https://kazatin.com Новости от 20minut.ua 2019-01-23T03:14:29+02:00 https://kazatin.com/img/logo/site/kazatin/logo.jpg https://kazatin.com https://kazatin.com/Podii/nashi-voleybolistki--sribni-prizeri-10771872.html 7fe9cee41fd6989340cfc4f9d7f87cca 2019-01-22T18:36:00+02:00 Турнір проводився серед дівчаток 2006 р.н. та молодших. Перше місце вибороли дівчата з Калинівки, друге КДЮСШ м.Козятин, третє місце м.Жмеринка. Всі команди були нагороджені грамотами, солодощами та фруктами. Наші волейболістки — срібні призери Наші волейболістки — срібні призери Автор: Інформагентство RIA January 23rd, 3:14am Під час новорічних свят волейболістки КДЮСШ змагались з однолітками з ДЮСШ м.Калинівки та ДЮСШ м.Жмеринки (За інформацією спортивної Козятинщини) Турнір проводився серед дівчаток 2006 р.н. та молодших. Перше місце вибороли дівчата з Калинівки, друге КДЮСШ м.Козятин, третє місце м.Жмеринка. Всі команди були нагороджені грамотами, солодощами та фруктами. © 2019 20minut.ua ]]> https://kazatin.com/Podii/dolar-deshevshae-kurs-nbu-na-22-sichnya-10771623.html 69e8a9cfbad7a9c4a318f9408fa93bd1 2019-01-22T14:12:00+02:00 Згідно з даними на офіційному сайті Національного банку України, на 22 січня встановили такий офіційний курс гривні до іноземних валют: - долар втратив 4 копійки та становить 27,94 гривні/долар. - євро впав на 15 копійок та становить 31,75 гривні/євро. - злотий подешевшав на 3 копійки та закріпився на позиції у 7,40 гривні.   Долар дешевшає. Курс НБУ на 22 січня Долар дешевшає. Курс НБУ на 22 січня Автор: Інформагентство RIA January 23rd, 3:14am НБУ встановив офіційний курс гривні щодо іноземних валют. Долар та євро втратили понад 4 копійки. Згідно з даними на офіційному сайті Національного банку України, на 22 січня встановили такий офіційний курс гривні до іноземних валют: - долар втратив 4 копійки та становить 27,94 гривні/долар. - євро впав на 15 копійок та становить 31,75 гривні/євро. - злотий подешевшав на 3 копійки та закріпився на позиції у 7,40 гривні. © 2019 20minut.ua ]]> https://kazatin.com/Podii/22-sichnya-mae-stati-vihidnim-dnem-chomu-v-ukrayini-zabuli-pro-100-lit-10771449.html 3b189cbcf78c1010d973594459bfddaa 2019-01-22T11:22:00+02:00 Не так давно до мене зателефонувала одна дамочка й попросила «щось написати про Крути» для сайту, яким вона керує. Я їй дав зрозуміти, що є більш важливі історичні теми. Дамочка не зрозуміла, що я мав на увазі. Як і, певно, не розуміє, що нормальна нація мала би звертати увагу не лише на свої трагічно-героїчні поразки, а й на здобутки та перемоги. А тут ще включив телевізор. І – повідомлення: в Україні знімають кінофільм про бій під Крутами, який має вийти до кінця року. Отакі ми є. Чи принаймні більшість із нас. Нам би пустити сльозу, згадуючи поразки. А перемоги в нас на задньому плані. Типовий колоніальний синдром… 22 січня – важлива дата? Цього року 22 січня виповнилося сто років з часу ухвалення Четвертого Універсалу Центральної Ради, який проголосив незалежність України. Звісно, можна багато говорити про ті непрості обставини, в яких відбулося це проголошення. Але воно відбулося. І це була перемога – хай навіть більш символічна, аніж реальна. Цей акт показав, що українці хочуть мати незалежну державу. А їхні провідники, зокрема тодішній голова Центральної Ради Михайло Грушевський, вважали, що проголошена незалежність стала відновленням української державності – адже існувала майже тисячолітня українська державна традиція з часів Київської Русі. Принагідно варто згадати, що в кінці Першої світової війни на теренах Центральної