Тека з паперами - Україна модерна

[http://stfalcon.github.io/euromaidan/] Журнал присвячено історії України та Центрально-Східної Європи кінця XVIII – XX століть. Заснований у 1996 році, часопис видається українською мовою з англомовними резюме один раз на рік. Від 2007 року «Україна Модерна» виходить у форматі тематичних випусків. Головна Про часопис Свіжий номер Для авторів Наступні томи Архів журналу Де придбати? Редакція Книги на рецензію Тека з паперами | Друк | Статті, дослідження, фрагменти праць Гуртожиток чи квартира? Житлові умови студентів підросійської України кін. ХІХ – поч. ХХ ст. Марина Кругляк Гуртожиток – перше, що спадає на думку, коли йдеться про студентське житло. Однак таке не дуже комфортне, але дешеве помешкання, яке нині надається у тимчасове користування на час навчання, не завжди було частиною звичного повсякдення студентів, які здобували вищу освіту далеко від дому. От і в підросійській Україні ХІХ – початку ХХ ст. гуртожиток частенько був розкішшю, яку міг дозволити собі далеко не кожен. Як виглядали і функціонували перші університетські гуртожитки? Чому для більшості студентства винайм кімнати чи кутка був більш доступною, хоч часто значно гіршою за умовами проживання, опцією? Як і чому керівництво навчальних закладів та системи освіти Російської імперії намагалися вивчати і вирішувати «квартирне питання» студентів? читати... „Чужі у своєму місті”: протистояння національних громад Львова у XVI ст. Ольга Гуль Головною прикметою суспільства ранньомодерного Львова було співіснування у місті багатьох етнічних громад. Однак за маґдебурзьким правом лише католики мали право на громадянство і міські привілеї, тоді як представники інших релігійно-етнічних груп не були повноправними міщанами. У чому полягали обмеження, яких зазнавали українці-русини, євреї та вірмени у Львові? Як обходили заборони і яких санкцій за їх порушення зазнавали? В який спосіб купці та ремісники намагалися вибороти та розширити свої економічні права у місті? Як взаємодіяли в місцевою владою задля здобуття бажаних привілеїв на ремесла і торгівлю? Яким чином релігійні напруження поміж католиками та православними позначалися на економічних протистояннях? Хто ж формував імідж тогочасного Львова як потужного торгово-ремісничого центру Східної Європи? читати... «Заледве утримую себе і родину»: єврейський «сектор» економічного організму Рівного Максим Гон Рівне першої половини ХХ ст. було звичайним провінційним містом. Найбільше за чисельністю у Волинському воєводстві, воно утім вирізнялося активним ремісничим і торговим життям. Переважав дрібний (переважно родинний) бізнес, який давав засоби до існування, та рідко дозволяв розбагатіти. Підприємницьке обличчя міста формувала головно єврейська громада, частка якої серед мешканців була найвищою. Активна участь євреїв у створенні та діяльності профспілок, розвитку фінансової сфери, конкуренція з поляками за вплив у рівненському магістраті засвідчує роль цієї громади в економічному організмі міста. Утім, економічна криза 1930-х років уразила її відповідними соціальними хворобами: злочинність, проституція, еміграція набули поширення серед євреїв. читати... «Дайте хліба!»: бунтівні голоси з повоєнного Києва Сергій Єкельчик Вибори до рад народних депутатів, що відбувалися у Києві в повоєнні роки, були безальтернативними – виборці мали лише легітимізувати бюлетенем наперед затверджені кандидатури у депутати різних рівнів. Та чи мали громадяни в таких умовах якийсь шанс висловити власну позицію? Крім патріотичних написів і записок на бланках бюлетенів, у виборчих скриньках Києва знаходили й сотні бюлетенів з «антирадянськими» текстами. Підсумки критичних коментарів після кожних виборів пересилали в ЦК КП(б)У. Виявлені написи – від коротких гасел до порівняно розлогих текстів – засвідчують, що кияни використовували вибори як спосіб анонімно заявити про своє невдоволення політикою КПРС, ставлення до окремих діячів, власні політичні погляди та упередження, а головне - гостру критику різних сторін радянського трибу життя, серед яких головним був катастрофічний брак харчів. читати... У сутінках зникаючого світу: родинні спогади про долю поляків на Поділлі у 1917-1919 Олександра Гайдай Період 1917-1921 років позначився численними змінами урядів, військовими перемогами та поразками, але