Фотогалерея| Новини | Уніан | Чат | Історія
Угрупування | до 33 | до 55 | до 85 | Вічність
Угрупування | до 33 | до 55 | до 85 | Вічність
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Володимир Бойко
2019.11.14
21:43
* * *
Закличе осінь зиму зимувати,
Погамувавши згірдний кривосміх.
Нехай взаємних кривд – ой як багато,
Та буревій над краєм ще не стих.
А вітруган зриває застороги,
Перевертає викривлений світ.
Немає нищівнішого нічого,
Погамувавши згірдний кривосміх.
Нехай взаємних кривд – ой як багато,
Та буревій над краєм ще не стих.
А вітруган зриває застороги,
Перевертає викривлений світ.
Немає нищівнішого нічого,
Микола Дудар
2019.11.14
21:35
Ми грали блюз
Ми грали блюз чомусь на самоті
Свої закони судді і підсудні
Ось ординат… ну, сакс… ретрокрутій
А квітнув-розквітав лише у дуді…
Усе давно розвідав він… сім нот
Якихось сім, окраса лиш космічна
Зіграти блюз - все рівно що на дот
Свої закони судді і підсудні
Ось ординат… ну, сакс… ретрокрутій
А квітнув-розквітав лише у дуді…
Усе давно розвідав він… сім нот
Якихось сім, окраса лиш космічна
Зіграти блюз - все рівно що на дот
Олена Побийголод
2019.11.14
17:51
09. У морі сліз
Володимир Висоцький. «Аліса»
Це море Сльозовське простерлося скрізь,
і слізно-морську вже приймаю я ванну.
Із хвиль власноочно наплаканих сліз -
привіт Сльозовитому шлю океану!
Спантеличишся враз поневолі:
Це море Сльозовське простерлося скрізь,
і слізно-морську вже приймаю я ванну.
Із хвиль власноочно наплаканих сліз -
привіт Сльозовитому шлю океану!
Спантеличишся враз поневолі:
Сергій Губерначук
2019.11.14
15:59
Уздовж якдовших галерей…
Уздовж якдовших ґалерей
із тисячів картин
проходив завжди сон один,
старенький, мов хорей.
Опісля сну вдаряла яв,
мов блискавичний грім!
Знов промінь дня, мов піліґрім,
із тисячів картин
проходив завжди сон один,
старенький, мов хорей.
Опісля сну вдаряла яв,
мов блискавичний грім!
Знов промінь дня, мов піліґрім,
Тамара Шкіндер
2019.11.14
15:15
***
Сідає сонце. Мов ченці, дерева
До неба голі руки простягли.
І жовті хмари, як загривок лева,
Над обрієм низенько прилягли.
Минулий день втікає від спокуси
Принад земних - пірнув за горизонт...
Луг вкритий оксамитовим обрусом.
До неба голі руки простягли.
І жовті хмари, як загривок лева,
Над обрієм низенько прилягли.
Минулий день втікає від спокуси
Принад земних - пірнув за горизонт...
Луг вкритий оксамитовим обрусом.
Юрій Сидорів
2019.11.14
12:45
Біг
Змінності не збороти.
Згаснуть у заметілі
Осені катафоти -
Жовті, червоні, білі.
Скриються "габарити",
Блимавки-спецсигнали.
Марно себе корити:
Згаснуть у заметілі
Осені катафоти -
Жовті, червоні, білі.
Скриються "габарити",
Блимавки-спецсигнали.
Марно себе корити:
Олександр Сушко
2019.11.14
06:18
Пам'ять
Хоч у венах голки - обманув таки я лікарів,
Полетів на могили святих крізь прочинену браму.
Запечалені спогади в льолях утрачених мрій,-
Там немає ні доні, ні батька, ні сивої мами.
Є глуха самота і пелюстя поламаних рож,
Горепад проминув. Скоро че
Полетів на могили святих крізь прочинену браму.
Запечалені спогади в льолях утрачених мрій,-
Там немає ні доні, ні батька, ні сивої мами.
Є глуха самота і пелюстя поламаних рож,
Горепад проминув. Скоро че
Віктор Кучерук
2019.11.14
05:52
* * *
Г. С...
Ти мене стражденного не любиш,
Хоч до тебе жадібно приник,
Бо зімкнула невситимі губи
І відводиш погляд зримо вбік.
Стримано й вимогливо долоні
Упираєш у мої вуста,
Мов будуєш поміж нас заслони
Ти мене стражденного не любиш,
Хоч до тебе жадібно приник,
Бо зімкнула невситимі губи
І відводиш погляд зримо вбік.
Стримано й вимогливо долоні
Упираєш у мої вуста,
Мов будуєш поміж нас заслони
Микола Соболь
2019.11.14
05:33
Заміське споглядання
Це шелест опалого листя
Зцілив мою душу сьогодні,
Здається, дістав із безодні…
Ось небо всміхається чисте,
Біжать у блакиті високій,
Зцілив мою душу сьогодні,
Здається, дістав із безодні…
Ось небо всміхається чисте,
Біжать у блакиті високій,
Іван Потьомкін
2019.11.13
22:01
Дитяча провина
Прости мені, Боже, дитячу провину.