та Східної Європи відбувся «парад суверенітетів». У результаті розвалу Російської та Австро-Угорської імперій з’явилися нові держави. Україна була однією з перших, хто проголосив суверенітет. Нас випередила лише Фінляндія. А країни Балтії, Закавказзя, Польща й Чехословаччина зробили це вже після нас. І зараз у багатьох з цих країн збираються урочисто відзначити століття своєї незалежності. Інфографіка Українського інституту національної пам’яті та Українського кризового медіа центру. (Щоб відкрити інфографіку в більшому форматі, натисніть на зображення) У нас же ця ювілейна дата «загубилася». Так, 22 січня був виступ президента України Петра Порошенка, де він згадав про цю подію. Але це говорилося в зв’язку зі святом Злуки. Згадали про цю дату деякі мас-медіа. Проте загалом її маргіналізували в інформаційному просторі. Президент України Петро Порошенко на урочистому зібранні з нагоди Дня Соборності України та 100-річчя проголошення незалежності Української Народної Республіки . Київ, 22 січня 2018 року На жаль, така маргіналізація столітнього ювілею проголошення Україною державної незалежності є показником низького рівня державницької свідомості в нашому соціумі. Хоча люди, які боролися за незалежність України, шанували цю дату. Не даремно ухвалення акту Злуки в 1919 році керівники Української Народної Республіки (УНР) й Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР) приурочили до цієї дати. І саме 22 січня 1978 року, на 60-у річницю проголошення української незалежності, Олекса Гірник на могилі Тараса Шевченка здійснив акт самоспалення, протестуючи проти окупації й русифікації України. Це була глибоко символічна акція, якою би мали пишатися українці. Проте, на жаль, 40-ліття цієї акції більшість наших мас-медіа проігнорували. Нарешті, в 1990 році, коли розпадався СРСР, до цієї дати була проведена масова акція – «живий ланцюг», який протягнувся зі Львова до Києва. Щоправда, він був приурочений до 71-ї річниці злуки УНР і ЗУНР. Але ж Злука не відбулася б, якби перед нею УНР і ЗУНР не проголосили свою незалежність. Зрештою, 22 січня мало відгук і в нашій недавній історії. Саме в цей день 2014 року почалися розстріли на Майдані. І тоді загинули Сергій Нігоян та Михайло Жизневський, які посмертно стали Героями України. Занадто багато важливих і символічних для українців речей відбулося 22 січня. І цей день, якби в наших очільників (та й загалом в української спільноти) був належний рівень національної та державницької свідомості, мав би стати червоним днем календаря. Проте в нас, незважаючи на декларовану декомунізацію, червоними днями календаря залишаються свята комуністичні – 8 березня, 1 травня й 9 травня. А замість одного з цих «свят» Верховна Рада мала б зробити 22 січня державним святом і вихідним днем, відзначаючи його на високому рівні як день незалежності й соборності. Як бути з іншими столітніми ювілеями? У цьому році маємо й чимало інших цікавих столітніх ювілеїв. 29 квітня виповнюється 100 років, коли до влади прийшов Павло Скоропадський, якого проголосили гетьманом. До цієї події в нас неоднозначне ставлення. Але ця дата була важливим етапом у розвитку української державності. Саме за часів Скоропадського Українська Держава позбулася популістської назви «народна», відмовилася від руїнницьких соціалістичних ідей. Тоді відбувалася інтенсивна розбудова українських державних і культурних інституцій. До речі, також за часів Скоропадського було заявлено, що Крим – це частина Української Держави. Може, й про це варто згадати? Чому б нашим державним мужам не