Газета "Урядовий кур'єр"

Чорнобильські гриби поглинають радіацію. На їх основі можна розробляти ліки

Стіни покинутого енергоблоку Чорнобильської АЕС з часом покрилися чорною пліснявою. Вперше вона була описана через 5 років після аварії - в 1991 році, а потім вчені виявили, що грибкові організми здатні поглинати радіацію.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Гриби захищають бджіл від небезпечних вірусів

Дослідження міжнародної групи вчених показало, що три грибки, що містять пігмент меланін - Cladosporium sphaerospermum, Wangiella dermatitidis і Cryptococcus neoformans - збільшували біомасу і накопичували ацетат швидше в середовищі, де рівень радіації був у 500 разів вищий за норму. Це означає, що грибки перетворювали енергію гамма-випромінювання в хімічну енергію таким чином, як рослини за допомогою фотосинтезу перетворюють вуглекислий газ і хлорофіл у кисень і глюкозу.

Цей процес відомий як радіостимуляція або радіосинтез. До дослідження підключилися фахівці NASA. Вони вважають, що цей механізм можна використовувати для створення засобів захисту від радіації: сонячної або на атомних електростанціях. Ще одне можливе застосування - накопичення енергії, що може стати біологічною альтернативою сонячним батареям. Провідний автор дослідження Кастурі Венкатесваран (Kasthuri Venkateswaran) також не виключає, що радіосинтез може бути корисний для захисту здорових тканин від іонізуючої радіації при радіотерапії. Крім того, явище цікаве для астробіології як показник пристосованості життя до екстремальних умов існування.

Вчені NASA планують поставити на борту МКС експеримент з грибком.
Радіаційне випромінювання на борту космічної станції низьке в порівнянні з іншими частинами космосу, але воно високе в порівнянні з поверхнею Землі. Вирощування грибка може відкрити нові сторони його природи і продемонструвати можливості обробки радіації в космічному середовищі.

Як уже повідомляв "Урядовий кур'єр", вчені визначили вік грибів, їм 1 мільярд років. У сланцях канадської Арктики вченим вдалося виявити залишки якоїсь мікроскопічної істоти, що жила близько 900-1000 мільйонів років тому. Клітини його синтезували хітин, який, як відомо, крім членистоногих і деяких інших безхребетних, є ще й у грибах.

Орест ГОРЯНСЬКИЙ для "Урядового кур'єра"

Урядовий Кур'єр

З їхніх рогів закарпатський фермер готує сировину для чудодійних ліків

Побачити справжніх плямистих оленів, не витративши коштів на поїздку на Далекий Схід, можна. І не де-небудь, а в самому центрі європейського континенту - на Закарпатті. Село Іза на Хустщині відоме далеко за межами України завдяки лозоплетінню, яким тут займаються і старі, й молоді. У тіні цього ремесла перебуває ферма, що з'явилася тут ще за радянських часів. Про неї наша розповідь.Перша в Україні

Коли в 1987 році 32 далекосхідних плямистих оленів у колгосп-мільйонер привезли аж із Калінінградської області, то їх тут не розглядали як високодохідний бізнес, а здебільшого як експеримент: чи вдасться? Постало завдання призвичаїти холодолюбних тварин до умов теплого місцевого клімату, певною мірою відзначитися своєрідним досягненням - стати першою не лише в Закарпатській області, а й усій Україні оленячою фермою.

Ця ферма залишається єдиною з розведення такого виду оленів досі. І, за наявними відомостями, європейських країн, де утримують плямистих оленів, теж небагато - лише Польща та Німеччина.

Подивитися на елегантних оленів, щоб задовольнити природну цікавість, а заодно й відпочити, приїжджали представники партійно-господарської еліти. Надто що й місцина, де їх утримують, давала змогу чудово провести дозвілля: струмочки, ліс, смарагдова трава. Не випадково саме тут влаштовувалися пікніки для високих гостей.Головне було - зберегти

Під час існування колгоспу-мільйонера Михайло Бугаш завідував у ньому тваринницькою галуззю. І що після падіння колгоспно-радгоспної системи разом з колективним господарством оленяча ферма збереглася - його заслуга.

У найскладніший час на фермі залишалося тільки 56 особин, але оленярі не здавалися. Довелося і з рештками партійно-господарської еліти, яка довго була вельми впливовою в районі, поборотися: пройшли через суди. Надто вже ласим шматком у їхніх очах видавалася 57-гектарна площа - зелена галявина з лісовими угіддями, чотирма штучними озерами. Високопосадовці дуже хотіли отримати у власність привабливий шмат землі, на якій живе стадо. Михайло Бугаш мужньо відбивався, бо без земельних угідь і водопою для тварин вести справу неможливо.

Фарма з ферми

Фермерське господарство має назву "Агромрія", нагадуючи про почасти туристське призначення цього, безумовно, дуже цікавого для відвідувачів об'єкта. Туристи приходять сюди цілими гуртами - дорослі й діти - і за невелику плату можуть оглянути тварин, сфотографуватися коло них, погодувати (фермер підготував для цього корми - сухі палички).

