Фотогалерея| Новини | Уніан | Чат | Історія
Угрупування | до 33 | до 55 | до 85 | Вічність
Угрупування | до 33 | до 55 | до 85 | Вічність
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Тетяна Левицька
2019.12.29
11:42
Не буди лихо
Із суботи на неділю,
Вовка мучило похмілля.
І проспався б до обіду,
як би Заєць не провідав,
не приніс, як то годиться,
хворому опохмелиться.
Цілий день пили без свідків,
а під ранок до сусідки
Вовка мучило похмілля.
І проспався б до обіду,
як би Заєць не провідав,
не приніс, як то годиться,
хворому опохмелиться.
Цілий день пили без свідків,
а під ранок до сусідки
Ігор Деркач
2019.12.29
11:05
Буквоїдство
Я ще іду, бо я умію
іти. Минаю камінці.
Іду на дурня, на Росію,
на буквоїда чудасію...
І не іду на манівці.
Не хоч іти, ходи у баню
або до біса – у шлею.
іти. Минаю камінці.
Іду на дурня, на Росію,
на буквоїда чудасію...
І не іду на манівці.
Не хоч іти, ходи у баню
або до біса – у шлею.
Ігор Шоха
2019.12.29
10:54
Терапія словом
Ангели сіють зело,
мають поети таланти
чути у вірші тепло
і запашні аромати.
Запахи мають слова:
авгури, ирій, суниці,
ладан, рої, кропива
і куртизанки черниці.
мають поети таланти
чути у вірші тепло
і запашні аромати.
Запахи мають слова:
авгури, ирій, суниці,
ладан, рої, кропива
і куртизанки черниці.
Олександр Сушко
2019.12.29
10:04
Бусли і козли
Загубились ноти в партитурі,
Злущилася позлітка з віршат.
Буслик є один в літературі -
Почорніла від пихи душа.
Від зазнайства випадає пір'я
І сичить, неначебто гюрза.
Кліпне оком - яблуні чорніють,
Злущилася позлітка з віршат.
Буслик є один в літературі -
Почорніла від пихи душа.
Від зазнайства випадає пір'я
І сичить, неначебто гюрза.
Кліпне оком - яблуні чорніють,
Серго Сокольник
2019.12.29
09:53
Старі стіни
Магічно розмальовує відті-
нок неба снів проекції зими
Старі цеглини споконвічних стін,
Що пам"ятають нас... Та ми - не ми,
Ми тільки відображення отих
Себе, що у минуле відійшли,
Нас повели роки, шляхи, світи,
Коловерть споконвічна часопли-
нок неба снів проекції зими
Старі цеглини споконвічних стін,
Що пам"ятають нас... Та ми - не ми,
Ми тільки відображення отих
Себе, що у минуле відійшли,
Нас повели роки, шляхи, світи,
Коловерть споконвічна часопли-
Микола Соболь
2019.12.29
04:59
Біля вікна
У наших вікнах спогади живуть
Допоки пам'ять осяює путь.
ІІ
Біля вікна згадалося життя.
Пливуть картини давні та не дуже,
Від них щемить душа і серце тужить.
У горщику заварена кутя.
Присядьмо разом у святвечір тут.
Допоки пам'ять осяює путь.
ІІ
Біля вікна згадалося життя.
Пливуть картини давні та не дуже,
Від них щемить душа і серце тужить.
У горщику заварена кутя.
Присядьмо разом у святвечір тут.
Ярослав Чорногуз
2019.12.29
02:38
Суші і сушки
Доведеться розказать таки,
Проінформувати всіх я мушу.
Кізяки засушені – сушки –
То плювки поетові у душу.
Тільки написався гарний вірш,
То його на себе приміряють.
Думають: А що? І ми - не згірш,
Проінформувати всіх я мушу.
Кізяки засушені – сушки –
То плювки поетові у душу.
Тільки написався гарний вірш,
То його на себе приміряють.
Думають: А що? І ми - не згірш,
Сергій Губерначук
2019.12.28
14:42
Аґонія або етюд з невипалих снігів
Дійду до крапки на дні калюжі.
Заграю на флейті етюд.
Так мені крихітно, так мені тужно
під сонцем уранових руд!
Там, у ногах, небезпека мурашить
останню із двох смертей.
Не догодивши ні вашим, ні нашим:
Заграю на флейті етюд.
Так мені крихітно, так мені тужно
під сонцем уранових руд!
Там, у ногах, небезпека мурашить
останню із двох смертей.
