|
 Народився 1955 року місті Коропі на Чернігівщині. Закінчив Ленінградський (Санкт-Петербурзький) державний університет, аспірантуру і докторантуру Одеського державного університету ім. І. І. Мечникова. Лінгвіст, доктор філологічних наук, професор, зав. кафедри китайської та японської філології Інституту філології Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Автор понад 120 опублікованих праць, серед яких наукові статті, навчальні посібники, підручники, монографії («Російська мова японських мореплавців XVIII століття» – Японія, Нара: Тенрі-дайгаку, 1996; «Російсько-японські мовні взаємозв'язки XVIII століття» – Одеса: Астропринт, 2000), а такої співавтор (разом з Хіно Такао) перших вітчизняних українсько-японських та японсько-українських словників. Довгий час жив і працював у Японії, займаючи посаду професора факультету міжнародної культури університету Тенрі, місто Нара – одного з найстаріших і найкращих лінгвістичних університетів країни.
Іван Бондаренко вперше переклав українською велику кількість японських віршів: танка, ренга, хайку. «Антологія японської поезії. Хайку XVII – XX ст.» вийшла 2002 року у видавництві «Дніпро», а в 2004, у видавництві «Факт» вийшла «Антологія японської класичної поезії. Танка, ренга VIII – XV ст.»
Обидві книги двомовні – вірші подані японською та українською.
Для прикладу наведемо кілька перекладів Бондаренка. Японський варіант кожного вірша записано канджі (верхній рядок) та каною (нижній). Римськими цифрами вказано номер сувою (тому), арабськими – номер вірша.
Танка
大和は國の真秀ろば畳なづく青垣山籠れる大和しうるはし
やまとはくにのまほろばたたなづくあをがきやまごもれるやまとしうるはし |
Смарагдові тини
Високих гір
Рядами щільними
Оточують Ямато¹ –
Нема в країні кращої землі!
Ямато Такеру но Мікото
«Коджікі», II, 30
(Записи давніх діянь, 712 р.) |
畳柳梅との花を折りかざし飲みての後は散りぬともよし
あをやなぎうめとのはなををりかざしのみてののちはちりぬともよし |
Зеленим верболозом,
Сливи цвітом
Себе прикрасимо
І вип'ємо вина,
А потім хай той цвіт і опадає!
Каса но Самі
«Ман-йо-шю», V, 821
(Збірка міріад листків, II пол. VIII ст.) |
山ざくら霞の間よりほのかにも見てし人こそ恋しかりけれ
やまざくらかすみのまよりほのかにもみてしひとこそこひしかりけれ |
Гірською вишнею
В тумані промайнула –
І роздивитись до ладу не зміг,
Та закохався
Майже до нестями!
Кі но Цураюкі
«Кокін-вака-шю», XI (пісні кохання²), 479
(905 р.) |
わか園の梅の末枝に鶯の音になきぬべき恋もする哉
わかそののうめのほつえにうぐひすのねになきぬべきこひもするかな |
В моїм саду
У верховітті сливи
Оплакує кохання соловей.
Шкода,
Що я так плакати не вмію!
невідомий автор
«Кокін-вака-шю», XI (пісні кохання), 498
(905 р.) |
恋しきがかたもかたこそありと聞け立てれをれどもなき心ち哉
こひしきがかたもかたこそありときけたてれをれどもなきここちかな |
Я чув колись,
Що i в коханнi теж
Є рiзнi способи, позициї и пози...
Встаю, сiдаю –
Жодних почуттiв!
невідомий автор
«Кокін-вака-шю», XIX (жартівливі танка³), 1024
(905 р.) |
思へども猶うとまれぬ春霞かゝらぬ山のあらじと思へば
おもへどもなおうとまれぬはるがすみかゝらぬやまのあらじとおもへば |
Як той серпанок весняний
Моя кохана:
Мене цурається,
Але нема вершин,
Яким вона не вішалась на шию!
невідомий автор
«Кокін-вака-шю», XIX (жартівливі танка), 1032
(905 р.) |
Ренга зі збірки «Мінасе сан-гін хяку-ін» 1488 року
雪ながら山本かすむ夕べかな
ゆきながらやまもとかすむゆうべかな |
У горах сніг,
Але підніжжям гір
Вже стелиться серпанок вечорами.
Согі |
行く水とほく梅にほふさと
ゆくみずとほくうめにほふさと |
І талі води здалеку несуть
Села гірського аромат сливовий.
Шьохаку |
川風に一むら柳春見えて
かわかぜにひとむらやなぎはるみえて |
Над річкою легенький вітерець
Весни прикмету –
Верб табунчик пестить.
Сочьо |
舟さす音もしるきあけがた
ふねさすをともしるきあけがた |
Ледь-ледь світає. Весел чути сплеск,
Проте човна самого ще не видно.
Согі |
Хайку
かれ朶に烏のとまりけり秋の暮
かれえだにからすのとまりけりあきのくれ |
Засохла гілка –
Крука притулок.
Осінній вечір.
Мацуо Басьо
|
馬をさえながむる雪の朝哉
うまをさえながむるゆきのあしたかな |
Засніжений світанок.
Навіть кінь.
Сьогодні якось дивно виглядає!
Мацуо Басьо
|
古池や蛙飛こむ水の音
ふるいけやかわずとびこむみずのおと |
Старий ставок.
Пірнуло жабеня –
Вода сплеснула.
Мацуо Басьо
|
春雨やものがたりゆく蓑と傘
はるさめやものがたりゆくみのとかさ |
Весняний дощ!
Балакаючи, йдуть
Солом'яна накидка й парасолька.
Йоса Бусон
|
ゆく春や逡巡として遅ざくら
ゆくはるやしゅんじゅんとしておそざくら |
Весна відходить!
Запізніла вишня
Розгублено їй дивиться услід.
Йоса Бусон
|
日は日くれよ夜は夜明よと啼蛙
ひはひくれよよはよあけよとなくかわず |
Скрекочуть жаби.
Вдень: «Скоріше б вечір!»
А поночі: «Скоріше б день настав!»
Йоса Бусон
|
Хайку зі щоденника Мацуо Басьо «Стежками півночі» 1689 року
草の戸も住替る代ぞひなの家
くさのとも/すみかわるよぞ/ひなのいえ |
Як хатка для ляльок,
І мій курінь
Новому мешканцю свої відчинить двері.
|
行春や鳥啼魚の目は泪
ゆくはるや/とりなきうおの/めはなみだ | Прощається весна!
Пташки голосять.
У риб – німотні сльози на очах.
|
あらたうと青葉若葉の日の光
あらとうと/あおばわかばの/ひのひかり | Яка краса!
У сонячному сяйві –
Ніжно-зелене листя молоде.
|
暫時は瀧に籠るや夏の初
しばらくは/たきにこもるや/げのはじめ | Зайду на мить
Під струмінь водограю –
Самітництво чернече розпочну.
|
¹ Ямато – історична назва сучасної префектури Нара, пізніше – всієї країни.
² Збірка «Кокін вака шю» (як і більшість інших) традиційно ділиться на кілька тематичних підрозділів. Пісні кохання займають з XI по XV томи.
³ Жартівливі танка – яп. хайкай-но ута – вірші з 1011 по 1068 XIX тому цієї збірки. |