на тлі цих «великих» подій відбулося також поступове руйнування «старого світу». Численні покинуті та пограбовані палаци стали візуальними свідченнями незворотності змін. Дві жінки з однієї шляхетної польської родини, озираючись на той час, розповідають свої історії, щоб таким чином зберегти хоча б у своїй пам’яті те, що було втрачене. Їхній досвід став досвідом покоління, хоча спогади представляють лише одну з можливих перспектив на те, що відбулося. Сьогодні після десятиліть забуття пам'ять про ці родини повертається, але якою вона буде? читати... «Принесені війною»: «прийшлі люди» в містах Правобережної України, 1914–1917 Тимофій Герасимов У роки Першої світової війни Правобережна Україна мала стратегічне значення для імперій Габсбургів та Романових. Під час воєнних дій частина мешканців регіону опинилася у прифронтовій зоні, інша – у ближньому тилу. І для тих, і для інших формування образу війни, відмінного від «офіційного» та, відповідно, очікуваного, відбулося під впливом величезної кількості «прийшлих людей» - військових та цивільних осіб. Окупанти, військовополонені, поранені і біженці заполонили містах. Яких заходів уживала влада, аби тримати ситуацію під контролем? Як правобережні містяни реагували на цих чужинців? Як їхня тривала присутність позначилася на поведінці і настроях міського соціуму? читати... Під перехресним вогнем: життя і смерть радянських вчительок у повоєнній Західній Україні Олена Петренко Вчителька-східнячка стала одним із символів успішної радянізації Західної України у повоєнні роки. Хто були ці жінки і як вони опинилися у віддалених селах Галичини, Волині і Прикарпаття? Пильна увага до вчительок-чужинок з боку Служби Безпеки ОУН, грунтувалася на неоднозначному ставленні: їх сприймали і як агенток ворожої влади, і як потенційних союзниць та корисне джерело інформації. Радянські репресивні органи, своєю чергою, очікували від вчительок активних зусиль у справі радянської пропаганди і карали за контакти з повстанцями. Історії трьох молодих вчительок показують неоднозначність долі цієї категорії жінок, які намагалися вижити під перехресним вогнем ворогуючих сил. читати... Українська родина в епоху ДіПі Олена Подобєд Після завершення Другої світової війни чимало українців опинилося на території Західної Німеччини – теренах, які перебували під контролем Американської та Британської військових адміністрацій. Вони отримали статус «переміщені особи» та «біженці». Ці українці за короткий час у дуже непростих матеріальних і морально-психологічних обставинах розгорнули діяльність з налагодження свого побуту у спеціально створених для них таборах. Доволі швидко вони не лише облаштували житло, а й зуміли налагодити діяльність низки культурно-освітніх закладів. Цей досвід вплинув на усі сфери їхнього життя, зачепивши й особисті та родинні стосунки. Як розшукували загублених у вирі війни родичів і як складалася доля сиріт, як виникали та руйнувалися сім’ї, як народжувалися діти – про ці та інші сторони родинного життя українців у таборах йдеться у цій статті. читати... Мова заперечення Голодомору: сліпота, гіпноз, одержимість, фетиш Ніколас Кайл Купенський У жовтні 1932 року у Запоріжжі відбувся велелюдний урочистий мітинг з нагоди запуску першого гідроагрегату на ДніпроГЕСі. Цю масштабну подію було запрошено висвітлювати низку кореспондентів іноземних видань, які із захопленням писали про величну споруду, яка вразила їхню уяву своїм масштабом та потужністю. Чому ці люди, які дорогою до місця події на власні очі бачили голод, що лютував в українських селах, нічого не повідомляли про це у своїх репортажах? Що стало причиною їхньої «сліпоти» до жертв радянської індустріальної революції? Як самі журналісти згодом пояснювали те, що з ними відбувалося при спогляданні будівництва та запуску електростанції? Про гіпнотичну силу ДніпроГЕСУу, одержимість величчю радянського індустріального гіганта та сучасні зусилля з подолання цієї спадщини йдеться у цій статті. читати... “…потрібні більш кваліфіковані робітники”: колективний портрет персоналу сиротинців напередодні Голодомору Артем Харченко У радянській пропаганді сиротинці представлені як приклад піклування держави про мільйони безпритульних дітей, де ті отримували належний догляд і правильне виховання. На практиці система радянських сиротинців