Фотогалерея| Новини | Уніан | Чат | Історія
Угрупування | до 33 | до 55 | до 85 | Вічність
Угрупування | до 33 | до 55 | до 85 | Вічність
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Віктор Кучерук
2020.01.31
17:30
* * *
І в недалекому учора,
І в призабутому колись, –
Вбирав у себе жадним зором,
Мінливу й сталу, мрійну вись.
Або занурювався радо,
Неначе в полудень у тінь, –
То у хмарин пухкі принади,
То в неосяжну вічно синь.
І в призабутому колись, –
Вбирав у себе жадним зором,
Мінливу й сталу, мрійну вись.
Або занурювався радо,
Неначе в полудень у тінь, –
То у хмарин пухкі принади,
То в неосяжну вічно синь.
Іван Потьомкін
2020.01.31
17:07
Не по мені
Не по мені фанати всіх мастей,
А надто ті, хто маскуватись призвичаївсь,
Хто словесами зводити навчивсь людей,
Коли вони в жебрацтві чи в одчаї.
***
Не по мені, як землю гидять
І воднораз Святою звуть.
А надто ті, хто маскуватись призвичаївсь,
Хто словесами зводити навчивсь людей,
Коли вони в жебрацтві чи в одчаї.
***
Не по мені, як землю гидять
І воднораз Святою звуть.
Сергій Гупало
2020.01.31
11:51
* * *
Заметіль мете, мете,
Світу білого не видно.
Не знайти мені тебе
І до смерті, очевидно.
Хоч і вже безсильний я –
Не ридаю, а радію.
Бо метелиця - моя
Світу білого не видно.
Не знайти мені тебе
І до смерті, очевидно.
Хоч і вже безсильний я –
Не ридаю, а радію.
Бо метелиця - моя
Надія Тарасюк
2020.01.31
10:12
* * *
«Що із вами, шановна пані?» —
запитання сніжать. Спориш…
Підморозило. Сонце п’яне
засоромилося… Мовчиш…
Роззираєшся — поле вбране
і дороги вузький мотив.
Сонцесяйно було так зрання,
перелісками сніг блудив…
запитання сніжать. Спориш…
Підморозило. Сонце п’яне
засоромилося… Мовчиш…
Роззираєшся — поле вбране
і дороги вузький мотив.
Сонцесяйно було так зрання,
перелісками сніг блудив…
Сергій Губерначук
2020.01.31
09:02
Є ти, єдиний плоттю…
Є ти, єдиний плоттю,
собою ж – роздвоєний.
Тобі здавалося,
то й не довершив.
Караючи самоє своє,
мов дерева викорінював.
А як дух тікав од тебе,
то наздоганяв його інший.
собою ж – роздвоєний.
Тобі здавалося,
то й не довершив.
Караючи самоє своє,
мов дерева викорінював.
А як дух тікав од тебе,
то наздоганяв його інший.
Микола Соболь
2020.01.31
05:54
Дванадцять місяців журби
Не тіш себе думками. У долі різні маршрути.
Пом’яни у січні убієнних кіборгів та Крути…
Небо не надто мирне. Та є Україна сьогодні.
Лютий – вшануймо Героїв небесної сотні.
Березень стеле тумани, пахне весною, димом.
Держдума Росії війну запалила
Пом’яни у січні убієнних кіборгів та Крути…
Небо не надто мирне. Та є Україна сьогодні.
Лютий – вшануймо Героїв небесної сотні.
Березень стеле тумани, пахне весною, димом.
Держдума Росії війну запалила
Королева Гір
2020.01.31
01:51
Квіти-сльозини
Із сліз пахучі квіти виростають,
Та краще би не лити гірких сліз,
А потім їх дощі все поливають,
Й співає їм плакучий верболіз.
А сльози ті, неначе намистини,
Що котяться з очей, немов з джерел,
Вони, неначе росяні краплини,
Та краще би не лити гірких сліз,
А потім їх дощі все поливають,
Й співає їм плакучий верболіз.
А сльози ті, неначе намистини,
Що котяться з очей, немов з джерел,
Вони, неначе росяні краплини,
Олександр Миколайович Панін
2020.01.30
20:49
Про дівчинку та кашу
Дівчинка Саша не любила кашу. Не любила, не дружила, кашу їсти не хотіла.
Якось нудьгують вони на веранді удвох: Саша та каша. Саша - за столом, каша - на столі. …Вранці мати кашу варила, строго доньці говорила: “Спочатку з’їси кашу, а потім можеш гратис
Олександр Сушко
2020.01.30
20:10
Зима
Сьогодні геть сумні віршата,
Сяйному настрою хана.
