Консультації | Асоціація міст України

Перейти до основного матеріалу [#main-content] facebook / youtube вул. Січових Стрільців, 73 м.Київ, 04053 380 44 486 28 78 (приймальня) 380 44 486 28 12, 486 30 82 e-mail: info@auc.org.ua Прес-служба: press@auc.org.ua Асоціація міст України Головна Консультації Консультації Консультації органам місцевого самоврядування надають регіональні консультанти Офісів реформ в РВ АМУ перейти до контактів. Надані консультації Запитай експерта Дата з Дата по Дата Обрати по галузі - Усі - Земля та майно Місцеві фінанси Кадри та організація роботи Освіта Охорона здоров’я Сталий економічний розвиток Соціальний захист Адміністративні послуги ЖКГ Об’єднання громад Застосувати Хто затверджує платні послуги з медичного обслуговування у комунальних некомерційних підприємствах? Повноваження органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо регулювання цін (тарифів) визначено постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1996 р. №1548 (зі змінами). Змінами внесеними 27.02.2019 р. визначено, що повноваження, центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін і тарифів на окремі види продукції, товарів і послуг не поширюються на тарифи, що встановлюються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до статті 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", а також на тарифи, що встановлюються для комунальних підприємств, які уклали договір про медичне обслуговування населення з Національною службою здоров’я. Згідно з п.12 Додатку до цієї постанови тарифи на платні послуги, що надають лікувально-профілактичні державні і комунальні заклади охорони здоров'я регулюють (встановлюють) Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації. А вартість платних послуг визначає сам лікувально-профілактичний заклад виходячи з тих витрат, які фактично він несе на надання відповідної послуги. Отже, тарифи на платні медичні послуги, що надаються державними і комунальними закладами охорони здоров’я, визначаються лікувально-профілактичними закладами, які безпосередньо надають такі послуги. Рада міністрів АР Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації затверджують визначені тарифи, а також здійснюють їх регулювання шляхом установлення граничного розміру рентабельності. Звичайно спочатку ціни затверджуються наказом керівника установи відповідно до розрахунку усіх витрат, які пов’язані з наданням платної медичної послуги. А потім уже вони подаються на затвердження місцевим держадміністраціям. Є випадки, коли тарифи на платні послуги затверджуються місцевими радами. Звісно, головне технічне питання, — це якісне розроблення тарифів на медичні послуги, котрі мають бути економічно обґрунтованими й уніфікованими на всій території країни. Орієнтуватися можна на в ідповідну методику затверджену постановою Кабінету Міністрів від 27.12.2017 р. №1075. Вона визначає методологію та порядок обліку фактичних витрат, які здійснюють заклади охорони здоров’я і які враховують для встановлення єдиних тарифів на медичні послуги, що надаються за договорами про медичне обслуговування населення в межах програми державних гарантій. Такі витрати обліковуються на основі методу стандартного аналізу витрат шляхом їх покрокового розподілу «згори донизу». Наказ Мінекономрозвитку від 02.03.2015 №205 передбачає затвердження фінансового плану державних підприємств. Чи потрібно затверджувати фінансовий план комунального некомерційного підприємства "Центр ПМСД" ? Господарська діяльність КНП визначається відповідно до вимог Господарського кодексу України (ч. 10 ст. 78 ГК). Особливості діяльності КНП також визначає законодавство про державні підприємства та інші законодавчі акти (ч. 9 ст. 77 ГК). Порядок розподілу та використання надходжень КНП визначає фінансовий план. Він затверджується в порядку, який установлює стаття 75 ГК для державних комерційних підприємств (ч. 8 ст. 77 ГК). Фінансовий план — основний документ, відповідно до якого комунальне підприємство отримує доходи та здійснює видатки, а також визначає обсяг та спрямування коштів, аби протягом року виконувати функції, які визначає статут. КНП належать до комунальної власності територіальної громади, тому їх діяльність має певні обмеження та особливості. Комунальні підприємства не мають прямого обов’язку складати фінплан. Але на автономізовані заклади поширюються норми статей 75 та 77 ГК. Чи складати фінансовий план та як саме це робити, вирішує засновник КНП — орган місцевого самоврядування. КНП може обійтися й без фінплану, але саме в