем.

Мессір Лукас
2020.03.08 20:51
П’ять звьозд
Ти не просто тепер, ти членкиня піїтьського цеху.
Ледь знаходжу слова, ті слова, що слова, а не мат.
Бо зліпив тебе я, як із глини виліплюють цеглу,
А виходить, що ти.. що тебе.. що для мене нема!

Я нагострюю пера, вмокаю у власну отруту,
Я стрілят

Євген Федчук
2020.03.08 19:54
Легенда про зозулю
Пройшовши крізь мереживо часу,
Змінивши слів за довгий час чимало,
Легенда ця мене зачарувала
І я поринув у її красу,
У світ прадавній, у віки минулі,
Яким уже повернення нема.
Лише легенда в пам’яті трима,
Яку почув у лісі від зозулі.

Козак Дума
2020.03.08 19:33
Закохала
Закохала ти мене у себе,
у свої озера лісові
і мої думки летять до тебе,
і лунає Моцарт в голові…

Серце ти моє заворожила,
спогади мої ти заплела –
тож несе непереборна сила

Олександр Сушко
2020.03.08 18:35
Весна
Нарешті я - вояка запасний,
Чотар додому виштовхнув у плечі.
Вдихають груди запахи весни,
Вгортає обрій клекотом лелечим.

На шостий рік упала з пліч гора,
За комуналку відсьогодні пільга.
Із острахом ступив із пекла в рай,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори на сторінці:

Надія Мезрина
2020.03.01

Оля Кміт
2020.02.28

Маріанна Галич
2020.02.26

Алла Даниленко
2020.02.17

Максим Кусимир
2020.02.12

Максим Баштинов
2020.02.11

Євген Федчук
2020.02.03






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники







  Вірші, проза, аналітика, огляди
Повідомлення
Тема  
Зміст  
Ваш е-мейл