Фотогалерея| Новини | Уніан | Чат | Історія
Угрупування | до 33 | до 55 | до 85 | Вічність
Угрупування | до 33 | до 55 | до 85 | Вічність
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Ніна Виноградська
2019.08.10
16:38
Чужі
І що ви тут зібралися міняти,
Мокшанські діти, з палестинських гір?
Чого вам не жилось у рідних хатах,
А ви до нас припхалися? Мов звір
Винюхуєте скрізь і забаганки
Виконуєте для своїх усі.
Ви, мов гриби, неначе ті поганки
Мокшанські діти, з палестинських гір?
Чого вам не жилось у рідних хатах,
А ви до нас припхалися? Мов звір
Винюхуєте скрізь і забаганки
Виконуєте для своїх усі.
Ви, мов гриби, неначе ті поганки
Оксана Дністран
2019.08.10
07:18
Підвельнська* пастораль
Подався в мандри чоловік.
Довгенько не було.
Дружина коротала вік
Одна на все село.
Повиїжджали молоді
До ліпшого життя,
Лишались довго тільки ті,
Довгенько не було.
Дружина коротала вік
Одна на все село.
Повиїжджали молоді
До ліпшого життя,
Лишались довго тільки ті,
Іван Потьомкін
2019.08.09
22:09
...Сплива життя поміж рядками віршів
Я читачів своїх, здається, знаю поіменно.
Хотілося б, щоб більше тих було імен.
І хоч палаци й стадіони не про мене,
Тішу себе: може, іще когось мій вірш не обмине.
Хай не бурхливою рікою вірш мій буде,
А тихим лісовим струмком чи й джерельцем,
Та я
Хотілося б, щоб більше тих було імен.
І хоч палаци й стадіони не про мене,
Тішу себе: може, іще когось мій вірш не обмине.
Хай не бурхливою рікою вірш мій буде,
А тихим лісовим струмком чи й джерельцем,
Та я
Сергій Губерначук
2019.08.09
13:54
Яблуневі лещата...
Яблуневі лещата.
Білі хащі з воронами жовтими.
Сонця безліч.
Усе у цвіту пломенить.
Опиляймося ним –
і любов’ю обпалимось згодом ми,
коли яблуко синє
Білі хащі з воронами жовтими.
Сонця безліч.
Усе у цвіту пломенить.
Опиляймося ним –
і любов’ю обпалимось згодом ми,
коли яблуко синє
Ольга Паучек
2019.08.09
13:41
Усвідомлення
Зітхає вечір світлячками,
Спадає листям на поріг...
Що відбувається із нами
На перехресті із доріг?
Чого ми просимо у долі,
До кого підіймаєм зір,
За ким ховаємось від болю
Спадає листям на поріг...
Що відбувається із нами
На перехресті із доріг?
Чого ми просимо у долі,
До кого підіймаєм зір,
За ким ховаємось від болю
Ніна Виноградська
2019.08.09
12:48
Врятуємо країну?
На вістрі часу і на вістрі дня
Опинишся ти раптом у негоду,
Де вже панує і живе брехня
І п’є твою святу джерельну воду.
Як мовить слово – в серце попада,
Підступна, хижа, а красою вмита.
І трутою стає свята вода,
Опинишся ти раптом у негоду,
Де вже панує і живе брехня
І п’є твою святу джерельну воду.
Як мовить слово – в серце попада,
Підступна, хижа, а красою вмита.
І трутою стає свята вода,
Олена Побийголод
2019.08.09
07:45
Молитва
Із Анни Ахматової
Приречи мені млявість та тугу,
задихання, безсоння та жар,
відбери і дитину, і друга,
по суглобах та залозах вдар... -
я отак на обідні молюся
Приречи мені млявість та тугу,
задихання, безсоння та жар,
відбери і дитину, і друга,
по суглобах та залозах вдар... -
я отак на обідні молюся
Вікторія Лимарівна
2019.08.08
23:55
До тихої гавані
Не піднімають у бурю вітрил!
Градус пониження треба для тих,
Хто провокує ганебний конфлікт,
Навіть своїх не шкодуючи сил.
СтОрони зовсім забули про мир:
Тільки амбіції, заздрість та лють,
Несамовитого спалаху вир!
Градус пониження треба для тих,
Хто провокує ганебний конфлікт,
Навіть своїх не шкодуючи сил.
СтОрони зовсім забули про мир:
Тільки амбіції, заздрість та лють,
Несамовитого спалаху вир!
Маріанна Челецька
2019.08.08
23:25
Вірші з роялю у пальмах (квартетник)
Загадка світу - образ твій
Що на піску будує зАмки
І сорок літ в пустелі проблукавши Своє inkognite впізнАєш лиш у сні..
Воно як тінь під хвилі
Просить terra
І чайкам зв'язує хвости
І зранку будить під болгарським
сонцем
Що на піску будує зАмки
І сорок літ в пустелі проблукавши Своє inkognite впізнАєш лиш у сні..