цьому документі керівництво підприємства погоджує із засновником напрями й темпи свого розвитку на рік. Крім того, саме фінплан обґрунтовує відповідність витрат до статутної діяльності та допомагає зберегти статус неприбутковості. Засновник має затвердити власний порядок складання фінплану (далі — Порядок). Оскільки на законодавчому рівні такого порядку для комунальних підприємств немає, за основу можна взяти Порядок складання, затвердження та контролю виконання фінансового плану суб’єкта господарювання державного сектору економіки, затверджений наказом Мінекономрозвитку від 02.03.2015 № 205 (далі — Порядок № 205), про який Ви зазначили у запитанні. Чи може брати участь у конкурсі на посаду директора закладу загальної середньої освіти пенсіонер (працює заступником директора у цій школі)? Відповідно до абзацу другого пункту 1 Типового положення про конкурс на посаду керівника державного, комунального закладу загальної середньої освіти (далі ‒ Типове положення), затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 28.03.2018 № 291, засновники закладів загальної середньої освіти на підставі цього Типового положення розробляють і затверджують власні положення про конкурс на посаду керівника закладу загальної середньої освіти. Якщо у затвердженому засновником положенні відсутнє обмеження за віком, то перешкоди брати участь у конкурсі зазначеній особі відсутні. Згідно з пунктом 3 Типового положення рішення про проведення конкурсу приймає засновник державного, комунального закладу загальної середньої освіти або уповноважений ним орган ( посадова особа ). При цьому звертаємо увагу, що у Типовому положенні відсутнє для учасників конкурсу на керівника закладу освіти обмеження за віком, а тому особа пенсійного віку бере участь у конкурсі на загальних підставах. Аналітичний центр АМУ 30 серпня директора школи повідомили в телефонному режимі про переведення 8 класу та 9 класу, де навчається 6 та 5 дітей, в опорний заклад. Директор школи ввечері зібрала батьків та, не надавши жодного документа, пояснила, що діти повинні вже 2 вересня їхати в інший заклад для навчання. На батьківських зборах обвинувачують батьків 10 класу, які напередодні поїхали до голови сільської ради дізнатись, чи можуть їх діти залишитися в школі, бо в класі 6 учнів, а це не суперечить Закону України «Про загальну середню освіту», де в класі повинно бути не менше 5 учнів. Батьки обурені, що їх не попередили завчасно, і ніхто з ними не зустрівся: ні начальник відділу освіти, ні сільський голова. Вже за ці дні з Інтернету дізнаємося про якусь наповнюваність класу, яка розрахована згідно з індексом фактичної наповнюваності класів, листа Міністерства фінансів про недостатнє фінансування освітньої субвенції та інших нормативних документів. Чи правомірні дії відділу освіти про переведення класів із ЗОШ І-ІІІ ступенів в опорний заклад, яка повинна пройти юридична процедура, щоб дотриматися підзаконні акти, про які нам не розповідають? За один день вирішили долю всіх дітей без жодних пояснень, а тільки звинувачуючи батьків 10 класу, яким теж не байдужа доля своїх дітей. І ще батьки повинні приїхати в інший заклад написати заяву, тоді їх зарахують до іншого навчального закладу, і таким чином батьки самі своїми руками зроблять оптимізацію навчальних закладів. Якщо можливо, надайте, будь ласка, відповідь терміново. Дуже чекаємо на відповідь. Щодо розрахункової наповнюваності класів Відповідно до статті 103 2 Бюджетного кодексу України освітня субвенція спрямовується з Державного бюджету України до місцевих бюджетів (у Вашому випадку бюджету сільської ради) на виплату заробітної плати виключно педагогічним працівникам закладу загальної середньої освіти. Кожній громаді обсяг цієї субвенції розраховується виключно за формулою розподілу освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам (далі ‒ Формула), затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 року № 1088 (зі змінами від 06.02.2019 року № 65). Згідно з цією Формулою при визначенні обсягу коштів враховується розрахункова наповнюваність класів для закладів освіти, розташованих у сільській місцевості, за таблицею: Для районних бюджетів та бюджетів об’єднаних територіальних громад з урахуванням щільності учнів закладів загальної середньої освіти та відсотка населення, що проживає в сільській місцевості, ‒ згідно із таблицею: Щільність учнів Відсоток населення, що проживає в сільській місцевості від 0 до 25 від 25 до 46 від 46 до 57 від 57 до 64 від 64 до 67 від 67 до 75 від 75 до 89 від 89 до 100 100 