Фотогалерея| Новини | Уніан | Чат | Історія
Угрупування | до 33 | до 55 | до 85 | Вічність
Угрупування | до 33 | до 55 | до 85 | Вічність
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Ніна Виноградська
2019.10.05
16:26
Повертайся
Крізь прохолоду хмаровиння – просинь
До врунистих смарагдових отав.
Мов крадучись, тихенько входить осінь,
Каштани залишає поміж трав.
Із горобини одягла намисто,
Калиною доспілою горить.
У золоті весь ліс і поле, й місто,
До врунистих смарагдових отав.
Мов крадучись, тихенько входить осінь,
Каштани залишає поміж трав.
Із горобини одягла намисто,
Калиною доспілою горить.
У золоті весь ліс і поле, й місто,
Адель Станіславська
2019.10.05
16:10
* * *
я тебе у собі носила
я була тобі більше як жінкою
я була тобі місцем сили
цілим світом не половинкою
я була тобі шторму подихом
і шаленої бурі безумом
мого віддані серця порухи
і бальзамом були і лезом
я була тобі більше як жінкою
я була тобі місцем сили
цілим світом не половинкою
я була тобі шторму подихом
і шаленої бурі безумом
мого віддані серця порухи
і бальзамом були і лезом
Петро Скоропис
2019.10.05
08:04
З Іосіфа Бродського.1 січня 1965 року
Забудуть волхви закут твій.
Зорина не розціпить вій.
Хіба осиплий вітровій
навіє доста мар.
Ти скинеш тінь і втому з пліч,
і свічку гасиш умлівіч.
Ба, далі більше днів, чим свіч
вістує календар.
Зорина не розціпить вій.
Хіба осиплий вітровій
навіє доста мар.
Ти скинеш тінь і втому з пліч,
і свічку гасиш умлівіч.
Ба, далі більше днів, чим свіч
вістує календар.
Юрій Сидорів
2019.10.05
05:52
Сором
Не знає ніхто за таємні хороми,
Де осінь морозилась декілька днів.
А світ поетичний, не знаючи втоми,
Про бабине літо в цей час гомонів.
Тепла нестійкого щорічні приходи
Зривають окови мирського буття.
Оголює ця забаганка Природи
Де осінь морозилась декілька днів.
А світ поетичний, не знаючи втоми,
Про бабине літо в цей час гомонів.
Тепла нестійкого щорічні приходи
Зривають окови мирського буття.
Оголює ця забаганка Природи
Шон Маклех
2019.10.04
23:02
Плащ Ночі
Закутала нас у свій плащ
На вершині гори Кнок на Рів
Гори Королів Коннахту.
Ніч
Закутала нас у свій чорний плащ
З ґудзиками зірок, з дірками Ніщо.
І в цьому плащі кольору Тьми
Ми мріяли про майбутнє,
На вершині гори Кнок на Рів
Гори Королів Коннахту.
Ніч
Закутала нас у свій чорний плащ
З ґудзиками зірок, з дірками Ніщо.
І в цьому плащі кольору Тьми
Ми мріяли про майбутнє,
Тетяна Бондар
2019.10.04
20:56
***
Запахло гірко
палим листом.
Туман сіріє млисто-млисто
І вогко горнеться
у просинь...
Це дійсно осінь.
Справжня осінь.
палим листом.
Туман сіріє млисто-млисто
І вогко горнеться
у просинь...
Це дійсно осінь.
Справжня осінь.
Андрій Басанець
2019.10.04
14:24
* * * *
Не йди туди. Там море спить,
Погідне мукою своєю.
Хай на камінні сохне сіть,
Хай випинається, як віть,
Отруйне дихання Медеї.
Встає у темну каламуть.
І за собою манить, манить.
Погідне мукою своєю.
Хай на камінні сохне сіть,
Хай випинається, як віть,
Отруйне дихання Медеї.
Встає у темну каламуть.
І за собою манить, манить.
Іван Потьомкін
2019.10.04
14:08
Будучину передовірю Небесам
Не зуздрився, як Сталіна і Арафата пережив,
Не кажучи уже про Леніна та Гітлера.
До віку Черчілля хотілося б додризать
Із дозою помірною Perlino.
Та щоб в життєву мою шпарку
Як і раніше, заглядали вірші.
Байдуже – римовані а чи верлібрні.
Не кажучи уже про Леніна та Гітлера.
До віку Черчілля хотілося б додризать
Із дозою помірною Perlino.
Та щоб в життєву мою шпарку
Як і раніше, заглядали вірші.
Байдуже – римовані а чи верлібрні.
