Below is the text of the page https://simya.com.ua/zustrich/ stored 2019-12-15 by archive.org.ua. The original page over time could change. View as original html

Зустріч | Сім’я і дім

[/] Toggle navigation Сім’я Діти Життєві історії Стосунки Відпочинок Духовність Секрет успіху Здоров’я та краса Консультація лікаря Краса Сам собі лікар Супермама Народна медицина Схуднення Кухня Рецепти Смачна історія Поради Садиба Дім Сад Город Дизайн Квітник Вазони Майстер-клас Життєві історії Сім'я Зустріч …А ти не змінився анітрішки, тільки зморшка біля губ стала глибшою. Не хвилюйся, тобі личить. Чому я не маю її пам’ятати? Я все пам’ятаю, тобто не все, тільки найкраще… А що розповісти про себе? Звісно, багато чого змінилося, ще б пак – стільки часу не бачилися. Кажеш, яким вітром тут? У сусідньому домі знайома живе, забігала до неї у справах, а тут ти… …А ти не змінився анітрішки, тільки зморшка біля губ стала глибшою. Не хвилюйся, тобі личить. Чому я не маю її пам’ятати? Я все пам’ятаю, тобто не все, тільки найкраще… Працюю там само. Маринка Прокопчук – пам’ятаєш її? – заміж вийшла. Так-так, за того незграбу Сергія. Дочекалася Маринка свого букета, а то всіх колег уже дістала: «Чому він мені квітів не дарує?» Подарував, нарешті, приурочив до весілля. …Влітку не їздила відпочивати – не хотілося. Терпіти не можу спеку, задушливі поїзди. Можливо, з’їжджу в Київ. Колись ми з тобою туди збиралися. Мабуть, і добре, що не вийшло разом вибратися… На море не поїхала, бо це не має сенсу. Море, небо, сонце – все залишилося з тобою. Не потрібне мені море без тебе. Ми посварилися у червні, і я чекала твого дзвінка ціле літо. Вірила, що ти зателефонуєш. Щодня думала: от сьогодні ти обов’язково зателефонуєш, приїдеш, прийдеш, даси про себе знати. А до кінця серпня зрозуміла, що не зателефонуєш. І все втратило свій сенс… Та ну, яке там «стала ще красивішою»! Просто волосся відросло і схудла. Бачиш, що з людьми розлука робить! Жартую-жартую, ти тут ні до чого! Ну, що ще розповісти про себе? Ні, заміж поки не збираюся, але зустрічаюся… Він милий, навіть занадто. Чимось схожий на тебе, я не аналізувала. Він молодець. Вольовий, рішучий, мудрий і дуже-дуже уважний. Помічає, що я засумувала або гірко зітхнула, вмить підходить, бере за плечі, розвертає до себе, запитує: «Ну, чого ти знову? Не можна, не треба!»… Та я не дорікаю, з чого ти взяв? Так, ти був іншим, а він такий, як є. Ой, ну от тільки не треба мене в усьому звинувачувати. Що значить «знайшла, що шукала»? Нічого я не шукала, просто так вийшло: те, що хотіла бачити в тобі, знайшлося в іншій людині, це не спеціально, лише збіг… Бачиш, ми знову починаємо сваритися?! А ти вже зустрічаєшся з кимось? Молодець, це добре. Їй-богу, щиро бажаю щастя. …Могла б і не питати: моніторю твою сторінку в соціальній мережі постійно. Щойно ти додаєш у друзі особу жіночої статі, негайно вивчаю, хто така, скільки років, де працює… Вона з’явилася кілька місяців тому. Якщо чесно, вона – сіра миша: маленькі невиразні очі, мишачий колір волосся, худий хвостик на потилиці. Але щойно зайшла на її сторінку, остовпіла: там на фотографіях вона аж сяяла, і волосся падало хвилею на тендітні плечі, за які її обіймав ти. Теж сяючий, з посмішкою. Ось ви на пікніку, ти тримаєш її за талію. Ось вона сміється, а ти дивишся на неї так, як ніколи не дивився на мене… Звісно, ця сіра мишка спеціально вибрала фотографії, де вас двоє, на яких ти не відводиш від неї щасливих очей. Вона навмисне обрала найбільш промовисті кадри! Але, Боже мій, чому їх так багато?! …До речі, як твій друг, здається, Ігор? Рада за нього, нове авто – це добре. Не так добре, як нова голова, яка б йому не завадила, але все-таки. До чого тут «знову ти починаєш?» Нічого я не починаю, просто згадала, що він мене терпіти не міг і хотів, щоб ми розлучилися… Та знаю, що ми і без нього розбіглися б, але він не міг помовчати? Навіщо було коментувати і лізти з порадами?! Так, уяви, досі киплю, нічого, що півроку минуло! Мені прикро, тому що він не правий, а ти чомусь повірив! І звідки взявся цей Ігор? Звісно, ви ж із