Від 0 до 1,3 13,5 11,5 11,5 11,5 11 10,5 10 10 10 Від 1,3 до 1,5 13,5 13,5 13,5 13 12 11,5 11,5 11 11 Від 1,5 до 2,2 15 15 14 13 13 12,5 12 11,5 11 Від 2,2 до 2,6 15 15 14 14 13,5 12,5 12 11,5 11,5 Від 2,6 до 3,6 17 16 15 14 13,5 13 12,5 12,5 12 Від 3,6 до 3,7 19 16 15,5 14 13,5 13 12,5 12,5 12 Від 3,7 до 9,4 19 17 16,5 15 14 14 14 14 13 9,4 і більше 20,5 18 18 17,5 15 15 15 15 14,5; Таким чином, якщо реальна наповнюваність класів збігається з розрахунковою, або ж перевищує її ‒ коштів достатньо для виплати заробітної плати вчителям. У той же час, якщо реальна наповнюваність класів є меншою, а подекуди й значно меншою, виникає дефіцит коштів, тобто ситуація, коли вчителі залишаться без заробітної плати. Щоб не допустити такого, орган місцевого самоврядування (сільська рада) приймає рішення щодо оптимізації мережі. Під час прийняття такого рішення сільська рада, як засновник закладу освіти, користується рекомендаціями центральних органів виконавчої влади. Ситуація з дефіцитом коштів значно ускладнилась, у зв’язку з набуттям чинності постанови Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 року № 822 «Про оплату праці педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників закладів і установ освіти і науки», якою передбачається поетапне збільшення оплати праці педагогічним, науково-педагогічним та науковим працівникам закладів і установ освіти і науки до 2023 року, у той же час відповідний ресурс у Державному бюджету України наразі не передбачений. Також інформуємо, що Кабінет Міністрів України доручив центральним органам виконавчої влади розглянути пропозиції Міністерства фінансів України, надіслані листом № 07010-04-3/19654 від 31.07.2019 року. Крім пропозицій у сферах вищої освіти та науки, цей документ містить алгоритм дій, спрямованих на значну економію коштів у сфері загальної середньої освіти, викликану у тому числі рішенням Уряду про підвищення заробітних плат учителів . Так, Мінфін пропонує: підвищення заробітної плати вчителів здійснювати лише з одночасним скороченням їх чисельності; МОН спільно з облдержадміністраціями розробити плани-графіки оптимізації малокомплектних шкіл у розрізі кожного регіону; припинення з 01 січня 2020 року фінансування з освітньої субвенції шкіл (крім початкових) з кількістю учнів менше 40 та фінансування освітнього процесу в 10-11 (12)х класах, де менше 20 учнів; підвищення навчального навантаження на вчителя з 18 до 20 годин; підвищення розрахункової наповнюваності класів під час розрахунку освітньої субвенції для районів та ОТГ на 2 пункти; перегляд діючих умов оплати праці педагогічних працівників з метою оптимізації підвищень посадових окладів, надбавок та доплат; перегляд підходів до створення мережі опорних шкіл, розвиток мережі опорних шкіл шляхом фінансових стимулів, зокрема спрямування капітальних видатків, у першу чергу, на ці школи, і за умови виконання процесу оптимізації; обов’язковий вихід учителів на пенсію по досягненні пенсійного віку або укладання контрактів. Щодо можливої наповнюваності класів та процедури формування мережі класів Відповідно до частини другої статті 14 Закону України «Про загальну середню освіту», дійсно, у закладах загальної середньої освіти, розташованих у селах і селищах, кількість учнів у класах визначається демографічною ситуацією, але повинна становити не менше п’яти осіб . У разі меншої кількості учнів у класі заняття проводяться за індивідуальною або іншими формами навчання. У той же час звертаємо увагу, що згідно з частиною першою статті 14 Закону України «Про загальну середню освіту» наповнюваність класів закладів загальної середньої освіти не може перевищувати 30 учнів . Відповідно до підпункту 2 пункту «а» статті 32 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до власних (самоврядних) повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, управління закладами освіти. Зважаючи на критичну ситуацію, викликану рішенням Уряду та недостатнім обсягом виділених державою коштів, сільська рада, у Вашому випадку, вимушена була оперативно та терміново приймати рішення щодо оптимізації мережі з 02.09.2019 року (зазвичай, про наміри оптимізації повідомляють наприкінці травня, це пов’язано, зокрема, з трудовим законодавством) та створення умов для здобуття освіти Вашими дітьми. Таким чином, попереджено ситуацію з невиплатами заробітних плат учителям у листопаді-грудні 2019 року та у І півріччі 2020 року. Оскільки Ваші діти навчаються в 8 та 9 класах , згідно із законодавством вони можуть здобувати освіту в опорному закладі