Фотогалерея| Новини | Уніан | Чат | Історія
Угрупування | до 33 | до 55 | до 85 | Вічність
Угрупування | до 33 | до 55 | до 85 | Вічність
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Ярослав Чорногуз
2019.02.11
01:28
Графомани в пеклі
Та нехай вони, як знають,
Із трусів повистрибають,
Нам – своє робить.
Дуркачів, Шуськів – до ями,
Всіх у ями, всіх у ями
Будем, будем бить.
Знову віршик-одноденку
Із трусів повистрибають,
Нам – своє робить.
Дуркачів, Шуськів – до ями,
Всіх у ями, всіх у ями
Будем, будем бить.
Знову віршик-одноденку
Микола Дудар
2019.02.11
00:12
У 18 сільських...
Принеси картоплі
видої корову
і напів вже змоклу
ще й пошлють по дрова
За вікном як свисне...
грюкне там у хвіртку
побіжить
видої корову
і напів вже змоклу
ще й пошлють по дрова
За вікном як свисне...
грюкне там у хвіртку
побіжить
Шон Маклех
2019.02.10
23:39
Перехожий
Я би відчинив сіру вулицю,
Як відчиняють ковані двері
Господині притрушені борошном –
Білим, наче друїд на Белтайн:
Відчинив би для перехожих
Не зайд, не пророків і не жебраків,
А саме для перехожих у капелюхах,
Перехожих - бідних як я.
Як відчиняють ковані двері
Господині притрушені борошном –
Білим, наче друїд на Белтайн:
Відчинив би для перехожих
Не зайд, не пророків і не жебраків,
А саме для перехожих у капелюхах,
Перехожих - бідних як я.
Катерина Теліга
2019.02.10
19:50
слово
лютий німує повздовжньою білизною
пасує сизу понурість із крони на скроні
настільки підшкірну що сам собі ввижаєшся ноєм
ще й грива повз гриву парами в прозорість
відчалюють розгойдані коні
кучері їхні нечесані гуснуть і полотніють
наче забуті п
пасує сизу понурість із крони на скроні
настільки підшкірну що сам собі ввижаєшся ноєм
ще й грива повз гриву парами в прозорість
відчалюють розгойдані коні
кучері їхні нечесані гуснуть і полотніють
наче забуті п
Володимир Бойко
2019.02.10
14:22
Per aspera ad astra (літературна пародія)
Надудлившись міцнющої субстанції,
Полишив лоно матінки-землі.
І ось лечу я на космічну станцію,
Здається, на якомусь кораблі.
Відшліфував стратегію і тактику,
Бо я у мандрах – битий пілігрим.
Сягну обов'язково меж галактики,
Полишив лоно матінки-землі.
І ось лечу я на космічну станцію,
Здається, на якомусь кораблі.
Відшліфував стратегію і тактику,
Бо я у мандрах – битий пілігрим.
Сягну обов'язково меж галактики,
Іван Потьомкін
2019.02.10
13:01
З голосу Езопа
Рятуючись од вовка, в храм вскочило ягня
І двері за собою зачинило.
Мов навіжений, довкола сіроман ганя,
Щоб скористатись діркою якоюсь.
Стомився сіроман і просить слізно:
«Вийди, любеньке. Все одно тебе заріжуть...»
«Як вибирать одну із двох дорог
І двері за собою зачинило.
Мов навіжений, довкола сіроман ганя,
Щоб скористатись діркою якоюсь.
Стомився сіроман і просить слізно:
«Вийди, любеньке. Все одно тебе заріжуть...»
«Як вибирать одну із двох дорог
Олександр Сушко
2019.02.10
12:00
Світ
Із правди здерто позолоту,
Нема брехні на ній фати:
Якщо писати про природу -
Читці урозтіч, хто куди.
Заасфальтовуються квіти,
Здригає небо гул ракет.
Пейзажні зайві тут піїти,
Нема брехні на ній фати:
Якщо писати про природу -
Читці урозтіч, хто куди.
Заасфальтовуються квіти,
Здригає небо гул ракет.
Пейзажні зайві тут піїти,
Ігор Деркач
2019.02.10
10:23
Вєсті з-за бугра
А на Європу Рашія плює...
Те саме – на Америку Європа...
І як воно не є,
а Пу усім дає
лише собі вилизувати ...пу.
***
А по Венесуелі є указ,
Те саме – на Америку Європа...
І як воно не є,
а Пу усім дає
лише собі вилизувати ...пу.