Лілія Ніколаєнко
2019.10.04
11:25
Корона сонетів "Вінець для музи". (Вінок 5.)
Розділ 2. Печальні декорації
Вінок 5. Падіння ідола
1.
Підкорює душа круті висоти,
За тінню музи у захмар’я мчить.
Та мріям відчай обірвав польоти.
Вінок 5. Падіння ідола
1.
Підкорює душа круті висоти,
За тінню музи у захмар’я мчить.
Та мріям відчай обірвав польоти.
Любов Бенедишин
2019.10.04
11:24
***
Втомилась мовчати
між зраджених Трой…
Не плачу. Готуюсь до прощі.
За все заплачу: мій ліричний герой
загинув у слово-трощі*.
Прощення нема. І надії нема.
між зраджених Трой…
Не плачу. Готуюсь до прощі.
За все заплачу: мій ліричний герой
загинув у слово-трощі*.
Прощення нема. І надії нема.
Ніна Виноградська
2019.10.04
09:46
Це ще не осінь
Олександрі Кірій
Іще мій сад стоїть зелений досі,
Як молодий, немов моя душа.
Хоча в життя прийшла несміло осінь,
Але жовтіє листя неспіша.
Я відчуваю молодості крила
Іще мій сад стоїть зелений досі,
Як молодий, немов моя душа.
Хоча в життя прийшла несміло осінь,
Але жовтіє листя неспіша.
Я відчуваю молодості крила
Віктор Кучерук
2019.10.04
07:52
* * *
Утікаючи помалу
Від самотності нуди, –
Не помітили, як стали
Нерозлучними завжди.
Поєднала добра сила
Осамотнені життя
І неждано воскресила
В душах згаслі почуття…
Від самотності нуди, –
Не помітили, як стали
Нерозлучними завжди.
Поєднала добра сила
Осамотнені життя
І неждано воскресила
В душах згаслі почуття…
Микола Соболь
2019.10.04
05:19
Спас
Вдихає серпень яблуневий спас.
Плоди налиті сонячним промінням
Вже осінь і на часі, і не час
Схиляти літу стомлені коліна.
Та скоро павутина полетить.
Росою вп’ється висохла долина.
Ти серцем відчуваєш: це та мить,
Плоди налиті сонячним промінням
Вже осінь і на часі, і не час
Схиляти літу стомлені коліна.
Та скоро павутина полетить.
Росою вп’ється висохла долина.
Ти серцем відчуваєш: це та мить,
Ярослав Чорногуз
2019.10.04
01:07
Розвіялася казка
Життя без любої – пустишка,
Буття зів`ялі комиші.
Це - над життям самим насмішка,
Як оболонка – без душі.
Живий, та в царстві мов Аїда
Ти животієш, не живеш.
Богиня мстива Немезида
Буття зів`ялі комиші.
Це - над життям самим насмішка,
Як оболонка – без душі.
Живий, та в царстві мов Аїда
Ти животієш, не живеш.
Богиня мстива Немезида
Козак Дума
2019.10.03
20:02
Танок на мочарі
Жабки польку танцювали
на болоті вранці –
все по купинах стрибали
у веселім в танці.
Ще водили хороводи
на густім лататті,
а затим скакали в воду
у зелених платтях.
на болоті вранці –
все по купинах стрибали
у веселім в танці.
Ще водили хороводи
на густім лататті,
а затим скакали в воду
у зелених платтях.
Сергій Губерначук
2019.10.03
17:38
Махаон
Великий жовтий махаон помер.
Він народив подібного до себе.
На павутинці обертається крило –
чудне знамено бабиного літа.
Де паузи – там вітер і роки,
і ти з зими.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Він народив подібного до себе.
На павутинці обертається крило –
чудне знамено бабиного літа.
Де паузи – там вітер і роки,
і ти з зими.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Поетичні Майстерні
Анатолій Філософ
2019.10.03
Ірина Осінь
2019.09.28
Наталія Шандра
2019.09.27
Ірина Стасюк
2019.09.26
Юлія Ляхович
2019.09.16
Михайло Олегович Гордон
2019.09.15
Вероніка Головня
2019.09.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Вірші, проза, аналітика, огляди
| Дата | |
|---|---|
| Дикий Жорж
Основна з проблем у мистецтвознавстві - це навчитися оцінювати твори мистецтва, і цього не оминеш - бо ще більша проблема - б...
|
2006.02.25 |
Загалом
Рейтинги
| • Пояснення | • Оцінюваність авторів | • Динаміка регіонів |
| • Редактори | • Рейтингові голосування | • Літугрупування |
Народний
|
"Майстерень"
|
1 2 3 4 5 ... 27
Редактори