відзначити 100-ліття входження Криму до Української Держави? Якщо вони не знають, коли це буде, то нагадую – 8 травня цього року. Адже Крим – це Україна. Чи не так? А ще на цей рік припадає століття листопадового чину, коли 1 листопада 1918 року українці у Львові та інших містах Галичини зі зброєю в руках почали відстоювати незалежність своїх земель, результатом чого стало проголошення 13 листопада 1918 року ЗУНР. Варто також згадати й про століття створення Директорії УНР, яке припадає на 14 листопада цього року. Адже Директорія виступила проти втрати Українською Державою незалежності, на що під тиском зовнішніх обставин пішов Павло Скоропадський. Взагалі, як на мене, наші державні мужі мали б проголосити нинішній рік століттям відновлення української державності. Для чого? Бо пам’ять про важливі події часто має не менше значення, ніж самі ці події. І якщо ми хочемо мати свою державу, то треба пам’ятати про те, як виборювали незалежність цієї держави сто літ тому. І не тільки. Але боюся, що це наші очільники не дуже розуміють. Як, зрештою, і багато сущих в Україні. Бо ж влада – це дзеркало народу. Петро Кралюк – проректор Острозької академії Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода Петро Кралюк Український філософ, письменник, публіцист. Доктор філософії, заслужений діяч науки і техніки України, професор Національного університету «Острозька академія». 22 січня має стати вихідним днем. Чому в Україні «забули» про 100-ліття відновлення державності? 22 січня має стати вихідним днем. Чому в Україні «забули» про 100-ліття відновлення державності? Автор: Інформагентство RIA January 23rd, 3:14am Точка зору Не так давно до мене зателефонувала одна дамочка й попросила «щось написати про Крути» для сайту, яким вона керує. Я їй дав зрозуміти, що є більш важливі історичні теми. Дамочка не зрозуміла, що я мав на увазі. Як і, певно, не розуміє, що нормальна нація мала би звертати увагу не лише на свої трагічно-героїчні поразки, а й на здобутки та перемоги. А тут ще включив телевізор. І – повідомлення: в Україні знімають кінофільм про бій під Крутами, який має вийти до кінця року. Отакі ми є. Чи принаймні більшість із нас. Нам би пустити сльозу, згадуючи поразки. А перемоги в нас на задньому плані. Типовий колоніальний синдром… 22 січня – важлива дата? Цього року 22 січня виповнилося сто років з часу ухвалення Четвертого Універсалу Центральної Ради, який проголосив незалежність України. Звісно, можна багато говорити про ті непрості обставини, в яких відбулося це проголошення. Але воно відбулося. І це була перемога – хай навіть більш символічна, аніж реальна. Цей акт показав, що українці хочуть мати незалежну державу. А їхні провідники, зокрема тодішній голова Центральної Ради Михайло Грушевський, вважали, що проголошена незалежність стала відновленням української державності – адже існувала майже тисячолітня українська державна традиція з часів Київської Русі. Принагідно варто згадати, що в кінці Першої світової війни на теренах Центральної та Східної Європи відбувся «парад суверенітетів». У результаті розвалу Російської та Австро-Угорської імперій з’явилися нові держави. Україна була однією з перших, хто проголосив суверенітет. Нас випередила лише Фінляндія. А країни Балтії, Закавказзя, Польща й Чехословаччина зробили це вже після нас. І зараз у багатьох з цих країн збираються урочисто відзначити століття своєї незалежності. Інфографіка Українського інституту національної пам’яті та Українського кризового медіа центру. (Щоб відкрити інфографіку в більшому форматі, натисніть