Зима така на смак, як влада -
Послала нас і в, і на.
А я не можу, бо культурний,
Шаную гетьмана-дурка.
Нелох керує сонмом дурнів,
Сяйному настрою хана.
Зима така на смак, як влада -
Послала нас і в, і на.
А я не можу, бо культурний,
Шаную гетьмана-дурка.
Нелох керує сонмом дурнів,
Козак Дума
2020.01.30
19:18
Вічно юні
Переворот у Пітері, морози,
свобода, воля, ґвалт більшовиків…
На Київ насувалася загроза –
полки російські в тисячі штиків.
Не вміли ще кохати і стріляти,
в активі багатьох лиш юний вік,
з багнетами свідомо на гармати…
Такими й залишилися навік!
свобода, воля, ґвалт більшовиків…
На Київ насувалася загроза –
полки російські в тисячі штиків.
Не вміли ще кохати і стріляти,
в активі багатьох лиш юний вік,
з багнетами свідомо на гармати…
Такими й залишилися навік!
Олена Музичук
2020.01.30
17:24
Мафія парнасу
Пробиваємось вгору крізь терни,
та знічев’я у тих, що вгорі,
інквізиція псевдомайстерень
запускає свої пазурі.
Дуже тісно стає у ПееМі,
бо куди нам до сяючих зір!
І обрубують зайве по темі
та знічев’я у тих, що вгорі,
інквізиція псевдомайстерень
запускає свої пазурі.
Дуже тісно стає у ПееМі,
бо куди нам до сяючих зір!
І обрубують зайве по темі
Олександр Миколайович Панін
2020.01.30
13:25
Материнське серце
Jedynie serce matki uczuciem zawsze tchnie
Jedynie serce matki o wszystkim dobrze wie…
Stare polskie tango: `Serce matki`
Лише материнське серце завжди сповнене співчуття
Лише материнське серце все знає і все розуміє…
Jedynie serce matki o wszystkim dobrze wie…
Stare polskie tango: `Serce matki`
Лише материнське серце завжди сповнене співчуття
Лише материнське серце все знає і все розуміє…
Тетяна Левицька
2020.01.30
11:19
Пручатися долі
У парку горобчиків щебет,
зернини і руки бліді.
Жахливо, мій Боже, без тебе
дивитися в очі біді,
пручатися долі. Це пташка
нічого не сіє, не жне,
і Ти їй даєш. Людям важко
зернини і руки бліді.
Жахливо, мій Боже, без тебе
дивитися в очі біді,
пручатися долі. Це пташка
нічого не сіє, не жне,
і Ти їй даєш. Людям важко
Королева Гір
2020.01.30
10:33
Половіють жита
Половіють житА, а над ними сивіють тумани,
Повний колос вклонився в подяці землі.
Чи візьмуть до себе туман цей Карпатські Горгани?
Й заколишеться колос на своєму тонкому стеблі.
Половіють житА, жайвір пісню співає ранкову,
А проміння на житнюю нив
Повний колос вклонився в подяці землі.
Чи візьмуть до себе туман цей Карпатські Горгани?
Й заколишеться колос на своєму тонкому стеблі.
Половіють житА, жайвір пісню співає ранкову,
А проміння на житнюю нив
Надія Тарасюк
2020.01.30
10:07
* * *
Зимовий день
гілляччям голим
бродить:
хтось голосний
розбурхує
вітри,
жбурля в обличчя
чи сніги,
гілляччям голим
бродить:
хтось голосний
розбурхує
вітри,
жбурля в обличчя
чи сніги,
Сергій Губерначук
2020.01.30
09:22
Прононс 12
Канвою яснобарвною ранковий обрій бравсь.
З-за горизонту дзизнув джміль кошлатий.
Чи сонце то? чи сон чийсь обірвавсь?
чи в даль весняну верне скибу трактор?
То, може мрія, розпросторивши яку,
ти перетруджуєш свої думки думками
і ніч пливеш у зоря
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...З-за горизонту дзизнув джміль кошлатий.
Чи сонце то? чи сон чийсь обірвавсь?
чи в даль весняну верне скибу трактор?
То, може мрія, розпросторивши яку,
ти перетруджуєш свої думки думками
і ніч пливеш у зоря
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Поетичні Майстерні
Тамдедобре Тамдедобре
2020.01.31
Сергій СергоЗар
2020.01.30
Королева Гір
2020.01.22
Влад Дяден
2020.01.20
Пиріжкарня Асорті
2020.01.20
Рома РічардГрейсон
2020.01.19
Тарас Ріль
2020.01.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Вірші, проза, аналітика, огляди
Повідомлення