Фотогалерея| Новини | Уніан | Чат | Історія
Угрупування | до 33 | до 55 | до 85 | Вічність
Угрупування | до 33 | до 55 | до 85 | Вічність
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Олександр Олехо
2019.12.28
10:28
* * *
Не спрямовує світ до Бога
сущі справи свої і дні.
Йому мало любові слова.
Його манять сліпі вогні.
Назбирає для себе хмизу.
Запалають усі сади,
і постукає доля знизу,
і покличе його туди.
сущі справи свої і дні.
Йому мало любові слова.
Його манять сліпі вогні.
Назбирає для себе хмизу.
Запалають усі сади,
і постукає доля знизу,
і покличе його туди.
Олександр Сушко
2019.12.28
09:02
Повернуся!
Вилетів з Парнасу, як із пращі,
В цім сатирик винен, а не ти.
Цей катюга між катами - кращий,
Геніям общипує хвости,
Полірує ратички ліричні,
Люто богомічених гризе.
Обернув, нечема, прахом вічне,
В цім сатирик винен, а не ти.
Цей катюга між катами - кращий,
Геніям общипує хвости,
Полірує ратички ліричні,
Люто богомічених гризе.
Обернув, нечема, прахом вічне,
Віктор Кучерук
2019.12.28
08:03
* * *
Вбираю поглядом у себе
Доріг манливу далечінь
І височінь мінливу неба,
І круговерті сонця тінь.
Вбираю явлене довкола
І завжди зриме для очей
То з непотрібним серцю болем,
То втішно й радо, мов єлей.
Доріг манливу далечінь
І височінь мінливу неба,
І круговерті сонця тінь.
Вбираю явлене довкола
І завжди зриме для очей
То з непотрібним серцю болем,
То втішно й радо, мов єлей.
Микола Соболь
2019.12.28
06:02
Донечці
Ще будуть твої ніжки прокладати
Життя дороги та вузькі стежки.
Завжди прямуй до батьківської хати,
Моя лелітко, тільки навпрошки.
Не думай про невдачі та негоди
Домівка стріне радісно теплом
І знайдеш ти і злагоди, і згоди
Життя дороги та вузькі стежки.
Завжди прямуй до батьківської хати,
Моя лелітко, тільки навпрошки.
Не думай про невдачі та негоди
Домівка стріне радісно теплом
І знайдеш ти і злагоди, і згоди
Ігор Шоха
2019.12.27
20:12
Презумпція винуватості
Що не кажи, а про одне й те саме
у пам'яті лишається одне.
Як ідемо до однієї ями
нікому не відомими путями,
так і у небо підемо ясне.
Чи успадкують зорі наші діти,
нікому не відомо на землі.
у пам'яті лишається одне.
Як ідемо до однієї ями
нікому не відомими путями,
так і у небо підемо ясне.
Чи успадкують зорі наші діти,
нікому не відомо на землі.
Дмитро Куренівець
2019.12.27
19:01
Україна переможе
Північно-східний зимний вітер
мордує здавна рідний край,
він засіває землю вбиту
гнилим насінням п’яних зграй.
Але недовго раювати
московським пахолкам лихим:
ще доведеться їм тікати,
мордує здавна рідний край,
він засіває землю вбиту
гнилим насінням п’яних зграй.
Але недовго раювати
московським пахолкам лихим:
ще доведеться їм тікати,
Володимир Бойко
2019.12.27
18:50
Я бачив дивний сон...
Ох, які траплялись феєричні
Сновидіння в ночі новорічні,
Як заснеш, бувало, горілиць –
Приверзеться купа небилиць.
Диво-сни про любощі циганські
Навівало пінисте шампанське
Сновидіння в ночі новорічні,
Як заснеш, бувало, горілиць –
Приверзеться купа небилиць.
Диво-сни про любощі циганські
Навівало пінисте шампанське
Сергій Губерначук
2019.12.27
14:41
Сьомий Перґамент
Ти стаєш моєю душею.
Я щасливий під Богом стою.
З неба дощ золотою шрапнеллю
розстріляв ту скорботу мою,
ту твою неспокійну душу,
яка сум обернула на страх,
ту, яку я обрати мушу,
щоб тримати під Богом в очах.
Я щасливий під Богом стою.
З неба дощ золотою шрапнеллю
розстріляв ту скорботу мою,
ту твою неспокійну душу,
яка сум обернула на страх,
ту, яку я обрати мушу,
щоб тримати під Богом в очах.
Ігор Деркач
2019.12.27
11:17
Реалії без претензій
Не бійся минулої мрії,
що спати іще не дає.