на зображення) У нас же ця ювілейна дата «загубилася». Так, 22 січня був виступ президента України Петра Порошенка, де він згадав про цю подію. Але це говорилося в зв’язку зі святом Злуки. Згадали про цю дату деякі мас-медіа. Проте загалом її маргіналізували в інформаційному просторі. Президент України Петро Порошенко на урочистому зібранні з нагоди Дня Соборності України та 100-річчя проголошення незалежності Української Народної Республіки . Київ, 22 січня 2018 року На жаль, така маргіналізація столітнього ювілею проголошення Україною державної незалежності є показником низького рівня державницької свідомості в нашому соціумі. Хоча люди, які боролися за незалежність України, шанували цю дату. Не даремно ухвалення акту Злуки в 1919 році керівники Української Народної Республіки (УНР) й Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР) приурочили до цієї дати. І саме 22 січня 1978 року, на 60-у річницю проголошення української незалежності, Олекса Гірник на могилі Тараса Шевченка здійснив акт самоспалення, протестуючи проти окупації й русифікації України [https://www.radiosvoboda.org/a/28985707.html]. Це була глибоко символічна акція, якою би мали пишатися українці. Проте, на жаль, 40-ліття цієї акції більшість наших мас-медіа проігнорували. Нарешті, в 1990 році, коли розпадався СРСР, до цієї дати була проведена масова акція – «живий ланцюг», який протягнувся зі Львова до Києва. Щоправда, він був приурочений до 71-ї річниці злуки УНР і ЗУНР. Але ж Злука не відбулася б, якби перед нею УНР і ЗУНР не проголосили свою незалежність. Зрештою, 22 січня мало відгук і в нашій недавній історії. Саме в цей день 2014 року почалися розстріли на Майдані. І тоді загинули Сергій Нігоян та Михайло Жизневський, які посмертно стали Героями України. Занадто багато важливих і символічних для українців речей відбулося 22 січня. І цей день, якби в наших очільників (та й загалом в української спільноти) був належний рівень національної та державницької свідомості, мав би стати червоним днем календаря. Проте в нас, незважаючи на декларовану декомунізацію, червоними днями календаря залишаються свята комуністичні – 8 березня, 1 травня й 9 травня. А замість одного з цих «свят» Верховна Рада мала б зробити 22 січня державним святом і вихідним днем, відзначаючи його на високому рівні як день незалежності й соборності. Як бути з іншими столітніми ювілеями? У цьому році маємо й чимало інших цікавих столітніх ювілеїв. 29 квітня виповнюється 100 років, коли до влади прийшов Павло Скоропадський, якого проголосили гетьманом. До цієї події в нас неоднозначне ставлення. Але ця дата була важливим етапом у розвитку української державності. Саме за часів Скоропадського Українська Держава позбулася популістської назви «народна», відмовилася від руїнницьких соціалістичних ідей. Тоді відбувалася інтенсивна розбудова українських державних і культурних інституцій. До речі, також за часів Скоропадського було заявлено, що Крим – це частина Української Держави. Може, й про це варто згадати? Чому б нашим державним мужам не відзначити 100-ліття входження Криму до Української Держави? Якщо вони не знають, коли це буде, то нагадую – 8 травня цього року. Адже Крим – це Україна. Чи не так? А ще на цей рік припадає століття листопадового чину, коли 1 листопада 1918 року українці у Львові та інших містах Галичини зі зброєю в руках почали відстоювати незалежність своїх земель, результатом чого стало проголошення 13 листопада 1918 року ЗУНР. Варто також згадати й про століття створення Директорії УНР, яке припадає на 14 листопада