Воно як тінь під хвилі
Просить terra
І чайкам зв'язує хвости
І зранку будить під болгарським
сонцем
Іван Потьомкін
2019.08.08
21:47
З добірки "У простоті, у щирості, у вірі"
Зібралися у Львові цадики
І гудить почали сучасну молодь:
Мовляв, і одяг у неї надто короткий...
І до бороди та пейсів неохоча...
А там, дивись, і в синагогу не загониш.
Якщо нічого не робить,
То скоро розпуста ця
Розвалить віри нашої основи.
І гудить почали сучасну молодь:
Мовляв, і одяг у неї надто короткий...
І до бороди та пейсів неохоча...
А там, дивись, і в синагогу не загониш.
Якщо нічого не робить,
То скоро розпуста ця
Розвалить віри нашої основи.
Сергій Губерначук
2019.08.08
13:43
Ермітаж
Темний ґрот.
Екзальтовані хащі.
Аурікове сонце стає.
Ноги важчі.
І руки тяжчі.
Трохи вище фантазія є.
Леонардо да Вінчі не вище.
Екзальтовані хащі.
Аурікове сонце стає.
Ноги важчі.
І руки тяжчі.
Трохи вище фантазія є.
Леонардо да Вінчі не вище.
Тетяна Левицька
2019.08.08
09:15
Журавлиний
Не дістати з небес журавля,
що високо летить над землею.
Я звикаю, давно не твоя
та навряд чи була я твоєю.
Дні плетуть у тунелях думок
павутину з ниток Аріадни.
Вихід є - кілька слів, тільки крок
що високо летить над землею.
Я звикаю, давно не твоя
та навряд чи була я твоєю.
Дні плетуть у тунелях думок
павутину з ниток Аріадни.
Вихід є - кілька слів, тільки крок
Олексій Кацай
2019.08.08
03:57
Чародій
Як поблякле сонце вже не гріє,
як нема до нього вороття,
з таємниці вилучене мрією,
космосом стає життя.
І, безоднями до того слушний,
враз міліє чорний океан –
беріг, всіяний галактик мушлями,
як нема до нього вороття,
з таємниці вилучене мрією,
космосом стає життя.
І, безоднями до того слушний,
враз міліє чорний океан –
беріг, всіяний галактик мушлями,
Ігор Федів
2019.08.07
23:29
Потаємні двері
Великі небеса сльозами рвало,
І береги потоками води залило,
А полум’я любові осіяло
І душі втрачені її тепло зігріло.
Загублені у часі існування,
І не чекаючи ослаблення стихії,
Шукали люди миті покаяння,
Аби у серці поселилися надії.
І береги потоками води залило,
А полум’я любові осіяло
І душі втрачені її тепло зігріло.
Загублені у часі існування,
І не чекаючи ослаблення стихії,
Шукали люди миті покаяння,
Аби у серці поселилися надії.
Ігор Деркач
2019.08.07
18:07
Під музику Мордору
Не линяє іще триколор.
Береже Лугандонію карма.
Україна іще не казарма,
та уже доганяє Мордор...
Українці обрали мотор,
але якось забули за гальма.
Береже Лугандонію карма.
Україна іще не казарма,
та уже доганяє Мордор...
Українці обрали мотор,
але якось забули за гальма.
Вікторія Лимарівна
2019.08.07
14:34
Береза й осика
Схожі, як сестри, береза й осика:
Станом гнучким, шепотінням на вітах.
Інколи вітру пошлють вони виклик,
Інколи посмішку сонцю привітну.
Разом зростали, вражали красою.
Гарні завжди, особливо весною.
З часом невпинним змінилися коси:
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Станом гнучким, шепотінням на вітах.
Інколи вітру пошлють вони виклик,
Інколи посмішку сонцю привітну.
Разом зростали, вражали красою.
Гарні завжди, особливо весною.
З часом невпинним змінилися коси:
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Поетичні Майстерні
Дмитро Заєць
2019.08.06
Світлана Короненко
2019.08.06
Анастасія Романюк
2019.08.04
Аврора Милосская
2019.08.01
Тетяна Нечас
2019.07.15
Сонячна Принцеса
2019.07.14
Ігор Якименко
2019.07.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Вірші, проза, аналітика, огляди
Літугрупування
| Дата | |
|---|---|
| Дикий Жорж
Основна з проблем у мистецтвознавстві - це навчитися оцінювати твори мистецтва, і цього не оминеш - бо ще більша проблема - б...
|
2006.02.25 |
Загалом
Рейтинги
| Пояснення | Редактори | Динаміка авторських рейтингів |
Народний рейтинг
|
Рейтинг "Майстерень"
|
Редактори
• Рейтинги обраховуються тільки на основі особистих авторських рейтингів у ПОЕЗІЇ.• Авторський статус має значення. "Л.П" (1.00), "R2" (1.10),"R1" (1.20)
• Рейтинги авторів , нижчі за 5,01 (від "Майстерень"),
при обчисленні загальних рейтингів не враховуються.
• Рейтинги поновлюються один раз на добу