Було по війні це, в голодну годину.
Крім Отченашу, не знав я тоді,
Що птахи, як люди, теж у біді.
У пошуках марних що-небудь поїсти
Я ліз на дерева, шукаючи гнізда.
Я брав лише яйця і їх випивав,
Пташенят голопузи
Було по війні це, в голодну годину.
Крім Отченашу, не знав я тоді,
Що птахи, як люди, теж у біді.
У пошуках марних що-небудь поїсти
Я ліз на дерева, шукаючи гнізда.
Я брав лише яйця і їх випивав,
Пташенят голопузи
Юлія Радченко
2019.11.13
20:49
Та перша зустріч із ним, як і остання, здається була спонтанна...
Та перша зустріч із ним, як і остання, здається була спонтанна.
Твій божевільний янгол із крові й плоті, його подоба в мені двоїться.
Весною пахло в ту ніч у ліжку й на простирадлах цвіли каштани.
Я відчувала його вогонь на твоїх плечах. Ти казав «Ду
Твій божевільний янгол із крові й плоті, його подоба в мені двоїться.
Весною пахло в ту ніч у ліжку й на простирадлах цвіли каштани.
Я відчувала його вогонь на твоїх плечах. Ти казав «Ду
Олександр Сушко
2019.11.13
19:34
Годі!
Я таки, панянки, пришелепа,
Розуму нема, хоч вік прожив.
У жінок усе таке як треба,
Не таке як треба у мужів.
Точені у мавки ноженята,
Гордовито вип'ячена грудь.
А у мене вухо волохате,
Розуму нема, хоч вік прожив.
У жінок усе таке як треба,
Не таке як треба у мужів.
Точені у мавки ноженята,
Гордовито вип'ячена грудь.
А у мене вухо волохате,
Сонячна Принцеса
2019.11.13
17:04
На твоєму березі…
На твоєму березі вже осінь...
Надзвичайна -
ніжно-золота.
Іі сонце у моім волоссі -
як цілунок перший на устах.
На моєму березі -
тумани,
Надзвичайна -
ніжно-золота.
Іі сонце у моім волоссі -
як цілунок перший на устах.
На моєму березі -
тумани,
Сергій Губерначук
2019.11.13
15:48
Колаж
На слові "ніколи" замкнулося коло.
Моя аномалія – ніби Австралія.
Могло б моє серце поїхати в Грецію.
І вже до печінки дісталися б інки.
Мізки б захотіли в часи до Аттіли.
Та тіло по спину впряглось в Україну.
Чому я не вірю у смерть ніколи?
Моя аномалія – ніби Австралія.
Могло б моє серце поїхати в Грецію.
І вже до печінки дісталися б інки.
Мізки б захотіли в часи до Аттіли.
Та тіло по спину впряглось в Україну.
Чому я не вірю у смерть ніколи?
Тетяна Левицька
2019.11.13
14:39
Вибирай
А чи варто з тим дружити,
хто ножа стромляє в спину.
Друг не той, що оковиту
наливає в чорну днину.
Не дратуйся, май терпіння,
не суди щоразу інших.
Нащо кидатись камінням,
хто ножа стромляє в спину.
Друг не той, що оковиту
наливає в чорну днину.
Не дратуйся, май терпіння,
не суди щоразу інших.
Нащо кидатись камінням,
Микола Дудар
2019.11.13
12:25
Повік
Ти вибираєш "не плакати"
Я вибираю твій сміх
На "ельдорадо" потрапити -
Буде, їй-богу, не гріх…
Наші з тобою коштовності -
Щирість і вірність обох
Щодо і жертв, і жертовності
Тут не про Сина, як Бог…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Я вибираю твій сміх
На "ельдорадо" потрапити -
Буде, їй-богу, не гріх…
Наші з тобою коштовності -
Щирість і вірність обох
Щодо і жертв, і жертовності
Тут не про Сина, як Бог…
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Поетичні Майстерні
Тетяна Глінчук
2019.11.14
Юра Ясінський
2019.11.13
Станіслав Н
2019.11.12
Писака Писав
2019.11.07
Андрій Скакодуб Архіп
2019.11.06
Петро Іщук
2019.11.03
Олег Дорош
2019.11.03
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори
| Дата | |
|---|---|
| Залізняк Світлана Майя : "Ранок. Вибачення пана Чорногуза переді мною і Л.Бенедишин переросло у напад. Враження, що потрібен кризовий менеджер. Спробу..." |
2019.07.03 |
Загалом
Автори
Усі А
Б
В
Г
Ґ
Д
Е
Є
Ж З
І Ї Й
К Л
М Н
О
П Р С Т
У
Ф Х
Ц
Ч
Ш Щ Ю
Я
Показати
Список Авторів є прихованим, показати увесь список?