Як музика, раса та африканська міграція пов’язані в українському контексті? – Через хіп-хоп культуру, відповідає Адріяна Гельбіґ, доцент музикознавства в Університеті Пітсбурга, етномузиколог та дослідник прав меншин у Східній Європі, у своїй книзі, презентованій у Представництві МОМ.
Адріяна зібрала інформацію про витоки хіп-хопу в Україні, проаналізувала його коріння у музичній культурі Харкова та роль, яку хіп-хоп зіграв у соціальних та політичних трансформаціях українського суспільства на початку XXI століття. Це дослідження лягло в основу книги «Хіп-хоп в Україні: музика, раса та міграція африканців», яка нещодавно була опублікована в США і має бути перекладена українською наступного року.
«Хіп-хоп-культура є платформою для спілкування африканських студентів, іммігрантів з Африки та місцевого населення України, зокрема в середовищі харківських музичних клубів. Подібного явища немає в Росії, Грузії чи Польщі», – підкреслила дослідниця під час круглого столу «Музика міжкультурного діалогу», організованого МОМ.
Двоє з музикантів, згаданих у книзі, Стівен Ді з афро-українського гурту «Чорнобривці» та Олег Михайлюта, фронтмен гурту «Танок на майдані Конго», також долучилися до дискусії. «Конфлікти виникають тоді, коли є дефіцит інформації, – вважає Стівен Ді. – Аби співіснувати, ми повинні вивчати культуру одне одного. Зберігаючи власну культуру, та вивчаючи культуру інших, ми збагачуємо наше життя. Цей світ прекрасний, тому що він розмаїтий». Музикант також висловив сум із того приводу, що українські виконавці не гастролюють в Африці, а африканські артисти, які часом виступають аж у Китаї, не приїжджають до України.
Олег Михайлюта згадав своє перше знайомство із західним хіп-хопом та зустріч із «Чорнобривцями» у Харкові (обидві групи походять із цього міста). Він також високо оцінив роботу Адріяни Гельбіґ, оскільки її книга не лише описує хіп-хоп в Україні, а й проливає світло на глибоко вкорінену страх та ворожість до незвичного, зокрема до інших культур. «Дуже легко перекладати на «інакших» провину за власні помилки чи негаразди, і, на жаль, є багато фігур, охочих використати цю людську особливість задля власної мети», – сказав він.
Координатор програм Представництва МОМ в Україні Стівен Роджерс зазначив, що згідно з останнім дослідженням МОМ, більшість мігрантів, які проживають в Україні, працевлаштовані, освічені й активно спілкуються з місцевим населенням. Половина опитаних МОМ мігрантів заявила про своє бажання отримати українське громадянство.
«Аби мати право сказати, що ти насправді знаєш своїх друзів, ти повинен знати, які пісні вони співають, коли їм сумно, і яку музику слухають, коли вони щасливі», – підсумував Стівен Ді.
МОМ підтримує інтеграцію мігрантів та культурне розмаїття в Україні, зокрема співкоординуючи разом із УВКБ ООН Ініціативу розмаїття (http://diversipedia.org.ua) та впроваджуючи інтерактивні програми для української молоді.