освіти. Зважаючи на чинне законодавство, в опорній школі створюються засновником кращі умови навчання дітей. Також звертаємо увагу, що здобуття освіти в опорному закладі має ряд переваг: Навчання в опорній школі дозволяє розвивати комунікаційні навички у дітей, отримувати знання від учителів-предметників. Ресурси громади насамперед спрямовані в оснащення освітнього простору опорної школи, а отже, такий заклад має кращу матеріально-технічну базу. Держава при спрямовуванні коштів на розвиток матеріальної бази надає переваги насамперед опорним закладам освіти. Випускник опорної школи є більш конкурентноздатним при складанні ЗНО, а отже, вступу до закладу вищої освіти. Сподіваємось, що Ви з розумінням поставитесь до рішення засновника закладу освіти, оскільки воно спрямоване насамперед на забезпечення якісної освіти для Ваших дітей. Аналітичний центр АМУ Згідно з Порядком казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затвердженим Наказом Міністерства Фінансів України від 23.08.2012 №938, а саме у відповідності до п.7.1, Розпорядження про виділення коштів загального фонду місцевих бюджетів затверджується головою місцевого органу виконавчої влади (органу місцевого самоврядування) або, за його дорученням, одним з його заступників (керівником фінансового органу). У зв’язку із зазначеним виникло питання, чи може Розпорядження про виділення коштів загального фонду місцевих бюджетів затверджуватися директором департаменту фінансів виконкому міської ради? Відповідно до п.7.1 Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів (наказ Мінфіну від 23.08.2012 №938) розпорядження про виділення коштів загального фонду місцевих бюджетів затверджується головою місцевого органу виконавчої влади (органу місцевого самоврядування) або, за його дорученням, одним з його заступників (керівником фінансового органу). Аналізуючи цю норму вважаємо, що розпорядження про виділення коштів загального фонду місцевих бюджетів, у разі відсутності сільського, селищного, міського голови, може бути затверджене керівником фінансового органу. При цьому, спираючись на норми Бюджетного кодексу України (п.36 ч.1 ст.2) та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (ст.5), вважаємо, що під фінансовим органом слід розуміти самостійний виконавчий орган сільської, селищної, міської ради. Чи можна організувати педагогічний патронаж для 3-х дітей із селищної школи, де не зібрався клас? (Селище увійшло до міської ОТГ). Педагогічний патронаж як форма здобуття освіти належить до індивідуальної форми здобуття освіти відповідно до пунктів 1 та 2 Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти (далі ‒ Положення), затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 12 січня 2016 року № 8 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 10 липня 2019 року № 955). Відповідно до підпункту 1 пункту 1 розділу ІV «Педагогічний патронаж» Положення педагогічний патронаж може бути організовано, зокрема, для осіб, які здобувають початкову, базову середню освіту та проживають у селах і селищах ( якщо кількість здобувачів освіти у класі закладу освіти становить менше ніж 5 осіб ). Зважаючи на це, зазначені Вами учня можуть бути охоплені педагогічним патронажем. Звертаємо увагу, що відповідно до пункту 3 розділу ІV «Педагогічний патронаж» Положення педагогічний патронаж передбачає: · надання освітніх послуг відповідно до потреб дитини та у формі, яка найбільш відповідає стану дитини та її індивідуальним можливостям; · забезпечення освітнього процесу необхідними засобами навчання з урахуванням індивідуальних потреб здобувача освіти; · можливість періодичного залучення здобувача освіти до учнівського колективу з метою соціалізації (у межах загальношкільних освітніх заходів); · взаємодію педагогічних працівників із закладами охорони здоров'я, закладами соціального захисту дітей, інклюзивно-ресурсними центрами. Організацію педагогічного патронажу здійснюють педагогічні працівники закладу освіти, до якого будуть зараховані ці учні. Згідно з пунктом 3 розділу ІV «Педагогічний патронаж» Положення педагогічний патронаж організовується для осіб віком до 18 років (за винятком випадків, коли тривалість здобуття освіти осіб з особливими освітніми потребами було подовжено відповідно до законодавства). Аналітичний центр АМУ У комунальній установі «Охтирський міський центр комплексної реабілітації для дітей з інвалідністю» працюють такі працівники: педагог соціальний, вихователі соціальні по роботі з дітьми з інвалідністю, практичний психолог, вчитель-логопед, організатор