цього року. Адже Директорія виступила проти втрати Українською Державою незалежності, на що під тиском зовнішніх обставин пішов Павло Скоропадський. Взагалі, як на мене, наші державні мужі мали б проголосити нинішній рік століттям відновлення української державності. Для чого? Бо пам’ять про важливі події часто має не менше значення, ніж самі ці події. І якщо ми хочемо мати свою державу, то треба пам’ятати про те, як виборювали незалежність цієї держави сто літ тому. І не тільки. Але боюся, що це наші очільники не дуже розуміють. Як, зрештою, і багато сущих в Україні. Бо ж влада – це дзеркало народу. Петро Кралюк – проректор Острозької академії Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода Петро Кралюк Український філософ, письменник, публіцист. Доктор філософії, заслужений діяч науки і техніки України, професор Національного університету «Острозька академія». © 2019 20minut.ua ]]> https://kazatin.com/Podii/foto-dnya-krinitsi-ta-yalinki-10771348.html dc855337d354061d879efa5c0c51d008 2019-01-22T10:24:00+02:00 Фото дня: криниці та ялинки Фото дня: криниці та ялинки Автор: Інформагентство RIA January 23rd, 3:14am Це Козятин, друже © 2019 20minut.ua ]]> https://kazatin.com/Podii/schob-prihistiti-bezdomnu-tvarinu-meshkantsi-sami-stvoryuyut-mini-prit-10771336.html a81341ac4717df572dbd64c675998040 2019-01-22T09:40:00+02:00 Вже котрий рік Козятинська міська рада не може вирішити проблему безпритульних тварин. Знайшовши компаньйона в особі підприємства “Хатіко”, вони витрачають бюджетні кошти на стерилізацію тварин, яка нічого не змінює в побуті друзів наших менших. Безпритульну тварину впіймали. Повісили їй на вухо відзнаку і випустили на вулицю. Тобто, з безпритульного песика зробили бездомну собачку. Бродячі пси, як і раніше, бігають зграями в пошуках харчів. І якби не мешканці багатоповерхівок чи продавці харчових продуктів, то чотирилапі загинули б голодною смертю. Або ж масово нападали б на людей. Офіційна відповідь Козятинської міської ради на запит через сайт “Доступ до правди” про притулки Влада міста і “Хатіко” проти приютів для тварин. Виявляється, собачі притулки дороге задоволення для бюджету. В “Хатіко” з цього приводу свій інтерес. Вони залишаться без роботи. А так, як кажуть, рука руку миє. Дякують за плідну роботу одні одним. Ось так міські чиновники працюють тандемом з комерційною структурою. Тож скільки коштує собачий притулок? В можновладців це одна сума. Ось так в Козятині любителі тварин облаштовують собачі міні-притулки В людей, які прихистили бездомних тварин біля своїх будинків в облаштовані “євробудки”, значно скомніші витрати. Мешканці одного будинку навіть збір коштів не робили. Хто що міг, своїм поділився. А умілі руки і любов до тварин вилилась в потрібну справу. Влада знає, що знайдуться люди, які будуть працювати в притулку, як добровольці. Знає влада, що є такі, що з притулкових коштів нічого не поцуплять. Тільки влада не буде шукати таких людей. Навіть якщо такі активісти самі прийдуть з пропозицією, їм дохідливо пояснять, що така справа дороговартністна і немає перспективи. Адже, не буде “Хатіко”, не буде владу хвалити кому. Вероніка ЛЮБІЧ Щоб прихистити бездомну тварину, мешканці самі створюють міні-притулки Щоб прихистити бездомну тварину, мешканці самі створюють міні-притулки Автор: Інформагентство RIA January 23rd, 3:14am Влада каже, що нема це коштів Вже котрий рік Козятинська міська рада не може вирішити проблему безпритульних тварин. Знайшовши компаньйона в особі підприємства “Хатіко” , вони витрачають бюджетні кошти на стерилізацію