***
А по Венесуелі є указ,
Віктор Кучерук
2019.02.10
08:09
* * *
Буду чути щоденно тебе,
Наче любої пісні відлуння,
Бо неспокій так душу шкребе,
Як монгол інструмент семиструнний.
Я тобі видаюся глухим,
І німим, і злочинно незрячим,
Хоч ніколи байдужістю рим
Ще по душах чужих не жебрачив.
Наче любої пісні відлуння,
Бо неспокій так душу шкребе,
Як монгол інструмент семиструнний.
Я тобі видаюся глухим,
І німим, і злочинно незрячим,
Хоч ніколи байдужістю рим
Ще по душах чужих не жебрачив.
Тетяна Левицька
2019.02.10
06:27
Невідправлений лист
переклад)
Ви знаєте, що я іще жива,
хоча краса моя давно зів'яла
і не шокують більше ті слова,
що легковажно не того кохала.
В люстерку моторошно , друже мій,
шукати коліжанку менестреля.
Ви знаєте, що я іще жива,
хоча краса моя давно зів'яла
і не шокують більше ті слова,
що легковажно не того кохала.
В люстерку моторошно , друже мій,
шукати коліжанку менестреля.
Василь Василенко
2019.02.10
05:38
Геніальному про геніальність
Генія приносять – чорногузи!
Графомана – хатні горобці.
Ззаду відпираються рейтузи
Й на душі запечені рубці…
Бо війна, це браття, не гламури!
У бою не обійтися жертв.
Мухою з Пегаса до бандури
Графомана – хатні горобці.
Ззаду відпираються рейтузи
Й на душі запечені рубці…
Бо війна, це браття, не гламури!
У бою не обійтися жертв.
Мухою з Пегаса до бандури
Серго Сокольник
2019.02.09
23:17
Ми метелики
оригінальна ідея***
Я метелик за долі станом.
Я метелик, який відтанув.
Ще зима... Тільки диво сталось,
І кімната змінила статус...
Восени від лихої днини
Залетів у порожні стіни.
Я метелик за долі станом.
Я метелик, який відтанув.
Ще зима... Тільки диво сталось,
І кімната змінила статус...
Восени від лихої днини
Залетів у порожні стіни.
Юрій Сидорів
2019.02.09
21:47
Згадка
Ця згадка своє виборює
У парі з печаллю тихою.
О, вулиць моїх історіє,
Я ними живу і дихаю...
Подвір'я кубічне, флігелі,
Тераса. І клумба клаптиком.
На лавці - пліток любителі.
У парі з печаллю тихою.
О, вулиць моїх історіє,
Я ними живу і дихаю...
Подвір'я кубічне, флігелі,
Тераса. І клумба клаптиком.
На лавці - пліток любителі.
Олексій Кацай
2019.02.09
20:19
Катаклізм
Десь на забутій
орбітальній станції,
у невагомій синій самоті,
інопланетну
дудлю я субстанцію
десь градусів
до вісімдесяти,
яка пече, немов
орбітальній станції,
у невагомій синій самоті,
інопланетну
дудлю я субстанцію
десь градусів
до вісімдесяти,
яка пече, немов
Галина Гулієва
2019.02.09
17:08
Прощання з колядою
Руки Господні - персні та стигми - в тісто солоне в'язнуть:
чиниться січень. Тліє сльоза на вилиці.
Втешуть для тебе хрест дерев'яний, світлоголосий в'язню,
ще заки місяць трісне, і в море виллється
точена тиша/товчене срібло, мов молоко із глека
чиниться січень. Тліє сльоза на вилиці.
Втешуть для тебе хрест дерев'яний, світлоголосий в'язню,
ще заки місяць трісне, і в море виллється
точена тиша/товчене срібло, мов молоко із глека
Лесь Українець
2019.02.09
13:14
***
Ой у шинку, у шиночку
Ллється оковита,
А в тім шинку дівчинонька,
Шинкарочка смаковита.
Запросив тебе, серденько,
Десь би погуляти,
Та не маю кониченька
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Ллється оковита,
А в тім шинку дівчинонька,
Шинкарочка смаковита.
Запросив тебе, серденько,
Десь би погуляти,
Та не маю кониченька
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Поетичні Майстерні
Надія Тарасюк
2019.02.03
Казки Старої Ґадзюби
2019.01.29
Вікторія Їхова
2019.01.26
Ольга Кміт
2019.01.24
Іван Цимбалюк Калиновий
2019.01.21
Величко Анастасія
2019.01.16
старий Стрілець
2019.01.14
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Вірші, проза, аналітика, огляди
Вхід