культурно-дозвіллєвої діяльності, вчитель трудового навчання. Чи є вони педагогічними працівниками, якщо працюють у нашій установі? Педагогічне навантаження практичного психолога становить 20 годин на тиждень, вихователя соціального по роботі з дітьми з інвалідністю - 25 годин на тиждень. Скільки годин вони повинні відпрацьовувати в Центрі? Відпустка практичного психолога, соціального педагога, вихователів соціальних по роботі з дітьми з інвалідністю нашої установи становить 56 днів, як у педагогічних працівників, чи 24 дні, як у працівників установи соціального захисту? Перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 № 963 . Усі посади, що там зазначені, вважаються педагогічними працівниками. Також, відповідно до пункту 1.3. Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров'я України від 05.10.2005 № 308/519 , оплата праці керівників, фахівців, технічних службовців і робітників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення, що не передбачені цими Умовами (педагогічних працівників, працівників культури, сільського господарства та інших), здійснюється відповідно до умов оплати праці аналогічних категорій працівників відповідних галузей бюджетної сфери. Рекомендуємо переглянути до яких посади працівників належать працівники Вашої установи. Тривалість роботи та педагогічного навантаження для окремих категорій працівників закладів та установ соціального захисту населення регулюється наказом Міністерство праці та соціальної політики України від 12.02.2007 № 44 . Строк щорічної відпустки для педагогічних працівників регулюється Порядком надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56 календарних днів керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.1997 № 346 . Щодо питань оплати праці вихователя соціального по роботі з дітьми з інвалідністю, Мінсоцполітики надає роз’яснення , що такі працівники відносяться до педагогічних працівників (Консультація опублікована в інформаційно-консультаційній газеті «Праця i зарплата» № 12 (832), 27 березня 2013 р.). Селищна рада планує звертатися з позовом до суду з приводу внесення змін до публічної кадастрової карти України (видалення неправильних відомостей) При підготовці документів виникло два запитання. 1) хто буде належним відповідачем в такій справі - Головне управління держгеокадастру в ... області чи окремий відділ (у нашому районі) Головного управління держгеокадастру, який фактично і буде вносити такі зміни 2) чи потрібно омс платити судовий збір за подачу до суду такого позову? Дякуємо. 1. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.08.2016 року №581 « Про реформування територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру » ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Держгеокадастру у районах і містах. Натомість було створено служби і відділи у районах та містах як структурні підрозділи відповідних Головних управлінь Держгеокадастру. Тобто, відповідачем буде Головне управління Держгеокадастру у Вашій області. 2. Орган місцевого самоврядування є суб’єктом владних повноважень і сплачує судовий збір відповідно до розмірів, встановлених Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI. Чи є обов'язком місцевої ради здійснювати ремонт у приватизованій квартирі особи з особливими потребами (інвалідністю з ДЦП) за кошти місцевого бюджету? Чи повинна місцева рада за кошти місцевого бюджету обладнувати пандусами житлові багатоквартирні будинки з приватизованими квартирами та індивідуальні житлові будинки? Щодо здійснення ремонту Право на безоплатний капітальний ремонт власних жилих будинків та квартир і першочерговий поточний ремонт жилих будинків та квартир передбачений Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», «Про жертви нацистських переслідувань». Порядок проведення безоплатного капітального ремонту власних житлових будинків і квартир осіб, що мають право на таку пільгу затверджений постановою Кабінету Міністрів від 20.05.2009 № 565. На сьогодні чинними законами України проведення безоплатного ремонту особам з інвалідністю не передбачено. Щодо встановлення пандусів Відповідно до статті 30 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» жилі приміщення, займані особами з інвалідністю або сім’ями, у складі яких вони є, під’їзди, сходові площадки будинків, в яких мешкають особи з інвалідністю, мають бути обладнані спеціальними засобами і пристосуваннями відповідно до індивідуальної програми реабілітації, а також телефонним зв’язком. Обладнання зазначених жилих приміщень здійснюється органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями, у віданні яких знаходиться житловий фонд. Обладнання індивідуальних жилих будинків, в яких проживають особи з інвалідністю, здійснюється підприємствами, установами і організаціями, з вини яких настала інвалідність, а в інших випадках - відповідними органами місцевого самоврядування. Депутатський корпус розглядає звернення ЦРЛ про виділення коштів на інсуліни. Постає питання контролю за цільовим використанням коштів. Держава здійснює перерахування коштів на підставі даних реєстру, до якого ми не маємо доступу. Яким чином громада може контролювати цільове використання коштів? Чим має бути підтверджено, що ці кошти витрачені саме на мешканців громади? Якщо на території об’єднаної громади недостатньо бюджетних установ, інших суб’єктів господарювання комунальної власності, які забезпечують надання гарантованих послуг, визначених п. 2 частини першої ст. 86 Бюджетного кодексу України (далі - БКУ), в обсязі, визначеному фінансовими нормативами бюджетної забезпеченості, обрахований обсяг видатків на здійснення цих послуг враховується при визначенні міжбюджетного трансферту бюджету, з якого утримуються бюджетні установи, що надають гарантовані послуги. Стаття 93 Бюджетного кодексу України дозволяє передачу коштів між місцевими бюджетами на здійснення окремих видатків місцевих бюджетів у вигляді міжбюджетного трансферту. Згідно з п.5 Порядку та умов надання медичної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 січня 2015 р. № 11, передбачено, що місцеві ради мають право передавати кошти субвенції у вигляді міжбюджетного трансферту іншим бюджетам для надання медичних послуг за місцем обслуговування населення. Якщо заклад фінансується з районного бюджету і надає послуги жителям об’єднаної громади, в бюджеті громади необхідно передбачити трансферт районному бюджету для оплати послуг, що будуть надаватися жителям громади в закладах охорони здоров’я, які фінансуються з районного бюджету. Механізм передачі коштів між місцевими бюджетами на здійснення видатків місцевих бюджетів врегульовано ст. 93 та 101 БКУ. Для того, щоб мешканці мали змогу обслуговуватись медичним закладом розташованим на території іншого району необхідно на підставі рішень відповідних місцевих рад укласти договір та здійснити передачу коштів у вигляді міжбюджетного трансферту до відповідного місцевого бюджету. Згідно ст. 93 Бюджетного кодексу України передача коштів між місцевими бюджетами здійснюється на підставі рішень відповідних місцевих рад, прийнятих кожною із сторін, і укладання договору. Умови надання субвенцій, зазначених у ст.101 БКУ, визначаються відповідним договором сторін , який укладається одночасно з прийняттям рішення про передачу коштів і є невід’ємною частиною рішень про внесення змін до відповідних місцевих бюджетів. Усі договори про передачу коштів між місцевими бюджетами згідно з такими рішеннями укладаються до 1 серпня року, що передує плановому. У випадку, коли жителі об’єднаної територіальної громади обслуговуються в районній лікарні, немає норми розрахунку обсягів міжбюджетних трансфертів, що повинні передаватись з одного бюджету до іншого . Цей обсяг можна розраховувати на основі даних статистики медичних закладів і на умовах партнерства та співпраці узгоджувати питання про надання субвенції. Отже Вашій громаді доцільно укласти договір з районною радою, в якому перебдачити надання громаді статистичної інформації про кількість пролікованих хворих за попередній період та на яку суму в середньому, зокрема це стосується пацієнтів, які знаходяться на обліку з приводу Цукрового діабету І типу та інших хвороб. Ви матимете можливість здійснювани епідеміологічний аналіз, розробляти заходи щодо профілактики та покращання якості життя населення громади. Ця інформація буде корисною громаді не тільки для передачі трансфертів на лікування, а також для прийняття інших управлінських рішень в громаді. 1 2 3 4 5 6 7 8 9 … наступна › остання » Тема * - Виберіть значення - Земля та майно Місцеві фінанси Кадри та організація роботи Освіта Охорона здоров’я Сталий економічний розвиток Соціальний захист Адміністративні послуги ЖКГ Об’єднання громад Ваш Email * Питання * Вертикальні вкладки Надіслати Сторінку розроблено в рамках проекту «Розробка курсу на зміцнення місцевого самоврядування в Україні» (ПУЛЬС) Головна Галузевий діалог Закони Е-петиції Ярмарок ідей Консультації Статистика Соціологія Навчання Бібліотека Фото, відео, веб-трансляція Пошукова форма Пошук 2019 © Асоціація міст України