тварин, яка нічого не змінює в побуті друзів наших менших. Безпритульну тварину впіймали. Повісили їй на вухо відзнаку і випустили на вулицю. Тобто, з безпритульного песика зробили бездомну собачку. Бродячі пси, як і раніше, бігають зграями в пошуках харчів. І якби не мешканці багатоповерхівок чи продавці харчових продуктів, то чотирилапі загинули б голодною смертю. Або ж масово нападали б на людей. Офіційна відповідь Козятинської міської ради на запит через сайт “Доступ до правди” про притулки Влада міста і “Хатіко” проти приютів для тварин. Виявляється, собачі притулки дороге задоволення для бюджету. В “Хатіко” з цього приводу свій інтерес. Вони залишаться без роботи. А так, як кажуть, рука руку миє. Дякують за плідну роботу одні одним. Ось так міські чиновники працюють тандемом з комерційною структурою. Т ож скільки коштує собачий притулок? В можновладців це одна сума. Ось так в Козятині любителі тварин облаштовують собачі міні-притулки В людей, які прихистили бездомних тварин біля своїх будинків в облаштовані “євробудки”, значно скомніші витрати. Мешканці одного будинку навіть збір коштів не робили. Хто що міг, своїм поділився. А умілі руки і любов до тварин вилилась в потрібну справу. Влада знає, що знайдуться люди, які будуть працювати в притулку, як добровольці. Знає влада, що є такі, що з притулкових коштів нічого не поцуплять. Тільки влада не буде шукати таких людей. Навіть якщо такі активісти самі прийдуть з пропозицією, їм дохідливо пояснять, що така справа дороговартністна і немає перспективи. Адже, не буде “Хатіко”, не буде владу хвалити кому. Вероніка ЛЮБІЧ © 2019 20minut.ua ]]> https://kazatin.com/Zdorovya/potribno-znati-yak-pravilno-padati-10771187.html 8808c2f4cb9e38b7df3d751fbbf88c37 2019-01-22T05:57:00+02:00 Хоча нас дбайливо забезпечують посипочним матеріалом Винахідливі козятинчани використовують палки, як при скандинавській ходьбі, це щоб не потрапити у травмпункт Ходьба з лижними палицями - відмінний фітнес для будь-якого часу року. Мінімум екіпіровки, максимум простору. І не посковзнетеся! Цей вид фітнесу називають по-різному: скандинавська ходьба, нордична, фінська, шведська або норвезька. У Козятині — козятинська! М'яке місце нас не врятує М'яке місце нас не врятує Автор: Інформагентство RIA January 23rd, 3:14am Переходимо на скандинавсько-козятинську ходьбу з лижними палицями Хоча нас дбайливо забезпечують посипочним матеріалом Винахідливі козятинчани використовують палки, як при скандинавській ходьбі, це щоб не потрапити у травмпункт Ходьба з лижними палицями - відмінний фітнес для будь-якого часу року. Мінімум екіпіровки, максимум простору. І не посковзнетеся! Цей вид фітнесу називають по-різному: скандинавська ходьба, нордична, фінська, шведська або норвезька. У Козятині — козятинська! © 2019 20minut.ua ]]> https://kazatin.com/Osvita/litsey-shkolu-lihomanit-z-roku-v-rik--prichina-opalennya-10770778.html a089c5df1f5d6aa1f25e4443f11d45c3 2019-01-21T18:06:00+02:00 Побувавши на зібранні, яке зібрав заступник міського голови-начальник управління ЖКГ, скдажається враження, що кочегари були типу — алкоголіки? Не топили? Але теплопостачальна фірма отримає, як за таке, що топила на сотні тисяч гривен з бюджету міста. І поділиться з першими особами? Так з половини,  на три рила (Пузирко. Лівшицець, Малащучик)   Питання чому міська адміністрація ненавидить учителів та учнів ?  