Довженко-Центр

Національний центр Олександра Довженка (Довженко-Центр) – найбільший кіноархів України, в якому зберігається більше 5000 найменувань художніх, документальних, анімаційних українських та закордонних фільмів та тисячі архівних документів з історії українського кіно. 

Заснований у 1994 році на базі найбільшої за часів СРСР української кінокопіювальної фабрики (заснованої в 1948 році), Довженко-Центр сьогодні – одна з найдинамічніших культурних інституцій України з широким міжнародним представництвом у кіногалузі.  

Довженко-Центр об’єднує сучасне фільмосховище з системою клімат-контролю, єдину в Україні кінокопіювальну лабораторію, Музей кіно, паперовий кіноархів, медіатеку та власне видавництво й здійснює збереження, популяризацію, дослідження та поширення національної кіноспадщини в Україні та закордоном.

В 2015 році розпочато трансформацію індустріальних будівель Центру, їх перетворення в відкритий публічний простір, для чого на базі Центру засновано арт-кластер, що об’єднує низку громадських ініціатив в сфері сучасного мистецтва – театру, музики, книговидання тощо. Відтоді Довженко-Центр також працює як популярний майданчик для проведення концертів та перформансів.

Центр є єдиним членом Міжнародній федерації кіноархівів (FIAF) в Україні й у своїй діяльності орієнтується на успішний досвід західних кіноінститутів, як-то британський BFI, EYE Film Institute в Амстердамі, Cinémathèque Française, Каталонська фільмотека тощо. 

Місія Довженко-Центру полягає в розробці нових поглядів на конвенційну історію кіно та історію як таку, дослідженні трансформації національної пам’яті, рефлексії художніх та історичних процесів засобами кіно.