Фотогалерея| Новини | Уніан | Чат | Історія
Угрупування | до 33 | до 55 | до 85 | Вічність
Угрупування | до 33 | до 55 | до 85 | Вічність
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Тетяна Левицька
2019.09.13
15:46
Я...ТИ...Ми...
Моя нестримна течія о, як же я
не піддаватимусь спокусливій любові
і стримаю жагу, коли камелія
розсипала пилок в пелюстці малиновій.
О, як же я, сододкий, як же я?
Ялицею перед тобою, як же ти
зумів розгледіти в мені цнотливу квітку.
не піддаватимусь спокусливій любові
і стримаю жагу, коли камелія
розсипала пилок в пелюстці малиновій.
О, як же я, сододкий, як же я?
Ялицею перед тобою, як же ти
зумів розгледіти в мені цнотливу квітку.
Матвій Смірнов
2019.09.13
11:53
Бекґраунд
Пів земного терміну промайнуло,
Далі тільки хащі та вітровал,
Навігатор збився... Між тим, минуле
Крізь бетон пробилось, немов трава.
Власне, я поскаржитися не проти,
Розтравити пам`ять старих подій,
Як усі - нормальний міський невротик -
Далі тільки хащі та вітровал,
Навігатор збився... Між тим, минуле
Крізь бетон пробилось, немов трава.
Власне, я поскаржитися не проти,
Розтравити пам`ять старих подій,
Як усі - нормальний міський невротик -
Любов Бенедишин
2019.09.13
09:52
***
За щастям – біль. І щастя мить – за болем.
Усе життя по замкнутому колу:
Розлуки, стрічі, «воскресіння», «страти»…
Й немає сили коло розірвати.
12.09.2019
Усе життя по замкнутому колу:
Розлуки, стрічі, «воскресіння», «страти»…
Й немає сили коло розірвати.
12.09.2019
Віктор Кучерук
2019.09.13
06:22
* * *
Погаснуть осінні пожежі
Димами пропахлих дібров,
І лісу обвуглені межі
Остудить зимовий покров.
І тільки зостанеться спомин
Про вітру жадливого рев, –
Про стогін, зітхання та гомін
Нездатних пручатись дерев.
Димами пропахлих дібров,
І лісу обвуглені межі
Остудить зимовий покров.
І тільки зостанеться спомин
Про вітру жадливого рев, –
Про стогін, зітхання та гомін
Нездатних пручатись дерев.
Іван Потьомкін
2019.09.12
21:24
...Молитвами одними й тими ж
Затісно в суєтному сьогоденні…
Кривавицею мерехтить майбутнє…
Невже таким задумано було наш світ?
«А ти в минувшину занурся,- чую голос чийсь.-
Між слів і дій тамтешніх наміри й помисли,
Прийнятні сьогоденню, віднайди.
Аби бодай на гріх один йо
Кривавицею мерехтить майбутнє…
Невже таким задумано було наш світ?
«А ти в минувшину занурся,- чую голос чийсь.-
Між слів і дій тамтешніх наміри й помисли,
Прийнятні сьогоденню, віднайди.
Аби бодай на гріх один йо
Олена Малєєва
2019.09.12
19:33
Чекаю...
Поки серце б'ється, я тебе чекаю.
А як засумую... то тебе немає.
Я тобі весела, я тобі щаслива
Я тобі красуня, я тобі грайлива...
Не покинь, не бійся, не забудь, не плач.
Я собі і демон, я собі палач.
Я себе картаю
А за віщо, Боже?
А як засумую... то тебе немає.
Я тобі весела, я тобі щаслива
Я тобі красуня, я тобі грайлива...
Не покинь, не бійся, не забудь, не плач.
Я собі і демон, я собі палач.
Я себе картаю
А за віщо, Боже?
Олена Малєєва
2019.09.12
19:31
Мене мати у любистку купала
Мене мати у любистку купала,
Та, купаючи у травах, примовляла:
«Щоби ручки й ніжки
Були дуже ніжні,
Щоби хлопці любили
І святі, і грішні».
Мені мати коси заплітала,
Заплітаючи так ніжно примовляла:
Та, купаючи у травах, примовляла:
«Щоби ручки й ніжки
Були дуже ніжні,
Щоби хлопці любили
І святі, і грішні».
Мені мати коси заплітала,
Заплітаючи так ніжно примовляла:
Ігор Деркач
2019.09.12
18:20
Осінь по колу
Під ногами знову шелестить
в’яле і сухе опале листя
і пейзаж минулого за мить
ватрою ось-ось і розгориться.
Пам’ять намалює багрянці,
руту біля гаю, а далеко
де-не-де у самому кінці
в’яле і сухе опале листя
і пейзаж минулого за мить
ватрою ось-ось і розгориться.
Пам’ять намалює багрянці,
руту біля гаю, а далеко
де-не-де у самому кінці
Олексій Кацай
2019.09.12
17:41
В цьому лісі, де живе зоря...