кінця 1920-х – середини 1930-х років стала одним з майданчиків реалізації злочинної політики примусового переміщення дітей, що була складовою явища Голодомору. Сиротинці стали інструментом системної класової індоктринації дітей в контексті формування “нової людини”. Які люди працювали у цих закладах і на практиці реалізували політику в сиротинцях УСРР? Що мотивувало їх обрати цей шлях, і як вони сприймали свою роботу? Чи можна говорити, що радянська система виплекала покоління слухняних виконавців, готових бездумно виконувати накази? читати... Вдома але без дому: служниці в родинах української інтелігенції Галичини зламу ХІХ – ХХ століть Іванна Черчович Вони роками жили у домах, де служили – варили, прибирали, дбали про потреби господарів і знали їхні найінтимніші таємниці. Служниці – особлива і чисельна група жінок, які заробляли на життя домашньою службою. Дім господарів був особливим простором взаємин між тими, хто в ньому жив, і тими, хто в ньому служив. Найчастіше, “служба” – це безіменні персонажі мемуарних та епістолярних згадок своїх роботодавців, рідше – свідки чи підсудні у кримінальних справах. Хто були ці жінки? Що приводило їх у чужі доми і як складалися їхні долі? Що особливого було в їх життєвих досвідах, що становило їхнє повсякдення, які виклики і ризики готувала для них професія, які обрії виднілися служницям з вікон помешкань української інтелігенції Галичини кінця ХІХ – початку ХХ століття? читати... Українські жінки в умовах Голодомору: безправність vs дієздатність Оксана Кісь У суспільній свідомості Голодомор стало асоціюється з образом жінки, чиї страждання символічно уособлюють трагедію цілої нації. Та чи насправді у тих критичних обставинах українські жінки були пасивними жертвами тоталітарного режиму? Уважніший погляд на жіночий досвід великого голоду показує, що чимало жінок вдавалося до активної потидії насильству, відчайдушно боронили своє майно та відстоювали власні права в умовах правового свавілля. Жінки виробляли (відносно дієві) стратегії виживання, використовували обмежені ресурси для порятунку життя. Яких викликів зазнали уявлення про материнство та відповідні практики на межі життя і смерті? Як переживали жінки деградацію свого тіла внаслідок голодування? Як сексуальність ставала ресурсом виживання і фактором ризику для жінок? Гендерний підхід дозволяє показати особливу суб’єктність жінок в умовах критичного обмеження прав, можливостей і ресурсів. читати... Розбудити і нагодувати: «підручники патріотизму» для селян Наддніпрянської України на зламі ХІХ-ХХ ст. Вікторія Волошенко Художня література та військові паради. Лубочні картинки та ілюстрації в книжках, календарях і періодиці. Тексти дум та агітаційних листівок. Ікони, релігійні твори, молитви, панахиди, паломництва. Усні спогади, співи, театральні постановки, публічні читання. Історія популяризації історичного знання – оповідь не лише про дидактичну літературу та шкільництво. Цей нарис – про різні типи «підручників патріотизму» та їх роль у прищепленні національної ідентичності селянам Наддніпрянщини на зламі ХІХ-ХХ ст.; ідейну спрямованість видань та практики поширення, які уможливлювали формування і свідомої національної громадянської позиції, і змішаних ідентичностей. У фокусі – становлення українського популярного історіописання у тісній конкуренції з російським та польським. читати... “Жінки в колгоспах – велика сила”: хто вони - українські призвідниці Голодомору? Дарія Маттінглі В колективній пам'яті призвідниці Голодомору часто постають як маргінальні особи: "відьми", садистки, п'янички, ласі на чуже ледащі жінки або розпусниці. Ким насправді були жінки, дії яких призвели до смерті односельців? Згідно з архівними джерелами, переважна більшість призвідниць на рівні села були колгоспницями, комсомолками, ланковими, рідше заступниками голів колгоспу, рахівницями або у складі сільських рад. Серед них не було яскраво вираженого маргінального або кримінального елементу чи фанатиків, а деякі з них навіть стали передовицями стаханівського руху! Мотиви участі жінок у Голодоморі мало чим відрізнялися від чоловіків, а панівне сприйняття активісток як маргіналок пов'язане із несприйняттям участі жінок у масовому насильстві, яке традиційно вважали чоловічим проявом. читати... Масові вбивства в'язнів львівських тюрем: що