Кому скільки попало, під питанням. Правда це чи ні, робіть висновок самі. Фото-відео фіксацію дивіться в наступних публікаціях. Від редакції:  Цікава ситуація навколо холоду в ліцей-школі. Влада імітує свою зацікавленість допомоги закладу, в той час, коли сама створила цю ситуацію. Адже в котельнях топлять відходами соняшника, що аж ніяк не може дати потрібну температуру. І це відомо всім і уже не перший рік. Ліцей-школу лихоманить з року в рік. Причина — опалення Додано відео Ліцей-школу лихоманить з року в рік. Причина — опалення Додано відео Автор: Влад ЛІСОВИЙ January 23rd, 3:14am Козятин. Про проблему навчального дитячого закладу Побувавши на зібранні, яке зібрав заступник міського голови-начальник управління ЖКГ, скдажається враження, що кочегари були типу — алкоголіки? Не топили? Але теплопостачальна фірма отримає, як за таке, що топила на сотні тисяч гривен з бюджету міста. І поділиться з першими особами? Так з половини, на три рила (Пузирко. Лівшицець, Малащучик) Питання чому міська адміністрація ненавидить учителів та учнів ? Кому скільки попало, під питанням. Правда це чи ні, робіть висновок самі. Фото-відео фіксацію дивіться в наступних публікаціях. Від редакції: Цікава ситуація навколо холоду в ліцей-школі. Влада імітує свою зацікавленість допомоги закладу, в той час, коли сама створила цю ситуацію. Адже в котельнях топлять відходами соняшника, що аж ніяк не може дати потрібну температуру. І це відомо всім і уже не перший рік. © 2019 20minut.ua ]]> https://kazatin.com/Podii/kozyatin-21-sichnya-pid-nogami-lid-ta-yalinki-10770696.html 17303845453f573061935f5c6f1ebcfb 2019-01-21T16:44:00+02:00 Козятин 21 січня: під ногами лід та ялинки Козятин 21 січня: під ногами лід та ялинки Автор: Інформагентство RIA January 23rd, 3:14am Фото дня © 2019 20minut.ua ]]> https://kazatin.com/Podii/dtp-u-yosipivtsi-zitknulisya-dvi-inomarki-10770550.html 7bef3e2d1a0e045a7d8c15fa2d5360b0 2019-01-21T14:26:00+02:00 За повідомленням офіційного сайту Національної піоліції вчора, 20 січня близько 19.40 години в Йосипівці, що на Козятинщині, трапилася ДТП.  36-річний водій автомобіля «Audi A6» не впорався з керуванням,  виїхав на смугу зустрічного руху та допустив зіткнення з автомобілем "Mitsubishi Lancer". Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди  26-річний водій "Mitsubishi" отримав тілесні ушкодження та був доставлений  в травматологічне відділення районної лікарні.    ДТП у Йосипівці: зіткнулися дві іномарки ДТП у Йосипівці: зіткнулися дві іномарки Автор: Інформагентство RIA January 23rd, 3:14am 26-річний водій Mitsubishi внаслідок аварії потрапив до травматологічного відділення За повідомленням офіційного сайту Національної піоліції вчора, 20 січня близько 19.40 години в Йосипівці, що на Козятинщині, трапилася ДТП. 36-річний водій автомобіля «Audi A6» не впорався з керуванням, виїхав на смугу зустрічного руху та допустив зіткнення з автомобілем "Mitsubishi Lancer". Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 26-річний водій "Mitsubishi" отримав тілесні ушкодження та був доставлений в травматологічне відділення районної лікарні. © 2019 20minut.ua ]]> https://kazatin.com/Podii/tak-obnimayutsya-v-kozyatini-sogodni-10770402.html 378e27940af6d0f02721bbbc2e108cc3 2019-01-21T12:07:00+02:00 Петро та Валентина Михайло та Юлія 7 років у шлюбі Марія та Олександр 25 років разом Мати і син Василь та Тетяна 38 років у шлюбі Так обнімаються в Козятині сьогодні Так обнімаються в Козятині сьогодні Автор: Інформагентство RIA January 23rd, 3:14am Анатолій та Оксана з дочкою Фото до дня обіймів 21.01.19 Петро та Валентина Михайло та Юлія 7 років у шлюбі Марія та Олександр 25 років разом Мати і син Василь та Тетяна 38 років у шлюбі © 2019 20minut.ua ]]>