дитинства дружите. Чому він завжди опинявся поряд, щойно ми посваримося? І чому сварку завжди починала я? Я тільки добра тобі бажала. «Не кидай університет, лише два курси залишилося, вища освіта потрібна», – заводила я пісню, ти відмовчувався, а Ігор перечив: «Та кому вона тепер потрібна». Через півгодини я кипіла від люті, ти повторював: «Скільки можна?!», а твій найкращий друг і мій заклятий ворог красномовно хитав головою. «Вона намагається тебе переробити, хоче тебе зламати, їй потрібен підкаблучник», – зудів тобі Ігор, я ж знаю. Ех, якби не він, чортів друг дитинства… Ну, що тобі ще розповісти? Чи часто ми сваримося з моїм хлопцем? Дивне запитання, але відповім: ні, не часто. Ми взагалі не конфліктуємо – приводів нема. Причому тут «ідеальний»? Він не ідеальний. Просто він чоловік… Бога ради, та не мала я на увазі, що ти не чоловік!.. Ну, не сердься, я не хотіла тебе образити. Ну, давай прощатися? Згодна, фатальне слово, краще скажу «закруглятися». До речі, пам’ятаєш Сергієнка? Вони з Наталкою знову разом, уявляєш? Хто б міг подумати, вони ж так сварилися, до розлучення справа дійшла. Він повторював, що вона нестерпна, всюди суне носа, їй не догодиш. А Сергієнчиха стогнала, що чоловік – шмата, ні мети, ні прагнень у нього, каші з таким не звариш, а змінюватися він не хоче… Нічого, півроку помучившись порізно, потім знову зрозуміли, що не можуть одне без одного. І байдуже, що різні: саме різні цікаві один одному, це притягує… Бачиш, як буває. Буває ж! Гаразд, побіжу, рада була побачити. Бережи себе, до зустрічі. От і все, розповіла, що хотіла. Крім того, що вже два тижні саме в цей час «прогулююся» біля твого дому. Бачиш, ми все ще кипимо, реагуємо одне на одного. Може, якось зустріну тебе біля свого дому: раптом у тебе знайдеться знайомий, до якого «забіжиш у справах», а тут я… Дата публікації: 28.01.2017 0 0 Зберегти в PDF Поділитися Читайте також Музей Корсаків запрошує на виставку київського художника 25 січня о 17:00 у Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків, що на території КРЦ «Адреналін Сіті» відбудеться презентація виставкового проекту Андрія Александровича-Дочевського з Києва, що називається «Приборкання міфів». Незабаром у Луцьку запрацює новий хостел Хостел буде зозміщений на території культурно-розважального центру «Адреналін Сіті», що у м. Луцьк, вул. Карбишева, 1. Життя на дві сім’ї: чи можливе щастя? Від згадки про те, що знову доведеться ділити себе між двома чоловіками або ж вибирати когось одного, в Іри заходилося серце. А вибір таки доведеться зробити. Бо втратить обох… “Вибач, не зміг тебе вбити” Йшлося до зими. Павлик при зустрічі обзивав шльондрою і плював услід. Вона все тягнула з рішенням щодо дитини. Ніби ще не пізно. То навіщо ж одружуватися? «Навіщо ви одружувалися?» – якось запитала про це в одного одруженого чоловіка, який дуже хотів відпочити зі мною в сауні… Його відповідь була неочікуваною. Чоловік покинув дружину з трьома дітьми. Але сталося непередбачуване… Ніхто й подумати не міг, що донька так учинить. Спецпроекти Ніжна паска (дуже вдалий рецепт) Час закривати огірки! 10 вдалих перевірених рецептів Коли і чим обприскувати дерева Сало замість таблеток: лікує бронхіт, очищує печінку, оздровлює жовчний, проганяє остеохондроз і ревматизм Туя – до самотності, а вишня – до багатства. Які дерева не бажано садити біля дому, а які – треба Загрузка... Ми в соцмережах Top Розробка та просування www.softwest.net Всі права захищено Контакти Реклама Правила користування Про нас Публікації на сайті мають винятково інформаційно-довідкову ціль і не є медичними рекомендаціями. При перших ознаках захворювання зверніться до лікаря! Самолікування може бути небезпечним для вашого здоров’я! Копіювання будь-яких матеріалів або їх частин, розміщених на сайті "Сім’я і дім", дозволяється лише за умови прямого і відкритого для пошукових систем посилання на simya.com.ua Передрук без дозволу заборонено × Задати питання Ім'я: E-mail: Задати питання: X Читай нас у соцмережах У нас затишно, тепло і пахне кавою... Приєднуйся! З нами - цікавіше! Не зараз