відомо про місця та кількість жертв? Кай Струве У перші дні після нападу нацистської Німеччини на СРСР радянське НКВД вбило кілька тисяч в’язнів, яких утримували у в’язницях Львова та інших міст. Хоча про цю трагедію не раз писали, та доглибно її не досліджували: чимало суперечностей існує у питанні про число жертв та їх локалізацію. Скільки саме тюрем було у Львові і яка з них була тюрмою №1? Скільки в’язнів перебувало у кожній в’язниці напередодні розстрілів і скількох було фактично закатовано? Залучаючи нові джерела, порівнюючи дані радянських і німецьких офіційних документів, повідомлення тогочасної преси та свідчення очевидців, автор прагне встановити число вбитих невільників, і вказує на фактографічні помилки в експозиції Музею “Тюрма на Лонцького”. читати... Українські радянські мюзикли і перекодовування радянського міфа Богдан Шумилович Наприкінці 1960-х – на початку 1970-х років європейські інтелектуали шукали сенс життя і часто зверталися до романтизму. У цей же період українські митці та представники радянської інтелігенції також шукали нові смисли і прагнули відродити романтичну естетику. Туга за втраченим “ідеальним світом” та ностальгія за гармонією з природою мала свої коріння як в українській національній культурі, так і в естетиці “високого сталінізму”. Ця стаття розповідає про те, як на українському заході кінця 1960-х – початку 1970-х рр. регіональне телебачення за допомогою музичних телефільмів перетворило романтизований ландшафт та фольклор Карпат у медіа-ландшафт. І як цей медіа-ландшафт мав силу творити нові життєві смисли, частина з яких існують в Україні досі. читати... Секта чи церква? Соціальна еволюція старообрядницьких громад Харківської губернії у ХІХ – на початку ХХ ст. Павло Єремєєв Чи є спільні закономірності в історії релігійних спільнот, відмінних за віровченням, віддалених у часі та просторі? Старообрядництво Російської імперії демонструвало ті самі шляхи трансформації релігійних груп, що описуються в рамках соціологічної теорії «церква-секта». Ранні старообрядницькі громади за своїми соціальними характеристиками відповідали сектантському типу релігійних об’єднань, проте досить скоро сектантські риси у них почали розмиватися. На прикладі старообрядницьких громад Харківщини ХІХ — поч. ХХ ст. видно, як залежно від локальної специфіки деякі з них демонстрували ознаки релігійної деномінації, інші — «укоріненої секти». читати... Сміх у лещатах цензури: партійний контроль за змістом журналу «Перець» Катерина Єремєєва У радянському суспільстві навіть такі природні людські прояви як сміх та гумор перебували під суворим наглядом партійних контролюючих органів. Стаття присвячена радянському політичному гумору, яскравим проявом якого був журнал «Перець». Незвичність гумористичного формату «Перця» створювала особливі умови для цього контролю: «несерйозність» журналу могла як відволікати цензорів, так і слугувати «червоною ганчіркою» для них. Як гумористи намагались оминути лещата політико-ідеологічного контролю та розширити межі особистої творчості, як не)виконували завдання партії та стверджували статус «Перця» як «серйозного» видання із «несерйозною» формою йдеться у статті. читати... Незаперечний злочин. Сексуальне насильство німецьких вояків на території СРСР у 1941—1945 рр. Регіна Мюльхойзер Чи справді вояків Вермахта, які порушували нацистські расові закони і мали інтимний зв’язок з неарійками, суворо карали? Командування Вермахта намагалося не забороняти, а контролювати та регулювати сексуальність військовослужбовців, надаючи їм відносно безпечні та легкодоступні можливості для сексуального задоволення: роздавали презервативи, створювали «санітарні будинки» для гігієнічної дезінфекції після статевого акта та організовуючи військові борделі. Окрім вимушеної проституції, джерела розкривають різні форми сексуального насильства, скоєного окупантами щодо ув’язнених, полонених та цивільних жінок: примусове роздягання, обшук тілесних порожнин, сексуальні тортури, сексуальний шантаж і рабство, зґвалтування (в тому числі групові). Сексуальне насильство не вважалося за важкий злочин, покарання було рідкістю. читати... Становлення радянської культурної мережі в Закарпатській області у повоєнні роки Василь Міщанин Наприкінці червня 1945 р. в результаті підписання договору між Чехословаччиною