Геофізична карта України

Карта аномального магнітного поля

Карта аномального магнітного поля відображає аномальне магнітне поле території України яке приведене до єдиного рівня завдяки спеціальній опорній сітці. Карту складено за результатами наземних та аеромагнітних зйомок. Однорідні за точністю площові аеромагнітні зйомки дозволяють порівняти характер магнітного поля різних геологічних регіонів і виявити загальні закономірності у розподілі аномалій на території України.

Аномальне магнітне поле різноманітне за характером розміщення, розміром та формами аномалій. Інтенсивність додаткових аномалій змінюється переважно від 100 до 1000 нТл. Лише окремі аномальні зони в областях розвитку залізорудних формацій досягають 2000 - 4000 нТл та більше. Від'ємне поле не перевищує 500 нТл. За конфігурацією ізоліній та значенням поля аномалії поділяються на три основні типи: лінійні, ізометричні та практично "безаномальні". Найбільше поширені лінійні аномалії мають різну величину та орієнтування. Напрямок та форма аномалій найчастіше узгоджуються з простяганням основних геологічних структур регіонів. Лінійні аномалії іноді простягаються на десятки й навіть сотні кілометрів. Відображають вони, як правило, крайові частини геологічних структур та диз'юнктивні дислокації.

Природа магнітних аномалій пов'язана зі складом порід та вміщеними в них залізистими мінералами. Наявність додатних аномалій магнітного поля свідчить, що у кристалічному фундаменті переважають породи середнього та основного складу. Області ж від'ємного й слабкододатного поля відповідають немагнітним та слабкомагнітним утворенням осадового комплексу й магматичним породам кислого складу. Осадовий чохол, який є немагнітним, не змінює картини поля і не заважає простежувати занурені частини структур фундаменту.

Характер магнітного поля відображає у регіональному плані основні геологічні структури. Це, передусім, СЄП і зона її складчастого обрамлення.

У межах платформи чітко картуються кристалічні породи УЩ та ВКМ.

Магнітне поле УЩ характеризується великою диференційованістю й різноманітністю форм аномалій. Район Криворізько-Кременчуцької магнітної аномальної зони відзначається інтенсивними аномаліями субмеридіонального простягання, які збігаються з ділянками розвитку залізисто-кременистих утворень. Аналогічний характер поля спостерігається на ділянці Київської магнітної провінції (Ядлівсько-Трахтемирівська зона). Обидві ці зони простежуються широкою смугою (до 150 км) переважно від'ємного поля, що у меридіональному напрямку перетинає весь УЩ. УЩ відмежовується від ВКМ ДДЗ. У центральній частині ДДЗ на фоні спокійного (від 0 до 200 нТл) від'ємного поля чітко виділяються дві регіональні додатні аномалії. Природа їх ймовірно пов'язана з девонськими ефузивами основного складу.

На південному схилі ВКМ чітко картується у магнітному полі КМА, яка розмішується переважно за межами України. Границі СЄП із складчастими областями добре простежуються за зміною характеру поля та простяганням аномалії. Отже, аномальне магнітне поле, завдяки проведенню площових рівномірних зйомок по усій території України, дозволяє простежити основні геологічні структури й використовується як для з'ясування характеру їх зчленування, так і для картування їх внутрішньої будови.

Карта регіонального гравітаційного поля

Більша частина території України (УЩ, Волино-Подільська плита, ДДЗ й Причорноморська западина) характеризується додатними аномаліями гравітаційного поля, з яких зазначимо у першу чергу Запорізький і Вінницький максимуми сили ваги, зумовлені породами з високою щільністю, включаючи й породи нижньої частини земної кори, а також Чернігівський (Чернігівський виступ фундаменту), Прилуцький (центральна частина Дніпровського грабена), Голованівський (Кіровоградський блок) й Волинський (Коростенський плутон) максимуми сили ваги. Від'ємні аномалії гравітаційного поля, що характеризують глибинний розподіл розущільнених гірських порід у земній корі, зокрема й консолідованої, закартовано у межах Українських Карпат (Івано-Франківський мінімум), південного схилу ВКМ (Харківський мінімум), в Індоло-Кубанському прогині (Керченський мінімум), а декілька локальних мінімумів сили ваги - на УЩ (Овруцький. Кіровоградський) й у Північному Причорномор'ї (у межах шовних зон). Таким чином, карта регіонального гравітаційного поля (включаючи вплив локального гравітаційного поля) по суті відображає глибинний розподіл аномалеутворюючих геологічних об'єктів у земній корі.