Ну, що хлопці-дівчата? – Тріумф Вілкула в Кривому Розі показав, що далеко не завжди нові вибори – панацея і ізбавлєніє …

Звісно ж Кривий Ріг – не вся Україна, але вказує на тенденцію… Суспільство настільки накручене, поляризоване, розчароване і збентежене, що часто голосує за нєчто удівітєльне, м’ягко говоря… І я (соррі за бахвальство) буквально чувствую: якщо завтра вдруг вибори, то наобираємо такого, що “живиє мьортвим позаздрять”, як казав Джон Сільвер…
Іздєржки історичного процесу… Народ готов до реформ, але не готов до їх наслідків… Реформ і пенсій! Реформ – безболєзнєнних, пенсій – громадних… Що? Так не буває? Ах ви ж падлюки!…
Однак, всьо-равно “потрібні зміни!”… А які самі зміни – на гірше чи на краще? – Та, в принципі, один хрен… В цьому суть української політики… Тому не возлагаю, на жаль, особливих сподівань на перезавантаження уряду в його нинішній фазі… Бо те, що ми бачимо, дуже мало схоже на обіцяні “обєтованниє” реформи… Таке шось… Ні о чьом… “Свиня з рову-свиня в рів”, – це є такий народний український сінгл, що говорить нам про бессмислєнность та екзистенційну дурість суєти земної…
Якісь врагозрадники колись придумали, що суть українця виражена в прислів’ї “Моя хата скраю”… Але – ні! Два Майдани і АТО показали, що це не про нас… Національна ідея у нас виражена в іншому прислів’ї “Хай і гірше, аби – інше”… Оце наше всьо… Хай шось буде… Хочеться якоїсь, знаєтє лі, встряски… Ну хотя би током ударило, і то добре…
А всю суть політичних змін колись дуже вдало описала Юля Мостова з “Зеркала недели”… Після Майдану 2004-05 року, коли вже стало видно, що “крокоділ нє ловіцца”, “дорожня карта” не імплемєнтіруєцца , а справжні патріоти крадуть не менш хвацько ніж представники щойно поваленого кривавого режиму, вона написала: вместо организованной преступности к власти пришла преступность неорганизованная…
Ото такоє… Однак, я оптиміст всьо-равно… А куда діваться!
Усьо буде хорошо… Ом мані бадме хум! – як кажуть на Черкащині в удачні врожайні годи…