та СРСР Закарпаття офіційно стало частиною УРСР. З цього часу на Закарпатті розпочинаються радянські перетворення, які зачепили усі без винятку сфери життя. Партійно-державна монополія на розвиток освіти і культури проявилася у створенні розгалуженої мережі закладів, які, утім, окрім притаманних їм функцій, виконували завдання ідеологічно-пропагадистського характеру, слугували інструментами індоктринації мешканців Закарпаття. Бібліотеки, будинки культури, музеї та інші установи мали готувати відзначення радянських свят, здійснювати лекційно-роз'яснювальну роботу, організовувати спортивно-масові заходи та виставки, щоб демонструвати переваги радянського способу життя та здійснюючи «комуністичне виховання» населення краю. читати... 1 2 3 4 5 6 >> Остання Свiжий номер 25/2018 Економічні еліти України в історико-порівняльній перспективі Всі номери журналу Замовити журнали КАБІНЕТ ІСТОРИКА Робочий стіл Тека з паперами Думки вголос (Де)монтаж пам'яті Життєписи історії Нотатки Книжкова полиця Бібліотека Відеотека Шафка з документами Календар подій Можливості розвитку Урок історії Робочий стіл Конференція „Віктор Петров-Домонтович: мапування творчості письменника” Краків, 6-7 червня 2019 Відкрита лекція "Жінки, міграція та торгівля людьми" Львів, 5 березня 2019 Семінар «Радянське "я" і радянське "ми": історіографія, джерела, дослідницькі підходи» Київ, 12 лютого 2019 Cемінар "Проект цифрової історії: як це працює" Львів, 7 грудня 2018 Весь робочий стіл Книжкова полиця Ольга Гуль. Львів у XVI столітті: місто конфліктів та порозумінь / НАН України. Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича; Львівське відділення Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського. Львів, 2018. 304 с. Всі книжки на полиці Можливості розвитку Workshop “How to Teach Multiethnic and Transnational History: Ukraine” Deadline - 30 July 2019 Семінар «Історія України між 1939 та 1950 роками в автобіографічних документах» Кінцевий термін подання - 8 липня 2019 15th Annual Danyliw Research Seminar on Contemporary Ukraine Deadline - 27 June 2019 Visiting Fellowships within The Berlin-based Forum Transregionale Studien Deadline - 16 June 2019 Всі можливості розвитку Календар подій Conference "Between Kyiv and Vienna: Histories of People, Ideas, and Objects in Circulation and Motion" Deadline - 5 August 2019 Conference “1989: ”We Could Be Heroes” – 30 Years After” Deadline - 1 June 2019 Conference on the Middle Ages: Provisioning Medieval European Towns Deadline - 31 May 2019 Конференція «Проблеми дослідження українського визвольного руху ХХ ст.» Кінцевий термін подання - 15 вересня 2019 Усі події в календарі Нас підтримують: Меценат сайту "Україна Модерна" - Віктор Рибчук, генеральний директор клініки "Оберіг" Підтримка сайту відбувається у рамках Програми дослідження сучасної історії України ім. Петра Яцика Канадського Інституту Українських Студій (Університет Альберта) при співучасті Львівського національного університету імені Івана Франка та Українського Католицького Університету Знайдіть нас у Facebook Ukraina Moderna (Lviv, Ukraine) facebook.com - uamoderna Будь ласка, надішліть нам запит дружби! Останні матеріали: Гуртожиток чи квартира? Житлові умови студентів підросійської України кін. ХІХ – поч. ХХ ст. Сміх крізь сльози: роздуми про книгу Славенки Дракуліч Україна за склом: як виглядають українські музеї в Америці Економічні еліти України та Центрально-Східної Європи в історичному вимірі: огляд семінару у Львові „Чужі у своєму місті”: протистояння національних громад Львова у XVI ст. Ексклюзивні наративи, конфлікти пам’ятей і примирення: роздуми про конференцію у Рівному Анатолій Подольський: «Родинні історії сформували мене як історика» Найбільше читають: Головна Тека з паперами Жінки Європи у Першій світовій війні (1914-1918 р.): конспект лекції Франсуази Тебо Думки вголос Дівчина-наречена: дошлюбне інтимне спілкування української молоді (із книги «Жіноче тіло у традиційній культурі українців») Розкіш і злидні повоєнного Львова, або реалії житлово-побутового повсякдення в омріяному місті Подружні зради в галицьких сім’ях кінця ХІХ – початку ХХ століття © "Україна Модерна", 2011-2018 Використання матеріалів дозволено тільки за згодою авторів і редакції Посилання на "Україну Модерну" обов'язкове 39462 просмотров