В цьому лісі, де живе зоря,
з йоржиком проміння, волохата,
вранці будуватиму я хату
з геть потрощеного корабля.
Кров зітру з уламків зорельоту,
потім вкрою, вищий за сосняк,
залізяк обпечений кістяк
з йоржиком проміння, волохата,
вранці будуватиму я хату
з геть потрощеного корабля.
Кров зітру з уламків зорельоту,
потім вкрою, вищий за сосняк,
залізяк обпечений кістяк
Олександр Сушко
2019.09.12
17:13
Звільнення
Не хочу, сестри, вас лякати,
Та попередити все ж слід:
Полтавська відьма прищувапа
З кущів гарчить на білий світ.
Довбає дятлом розум людям,
В душі просвердлює діру.
Бери кілка, якщо не тютя
Та попередити все ж слід:
Полтавська відьма прищувапа
З кущів гарчить на білий світ.
Довбає дятлом розум людям,
В душі просвердлює діру.
Бери кілка, якщо не тютя
Сергій Губерначук
2019.09.12
11:33
Прононс 11
Євген Геннадійович і Анфіса Афанасіївна
(на їх вимогу робиться це поіменне вказування),
сто років улаштовуючи дім,
на старість черепки побили в нім.
Подавши в арбітраж свої прохання
про якнайскорше їх розмежування
та довідки про ненаявність маразм
(на їх вимогу робиться це поіменне вказування),
сто років улаштовуючи дім,
на старість черепки побили в нім.
Подавши в арбітраж свої прохання
про якнайскорше їх розмежування
та довідки про ненаявність маразм
Віктор Кучерук
2019.09.12
07:08
* * *
Гіркота вітрів осінніх,
На лелечому крилі,
Віддалилась безгомінно,
З похололої землі.
Лиш зостався запах диму
Біля повного хліва
І не складені у рими
Ненаписані слова…
На лелечому крилі,
Віддалилась безгомінно,
З похололої землі.
Лиш зостався запах диму
Біля повного хліва
І не складені у рими
Ненаписані слова…
Ярослав Чорногуз
2019.09.12
03:48
Два сонця
Боюсь любові я твоєї –
Які великі в неї крила!
Щоб коло сонця в апогеї
Ти їх собі не попалила.
Я - джерело твого кохання,
І джерело твого натхнення,
Які од вечора й до рання
Які великі в неї крила!
Щоб коло сонця в апогеї
Ти їх собі не попалила.
Я - джерело твого кохання,
І джерело твого натхнення,
Які од вечора й до рання
Вікторія Лимарівна
2019.09.11
21:23
Життєва метушня
Золото, просинь усміхнена осінь
щедро дарує усім навкруги.
Зніяковіло пробачення просить:
Щодо птахів, котрі в теплі краї
Змушені знов відлітати наразі,
Саме туди, де нема холодів.
Можна позаздрити їх рівновазі.
щедро дарує усім навкруги.
Зніяковіло пробачення просить:
Щодо птахів, котрі в теплі краї
Змушені знов відлітати наразі,
Саме туди, де нема холодів.
Можна позаздрити їх рівновазі.
Світлана Майя Залізняк
2019.09.11
21:04
Карантинний автор діє
Шановний пане Ляшкевичу, то Сушко відправлений у карантин? Відлучений від сайту на місяць? Напівміри лише наснажують упирячу натуру. Ви триматимете Сушка на сайті - щоб привертати увагу до тліючого ресурсу? Віршики такого штибу вам любі-милі? Непоясненна
Ольга Паучек
2019.09.11
15:58
***
А листя, як сльози,
Спадають додолу -
Прощається вишня
З життям до весни
Не вміє, сердешна,
Жалітись на долю,
Порине самотньо
У райдужні сни.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Спадають додолу -
Прощається вишня
З життям до весни
Не вміє, сердешна,
Жалітись на долю,
Порине самотньо
У райдужні сни.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Поетичні Майстерні
Вероніка Головня
2019.09.04
Микола Кора
2019.09.01
Сергій Негода
2019.08.11
Дмитро Заєць
2019.08.06
Світлана Короненко
2019.08.06
Анастасія Романюк
2019.08.04
Аврора Милосская
2019.08.01
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори
| Дата | |
|---|---|
| Залізняк Світлана Майя : "Ранок. Вибачення пана Чорногуза переді мною і Л.Бенедишин переросло у напад. Враження, що потрібен кризовий менеджер. Спробу..." |
2019.07.03 |
Загалом
Автори
Усі А
Б
В
Г
Ґ
Д
Е
Є
Ж З
І Ї Й
К Л
М Н
О
П Р С Т
У
Ф Х
Ц
Ч
Ш Щ Ю
Я
Показати
Список Авторів є прихованим, показати увесь список?