У якості анестезії
ін’єкція пам’яті діє,
лікуючи его твоє.
***
Доїли ми зі сиром пироги
що спати іще не дає.
У якості анестезії
ін’єкція пам’яті діє,
лікуючи его твоє.
***
Доїли ми зі сиром пироги
Н Кап
2019.12.27
10:49
Лиш частину
Ти стояв. І я стояла. Ми стояли зовсім поряд...
Хтось гукав приємним басом: - Передайте! За проїзд!
Ти мовчав. І я мовчала. Лиш стрибав стрибучий погляд.
І вдихав мої парфуми елегантний мужній ніс.
Вібрували дах і вікна. Вібрували телефони.
Хтось б
Хтось гукав приємним басом: - Передайте! За проїзд!
Ти мовчав. І я мовчала. Лиш стрибав стрибучий погляд.
І вдихав мої парфуми елегантний мужній ніс.
Вібрували дах і вікна. Вібрували телефони.
Хтось б
Тетяна Левицька
2019.12.27
09:41
Довіряй
Не бійся, довіряй, і буде все гаразд.
І кінь спіткнеться враз не кажучи про жінку.
Спокус в житті багато швидкоплинних зрад -
оса нектари п'є із яблука й барвінку.
А ти мене, ласкавий, чуйно обійми,
повіки тріпотять від щемної любові.
Краса вража
І кінь спіткнеться враз не кажучи про жінку.
Спокус в житті багато швидкоплинних зрад -
оса нектари п'є із яблука й барвінку.
А ти мене, ласкавий, чуйно обійми,
повіки тріпотять від щемної любові.
Краса вража
Олена Побийголод
2019.12.27
06:49
27. Королівський крохей
Володимир Висоцький. «Аліса»
Король, що вчив нас не на жарт,
почім фунт лиха,
державі прищепив азарт
одної втіхи,
козирних герцогів й валетів всіх мастей -
Король, що вчив нас не на жарт,
почім фунт лиха,
державі прищепив азарт
одної втіхи,
козирних герцогів й валетів всіх мастей -
Микола Соболь
2019.12.27
05:05
Молитва по загиблим воїнам
Господи! Не прощай!
Кожну душу безвинно убиту
Забери до себе у рай.
Капелан прочитає молитву.
Серед чорних, воронячих зграй
Саме час зійти Духу Святому.
Господи, не прощай!
Безневинно убитих нікому!
Кожну душу безвинно убиту
Забери до себе у рай.
Капелан прочитає молитву.
Серед чорних, воронячих зграй
Саме час зійти Духу Святому.
Господи, не прощай!
Безневинно убитих нікому!
Віктор Кучерук
2019.12.27
05:04
* * *
Г. С...
Напевно, в мене настрою нема
Тому, що й ти десь нудишся так само,
Як за вікном заплакана зима,
Себе щодня втираючи вітрами.
Її страждання спричиняють щем
І душі наповняють гіркотою,
Бо йдуть дощі узимку день за днем,
Напевно, в мене настрою нема
Тому, що й ти десь нудишся так само,
Як за вікном заплакана зима,
Себе щодня втираючи вітрами.
Її страждання спричиняють щем
І душі наповняють гіркотою,
Бо йдуть дощі узимку день за днем,
Тамара Шкіндер
2019.12.26
22:33
***
Хотілося б зими, але катма,
Снігів розкішних, а натомість - злива,
Що насилає тугу крадькома,
Снує поміж хатами клопітливо.
Наповнює по вінця смутком день.
А вечір замальовує чорнилом
Ялин химери. При дорозі клен
Снігів розкішних, а натомість - злива,
Що насилає тугу крадькома,
Снує поміж хатами клопітливо.
Наповнює по вінця смутком день.
А вечір замальовує чорнилом
Ялин химери. При дорозі клен
Ірина Вовк
2019.12.26
21:37
З сімейного архіву: Дмитро Николишин "Химерна людина"
Я вже знайомила читачів сайту з творчістю талановитого письменника, драматурга, публіциста, громадського діяча, перекладача і викладача Коломийської гімназії - Дмитра Николишина, діда мого чоловіка по маминій лінії. Він загинув у Львові, в тюрмі на Лонцьк
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Поетичні Майстерні
Олена Цип'ящук
2019.12.27
Денис Чуб
2019.12.22
М Котик
2019.12.20
Олександр Ткач
2019.12.20
Мидрон Тазинк
2019.12.09
Наталья Иванова Харина
2019.11.28
Ольга Якубенко
2019.11.28
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Вірші, проза, аналітика, огляди
Поновлення паролю