Туризм дає приробіток, проте нині це не основне джерело доходу. Головне - роги. Так, саме та частина оленячого тіла, що підкреслює благородну і гордовиту поставу тварин на тлі довколишнього пейзажу, забезпечує фермі той хліб, що без масла.

Цінність оленів для ведення бізнесу не в їхній шкурі або м'ясі, а речовині, що міститься в рогах, назва якої - панти. Це сировина для виготовлення лікарського засобу пантокрину. Засіб чинить тонізуючу дію на нервову систему, поліпшує обмін речовин, підвищує стійкість організму до несприятливих умов навколишнього середовища, здатність до навантажень. Ці ліки вживають у разі перевтоми, неврозів, гіпотензії, після гострих інфекційних захворювань; вони прискорюють загоєння ран, нормалізують артеріальний тиск.

Сировину від фермера купують фармацевти фабрики, яка ще з радянських часів існує в Тернополі. Вона раніше була однією з двох у колишньому Радянському Союзі, отримувала сировину аж з Алтаю. Останніми роками надійним постачальником стали ізянські олені.

Особливість бізнесу на пантах у тому, що роги можна спилювати лише впродовж двох-трьох днів. Якщо згаяти час, то вони затверднуть, і корисну речовину отримати з них не вдасться. Михайло Михайлович навчився вгадувати час стиглості рогів, і тоді тварин заганяють у спеціальну загорожу, а фахівці, які розуміються на цьому, спилюють ніжні відростки. Потім їх подрібнюють, заспиртовують. По них приїздять тернополяни і транспортують у холодильнику.

Серед позитивів існування цієї ферми - те, що тварин вирощують не на м'ясо. Роги у тварин щоразу відростають, а самі вони доживають тут завдяки добрій годівлі аж до 20 років.І все-таки туризм

Ферма починалася з 95 завезених тварин, а тепер їх тут понад 300. Господар каже, що точно підрахувати складно, адже олені весь час у русі. Знає лише, що кормів, як-то зерно пшениці, з'їдають дуже багато - кілька десятків тонн.

Охороняють тварин п'ятеро чоловіків, які допомагають і в господарстві. А допомагати є в чому: влітку треба вдосталь сіна запасти, щодня - годівниці наповнювати.

У листопаді й грудні олені стають дуже агресивними, навіть небезпечними, оскільки в них починається шлюбний період. Але господарі вже звикли і знають, як із ними поводитися.

Михайло Бугаш не боїться підходити близько, адже ці тварини для нього як власні діти. З його допомогою авторові цих рядків, а також начальникові відділу тваринництва департаменту агропромислового розвитку Ніні Кіш вдалося підійти ближче. Водночас і сфотографувати гордих тварин.

Спилюють роги у вік зрілості оленів - чотирирічним. У березні тварини позбуваються рогів, а наприкінці травня в них відростають нові. Утім, інколи терміни змінюються, що залежить від температури. Ростуть лише два з половиною - три місяці.

У самиць роги не ростуть, а в самців їх не спилюють перші три роки. Щорічний урожай з усього стада становить близько 70 кілограмів. На кожному кілограмі можна заробити до 250 доларів, а ціна цієї сировини за останні роки відчутно знизилася. Через зниження попиту й подорожчання кормів великих сподівань на пантовий бізнес Михайло Бугаш не має. Найвигіднішим для ферми вважає туристський напрям.

Будуватиме на території комплекс: уже знайшов інвесторів, які беруться звести посеред дубового гаю, біля озерець будиночки для туристів.

Якщо план вдасться втілити в життя, то майбутнім гостям комплексу, що відпочиватимуть в оточенні оленів, можна лише позаздрити: в якому місці вони прокидатимуться вранці! Хай африканське сафарі відпочиває!

Урядовий Кур'єр

ПОВІДОМЛЕННЯ про порушення та проведення спеціального розслідування щодо імпорту в Україну соди каустичної незалежно від країни походження та експорту

Відповідно до Закону України "Про застосування спеціальних заходів щодо імпор¬ту в Україну" (далі - Закон) Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (далі - Комісія) розглянула:

заяву "Про порушення та проведення спеціального розслідування щодо імпорту в Україну соди каустичної незалежно від країни походження та експорту" (далі - заява), подану товариством з обмеженою відповідальністю "КАРПАТНАФТОХІМ";

докази, наведені в заяві, щодо зростання імпорту в Україну соди каустичної та заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику внаслідок такого імпорту;

інформацію Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (далі - Мінекономіки) про результати розгляду заяви.

За результатами розгляду Комісія встановила:

у заяві наведено достатньо обґрунтованих доказів, на підставі яких можна вважати, що її подано належним національним товаровиробником;

у заяві наведено достатньо обґрунтованих доказів, на підставі яких можна вважати, що імпорт в Україну соди каустичної незалежно від країни походження та експорту зростав;

у заяві наведено достатньо обґрунтованих доказів стосовно того, що імпорт в Укра¬їну соди каустичної незалежно від країни походження та експорту здійснювався в таких обсягах і на таких умовах, що міг заподіяти значну шкоду національному товаро¬виробнику.

