Леся Пискун
Юридична служба ТОВ «Консорис», м. Київ
Опубліковано: "Жіночий лікар". 2017; №4(72): С. 52–53.
Реалії сьогодення відображають непоодинокі випадки (в тому числі, спроби) притягнення медичного працівника до кримінальної відповідальності за дії, пов’язані з виконанням своїх обов’язків.
Виходячи з аналізу практики, можна зробити висновок, що співробітники медичних закладів НЕ ЗНАЮТЬ своїх прав при спілкуванні з правоохоронними органами.
В цій статті автор наведе деякі поради і правила, якими можна скористатись при виникненні складної ситуації, пов’язаної з відкриттям кримінальних проваджень та спілкуванням з правоохоронними органами щодо них.
Передусім, варто зауважити, що кожна конкретна ситуація є унікальною, і вибір стилю поведінки залежить виключно від вас. Одна з головних порад: не панікувати та не поводитися агресивно, не погрожувати працівникам правоохоронних органів. Слід пам’ятати, що згідно зі Статтею 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Крім того, в Рішенні Конституційного суду роз’яснено, що кожна особа має право (в тому числі, і як свідок) «незалежно від характеру її правовідносин з державними органами, вільно, без неправомірних обмежень отримувати допомогу з юридичних питань в обсязі і формах, яких вона потребує».
Ніколи не ходіть на допити до правоохоронних органів без адвоката.
Пам’ятайте, ви маєте право не свідчити проти себе чи своїх близьких родичів. Це передбачено Статтею 63 Конституції України.
Перед початком допиту заявіть клопотання про застосування технічних засобів фіксування (коли маєте побоювання, що слідчий буде застосовувати засоби психологічного тиску тощо).
Вимагайте зафіксувати в протоколі час початку і закінчення допиту.
Домагайтеся, щоб у протоколі вказали, в якій справі ведеться допит і в якості кого (обвинувачений, підозрюваний, свідок).
Ніколи не підписуйте протокол з порожніми графами.
Після закінчення допиту уважно ознайомтеся з протоколом і перевірте, чи все вірно записано з ваших слів. При наявності у вас поправок і зауважень напишіть їх власноруч.
У разі, якщо слідчий відмовляє в допуску вашого адвоката, зазначте це в протоколі допиту.
І головне! На допиті говоріть стисло, а на «незручні» запитання ви маєте право відмовитись відповідати, посилаючись на Статтю 63 Конституції України.
Навряд чи до лікаря буде застосований арешт і запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, та якщо це станеться, слід знати таке.
Пам’ятайте, після затримання особу негайно, але не пізніше 72 годин, мають доставити до суду для обрання запобіжного заходу. Довше без відповідного рішення суду особу не мають права тримати під вартою.
Потрібно негайно вимагати, щоб про арешт і місце перебування особи слідчий одразу повідомив найближчих родичів (на нього цей обов’язок покладено законодавством України). Також необхідно вимагати адвоката.
Особа має право поспілкуватись віч-на-віч з адвокатом до першого допиту.
По-перше, затриманій особі в обов’язковому порядку мають назвати та роз’яснити її права й скласти про це протокол, а також протокол про затримання.
По-друге, варто ще раз нагадати, що особа має право не свідчити проти себе чи своїх близьких родичів. Це передбачено Статтею 63 Конституції України. Тож при допиті, особливо без участі адвоката затриманої особи, необхідно посилатися на цю статтю.
По-третє, затримана особа має право надавати докази, що свідчать про її невинність (варто прослідкувати, щоб слідчий приєднав їх до матеріалів кримінального провадження).
Затримана особа має право вимагати своєї безпосередньої участі в судовому засіданні, в тому числі щодо обрання їй запобіжного заходу.
І головне! Пам’ятайте, у разі затримання вам не потрібно доводити свою невинність. Доведення винуватості є завданням правоохоронних органів.
Доцільно зауважити, що в чинному законодавстві передбачена наявність представника потерпілої особи — адвоката — в кримінальному провадженні.
Потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
Потерпілого у кримінальному провадженні може представляти представник — особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником.
Повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні підтверджуються:
• свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю;
• ордером, договором із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Представник потерпілого (потерпілих) в кримінальному провадженні відповідно до чинного кримінально-процесуального законодавства має право брати участь у слідчих (розшукових) та інших процесуальних діях, під час проведення яких ставити запитання, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення дій, що заносяться до протоколу, а також знайомитися з протоколами слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, виконаних за їх участі.
Щодо поставлених запитань представника потерпілого (чи самого потерпілого) в офіційному порядку, затримана особа також має законне право посилатись на вищезгадану Статтю 63 Конституції України.
1. Конституція України
2. Рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 р. у справі за Конституційним звернення громадянина Голованя Ігоря Володимировича щодо офіційного тлумачення положення статті 59 Конституції України (справа про право на правову допомогу) № 1-23/2009
3. Кримінально-процесуальний кодекс України