This version of the page http://maysterni.com/publication.php?id=126332 (194.28.85.110) stored by archive.org.ua. It represents a snapshot of the page as of 2019-02-09. The original page over time could change.
Поезія - Мар'яна Невиліковна - Милий, колись нам забракне терпіння чи сили - Поетичні майстерні
Голосування | Теми | Школа | Конкурс | УкрАрт
  Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Фотогалерея| Новини |  Уніан  |   Чат   | Історія
 Угрупування |  до 33   |  до 55  | до 85  | Вічність
ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ярослав Чорногуз
2019.02.09 06:02
Ода критику
Оце людина справді має дар!
Піїти, критики тримайте дози –
Як солітер – довжезний коментар –
Нас висікли, як сидорову козу.

Один сушив, а цей уже січе,
Суддя більш «професійний» він і строгий…
І вирок, наче уй через плече.

Марґо Ґейко
2019.02.08 20:20
Месір
«На небо, що плавиться воском»,
Іде по зірковій косі
Старий прокуратор і тоскно
Ходу споглядає Месір.
За ним розчинилась у повні
Фігура любимого пса,
Почуто Пілатову сповідь
І двох прийняли небеса.

Богдан Манюк
2019.02.08 20:17
Рай на скелях
Море в уяві Адама зчитувало і відтворювало душу рудої жінки, що появилася в його долі нізвідки, а доречніше буде сказати - з морської піни. Так, саме в морській піні побачив її вперше: купалася неподалік скелястого берега, у тому місці, де глибина моря ся

Серго Сокольник
2019.02.08 20:09
Віршуванню еротика поміха
маленька еротично-філософська поема.
Андеграунд. Дивні роздуми, "рвана" ритміка. Під усереднено-узагальнені смаки не адаптоване***

Жага втихала... Ось і налетіли
Сни стомлені в еротиці нічній.
Ти відчувала кожен дотик тіла,
До мене притулившись у

Марія Дем'янюк
2019.02.08 16:03
Мати
Мати сина колисала:
Люлі-люлі-люлі,
Теплосяйно заглядала
В оченьки синулі.

Мати сина годувала:
Клала до серденька,
І дитятко усміхалось

Микола Дудар
2019.02.08 14:08
Закальвадосим?
Відборонились нарешті від ос…
мали давно пропозицію
через кілька неділь, ми - кальвадос
км півтора від столиці…

Поети-поетки, товариші
колеги, чи просто знайомі
забудьте на місяць про бариші

Микола Дудар
2019.02.08 13:40
Вона для тебе
Вона для тебе кисень... терапевт
травневий дощ і цвіт нічної ласки
ранковий спів пташиний… тет-а-тет:
Вона твоя холєра і поразка…

Вона для тебе лоцман - поводир
галявина із сонця від негоди
Вона - війна! і двостороній мир -

Іван Потьомкін
2019.02.08 12:42
Она по проволоке ходила
Эта история, рассказанная мне дважды, первый раз в Тель-Авиве, на Блошином рынке, а второй раз – в Иерусалиме, у меня дома, связана с популярной песней, конечно же, косвенно. Наша героиня действительно была артисткой цирка и по проволоке ходила. А все ост

Юрій Сидорів
2019.02.08 11:12
Не те...
Довчились однокласники мої,
Пропащої системи давні учні.
Світ за очі, у будь-які краї.
Роз'їхались. Такі ми нерозлучні.

Утішені, мабуть, вони життям,
В якому все знайшли - себе і щастя.
- Шлімазл ти, - кажу собі, - затям,

Володимир Бойко
2019.02.08 10:32
Моя країна стратила глузд (переклад з Андрія Макаревича)
Країну народження маєш одну,
І нить оту не урвати довік.
Моя країна пішла на війну,
І я зупинити її не зміг.

Комусь влади дурман,
Чи темниця комусь,
А мені цього болю не перемогти.

Олександр Сушко
2019.02.08 06:24
Аз воздам
Віршенята є в кожній книгарні,
Я ж відомий поет, а не штибз.
Знов писатиму вам про кохання,
Про природу - звиняйте, втомивсь.

Не зрівняються діви з дубами,
Мавки ліпші від них востократ.
Я навчився в Барака Обами

Віктор Кучерук
2019.02.08 06:19
* * *
Матусю сили залишали,
Як берег в’ялих хвиль відлив,
А ненька поралась помалу
І рух отой її живив.
Життям утомлена над міру,
Не присідала ні на мить, –
Неначе хтось колись наміряв
Їй те чи інше поробить.

Тетяна Левицька
2019.02.07 17:30
Первоцвіт
Заквітло підвіконня цикламенами,
і у саду галявини пробились рястом
підсніжників, крізь вогкий гобелен. А ми
милуємося первоцвітами і щастям.

Відлига сонячна рясна на дотики,
мімозовий розмай від неба до тюльпанів,
і схрещення долонь - томливість

Віта Парфенович
2019.02.07 17:03
***
ти будеш моєю землею? скажи?
ти будеш моєю ріллею?

я посію у тобі ніжність
я посію у тебе любов
я посію у тебе довіру і дружбу
ти будеш?

Ігор Деркач
2019.02.07 15:58
Суржиком по суржику
А деякі поети
тупі як школярі.
І як мені за єто
писать коментарі?
Усічені ґлаґоли
сто років на слуху.
Та впертюхи ніколи
не чують, – ху із ху.

Віктор Кучерук
2019.02.07 07:20
* * *
Кажуть люди – буде добре,
Як забуду я колись,
Що вона пішла за обрій,
Повернутись боячись.
Кажуть люди – натомилась
І спочити прилягла
Там, де тільки Божа милість
Тішить душі та тіла.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Надія Тарасюк
2019.02.03

Казки Старої Ґадзюби
2019.01.29

Ольга Кміт
2019.01.24

Іван Цимбалюк Калиновий
2019.01.21

Величко Анастасія
2019.01.16

Віктор Ковіпа
2019.01.08

Людмила Кірєєва
2019.01.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники







  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Мар'яна Невиліковна (1988) / Вірші

 Милий, колись нам забракне терпіння чи сили
Милий, колись нам забракне терпіння чи сили
(Чогось там забракне) і кисень у горлі загусне
на камінь і здасться ми втратились чи застигли,
чи й зовсім не з тими, не там, не туди, не в руслі…
Колись нас покрутять втома, безнастрій, будні,
Сказане зопалу, змовчене, непочуте,
Стане самотньо, тоскно, хоч вий, пренудно,
Пусто у грудях, де перше вчувалось чудо…

Знай вже сьогодні: над прірвами сходить жито
Навіть по мерзлому, тож не вагайся, сій.
Там, де тепла не вистачить пережити,
Ніжність постане п’ятою зі стихій,
Виліжкує із суму побляклих відьом,
Вивільнить із апатії чорних круків…

Просто затям: хай як – я незмінно слідом,
Тільки дозволь тримати тебе за руку…

© Мар'яна Невиліковна, 2012





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)


"Ми зростали..."
Перейти на сторінку
 "Дівчинко, зерня горіхове"


Про публікацію
Дата публікації 2017-07-24 00:11:18
Переглядів сторінки твору 278
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.807 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.763 / 5.43)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.686
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2017.09.17 08:43
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-07-24 00:59:15 ]
Любов'ю такою повіяло від рядків. Допоможуть комусь в скруті. Прийдуть вчасно на допомогу. Для того, мабуть, і приходять до одних, щоб стати опорою іншим.
Приходьте частіше, Мар'яно.