У зв'язку із зазначеним та відповідно до статті 9 Закону Комісія прийняла рішен¬ня від 07.02.2020 No СП-436/2020/4411-03, згідно з яким порушила спеціальне розслідування щодо імпорту в Україну товару незалежно від країни походження та експорту, що має такий опис: гідроксид натрію (сода каустична) у водному розчині (рідкий луг каустичної соди), що може класифікуватися згідно з УКТ ЗЕД за кодом 2815 12 00 90.

Проведення спеціального розслідування доручено Мінекономіки.

У разі якщо розслідування стосується інтересів фізичних або юридичних осіб, такі особи мають право надсилати до Мінекономіки інформацію, яка може бути корисною для проведення розслідування.

Інформація, що подається Мінекономіки, повинна базуватися на фактах, а не на голослівних твердженнях чи припущеннях. Водночас інформація враховується Мінеко¬номіки у разі подання її державною мовою України та в строки, установлені Законом, Комісією або Мінекономіки.

Протягом 20 днів з дати опублікування цього повідомлення Мінекономіки здійснює реєстрацію заінтересованих сторін розслідування та розглядає вимоги щодо проведення слухань. У запиті про реєстрацію заінтересована сторона розслідування повинна зазначити найменування, юридичну адресу, номер телефону, адресу електронної пошти організації, вид діяльності (виробник, імпортер, експортер тощо), прізвище, ім'я та по батькові контактної особи. Рекомендована форма запиту про реєстрацію заінтересованою стороною розслідування наведена у додатку до цього повідомлення.

Протягом 30 днів з дати опублікування цього повідомлення Мінекономіки розглядає письмово викладені коментарі та інформацію стосовно порушення розслідування. Інформація повинна надаватися українською мовою або мовою оригіналу та супроводжуватися перекладом українською мовою.

У разі якщо інформація має конфіденційний характер, необхідно підготувати та надіслати до Мінекономіки її конфіденційну та неконфіденційну версії.

Рішення Комісії від 07.02.2020 No СП-436/2020/4411-03 набирає чинності з дня опублікування цього повідомлення.

Контактна інформація: тел. (044) 596-67-55, 596-67-36.

E-mail: tradedefence@me.gov.ua.

Адреса Мінекономіки: вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008.

Інформація щодо вхідної кореспонденції: тел. (044) 253-93-94.

E-mail: meconomy@me.gov.ua.

Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі

Додаток

Форма запиту щодо Реєстрації заінтересованою стороною розслідування

{на офіційному фірмовому бланку компанії/організації}

Відповідно до статті 9 Закону України "Про застосування спеціальних заходів що¬до імпорту в Україну"просимо зареєструвати заінтересованою стороною спеціального розслідування щодо імпорту в Україну соди каустичної незалежно від країни походження та експорту (компанію/організацію) на підставі наступного:

І. Інформація про заінтересовану сторону:

Повна та скорочена назви компанії:

Статус компанії у рамках розслідування {імпортер, експортер, виробник, споживач, їх об'єднання, інше (вкажіть)}:

Основний вид діяльності:

Відомості про контактну особу:

Відомості про юридичного представника (у разі наявності):

Адреса для отримання кореспонденції у рамках розслідування:

Електронна адреса для отримання кореспонденції у рамках розслідування:

ІІ. Інформація про діяльність компанії

{необхідно надати дані щодо товару, що є об'єктом розслідування, що стосуються компанії відповідно до виду діяльності, за календарний рік, що безпосередньо передує порушенню розслідування}

Загальний обсяг виробництва товару, що є об'єктом розслідування в кількісних (тонни) та вартісних показниках (дол. США):

Обсяг виробництва (тонни) (у розрізі кодів УКТЗЕД чи основних видів товару):

Загальний обсяг закупівлі товару, що є об'єктом розслідування у кількісних (тонни) та вартісних показниках (дол. США):

Основні постачальники товару із зазначенням їх обсягів, вартості постачання та частки постачальника в загальному постачанні товару, що є об'єктом розслідування:

Загальний обсяг продажу товару, що є об'єктом розслідування в кількісних (тонни) та вартісних показниках (дол. США):

Обсяг продажу (тонни) (у розрізі кодів УКТЗЕД чи основних видів товару):

Основні покупці товару із зазначенням їх обсягів, вартості реалізації та частки покуп¬ця в загальній реалізації товару, що є об'єктом розслідування:

{за підписом керівника підприємства або уповноваженої особи}

{якщо існують обґрунтовані підстави для застосування конфіденційного режиму до інформації, необхідно чітко зазначити про це та в такому випадку необхідно підготувати дві версії запиту: конфіденційну та неконфіденційну}

Урядовий Кур'єр