Не догодивши ні вашим, ні нашим:
Ігор Деркач
2019.12.28
14:03
Соняшникове дитинство
Був я соняхом ще до Івана
та і досі ношу його бриль.
Як Ван-Гог не курю я кальяну,
а краду колоски як Василь.
У городі літа промайнули
і пригадую іноді я
мої винаходи у минулій
та і досі ношу його бриль.
Як Ван-Гог не курю я кальяну,
а краду колоски як Василь.
У городі літа промайнули
і пригадую іноді я
мої винаходи у минулій
Олександр Олехо
2019.12.28
10:28
* * *
Не спрямовує світ до Бога
сущі справи свої і дні.
Йому мало любові слова.
Його манять сліпі вогні.
Назбирає для себе хмизу.
Запалають усі сади,
і постукає доля знизу,
і покличе його туди.
сущі справи свої і дні.
Йому мало любові слова.
Його манять сліпі вогні.
Назбирає для себе хмизу.
Запалають усі сади,
і постукає доля знизу,
і покличе його туди.
Олександр Сушко
2019.12.28
09:02
Повернуся!
Вилетів з Парнасу, як із пращі,
В цім сатирик винен, а не ти.
Цей катюга між катами - кращий,
Геніям общипує хвости,
Полірує ратички ліричні,
Люто богомічених гризе.
Обернув, нечема, прахом вічне,
В цім сатирик винен, а не ти.
Цей катюга між катами - кращий,
Геніям общипує хвости,
Полірує ратички ліричні,
Люто богомічених гризе.
Обернув, нечема, прахом вічне,
Віктор Кучерук
2019.12.28
08:03
* * *
Вбираю поглядом у себе
Доріг манливу далечінь
І височінь мінливу неба,
І круговерті сонця тінь.
Вбираю явлене довкола
І завжди зриме для очей
То з непотрібним серцю болем,
То втішно й радо, мов єлей.
Доріг манливу далечінь
І височінь мінливу неба,
І круговерті сонця тінь.
Вбираю явлене довкола
І завжди зриме для очей
То з непотрібним серцю болем,
То втішно й радо, мов єлей.
Микола Соболь
2019.12.28
06:02
Донечці
Ще будуть твої ніжки прокладати
Життя дороги та вузькі стежки.
Завжди прямуй до батьківської хати,
Моя лелітко, тільки навпрошки.
Не думай про невдачі та негоди
Домівка стріне радісно теплом
І знайдеш ти і злагоди, і згоди
Життя дороги та вузькі стежки.
Завжди прямуй до батьківської хати,
Моя лелітко, тільки навпрошки.
Не думай про невдачі та негоди
Домівка стріне радісно теплом
І знайдеш ти і злагоди, і згоди
Ігор Шоха
2019.12.27
20:12
Презумпція винуватості
Що не кажи, а про одне й те саме
у пам'яті лишається одне.
Як ідемо до однієї ями
нікому не відомими путями,
так і у небо підемо ясне.
Чи успадкують зорі наші діти,
нікому не відомо на землі.
у пам'яті лишається одне.
Як ідемо до однієї ями
нікому не відомими путями,
так і у небо підемо ясне.
Чи успадкують зорі наші діти,
нікому не відомо на землі.
Дмитро Куренівець
2019.12.27
19:01
Україна переможе
Північно-східний зимний вітер
мордує здавна рідний край,
він засіває землю вбиту
гнилим насінням п’яних зграй.
Але недовго раювати
московським пахолкам лихим:
ще доведеться їм тікати,
мордує здавна рідний край,
він засіває землю вбиту
гнилим насінням п’яних зграй.
Але недовго раювати
московським пахолкам лихим:
ще доведеться їм тікати,
Володимир Бойко
2019.12.27
18:50
Я бачив дивний сон...
Ох, які траплялись феєричні
Сновидіння в ночі новорічні,
Як заснеш, бувало, горілиць –
Приверзеться купа небилиць.
Диво-сни про любощі циганські
Навівало пінисте шампанське
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Сновидіння в ночі новорічні,
Як заснеш, бувало, горілиць –
Приверзеться купа небилиць.
Диво-сни про любощі циганські
Навівало пінисте шампанське
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Поетичні Майстерні
Олена Цип'ящук
2019.12.27
Денис Чуб
2019.12.22
М Котик
2019.12.20
Олександр Ткач
2019.12.20
Мидрон Тазинк
2019.12.09
Наталья Иванова Харина
2019.11.28
Ольга Якубенко
2019.11.28
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Вірші, проза, аналітика, огляди
Повідомлення